26-28 листопада 2009 р. на базі Миколаївського навчального центру Одеської національної юридичної академії (ОНЮА) відбулася Міжнародна науково-практична конференція «П´яті Прибузькі юридичні читання», на якій в умовах пленарних і секційних засідань була проведена дискусія з питань результативності перспективних наукових досліджень юридичного спрямування в умовах глобалізації соціального буття, яка супроводжує еволюцію держави і права епохи постмодерну. В безкомпромісних дискусіях, проведених в умовах пленарних і секційних засідань, активну участь взяли науковці всіх найбільш відомих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка юристів і які дистанціюють себе як осередків фундаментальних досліджень юридичного напряму, представники судових і правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування — всі ті, хто не байдужий до перспектив розвитку української юридичної науки. Не залишились осторонь від обговорення нагальних проблем юриспруденції і представники визнаних центрів наукових досліджень у галузі держави і права Росії, Білорусі, Таджикистану, Казахстану, Азербайджану та інших країн близького зарубіжжя. Авторитетність складу учасників, безкомпромісність наукових дискусій, очевидна актуальність проголошених під час пленарних і секційних засідань доповідей визнаними науковцями у галузі права, полярність поглядів і здатність сприймати позицію опонента, свідчать про серйозну зацікавленість наукової спільноти в пошуку відповідей на запитання, поставлені сьогоденням перед юриспруденцією у зв´язку з необхідністю зміни системи правового регулювання, переосмислення ролі держави в соціальному бутті, формуванням нових підходів до проблем правозастосування, що може бути здійснено виключно на засадах глибокого теоретичного осмислення з подальшим оприлюдненням і обговоренням науковою спільнотою.
За традицією, робота конференції була відкрита привітальним словом Президента ОНЮА, доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН України С. Ківалова, який зазначив, що проведення на теренах України не-заполітизованих наукових заходів, які ставлять за мету розвиток юридичної науки, стали явищем рідкісним, що підвищує цінність висловлених наукових позицій і відвертість оприлюднених поглядів. Проректор з наукової діяльності ОНЮА, доктор юридичних наук, професор Ю. Оборотов, вітаючи учасників конференції, зазначив, що ОНЮА, її структурні підрозділи, серед яких один із найбільших є Миколаївський навчальний центр, має на меті знаходитися в авангарді наукових досліджень юридичного напряму не лише на теренах України, а й репрезентувати результати власних досліджень за її межами. Про високу оцінку таким намаганням свідчить нагородження Президентом Російської Федерації Д. Медведєвим професора С. Ківалова державною нагородою — орденом Дружби.
Кандидат юридичних наук, професор, ректор ОНЮА В. Завальнюк у своїй доповіді дослідив генезис антропологічних знань через визначення адитивних ознак парадигми сучасної антропології, до якої належить парадигма людини як центру права і критерію соціально-нормативного регулювання, парадигма правового розвитку (прогресу, регресу, стагнації), парадигма структурної функціональності правового середовища людини.
Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри морського та митного права ОНЮА Є. Додін у доповіді «Чи знайдеться місце у колі правоохоронних органів митним підрозділам?» акцентував увагу на специфіці правоохоронної діяльності митних органів, яка залишається поза увагою вчених, у зв´язку з чим правоохоронна діяльність митної служби безпідставно ототожнюється з відповідним родом діяльності інших державних органів. До специфічних ознак правоохоронної діяльності митних органів належить їх багатофункціональність, різноманітність правових підстав, методик, засобів і способів її здійснення, особливість форм і методів реалізації правоохоронної функції, обмеженість суб´єктного складу лише деякими підрозділами митної системи.
Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри російської мови Білоруського державного педагогічного університету імені Максима Танка Т. Трофимович і кандидат філологічних наук Н. Полєщук проаналізували бівербальні назви документів ділового письма у східних слов´ян і обґрунтували висновок, що домінування двозмістовних назв зі словом листь свідчить про вплив польської мови, який отримав значення в результаті польсько-української та польсько-білоруської державної, соціальної й культурної взаємодії.
Генезису законодавства України в контексті забезпечення і захисту прав людини та громадянина присвятила свою доповідь доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри права Дніпропетровського університету економіки і права О. Пушкіна. Важливим засобом забезпечення прав людини, на думку дослідника, є формування та планомірне запровадження в життя цілісної концепції державної правової політики, яка б містила не лише систему заходів сприяння становленню інститутів охорони і захисту прав людини.
Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри соціальних теорій ОНЮА Л. Кормич свою доповідь присвятила визначенню сучасних проблем методології досліджень розвитку держави та права. Зроблений висновок про те, що формування правової політики, вибір способів і засобів впливу, оцінка повинні здійснюватися на раціональній, інкрементальній та ірраціональній засадах водночас. Відповідно до цього вимагають корегування будь-які стратегічні концепції, які повинні стати тактичними програмами розвитку держави і суспільства.
Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри трудового права та права соціального забезпечення ОНЮА Г. Чанишева дослідила проблему правових способів захисту прав працівника у разі спору щодо правової природи укладеного договору. Вирішення питання пошуку допустимих способів захисту повинно здійснюватися на підставі нормативного розмежування трудового і цивільно-правового договорів.
Визначенню кола обставин, які підлягають встановленню у разі розслідування кримінальних справ про організовану злочинну діяльність, присвятив свою доповідь доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри криміналістики ОНЮА В. Тіщенко. Правильне визначення предмета доказування по кримінальній справі має не лише суттєве кримінально-правове і кримінально-процесуальне значення, але характеризується й особливим криміналістичним аспектом, оскільки дає можливість слідчому обрати правильний напрям розслідування, провести його повно, всебічно й об´єктивно. Коло обставин, які підлягають доказуванню при розслідуванні фактів організованої злочинної діяльності, характеризуються двома особливостями: 1) вони стосуються кожного із злочинів, які утворюють організовану злочинну діяльність; 2) специфічним характером усієї злочинної діяльності.
Голова Вищого господарського суду України С. Демченко виступив з доповіддю, в якій проаналізував критерії ефективності господарського судочинства на сучасному етапі. Зокрема, під ефективним господарським судочинством слід розуміти як доступність правосуддя, так і правосудність рішення господарського суду, яким воно визнається за умови законності, обґрунтованості, справедливості, прийняття в розумні строки і реального виконання.
Визначенню ознак типології правового регулювання обігу інформації присвятив свою доповідь доктор юридичних наук, професор кафедри морського та митного права ОНЮА Б. Кормич. На думку дослідника, проблема застосування обмежень доступу та поширення інформації є найважливішим напрямом правового регулювання інформаційних відносин, оскільки через систему загальних дозволів та заборон формується загальний правовий режим обігу інформації.
На дослідженні питань правового регулювання національно-культурної автономії в Україні у своїй доповіді зупинився доктор політичних наук, доцент, декан магістратури державної служби ОНЮА К. Вітман. Національно-культурна автономія, на відміну від територіальної, поширюється на всю територію країни, оскільки підставою для її визначення виступають суб´єктні ознаки, оскільки екстериторіальна автономія зводиться до надання дозволу меншинам самостійно вирішувати питання власного етнокультурного розвитку і цим самим уникати його політизації.
Визначенню змісту альтернативних кримінальній відповідальності заходів присвятив свою доповідь кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Миколаївського навчального центру ОНЮА О. Козаченко. Особлива увага приділена, по-перше, матеріальній складовій альтернативних заходів, яка виражається у відмові від застосування кримінальної відповідальності за умови застосування інших кримінально-правових заходів, по-друге, процесуальній складовій, яка своїми коренями проникає в судову дискрецію.
Поняттю та сутності канонічної правосуб´єктності присвятив свою доповідь кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Миколаївського навчального центру ОНЮА І. Оборотов. Канонічна правосуб´єктність визначається як здатність особи бути суб´єктом канонічного права, яка зумовлюється наявністю у людини вільної волі й полягає у спроможності володіти канонічними обов´язками та суб´єктивними канонічними правами, здійснювати їх самостійно або через іншу особу та нести відповідальність за вчинене.
Підбиваючи підсумки пленарних засідань, О. Козаченко зазначив, що проголошені доповіді й повідомлення свідчать про актуальність презентованих наукових досліджень, більшість із яких орієнтовані на подальшу оптимізацію механізму державної влади та пошук оптимальних форм правового впливу на суспільні відносини з метою забезпечення правопорядку в епоху постмодерну.
