Розділ книги

7.2. Види відповідальності за порушення законодавства України "Про захист прав споживачів"

За результатами перевірки до суб’єктів підприємницької діяльності можуть застосовуватися санкції у вигляді:

1) тимчасового припинення діяльності;

2) скасування сертифікатів та ліцензій;

3) вилучення неякісних товарів, документів;

4) заборони на реалізацію (продаж) товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів;

5) накладення адміністративних стягнень;

6) застосування санкцій згідно зі ст.23 Закону України „Про захист прав споживачів”.

Відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про захист прав споживачів відображена в таблиці 5.1:

№ п/п	Вид порушення	Розмір санкції	Підстава
1	2	3	4
Фінансові санкції
1.	Відмова споживачеві в реалізації його прав, установлених п.1 статті 8 і п.3 статті 10 Закону України „Про захист прав споживачів”	10-кратний розмір вартості товару на час його придбання, але не менше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст.23 п.1 Закону України „Про захист прав споживачів”
2.	Виготовлення або реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів	50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст.23 п. 2 Закону України „Про захист прав споживачів”.
3.	Реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов’язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності	50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 3 Закону України „Про захист прав споживачів”.
4.	Виготовлення, реалізація товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього середовища	300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 4 Закону України „Про захист прав споживачів”.
5.	Реалізація товару (виконання роботи, надання послуги), заборонених для виготовлення та реалізації відповідним державним органом	500% вартості одержаної для реалізації партії товару(виконаної роботи, наданої послуги), але не менше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 5 Закону України „Про захист прав споживачів”.
6.	Реалізація небезпечних товарів (отрути, отрутохімікату, вибухо - і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання	100% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 6 Закону України „Про захист прав споживачів”.
7.	Відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу	30% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 7 Закону України „Про захист прав споживачів”.
8.	Створення перешкод службовій особі державного органу у справах захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних робіт, наданих послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування	Від 1 до 10% вартості реалізованих товарів, виконаних обіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 8 Закону України „Про захист прав споживачів”.
9.	Реалізація товару, термін придатності якого минув	200% вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 10 Закону України „Про захист прав споживачів”.
10.	Порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги	100% вартості роботи, послуги, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 11 Закону України „Про захист прав споживачів”.
11.	Ті ж самі дії, вчинені щодо групи споживачів	Від 1 до 10% вар-тості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 11 Закону України „Про захист прав споживачів”.
12.	Порушення встановлених правил торгівлі спиртом етиловим, коньячними і алкогольними напоями та тютюновими виробами	200% вартості одержаної партії товару, але не менше 100 неоподаткованих доходів громадян	П.2 Порядку застосування органами Держспоживзахисту фінансових санкцій за порушення Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”
13.	Здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без сертифікації якості	200% вартості одержаної партії товару, але не менше 100 неоподаткованих доходів громадян	П.2 Порядку застосування органами Держспоживзахисту фінансових санкцій за порушення Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, кон’ячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”
№ п/п	Вид порушення	Розмір санкції	Підстава
1	2	3	4
9.	Реалізація товару, термін придатності якого минув	200% вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 10 Закону України „Про захист прав споживачів”.
10.	Порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги	100% вартості роботи, послуги, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 11 Закону України „Про захист прав споживачів”.
11.	Ті ж самі дії, вчинені щодо групи споживачів	Від 1 до 10% вар-тості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст. 23 п. 11 Закону України „Про захист прав споживачів”.
12.	Порушення встановлених правил торгівлі спиртом етиловим, коньячними і алкогольними напоями та тютюновими виробами	200% вартості одержаної партії товару, але не менше 100 неоподаткованих доходів громадян	П.2 Порядку застосування органами Держспоживзахисту фінансових санкцій за порушення Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”
13.	Здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без сертифікації якості	200% вартості одержаної партії товару, але не менше 100 неоподаткованих доходів громадян	П.2 Порядку застосування органами Держспоживзахисту фінансових санкцій за порушення Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, кон’ячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”

№ п/п	Вид порушення	Розмір санкції	Підстава
1	2	3	4
14.	Проведення розрахунків із споживачами за готівку: без застосування ЕК- КА або товарно-касової книги; з використанням незареєстрованих належним чином ЕККА	Фінансові санкції від 10 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст.6 Закону України „Про застосування ЕККА і ТКК при розрахунках зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
15.	Порушення встановленого порядку застосування ЕККА або товарно- касової книги	Фінансові санкції від 10 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст.6 Закону України „Про застосування ЕККА і ТКК при розрахунках зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
16.	Невиставлення цінників на товар, що реалізується	Фінансові санкції в розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен невиставлений цінник	Ст.6 Закону України „Про застосування ЕККА і ТКК при розрахунках зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
Адміністративна відповідальність
1.	Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами-підприємцями	Від 1 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.1 ст.155 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
2.	Порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами за готівку (без використання ЕК- КА), порушення порядку використання ЕККА або ТКК	На посадових осіб - в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на громадян- підприємців - в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.1 ст.155/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”

