Мотиви виховання

В основі будь-якої діяльності людини лежать певні мотиви. Мотив (франц. motif, від лат. moveo — рухаю) — спонукальна причина дій і вчинків людини. Психолог С.Л. Рубінштейн підкреслював: " Мотив як спонукач — це джерело дій, що їх породжує. Мотив як усвідомлене спонукання до певних дій, власне, і формується в міру того, як людина враховує, оцінює, зважує обставини, в яких вона перебуває, і усвідомлює мету, яка перед нею стоїть; із ставлення до них і народжується мотив у його конкретній змістовності, яка необхідна для реальної життєвої дії".

В основі мотиваційної діяльності людини лежать її потреби. Вони можуть бути різного характеру — фізіологічні, соціальні, матеріальні та ін.

Американський психолог А. Маслоу змоделював ієрархічну багатоступеневу піраміду різноманітних потреб людини, складники якої перебувають у діалектичному взаємозв´язку. У цілому ці компоненти системи потреб ніби внутрішньо програмують виховний процес (рис. 26).

Рис. 26. Ієрархічна піраміда потреб людини

Мотиви не виникають самі по собі. Мотиви дій людини природно пов´язані з метою, оскільки вона є спонукою її досягнення. Завдання педагога полягає в тому, щоб створити у кожному потреба подолання суперечностей.

Названі А. Маслоу потреби тією чи іншою мірою наявні у життєдіяльності кожної людини. Не варто квапитися із задоволенням усіх потреб або більшості з них. Якщо зникають потреби, зникають і мотиви. Особистість послаблює свою діяльність, гальмується процес фізичного, психічного і соціального розвитку. У кінцевому підсумку припиняється поступальний рух. Мудрість педагогів (батьків, учителів-вихователів, викладачів вищої школи та ін.) має виявлятися в тому, щоб, аналізуючи процес діяльності й розвитку конкретної особистості, висувати нові завдання, розвивати дієві мотиви, стимулюючи тим самим вихованців до активної діяльності. А.С. Макаренко називав таку дію процесом проектування перспективних ліній.