Для подолання незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів слід прийняти національне антинаркотичне законодавство, яке у повному обсязі реалізує положення Єдиної конвенції ООН про наркотичні засоби 1961 p., Конвенції ООН про психотропні речовини 1971 р. та Конвенції про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р. Саме вони є базисом для адміністративно-правових і кримінально-правових заходів боротьби з правопорушеннями у даній сфері.
Незаконний наркообіг — це дії, пов´язані з культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини, виробництвом, виготовленням, збереженням, розподілом, торгівлею, використанням, переміщенням на території України та за її межі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які вчиняються з порушенням Закону «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р.
Протягом 1999 р. працівниками органів внутрішніх справ України з незаконного обігу вилучено наркотичних засобів 25264 кг.; наркотиків на суму за цінами «чорного ринку» 7284 млн. дол. США. Крім того, у 1999 р. з нелегальної вуличної торгівлі вилучено 6,024 кг. героїну та 63,38 г. кокаїну.
Зростає кількість синтетичних наркотиків у загальному обсязі незаконного обігу наркотичних засобів. Заходи щодо розповсюдження наркотиків рослинного походження і суттєве збільшення цін на них на «чорному ринку» викликали переорієнтацію споживачів на різні синтетичні замінники, руйнівна дія яких в багато разів небезпечніша як для особи, так і для суспільства.
У 1999 р. вилучено завезених в Україну контрабандне та виготовлених в умовах підпільних нарколаборгггорій 18888 доз амфетамінів, метамфетамінів, «екстазі», одна доза яких на «чорному ринку» коштує 20 дол. США, та 253 дози ЛСД за ціною 25 дол. США за 1 дозу.
Як свідчить практика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, останнім часом в Україні відбулися істотні зміни, які характеризуються збільшенням обсягу протиправного виготовлення наркотиків з маку снотворного та конопель з метою їх збуту та поширенням нетрадиційних видів кустарного виробництва наркотичних засобів у так званих підпільних лабораторіях з виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин.
Адже, враховуючи економічні реалії сьогодення, доводиться констатувати, що з метою отримання прибутків від заняття наркобізнесом все частіше деякі особи організовують осередки для нелегального кустарного виготовлення наркотичних засобів. Протягом 1999 р. припинено злочинну діяльність 759 таких об´єктів (+ 54,9%), де з метою збуту в побутових умовах було налагоджено виробництво наркозасобів.
На вищому рівні, з використанням обладнання, спеціально пристосованого для виготовлення наркотичних засобів, організовувалися підпільні нарколабораторії. Динаміка їх викриття у 1999 р. істотно поліпшилася. Якщо у 1996 р. виявлено всього 1 таку лабораторію (Вінницька область), у 1997 р. їх було вже 3, у 1998 р. — 14, а у 1999 — 38. Найбільші їх осередки виявлені правоохоронними органами у містах: Бердянську — 6, Дніпропетровську — 4, Донецьку — 2, Запоріжжі — 5, Луганську — 2, Одесі — 3, Севастополі — 2.
Найактивніше та цілеспрямовано працювали у напрямі викриття підпільних нарколабораторій у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Волинській, Вінницькій, Черкаській областях, М.Севастополі та на Придніпровській залізниці.
За оцінками експертів (з урахуванням латентності 1:5 — 1:7), число осіб, які зловживають виготовленими в умовах нарколабораторії наркотичними засобами та психотропними речовинами, становить ЗО — 35 тис. чол., тобто 10 — 14 відсотків від загальної кількості їх споживачів.
