Правова свідомість є однією з найголовніших умов для формування українського громадянського суспільства. Адже вона відіграє важливу роль в удосконаленні й розвитку правового життя суспільства.
На сьогодні Україна має доволі негативний спадок традицій формування правової свідомості, який отримала від свого радянського минулого. За радянських часів правова свідомість розглядалась виключно як «революційна свідомість» [11, 194], яка була спрямована на створення тоталітарного суспільства. Отже, українська правова свідомість потребує значного «переформатування».
Конституція України визначає, що Україна є демократичною, соціальною і правовою державою. Крім того, людина, її життя і здоров´я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю [1, 3]. На жаль, Україна ще й досі не досягла згаданих конституційних стандартів. Єдиним можливим шляхом досягнення цього є побудова громадянського суспільства, важливу роль при цьому відіграє правова свідомість суспільства. У зв´язку із зазначеним, слід дійти висновку, що питання впливу правової свідомості на формування громадянського суспільства є актуальним.
Проблему формування правової свідомості досліджували такі відомі вчені, як: О. Богачова, О. Зайчук, Г. Гегель, О. Голосніченко, О. Гриценчук, А. Грищенко, О. Копиленко, М. Коцюба, П. Мартиненко, С. Третяк. У їхніх працях дається загальна характеристика правової свідомості і нових підходів до її розуміння.
Правова свідомість — це певна система почуттів, поглядів, ідей, теорій та традицій, які виражають ставлення громадян до чинного законодавства, юридичної практики, прав, свобод і обов´язків, а також до бажаного права. Це визначення доцільно закріпити у Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1035-р.
Правова свідомість містить такі категорії: оцінка права; осмислення і відчуття необхідності права; усвідомлення необхідності створення розвиненої системи законодавства; осмислення потреби в зміні і доповненні чинними нормативно-правововими актами.
За суб´єктами діяльності права свідомість можна поділити на: індивідуальну; групову; громадську.
Індивідуальна правова свідомість — це свідомість, яка притаманна конкретній особистості.
Групова правова свідомість — це свідомість соціальних груп, громадських об´єднань, партій [5, 117-118].
У цьому дослідженні будемо докладніше розглядати громадську правову свідомість, адже саме вона відображає правові погляди та стосунки більшості суспільства.
Однією із негативних рис сучасної української громадської свідомості, яка гальмує розвиток громадянського суспільства, є психологічний момент. Зокрема суспільство неадекватно сприймає цілий ряд понять і цінностей політичної системи, таких як парламентаризм, роль політичних партій як з´єднувальної ланки між громадянином і політичною владою, громадські організації, індивідуалізм, прагматизм, націоналізм тощо [8, 69].
До того ж сучасна українська ментальність, крім попередніх вікових впливів, має відбиток радянського періоду, домінування в ньому деструктивних орієнтацій, надмірної ідеологізації тощо [8, 296]. У результаті, для правового менталітету українців не характерна громадська активність, яка є однією з умов формування громадянського суспільства.
Також необхідно звернути увагу на відсутність досвіду громадянського суспільства в Україні. Для західноєвропейських країн громадянське суспільство є досить сталою річчю, для України — як посттоталітарної держави — цей феномен є доволі новим явищем.
Невизначеність, яка панує нині в українському суспільстві, також відбиває негативні риси на громадську правову свідомість. Причиною цієї невизначеності є розбіжності декларованих політичних намірів різних політичних сил і політичних діячів із тими реальними наслідками, які досягаються суспільством.
Вирішення зазначених проблем можливе шляхом підвищення громадської правової свідомості громадян з метою формування нової майбутньої правлячої еліти. Для цього доцільно розробити і прийняти Стратегію підвищення громадської правової свідомості українських громадян. Розроблення такого акта слід передбачити у Плані заходів щодо реалізації у 2008 р. Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 784-р.
Така Стратегія має ґрунтуватися на концептуальному підході формування громадянського суспільства, цілями якого є: 1) формування громадянської позиції кожної конкретної людини; 2) побудова гідного суспільства на всіх рівнях життєдіяльності індивіда (держава, сім´я, школа); 3) відчуття європейської спільноти і водночас збереження національних особливостей; 4) забезпечення всіх громадян реальним правом отримувати знання і навички, необхідні для повноцінного життя і діяльності у громадянському суспільстві.
