3.2. Культура Месопотамії, її основні досягнення

Охоплює 3200—539 pp. до н. е., вона маєсвітове значення, оскільки дала перший поштовх культурним процесам, які булирозвинуті іншими народами. Месопотамія (грецька назва Межиріччя) — територія всередній та нижній течії річок Тигр і Євфрат — колиска світової цивілізації. УIV—III тисячолітті там сформувалися такі культурно-політичні утворення, якШумер, Аккад, Вавилон, Ассирійська імперія, Ново-Вавилонська держава. Вивчаючицей матеріал, варто розглядати їх як чотири хвилі цивілізації.

Перша хвиля. Досягнення шумерів (IV — кінецьIII тис. до н. е.) у різноманітних галузях культури були виключно високі. Вонивинайшли колесо й гончарний круг, побудували першу у світі ступінчаступіраміду, створили найдавніші календарні системи (сонячну й місячну), склалирецептурний довідник та бібліотечний каталог. Шумери розробили клинописнусистему писемності, з якої розвинувся фінікійський, а потім і давньогрецькийалфавіт — основа більшості алфавітних систем світу. Наприкінці III тис. до н.є. у місті Ур було укладено перший у світі юридичний кодекс царя Ур-Намму. УШумері виникає справжня література, представлена передусім найдавнішою епічноюпоемою «Сказання про Гільгамеша» («Одного, що пізнав усе»), де міститьсянайдавніший опис всесвітнього потопу — події, що стала елементом біблійноїесхатології— релігійного вчення про кінець світу.

Друга хвиля. Нова хвиля переселенців-еламітів,що спустилися з Еламських гір Персії-Ірану, призвела до утворення могутньоїВавилонської держави, яка проіснувала з початку II тис. до 539 р. до н. є. Надеякий час вона об´єднала області Шумеру й Аккаду, успадкувавши культурустародавніх шумерів. Столицею царства стає місто Вавилон. Особливої величі вононабуло за царя Хаммурапі, що уславився як автор другого кодексу законів, де нелише констатувався принцип «око за око, зуб за зуб», а й стверджуваласянеобхідність турботи про вдів та сиріт. Вавилонська держава являла собоютеократію, але правив тут не бог у плоті, як у Єгипті, а його заступник наземлі — цар. Ієрархічна структура суспільства знаходить висвітлення у вавилонськихуявленнях про світ, що втілюється у пам´ятках мистецтва: храмах,пірамідах-зіккуратах, на стінах з рельєфами й написами.

Третя хвиля. Орієнтація на земні цінності щебільше проявилася в культурі Ассирії (XIV—IX ст. до н. е.), що неодноразовозавойовувала Месопотамію, а у 605 р. до н. є. була остаточно знищена Вавилоном.Основна тема ассирійського мистецтва — полювання, битви, розправи надполоненими втілені з відразливим натуралізмом, але виконані із вражаючимлаконізмом і виразністю. У столиці Ассирії Ніневії царем Ашшурбаніпалом булозібрано грандіозну колекцію рукописів. Величезне книгосховище утримувалося узразковому порядку: глиняний каталог містив перелік усіх текстів, у тому числій «Енума Еліш» («...Коли вгорі...»), який також містив у собі згадку провсесвітній потоп, що стався внаслідок гніву богів.

Четверта хвиля. Ново-Вавилонське царство абоХалдейська держава, успадкувало ассиро-вавилонську культуру. У VI ст. до н. е.Вавилон стає його столицею. На той час він вважався величезним містом, демешкало близько 1 млн жителів. Визначними архітектурними спорудами були стіниВавилона, висячі сади, Вавилонська вежа. Вавилоняни подарували світовійкультурі позиційну систему чисел, точну систему виміру часу. Вони першимирозділили годину на 60 хвилин, а хвилину — на 60 секунд, навчилися вимірюватиплощу геометричних фігур, відрізняти зірки від планет, сформували семиденнийтиждень, присвятивши кожний день окремому божеству. У 301 р. до н. е., післязавоювання Вавилону військами Олександра Македонського, Вавилон остаточнозалучається до елліністичної культури.

Культура Месопотамії була не такоюконсервативною, як єгипетська. Месопотамська традиція світосприйняття лягла воснову картини світу практично усіх народів Середземномор´я.