4.1.2. Обов’язки покупця при купівлі товарів

Товари різні за своїм призначенням, характеристиками, якістю, споживчими властивостями. Останні два показники бажано перевірити, придбаваючи, наприклад, автомобіль, побутову техніку, взуття, одяг тощо.

Згідно з редакцією Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 p. № 1023-XII (далі - Закон про захист прав споживачів), що запрацювала з 13 січня цього року, споживачі мають не тільки права, а й обов’язки (ст. 4);

- перед використанням товару уважно ознайомитися з правиламиексплуатаціі;

- за необхідності звернутися до продавця за роз’ясненнями умов іправил користування товаром.

Отже, придбаваючи, скажімо, одяг чи взуття, покупцеві треба поміряти його на місці і тільки після цього купувати. Продавець повинен видати покупцеві розрахунковий документ (касовий або товарний чек). Він неодмінно знадобиться, якщо виникне необхідність повернути товар. Повернувшись додому, слід повторно приміряти покупку. Якщо річ з будь-яких причин покупця не влаштовує (не той розмір, колір тощо), то протягом 14 днів її можна обміняти на аналогічну або ж забрати гроші (якщо немає аналогічного товару). Але тільки за умови, що товаром ще не користувалися.

Купуючи, скажімо, побутову техніку, спочатку слід ознайомитися з інструкцією з експлуатації, паспортом) товару, а також із гарантійними зобов’язаннями. Такими Закон про захист прав споживачів називає гарантію виробника (продавця) товару на його нормальну експлуатацію протягом певного періоду часу - гарантійного строку. Даний строк зазначають як в інструкції з експлуатації (паспорті) товару, так і в гарантійному талоні.

Гарантійні зобов’язання поширюються на будь-який товар. Тому покупцеві потрібно звернути увагу на такі особливості:

1. До товарів має бути додано спеціальний документ, що найчастіше називається гарантійними умовами або гарантійними зобов’язаннями. У ньому, зокрема, зазначають: строк гарантії, перелік поломок, що не підпадають під гарантію, а також список та адреси підприємств, які здійснюють гарантійне обслуговування. До них звертаються у разі несправностей протягом гарантійного строку. Зауважте: якщо гарантійний строк не встановлено, покупець має право висунути претензії до якості товару продавцеві (виробникові) протягом 2-х років.
2. При купівлі продавець має зробити в гарантійних зобов’язаннях позначку, що свідчить про початок гарантійного строку, встановленого для даного виду товарів.
3. Складова гарантійних зобов’язань - гарантійні талони. Тому рекомендуємо покупцеві перевірити їх наявність та вивчити зміст.

Після ознайомлення з документацією на товар покупцеві треба випробувати його в різних режимах. Деяка складна побутова техніка(кухонні комбайни, пилососи, електром’ясорубки і т. ін.) та меблі продаються у розібраному (розукомплектованому) вигляді. Тому перед придбанням необхідно попросити продавців зібрати товар, перевірити його роботу і знову розібрати перед упакуванням. Потім бажано самостійно повторити збирання-розбирання товару у присутності продавця.

Якщо товар доставили додому, покупцеві потрібно попросити зібрати його і продемонструвати всі особливості функціонування (включити, перевірити роботу в різних режимах експлуатації тощо). Тільки тоді уповноважений працівник продавця заповнює гарантійні зобов’язання на товар.

Однак не завжди впевнитися в якості товару можна під час його купівлі. Існують так звані приховані недоліки, що визначються протягом гарантійного строку експлуатації. Що ж тоді робити?

Відповідно до ст. 8 Закону про захист прав споживачів, якщо покупець помітив недоліки в товарі протягом гарантійного строку, він має право вимагати:

1) пропорційно зменшити ціну;

2) безоплатно усунути недоліки (найчастіше це безкоштовний гарантійний ремонт);

3) відшкодувати витрати на усунення недоліків.

Якщо ж брак суттєвий, покупець вправі повернути товар і вимагати повернення грошей або обмін товару на аналогічний. Усі вищезазначені вимоги покупець може пред’явити на власний вибір або виробникові, або продавцеві, або ж організації, яка взялася за гарантійне обслуговування.

Якщо покупцеві відмовлять у його правах (наприклад, тому що недоліки виникли з його вини), то згідно зі ст. 17 Закону про захист прав споживачів у нього є право на експертизу, що визначить реальні причини втрати якості товару: це приховані недоліки або ж неправильна експлуатація. Для цього покупцеві необхідно пред’явити продавцю або виробникові товару письмову вимогу. Отримавши її, продавець (виробник) зобов’язаний організувати експертизу. У разі відмови покупець може надіслати скаргу до органів захисту прав споживачів. Витрати на експертизу покладають на продавця (виробника), і тільки якщо експертиза встановить вину покупця у псуванні товару, він компенсує витрати. Його вимоги при цьому не задовольнять.