Наведені відомості у співставленні з оперативною обстановкою дають підстави зробити висновок, що в Україні інтенсивно розвивається новий вид наркотизму, для обслуговування якого створюються підпільні нарколабораторії з виготовлення ефедрону, первітину та інших психотропних речовин амфетамінової групи. Найпоширеніший серед них — ефедрон. Інший варіант того ж амфетаміну — первітин. Група наркотичних засобів (аналогічних амфетамінів) одержала збірну назву «екстазі», що на жаргоні наркоманів розуміється як «щастя». До цієї групи належать такі наркотичні засоби, як: МДМА, МДМ, МДЕ, МДЕА, ДОБ тощо. Кожен з цих наркотиків при вживанні викликає у особи тільки їй притаманні відчуття: підвищується активність і витривалість організму, викликаються відчуття емоційного підйому та ейфорії. Випускаються останні у вигляді таблеток з малюнками на них знаків підпільних нарколабо-раторій: корони, птахів, автомобіля, голови індіанця, зображення долара та інших, за винятком препарату ДОБ, що являє собою наркотичний засіб, яким просочується папір (марка). Остання приклеюється до тіла наркомана, в результаті чого препарат потрапляє в організм через шкіру, викликаючи наркотичне сп´яніння.
Згідно зі ст. 1 Єдиної конвенції ООН 1961 p. та Конвенції ООН 1971 p. термін «виготовлення» означає будь-які процеси, крім вироблення природної нарко- чи психотропної сировини, за допомогою яких можуть бути отримані власне наркотичні та психотропні речовини.
Це може бути рафінування (очищення від сторонніх домішок) речовин, препаратів, змішування різних речовин, препаратів, у результаті чого утворюються наркотичні засоби ми психотропні речовини або значно підвищується їх концентрація.
Статті 229´ та 229б КК України передбачають відповідальність за виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин без належного дозволу, з метою збуту (ст. 229´) чи без такого (ст. 2296). Але обставини вчинення злочину: місце, знаряддя та засоби законодавцем не виділяються як обов´язкові, а вважаються факультативними ознаками об´єктивної сторони, тобто не впливають на кваліфікацію скоєного злочину за вказаними статтями.
Український законодавець виділив окремі види підшукання та пристосування знарядь і засобів вчинення незаконного виготовлення згаданих речовин у самостійні склади злочинів, зокрема: розкрадання, виготовлення, придбання обладнання, призначеного для здійснення хіміко-технологічного процесу отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин, готових до споживання (ст. 229 КК); незаконне виготовлення, придбання прекурсорів (ст. 229 КК), їх розкрадання без мети збуту (статті 81-84, 140-144 КК).
У антинаркотичному законодавстві України відсутня номінальна норма, яка розкриває значення терміна «підпільна нарколабораторія». Це обумовлює, в першу чергу, необхідність визначити його зміст.
При відповіді на запитання: який кримінальний об´єкт слід назвати підпільною наркотичною лабораторією, необхідно виходити з того, що будь-яка лабораторія, в тому числі і підпільна з виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, — це, насамперед, спеціально пристосоване приміщення, в якому повинно бути обладнання (знаряддя виробництва) та предмети праці, необхідні для проведення технологічного процесу в даному приміщенні з метою отримання кінцевого продукту — наркотичного засобу чи психотропної речовини.
Що ж є знаряддям та засобами вчинення розглядуваного злочину?
Знаряддям для незаконного виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин є різні предмети, які безпосередньо використовуються для вчинення злочинних дій, охоплених поняттям «виготовлення».
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 27 лютого 1998 р. «Про судову практику в справах про злочини, пов´язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами» при визначення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, як предмета злочину, передбаченого ст. 229 КК України, дано роз´яснення: під обладданням, призначеним для виготовлення наркотичних або психотропних речовин в лабораторіях чи домашніх умовах слід розуміти не будь-яке обладнання, а лише те, що використовується у процесі виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин: різного роду інструменти, апарати, пристрої, прилади або окремі вузли, деталі відповідного агрегату.
Засобами скоєння злочинів даної категорії є початкова природна наркотична чи психотропна сировина (макова солома, опій-сирець, пилок, смола коноплі, трава ефедри тощо), лікарські препарати, які містять наркотичні чи психотропні речовини (Список 1 та Список 2 Таблиці III Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України), контрольовані медичні препарати, прекурсори (Список 1 та Список 2 прекурсорів Таблиці IV Переліку), інші хімікати-екстрагенти.
