Останнім часом на різних рівнях активно обговорюються проблеми запровадження в Україні адміністративної юстиції, аналізуються проекти майбутнього адміністративного процесуального кодексу. Одним із кроків прояву такої уваги до адміністративно-правової реформи в Україні стала міжнародна науково-практична конференція «Адміністративна юстиція: проблеми та перспективи запровадження в Україні» (29—30 листопада 2002 p., м.Київ). Організаторами її проведення стали Верховний Суд України, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики, Міністерство юстиції України, Центр по-літико-правових реформ, Фонд сприянняправовим і політичним реформам, Міжнародний фонд «Відродження», Німецький Фонд міжнародного правового співробітництва та Програма сприяння парламентові України. В її роботі взяли участь та виступили перший заступник Голови Верховного Суду України В.Сте-фанюк, заступник державного секретаря Міністерства юстиції України О.Пасе-нюк, голова Центру політико-правових реформ І.Коліушко, суддя Конституційного Суду України В.Німченко, віце-президент Адміністративного суду м.Трір (Німеччина) Георг Шмідт та радник Міністерства юстиції Естонії Анно Аед-маа, численні науковці, працівники наукових та навчальних закладів, державних установ.
Розпочалася конференція пленарним засіданням. Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, президент Фонду сприяння правовим і політичним реформам В. Стретович при відкритті конференції зауважив, що необхідність створення адміністративних судів уже не дискутується. Нині обговорюються два проекти Адміністративного процесуального кодексу України. На його думку, у них ряд норм збігається, є й відмінності. При обговоренні належить в кожному законопроекті виділити раціональне.
Перший заступник голови Верховного Суду України, кандидат юридичних наук В. Стефанюк у своїй доповіді «Стан здійснення правосудця в адміністративних справах та перспективи розвитку адміністративної юстиції в Україні» наголосив, що ефективність закону визначається ступенем задоволення соціальних потреб людини. Тепер відбувається переосмислення функцій держави. Не людина для держави, а держава — для людей, для блага громадян. Суть верховенства права — захист людини від свавілля держави. Судовий контроль, підкреслив В.Стефанюк, має бути доступний людям. В цьому плані необхідно законодавче визначити механізм відповідних дій. Звідси — одним з пріоритетних завдань є потреба якомога оперативніше прийняти Адміністративний процесуальний кодекс. Адміністративній юстиції, що виступає захисником громадян від свавілля держави, має бути забезпечена якнайбільша незалежність. Незалежні адміністративні суди зможуть реально захищати права громадян.
Про «Розвиток адміністративної юстиції як складової адміністративної та судової реформи» йшлося у доповіді заступника державного секретаря Міністерства юстиції України О.Пасєнюка. За його визначенням, адміністративна юстиція -не структура протистояння, а структура виправлення допущених помилок. Конституція України визначила лише основні принципи судоустрою. Нині триває судова реформа, що має реалізувати усі загальні положення. Перші кроки вже здійснені, але попереду ще велика робота.
Голова Центру політико-правових реформ І.Коліушко свій виступ присвятив темі «Адміністративна юстиція як механізм захисту прав громадян у відносинах з державою та місцевим самоврядуванням». Суди, зазначив зокрема доповідач, — один з елементів контролю за виконавчою владою. В нашому суспільстві необхідно змінити стереотипний погляд на суди як на каральні органи. Громадяни мають усвідомити, що суди — це захисники їх прав перед державою.
Ми маємо в роботі два проекти Адміністративного процесуального кодексу. їх відмінність, зокрема, -- в організації системи адміністративного судочинства. В ході даної конференції бажано дати оцінку представлених законопроектів.
Серед критичних оцінок судді Конституційного Суду України В.Німченка (який вважає, що створювати адміністративну юстицію взагалі не потрібно, а належить лише передбачити в судах адміністративні колегії) наголос було зроблено на незрозумілості такого поняття, як повторна касація. На кінець свого виступу промовець запропонував розірвати клубок нагромадження судових інстанцій, який лише робить суди більш недоступними для громадян.
Зарубіжні учасники конференції в основному характеризували систему адміністративної юстиції в їхніх країнах, а також, що позитивне, на їх думку, може бути корисним для України. Так, віце-президент Адміністративного суду м.Трір (Німеччина) Георг Шмідт у доповіді «Німецький досвід адміністративної юстиції і плани запровадження адміністративного судочинства в Україні», зокрема, зазначив, що адміністративні суди, як довів досвідНімеччини, саме і виправляють допущені помилки, виступаючи захисниками громадян від свавілля держави. Важливо, щоб громадяни усвідомили, що адміністративні суди захищають їх права. Адміністративні суди мають бути незалежними від виконавчої влади, органів управління — щоб їх рішення поважалися.
Ще одне важливе питання — наявність, крім Адміністративного процесуального кодексу, також і Адміністративного процедурного кодексу. Доповідач у своєму виступі зупинився на їх розмежуванні, важливості існування Адміністративного процедурного кодексу, зазначивши, що один розчерк пера може знищити цілі бібліотеки.
На «Проблемах та перспективах розвитку адміністративного процесуального (судового) права в Естонії» зупинився радник Міністерства юстиції Естонії Анно Аедмаа. Він зауважив, що питання адміністративної реформи постає перед усіма колишніми республіками СРСР. В Естонії також є проблеми, але є й позитивний досвід, яким може скористатися й Україна. Авторитет адміністративних судів в Естонії і довіра до них зростає, оскільки вони на ділі доводять, що дійсно захищають громадян від свавілля держави. Чи потрібен адміністративний процес в Україні — було поставлено запитання на конференції. В Естонії такого питання немає, ніхто не ставить під сумнів необхідність адміністративного судочинства.
Крім пленарних засідань, робота конференції тривала по двох секціях: повноваження і організація адміністративних судів та особливості процесу в адміністративних судах. На секціях обговорювалися, зокрема, такі питання: адміністративна юрисдикція: критерій визначення; проблеми створення адміністративних судів в Україні; до питання про систему адміністративних судів; процесуально-правове забезпечення діяльності адміністративних судів в Україні; особливості судочинства в адміністративних справах; принципи адміністративного судочинства як основа відмежування його від цивільного судочинства; до питання про скасування судом адміністративних актів та визнання їх недійсними; проблеми судового провадження у виборчих спорах; основні проблеми окремих інститутів адміністративного судового процесу.
Дискусії та вільний обмін думками з обговорюваних питань дозволили виробити та прийняти рекомендації, в яких, зокрема, вказано, що до предмета регулювання Адміністративного процесуального кодексу України необхідно віднести процедуру судового вирішення усіх публічно-правових спорів між адміністративними органами і фізичними та юридичними особами, крім спорів, для яких законом передбачений інший порядок судового вирішення. В них також наголошено, що адміністративне судочинство в Україні належить організувати відповідно до вимог доступності правосуддя для громадян, а також незалежності суддів від незаконного впливу з боку органів влади. Надати принципу верховенства права в адміністративному судочинстві особливої ваги, оскільки предметом розгляду в адміністративних судах найчастіше будуть правові акти. На відміну від цивільного судочинства доповнити конституційної засади змагальності в адміністративному судочинстві принципом офіційного з´ясування обставин справи.
