Народився Олександр Павлович Коцюба 7 листопада 1939 р. у с. Іванківці Тиврівського району Вінницької області. У 1959 р. вступив на заочне відділення юридичного факультету Львівського державного університету ім. І. Я. Франка (нині — Львівський національний університет імені Івана Франка). З 1960 р. по 1964 р. працював старшим юрисконсультом тресту «Добропільвугілля». У 1964 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка). До 1968 р. працював помічником прокурора, слідчим прокуратури на Вінниччині, у 1968-1973 рр. — завідувачем юридичної консультації Немирівського району Вінницької області. З 1973 р. по 1975 р. навчався в аспірантурі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Протягом 1975-1985 рр. працював старшим юрисконсультом у радгоспі «Жукинський» Київської області. У 1975-1990 рр. обіймав посаду доцента у Республіканській вищій школі управління АПК Держагропрому України. З 1990 р. по 1994 р. — народний депутат України. З 1995 р. по 1999 р. — радник першого заступника Голови та Голови Верховної Ради України. З 2000 р. по 2002 р. — заступник директора Інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України. Водночас з 2000 р. по 2003 р. — декан юридичного факультету Академії муніципального управління, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін, а з 2003 р. — завідувач кафедри економіко-правових дисциплін та земельного права Академії.
У 1984 р. захистив кандидатську дисертацію «Право землекористування громадян». Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України у 1993 р.
Напрями наукової діяльності — земельне, екологічне, конституційне, господарське, римське право та філософія права. Опублікував понад 120 наукових праць, серед яких: «Личное землепользование граждан» (1984), «Юридический словарь о землепользовании граждан, коллективном садоводстве и огородничестве» (1988), «Спочатку було слово — правове слово» (1998), «Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики» (у співавт., 2000), «Організація та діяльність промислово-фінансових груп в Україні» (у співавт., 2000), «Новітні проблеми філософії права з питань прав і свобод людини» (2002), «Правологія — наука третього тисячоліття, або новітня ідеологія прав, свобод і обов´язків людини» (2003), «Екологічна енциклопедія. Т. 3».
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеня (1997), «Знак Пошани», присвоєно почесне звання «заслужений юрист України» (2009).
