4.2.3. Як повернути товар, за який розрахувалися платіжною карткою

При виявленні істотного недоліку (наприклад - розпарованість взуття) протягом строку гарантійного зобов’язання споживач вправі вимагати на власний вибір:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар суми;

2) заміни товару на такий самий чи аналогічний з числа наявних у продавця (див. другий абзац ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 p. № 1023-XI1, далі - Закон про захист прав споживачів).

Наприклад, якщо куплена пара взуття розпарована, можна скористатися також і правом заміни товару.

Утім, якщо споживачеві більше імпонує перший варіант, необхідно взяти до уваги: продавець повинен повернути сплачені за товар гроші у день розірвання договору, а у разі неможливості - в інший строк за домовленістю зі споживачем, але не пізніше 7 днів (або. 3 ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів). Що розуміти під "неможливістю", Закон не роз’яснює. На нашу думку, тут йдеться про об’єктивні причини, що перешкоджають продавцю повернути кошти у встановлений термін. Тобто причини, що не залежать від нього і не обумовлені його бажанням. Наприклад, це може бути відсутність потрібної суми у касі, обмеження, встановлені правилами платіжної системи, тощо. Адже згідно з другим абзацом п. 3.14 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.04.05 p. № 137, повернення коштів за повернений товар (за який розрахувалися платіжною карткою) здійснюється:

1) готівкою, якщо це не суперечить правилам платіжної системи;

2) шляхом їх зарахування на картрахунок відповідно до правил платіжної системи.

3 цього випливає: останнє слово при визначенні способу (готівковий чи безготівковий) та терміну виплати коштів - за правилами платіжної системи.

Якщо вони дозволяють повернути належну суму з каси, у споживача є вибір: отримати її або готівкою, або на картрахунок. Якщо ж забороняють, нічого не вдієш - залишається чекати перерахунку на картку. При цьому строк повернення визначено ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів. А саме: продавець має сплатити кошти у день звернення споживача(це день подання заяви). Хоча при безготівковому розрахунку можливе відстрочення платежу, що пов’язане з порядком перерахування, який передбачено все тими ж правилами платіжної системи. Приміром, в останніх зазначено: повернення грошей відбудеться лише після їх зарахування на рахунок продавця або ж протягом 2 банківських днів. Тоді доведеться почекати. Головне: який би строк правила не встановлювали, віддати кошти споживачу повинні впродовж 7 днів. A про відстрочення сплати та його причини споживача мають повідомити.

Розглянемо ситуацію: “О. Гусєв із Чернігова придбав у супермаркеті в Києві товари і розрахувався за них платіжною карткою. Але, вийшовши з магазину, помітив, що куплена пара взуття розпарована. Відразу звернувся до продавця з вимогою повернути йому кошти за такий товар (чек пред’явив). Однак йому відмовили. Аргументували це так: гроші з картки на рахунок підприємства ще не надійшли. Повернути їх зможуть не раніше дня зарахування.

Чи правомірно вчинив продавець? Якщо так, то як Гусєв міг би отримати сплачені гроші за взуття, адже будучи в рідному місті, він не може забрати їх з каси у Києві? Порадьте, як діяти в подібних випадках.”

Продавець діяв правомірно, якщо у нього були об’єктивні причини для відмови в поверненні коштів у день звернення. А для того щоб зміцнити свої аргументи, йому слід було документально підтвердити неможливість сплати коштів. Скажімо, представити правила платіжної системи, що містять обмеження, чи надати довідку про відсутність необхідної суми у касі чи інші документи - залежно від обставин, що перешкоджають сплатити суму в день розірвання договору. Інакше його відмова є безпідставною.

І ще одна важлива особливість: якщо спосіб отримання коштів безготівковий, тобто їх споживачу перераховують на картрахунок, не забудьте вказати у заяві його реквізити. У протилежному випадку гроші не знайдуть свого адресата.

В цій ситуації є альтернативні варіанти:

- отримати кошти може інша людина, звісно, за проханням Гусєва. Але для цього потрібна довіреність (нотаріально завірена), оскільки при розрахунках карткою видно, хто оплатив товар. Тому повернути гроші можуть лише власнику картки або уповноваженій ним особі;

- з вимогою повернути гроші чи замінити товар Гусєв може звернутися до створених власником продавця торговельних підприємств та філій, що продають товари, аналогічні придбаним, або до підприємства, на яке покладено таку функцію, чи до виробника. Про такі підприємства споживача повинні були поінформувати ще під час купівлі. За ненадання таких відомостей продавцю загрожує штраф за ст. 15 і ст. 23 Закону про захист прав споживачів (ч. 4. ст. 8 цього Закону). Тож вибір оптимального варіанта за споживачем. Підкреслимо: якщо прохання споживача не знайшли відгуку у продавця, тоді варто звернутися до територіального органу сфери захисту прав споживачів, місцевої держадміністрації чи суду (ч. 3 ст. 5 Закону про захист прав споживачів). А вже вони потурбуються, щоб слово споживача було почуте.