7.1.2. Повноваження органів з захисту прав споживачів та порядок проведення перевірок

Згідно зі ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» повноважними органами з захисту прав споживачів є:

- Державний комітет України у справах захисту прав споживачів та його територіальні органи;

- Державний комітет України зі стандартизації, метрології і сертифікації та його територіальні органи;

- органи і установи Державного санітарно-епідеміологічного нагляду України;

- Ради народних депутатів, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації та інші.

Посадові особи вказаних органів мають право:

- видавати господарюючим суб’єктам обов’язкові до виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

- перевіряти на підприємствах торгівлі, громадського харчування та послуг:

а) якість товарів (робіт, послуг);

б) дотримання обов’язкових вимог з безпеки товарів (робіт, послуг);

в) дотримання правил торгівлі та надання послуг;

- вільно входити і обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення;

- відбирати зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки якості на місці або для проведення незалежної експертизи в лабораторіях (при цьому така експертиза виконується за рахунок підприємств, у яких відбувалася перевірка). Порядок відбору зразків затверджений постановою КМУ від 02.04.94р. №215;

- проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за вказані послуги та реалізовані товари. Порядок проведення таких перевірок затверджений постановою КМУ від 02.04.94р. №215;

- припиняти відвантаження та реалізацію товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення недоліків, згідно з положенням, затвердженим постановою ВРУ від 25.01.95р. №26/95 - ВР;

- забороняти реалізацію споживачам товарів (виконання робіт, надання послуг), на які у підприємств:

1) відсутні документи, які засвідчують їх відповідність вимогам нормативних документів;

2) відсутні сертифікати відповідності при реалізації товарів;

3) відсутні документи, які підтверджують відповідну якість імпортних товарів;

- тимчасово, до усунення виявлених недоліків, припиняти діяльність підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі і надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів у порядку, затвердженому постановою ВРУ від 25.01.95р. №26/95 - ВР;

- опломбовувати в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг:

1) виробничі, складські, торговельні та інші приміщення;

2) неправильні, несправні й такі, що не мають відповідного клейма чи з порушеними термінами повірки вимірювальні прилади, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів у відповідності з порядком, затвердженим наказом Держспоживзахисту від 13.02.96р. №5;

- вилучати неякісні товари, документи та інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів;

- подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

- передавати матеріали перевірок на дії осіб, що мають ознаки злочину, органам дізнання чи попереднього слідства;

- накладати на винних осіб адміністративні штрафи;

- накладати на господарюючих суб’єктів сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, в тому числі на громадян- підприємців, стягнення, передбачені ст.23 Закону про захист прав споживачів.

Державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів здійснюється Держспоживзахистом та його регіональними органами, які мають право перевіряти:

- підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і організаційно-правових форм;

- громадян-підприємців;

- іноземних юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України.

Права посадових осіб органів захисту прав споживачів при проведенні перевірок викладені в ст.5 Закону про захист прав споживачів. Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари затверджений постановою КМУ від 02.04.94р. №215.

Контрольні перевірки проводяться посадовими особами вищезазначених органів Держспоживзахисту після пред’явлення службового посвідчення і в присутності особи, яка здійснює безпосередній продаж товарів (продавця), та по можливості, представника господарюючого суб’єкта що перевіряється (наприклад, директора магазину).

Результати контрольної перевірки оформлюються актом, один примірник якого залишається у перевіряючого підприємства.

Якщо при проведенні контрольної перевірки будуть встановлені порушення правил торгівлі, особа, що допустила порушення, зобов’язана надати письмове пояснення. Це пояснення додається до акта контрольної перевірки, про що в акті ставиться відповідна відмітка.

Акт про результати контрольної перевірки підписується всіма учасниками контрольної перевірки.

Продавець (виконавець), представник господарюючого суб’єкта мають право при підписанні акта письмово оформити свою незгоду з результатами контрольної перевірки в формі протоколу розбіжностей. Згідно зі ст.10 Указу Президента України від 23.07.98р. №817/98 „Про деякі міри з дерегулювання підприємницької діяльності” державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланові перевірки діяльності суб’єктів підприємницької діяльності виключно на основі отримання від споживачів скарг про порушення такими суб’єктами вимог законодавства про захист прав споживачів.

Скарга споживача повинна подаватися в письмовому вигляді і містити прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, серію і номер паспорта або інший документ, який засвідчує особу, а також дані про товар, при продажу якого були порушені права споживача. Органи у справах захисту прав споживачів не мають права розголошувати відомості про споживача, який подав скаргу.

З цього ми бачимо, що службові особи управління у справах захисту прав споживачів мають широкі повноваження. Вони мають право перевіряти на підприємствах торгівлі і громадського харчування якість товарів, дотримання правил торгівлі, вільно входити і обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, забороняти реалізацію товарів, тимчасово припиняти діяльність торговельних підприємств, накладати штрафи та стягнення. Але також службові особи повинні суворо дотримуватися законодавства України „Про захист прав споживачів” та зобов’язані не розголошувати відомості, отримані під час здійснення своїх повноважень.