Враховуючи особливості трансформаційного етапу в Україні, має бути запроваджена така концепція співвідношення особи, суспільства і держави, яка змогла б не тільки змінити сьогоднішню ментальність людини, а й сприяти формуванню вільної особи з високою політичною, економічною і правовою культурою, яка усвідомлює свою цінність і гідність. Нова концепція громадської правової свідомості має передбачати, що епіцентром є людина, її права, свободи і її інтереси, іститути громадянського суспільства і держави утворюються для створення умов нормальної життєдіяльності людини, захисту її прав. При цьому державні інститути мають нести подвійний тягар, забезпечуючи через закони рівні для всіх людей умови і можливості, нормальне функціонування громадянського суспільства [10, 270].
У проекті згаданої Стратегії насамперед необхідно передбачити заходи, спрямовані на подолання психологічного чиннику. Слід проводити роз´яснювальну роботу серед населення щодо справжніх ролі та завдань політичних партій і громадських організацій.
Одним із основних місць у державній політиці має посісти громадянська освіта. Об´єктами такої освіти мають стати: 1) суспільство. Дія громадянської освіти повинна бути спрямована на суспільні об´єкти — соціальні групи людей. Головною при цьому має бути просвітницька діяльність. Основним напрямом — права людини і демократичні стосунки у суспільстві; 2) учнівська молодь. Основна увага має приділятися шкільній освіті; 3) міжнародне суспільство. Метою громадянської освіти має бути виховання такої особистості, яка б усвідомлювала необхідність мирного існування і досягнення балансу між національною ідентичністю й міжнародним співтовариством.
Однією з особливостей громадянської освіти має бути її безперервність. Тобто вона має починатися від дошкільних навчальних закладів і закінчуватись вищою школою. З метою ефективного здійснення громадянської освіти має бути розроблена Державна програма громадянської освіти в України, яку слід затвердити розпорядженням Кабінету Міністрів України.
Головну увагу при формуванні нової громадської правової свідомості українців слід приділити вихованню у кожного українського громадянина поваги до права і законів. При цьому слід звернути увагу і на законотворчий процес, для того щоб приймалися закони, спрямовані на захист прав і основоположних свобод людини та громадянина.
Всі запропоновані вище проекти нормативно-правових актів мають у майбутньому стати основою для проекту Закону України «Про державну політику формування громадянського суспільства в Україні».
Отже, подолання деформації правової свідомості та підвищення рівня активної й свідомої участі громадян у політичних процесах є обов´язковою умовою формування громадянського суспільства і правової держави. Українська держава повинна розробити державну політику, спрямовану на підвищення громадської правової свідомості як основного чинника формування громадянського суспільства. Така політика має розроблятися з урахуванням особливостей історичного досвіду України та іноземних держав.
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
- Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
- Про внесення змін до Конституції України : Закон України від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІУ // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 2. — Ст. 44.
- Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1035-р // Офіційний вісник України. — 2007. — № 89. — Ст. 3284.
- Про затвердження плану заходів щодо реалізації у 2008 році Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 784-р // Офіційний вісник України. — 2008. — № 55. — Ст. 3345.
- Богачова О. В., Зайчук О. В., Копиленко О. Л. Законотворчий процес в Україні. — К., 2006. — 426 с.
- Гриценчук О. О. Формування громадянської свідомості (Європейський аспект) // Рідна школа. — 2002. — № 10. — С. 8-9.
- Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави // Право України. — 2005. — № 4. — С. 23-26.
- Громадянське суспільство як здійснення свободи : центральносхідноєвропейський досвід / за ред. А. Карася. — Л., 1999. — 384 с.
- Концепція громадянської освіти в Україні // ІІ Інформаційний бюлетень проекту «Освіта для демократії в Україні». — К., 2000. — Вип. 2.
- Політологія. Навчально-методичний комплекс : підруч. — К., 2004. — 704 с.
- Сталін Й. В. Твори. — К., 1946. — Т. 1. — 410 с.
- Третяк С. Правове забезпечення правової культури населення як умова створення основ громадянського суспільства // Право України. — 2005. — № 4. — С. 10-11.
