Народився Владлен Гнатович 7 січня 1931 р. у м. Златополі (нині — Новомиргород) Кіровоградської області.
У 1954 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Працював слідчим в органах прокуратури Черкаської області, прокурором слідчого відділу обласної прокуратури, науковим співробітником Київського НДІ судових експертиз.
З 1962 р. почав працювати в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, де пройшов шлях від асистента, старшого викладача, доцента до професора, завідувача кафедри криміналістики. З 1987 р. по 1997 р. — декан юридичного факультету цього університету. У 1999-2000 рр. — професор, завідувач кафедри Інституту адвокатури при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З 2000 р. — ректор Інституту Генеральної прокуратури України по підвищенню кваліфікації прокурорсько- слідчих кадрів і науково-практичних розробок з питань організації роботи на основних напрямах прокурорської діяльності. З 2002 р. по 2006 р. обіймає посаду професора, а з 2007 р. — завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики Академії адвокатури України.
У 1968 р. В. Гончаренко захистив кандидатську дисертацію на тему «Використання слідчим фотографічних і фізичних методів у розслідуванні та попередженні злочинів», у 1981 р. — докторську на тему «Методологічні проблеми використання даних природничих і технічних наук у кримінальному судочинстві». Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1982 р. Вчене звання професора присвоєно у 1985 р. Обраний академіком АПрН України (нині — НАПрН України) у 1993 р.
Напрями наукових досліджень Владлена Гнатовича — філософія права, права людини, кримінальний процес, криміналістика, юридична психологія, правова інформатика, судова експертиза. Він опублікував понад 350 наукових праць, серед яких: «Науково-технічні засоби в роботі слідчого» (1972 р.), «Основы применения кибернетики в правоведении» (у співавторстві, 1977 р.), «Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве» (1980 р.), «Научно-технические средства в следственной практике» (1984 р.), «Лазеры в криминалистике и судебных экспертизах» (у співавторстві, 1986 р., заг. ред.),
«Криминалисты и криминалистика» (1989 р.), «Коментар до Закону про вищу освіту» (у співавторстві,
2002 р.), «Експертизи у судовій практиці» (у співавторстві, 2005 р., 2010 р., заг. ред.), «Як розкриваються злочини (криміналістика у питаннях і відповідях)» (1996 р.), «Науковий коментар Кримінального кодексу України» (у співавторстві, 2001 р., 2005 р., 2008 р., 2009 р., заг. ред.), «Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України» (у співавторстві, 2003 р., 2006 р., 2007 р., заг. ред.), «Правознавство: Словник термінів» (у співавторстві, 2007 р.), «Лекції з судової психології, читані в Академії адвокатури України» (2008).
В. Гончаренко — заслужений діяч науки і техніки України (1991 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» ступеня (1997 р.), відмінник народної освіти України (1999 р.).