Слід зазначити, що кожному наркотику чи психотропу, які виготовляються, відповідає певний перелік як прекурсорів, так і лабораторного (цехового) обладнання. Наприклад, для отримання рідкого гашишу, окрім джерела тепла, використовуються (як обладнання) конденсаційна труба, випарювач, генератор пари, прес та інше. Для перегонки опію (одержання морфіну, героїну) необхідні: емальовані або скляні резервуари, відвідні шланги, ваги, ватні або паперові фільтри тощо. У різних поєднаннях хімічний посуд та пристосування можуть використовуватися для виготовлення й інших наркотиків або психотропів (наприклад, амфетаміну, метамфетаміну (первітину), ефедрону тощо).
Враховуючи викладене, пропоную використовувати у юридичній термінології поняття «підпільна нарколабораторія». Це будь-яке приміщення, оснащене промисловим або кустарним обладнанням, за допомогою якого проводиться хіміко-технологічний процес екстрагування (виділення), перегонки, очищення або синтезу нарко- чи психотропної речовини з метою їх особистого вживання або збуту іншим особам.
Ознаками функціонування підпільної нарколабораторії можуть бути:
зосередження у одному місці специфічного запаху (ацетону, аміаку, бензину тощо), наявність прекурсорів, реагентів та обладнання;
відносно низькі ціни на наркотики уданому регіоні порівняно з їх ціною у інших районах;
систематична робота вентиляційного обладнання, особливо у холодну пору року;
споживання великої кількості електроенергії, води, газу;
отримання адресатами посилок: об´ємних, стандартних, в значній кількості;
бібліотечні замовлення на фармацевтичну та наукову літературу;
замовлення у великій кількості хімічних компонентів, обладнання, реактивів, розчинів, агрегатів для виготовлення ампул, пігулок.
Підпільні нарколабораторії можуть розташовуватися фактично у будь-якому місці: у ізольованих фермерських господарствах, житлових та підсобних приміщеннях, науково-дослідних установах, виробничих підприємствах тощо.
Крім стаціонарних, існують також пересувні та польові нарколабораторії (перші обладнуються, наприклад, у туристичних автомобільних причепах, інші — у тимчасово споруджених укриттях).
Обладнання нарколабораторій також може бути найрізноманітнішим: від примітивного до найдосконалішого. Працювати в них можуть фахівці різного рівня: від кваліфікованих біохіміків до непрофесійних підприємливих осіб.
Аналіз слідчої практики свідчить, що підпільна нарколабораторія може функціонувати за наявності для цього сприятливих умов, а саме:
- відносної простоти технологічних процесів отримання наркотичних засобів (ефедрину, первітину, «екстазі» тощо), що дає можливість злочинцям поширювати нелегальними каналами технологію їх виробництва;
- доступність певних компонентів для виготовлення наркотику чи психотропу, так як багато з них широко використовуються як у промисловості, так і в побуті;
- велика кількість об´єктів, де проводяться роботи з хімічними речовинами, придатними для виготовлення наркотиків (школи, вузи, НДІ та лабораторії різних міністерств), звідки можлива їх крадіжка;
- компактність синтетичних наркотиків, зручність їх транспортування, у зв´язку з чим вони можуть бути швидко знищені у разі викриття;
- попит на наркотичні засоби серед населення конкретного регіону;
- конкуренція у сфері збуту наркотиків, де споживачі віддають перевагу дешевшим, швидко діючим та компактним;
- присутність у регіоні осіб, які мають спеціальні знання та вміння у галузі хімічного синтезу і з різних причин криміналізують свої здібності;
- наявність портів, залізничних вокзалів, аеропортів, через які транспортні засоби надходять з місць, відомих як сировинні джерела наркотичних засобів.
Своєчасне виявлення і ліквідація таких підпільних нарколабораторій є одним з пріоритетних напрямів роботи органів внутрішніх справ щодо боротьби з незаконним наркообігом, так як дане асоціальне явище становить підвищену суспільну небезпеку.
Рекомендовано до друку кафедрою криміналістики Національної академії внутрішніх справ України.
