9 грудня 2010 р. у м. Києві у приміщенні Київського регіонального центру Національної академії правових наук України відбувся Науково-практичний круглий стіл «Міжнародний арбітраж в Україні та світі: доктрина і практика», організований Науково-дослідним інститутом приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України та юридичним журналом «Право України».

У роботі круглого столу взяли участь представники органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, докторанти, аспіранти (здобувачі), практикуючі юристи у сфері міжнародного комерційного арбітражу, представники провідних юридичних видань.

Із вступним словом виступили керівники співорганізаторів заходу, академіки Національної академії правових наук України О. Крупчан — директор Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України; М. Селівон — голова Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та О. Святоцький — головний редактор журналу «Право України». У своєму вітальному слові Почесний президент Міжнародного арбітражного
суду при Торгово-промисловій палаті України, академік НАПрН України

І. Побірченко окреслив непростий шлях розвитку міжнародного арбітражу в Україні за останні 18 років та історію успіху Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Робота круглого столу проходила в рамках двох сесій. Першу сесію було присвячено обговоренню міжнародних стандартів у сфері міжнародного арбітражу та практики їх застосування в Україні. Друга сесія стосувалась проблематики «Чи є Україна державою, яка лояльна до арбітражу? Питання взаємодії з державними судами».

Жвавість дискусії, актуальність поставлених для обговорення питань, відвертість коментарів, загальний конструктивний підхід якісно відрізняли цей науково-практичний захід.

I сесія «Міжнародні стандарти у сфері міжнародного арбітражу (Best Practice) та їх застосування в Україні». Першу сесію було відкрито модераторами М. Селівоном — головою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Т. Сліпачук — провідним науковим співробітником відділу міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України.

Конструктивний та доброзичливий тон дискусії був заданий М. Селіво- ном, який запропонував обговорити проблеми вибору України як місця розгляду спорів у цілому та МКАС при ТПП України зокрема. У фокусі уваги опинилася проблематика списків арбітрів у міжнародних арбітражних центрах, рекомендаційний характер списку арбітрів у МКАС при ТПП України, доцільність його розширення, оновлення регламенту МКАС при ТПП України тощо.

У подальшому дискусія плавно перейшла до питань правового регулювання міжнародного арбітражу в Україні та існуючих проблем цієї галузі. Молодший науковий співробітник НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України І. Ліщина визначив основні фактори, які негативно впливають на формування позитивного арбітражного іміджу України як держави. Зокрема, були окреслені проблеми, пов’язані із доцільністю уповноваження судів загальної юрисдикції першої інстанції
на розгляд питань визнання та приведення до виконання рішень міжнародного арбітражу, відсутність просвітницької діяльності у суддівському корпусі з метою поширення знань про основні концепції міжнародного арбітражу, відсутність механізму ухвалення судами заходів щодо забезпечення позовів у міжнародному комерційному арбітражі тощо.

Дискусію активно підтримали Л. Винокурова — кандидат юридичних наук, доцент, заступник голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, Г. Цират — кандидат юридичних наук, докторант Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Здобувач Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України Ю. Черних запропонувала обговорити існуючі міжнародні стандарти міжнародного арбітражу та їх можливе застосування в Україні. Зокрема, були наведені приклади уніфікації в галузі міжнародного арбітражу, такі, що здобули статус справжніх «золотих стандартів» (Рекомендації Міжнародної асоціації юристів із конфлікту інтересів 2004 р., Рекомендації Міжнародної асоціації юристів із збору доказів у міжнародному арбітражі 1999 р. та у новій редакції 2010 р.), набули широкого міжнародного поширення (Звіт Асоціації міжнародного права 2006 р. щодо паралельних процесів (lis pendens) та остаточних рішень (res judicata), Звіт 2008 р. щодо визначення змісту матеріального права, що застосовується у міжнародному комерційному арбітражі, Звіт 2010 р. щодо конфіденційності в міжнародному комерційному арбітражі) та серйозного регіонального значення (Рекомендації для арбітрів щодо ведення арбітражного процесу та ухвалення рішення за відсутності однієї із сторін, Керівництво для арбітрів щодо вирішення проблем юрисдикції в міжнародних справах, Керівництво для ведення багатостороннього арбітражу, Рекомендації для опитування (інтерв’ювання) майбутніх арбітрів, Рекомендації щодо арбітражних проваджень за участю споживачів та інших сторін із різним майновим станом, Рекомендації щодо врахування формальних вимог для складання (підготовки) арбітражного рішення, Рекомендації для використання інформації, наданої експертами, призначеними стороною в міжнародному арбітражі, Рекомендації щодо розкриття електронної інформації в арбітражі тощо).