3.	Невидача працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, громадянами- підприємцями при розрахунках зі споживачами касового чека, квитанції або іншого письмового документа, який би підтверджував факт купівлі товару	5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.3 ст.155/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
4.	Ті ж дії повторно протягом року	10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.4ст.155/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
5.	Відмова у наданні споживачам необхідної доступної та достовірної інформації про товари, а також обмеження прав споживачів на перевірку якості комплектності, ваги і ціни придбаних товарів	Від 1до10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.1ст.156/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
6.	Відмова споживачеві в реалізації його прав у випадку придбання ним неякісного товару	Від 1до18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.1ст.156/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
7	Виготовлення (у тому числі після ремонту) або реалізації продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил та зразків щодо якості, комплектності упаковки	Від 3до88 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст.167 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
8.	Виготовлення і реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена законодавством	Від 3до88 неоподаткованих доходів громадян	Ст.170/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
3.	Невидача працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, громадянами- підприємцями при розрахунках зі споживачами касового чека, квитанції або іншого письмового документа, який би підтверджував факт купівлі товару	5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.3 ст.155/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
4.	Ті ж дії повторно протягом року	10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.4ст.155/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
5.	Відмова у наданні споживачам необхідної доступної та достовірної інформації про товари, а також обмеження прав споживачів на перевірку якості комплектності, ваги і ціни придбаних товарів	Від 1до10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.1ст.156/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
6.	Відмова споживачеві в реалізації його прав у випадку придбання ним неякісного товару	Від 1до18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	4.1ст.156/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
7	Виготовлення (у тому числі після ремонту) або реалізації продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил та зразків щодо якості, комплектності упаковки	Від 3до88 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ст.167 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
8.	Виготовлення і реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена законодавством	Від 3до88 неоподаткованих доходів громадян	Ст.170/1 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”

9.	Порушення правил використання засобами вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний контроль	Від 3до30 неоподаткованих міні-мумів доходів громадян	Ст.172 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
10.	Невиконання посадовими особами, громадяна- ми-підприємцями законних вимог Держкомітету України у справах захисту прав споживачів щодо реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг споживачам	Від 3до5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ч.1ст.188/2 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”
11.	Ухилення посадових осіб або громадян-підприємців від своєчасного виконання приписів Держкомітету України у справах захисту прав споживачів та його органів про усунення порушень	Від 1до18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян	Ч.2ст.188/2 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”

Застосувати фінансові санкції до господарюючих суб’єктів за порушення законодавства про захист прав споживачів, які передбачені ст.23 Закону про захист прав споживачів та п.2 положення, затвердженого постановою КМУ від 14.04.94р. №236, мають право:

- голова Держспоживзахисту та його заступники;

- начальники управлінь у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники.

Рішення про накладання стягнення приймається на основі акта перевірки, який був складений уповноваженою посадовою особою Держспоживзахисту та оформляється постановою в установленій формі. Постанова про накладення стягнення складається в 3-х примірниках:

- перший примірник залишається в державному органі у справах захисту прав споживачів, посадова особа якого прийняла постанову про накладення стягнення;

- другий примірник постанови в триденний термін після його прийняття направляється господарюючому суб’єкту;

- третій примірник передається у державну податкову інспекцію за місцезнаходженням підприємства для контролю за надходженням суми штрафу.

Штраф повинен бути перерахований підприємством у п’ятнадцяти-денний термін з дня отримання постанови. При порушенні цього терміну державна податкова інспекція за місцезнаходженням підприємства стягує штраф в безперечному порядку у десятиденний термін.

Згідно з п.12 ст.5 Закону про захист прав споживачів органи Держспоживзахисту мають право накладати на винних осіб адміністративні штрафи (табл.5.1).

Так, згідно з ст.14 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” (КУ п АП) посадові особи підприємств несуть відповідальність за адміністративні правопорушення, які пов’язані з недотриманням встановлених правил в сфері торгівлі, захисту прав споживачів, стандартизації і метрології, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.

Підставами для притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності та порядок накладення адміністративних штрафів передбачені наступними статтями Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”: 155, 156, 156/1, 167, 168/1, 170, 170/1, 172, 188/2. За факторами здійснення адміністративного правопорушення посадовою особою Держспоживзахисту складається протокол, в якому, крім обов’язкових даних, зазначається суть адміністративного правопорушення та назва нормативного акта, яким передбачена відповідальність за це правопорушення. Протокол підписується особою, яка його склала та правопорушником посадовою особою перевіряючого підприємства.

Згідно з ст.227 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний термін з дня складення протоколу.

Рішення про накладення адміністративних штрафів виноситься уповноваженою посадовою особою-начальником Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, в областях, у містах Києві та Сімферополі або його заступниками. На основі рішення виноситься постанова, копія якої протягом трьох днів направляється винній особі.

Постанова про накладення адміністративного штрафу є обов’язковою для виконання підприємствами всіх форм власності, посадовими особами та громадянами.

Згідно зі ст.307 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше п’ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У випадку несплати штрафу у термін постанова про накладення штрафу направляється за місцем роботи для утримання суми штрафу в примусовому порядку із заробітної плати.

Таким чином, можна зробити висновок, що посадові особи управління у справах захисту прав споживачів мають право при порушенні торговельної діяльності скасувати ліцензію на право займатися торговельною діяльністю, тимчасово припиняти діяльність підприємства, забороняти реалізацію товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів, застосовувати санкції та накладати адміністративні стягнення.

Фінансові санкції застосовуються згідно зі статтею 23 Закону України „Про захист прав споживачів”, а адміністративні стягнення - згідно з Кодексом України „Про адміністративні правопорушення”.