Останні Рекомендації Міжнародної асоціації юристів із складання арбітражних застережень для міжнародних спорів жовтня 2010 р., що не пройшли ще перевірку часом, також були активно обговорені. Зокрема, учасники круглого столу зазначили доцільність існування рекомендацій для включення факультативних елементів арбітражного застереження, складання багаторівневих арбітражних застережень, арбітражного застереження у багатосторонньому арбітражі, арбітражних застережень у ситуаціях із множинністю контрактів тощо.

Окрім цього, в полі зору учасників круглого столу опинилися майбутні систематизації у сфері міжнародного арбітражу. Найбільш резонансною темою для міжнародного комерційного арбітражу є така, що стосується паралельних розробок спеціального кодексу етики для представників сторін, які проводяться в різноманітних міжнародних асоціаціях та організаціях, діяльність яких присвячена розвитку
уніфікації права міжнародної торгівлі, проблемам міжнародного торгового арбітражу.

Жваву дискусію викликало питання, чи не призведе надмірне захоплення різноманітними систематизаціями й уніфікаціями до зарегульованості та втрати міжнародним арбітражем однієї із найбільших переваг — оперативності та гнучкості процесу.

Перша сесія була завершена на позитивній ноті, адже в Україні базово є все необхідне для статусу держави, що схвально сприймає міжнародний арбітраж. Це і ратифікація ще у 1960 р. Конвенції ООН про визнання та виконання арбітражних іноземних рішень (Нью-Йоркська конвенція) і Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р. № 4002-XII, ухвалений на основі Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж тощо. Залишається лише виправляти поодинокі негативні приклади практики та поліпшувати обізнаність у питаннях міжнародного арбітражу серед практикуючих юристів, суддівського корпусу, випускників (правознавців) вищих навчальних закладів.

II сесія «Чи є Україна державою, яка лояльна до арбітражу? Питання взаємодії з державними судами» була відкрита модераторами О. Крупчаном — директором Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України та Л. Винокуровою — заступником голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Питання другої сесії виявились найболючішими для учасників круглого столу, вони спровокували палкі дебати й обговорення. Найбільшу увагу викликали питання практики скасування рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та виконання в Україні іноземних арбітражних рішень. Зокрема, було наголошено на відсутності окремого нормативного регулювання процедури оспорювання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у чинному Цивільному процесуальному кодексі України. Промовці також підкреслювали неоднозначну практику застосування концепції публічного порядку як підстави для скасування рішень МКАС при ТПП України.

Виступ Т. Захарченко — доцента кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Київського університету права, голови Третейського суду при ТПП України та члена Президії Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України — було присвячено узагальненню практики визнання рішень міжнародного арбітражу в Україні. Серед
однієї із найбільш поширених була названа проблема незаконного прийняття господарськими судами до свого провадження справ про визнання рішень міжнародного арбітражу. Глибинні першопричини подібних порушень, пов’язані із суттєвою різницею у часі розгляду таких справ судами загальної юрисдикції та господарськими судами, були детально обговорені промовцями.

У полі зору учасників круглого столу не залишились поза увагою питання неврегульованості термінології щодо назв сторін у процедурах по скасуванню рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та визнання іноземних арбітражних рішень на території України, проблемні питання визначення та сплати державного мита при виконанні іноземних арбітражних рішень, визначення сум стягнення у національній валюті України.

За результатами активної дискусії круглого столу були вироблені загальні рекомендації, які стосуються необхідності:

  • розроблення законопроекту та прийняття в подальшому закону про внесення змін і доповнень до відповідних процесуальних нормативно-правових актів України, які б за певних умов давали право українським судам вживати заходів із забезпечення позовів у міжнародному арбітражі та одночасно передбачали механізми унеможливлення зловживання забезпечувальними заходами;
  • внесення відповідних змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 р. № 7-93, які б чітко визначали порядок розрахунку державного мита та інших платежів, а також підстав звільнення від їх сплати у справах про скасування і визнання рішень міжнародного арбітражу;
  • розробки рекомендацій та запровадження необхідних змін щодо забезпечення можливості стягнення державними виконавцями заборгованості за рішеннями іноземних судів та міжнародних арбітражів у іноземній валюті;
  • узагальнення практики судів України щодо скасування рішень міжнародного арбітражу, а також їх визнання та виконання на території України;
  • систематизації практики Міжнародного комерційного арбітражного суду та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;
  • проведення різноманітних науково-практичних заходів з метою популяризації міжнародних стандартів у сфері міжнародного арбітражу в Україні.

Схвалення отримала пропозиція щодо необхідності включення дисципліни «Міжнародний торговий (комерційний) арбітраж» до навчальних програм підготовки майбутніх суддів у відповідних вищих навчальних закладах та програм підвищення кваліфікації діючих суддів в Україні.

Враховуючи високий науково- практичний рівень дискусії, її важливий теоретичний та прикладний характер, учасники науково-практичного круглого столу висловили побажання щодо проведення подібних заходів, присвячених проблемам міжнародного торгового арбітражу, за підтримки Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та журналу «Право України», щорічно.