4 березня 2011 р. у м. Харкові у приміщенні Національної академії правових наук України відбулися засідання Президії та щорічні загальні збори Академії, на яких було розглянуто важливі питання її життєдіяльності — підбиття підсумків роботи в 2010 р., вирішення ряду організаційно-кадрових питань та окреслення основних завдань на 2011 р. У роботі загальних зборів взяли участь 78 членів Академії, серед яких 35 дійсних членів (академіків) та 43 члена-кореспондента.
З доповіддю «Про основні результати діяльності Національної академії правових наук України у 2010 р.» виступив президент Академії, академік НАН України В. Тацій. Він доповів про підсумки діяльності Академії у 2010 р., зокрема про присвоєння Указом Президента України Академії статусу національної; створення у її складі Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку та Південного регіонального центру; участь науково-дослідних установ та членів Академії у законопроектній діяльності, зокрема виконання доручення Адміністрації Президента України щодо розробки найважливіших нормативних актів, спрямованих на реалізацію соціально-економічних та правових реформ, передбачених програмою Президента України та Кабінету Міністрів України; видавничу діяльність; результати проведення фундаментальних наукових досліджень; результати співпраці з центральними та місцевими органами державної влади.
У доповіді В. Тація було висвітлено проблеми та перспективи розвитку Академії в майбутньому, окреслено завдання на 2011 р., зокрема щодо необхідності організації та проведення у червні 2011 р. наукової конференції з питань удосконалення Конституції України, розробки правових механізмів реалізації її положень, забезпечення та охорони прав і свобод людини та громадянина, завершення розпочатих у багатьох сферах правових реформ, необхідності становлення Національної академії правових наук України основним експертом у правових питаннях для Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, окремих міністерств та відомств, правоохоронних та судових органів, необхідності розширення співпраці у галузі координації тематики дисертаційних досліджень, відновлення розірваних зв’язків з навчальними та науковими закладами Російської Федерації, Республіки Білорусь, інших держав СНД та активніше встановлення нових зв’язків із науковцями з Європи, США, інших розвинених країн.
На загальних зборах було розглянено та затверджено звіт про витрачання бюджетних коштів Національною академією правових наук України у 2010 р.
З науковою доповіддю на тему «Конституційний процес в Україні: реальний стан і потреби дня» виступив Голова Верховної Ради УкраїниВ. Литвин. Зокрема, було вказано як на певні здобутки в сучасному конституційному процесі, так і на певні недоліки, котрі, у свою чергу, не повинні закрити перспективи країни. На думку В. Литвина, подолання недоліків, що існують нині у конституційному процесі нашої держави, є можливим лише шляхом подальшого розвитку юридичної науки. У цьому контексті Голова Верховної Ради України наголосив, що вчені-конституціоналісти мають оволодіти сучасними методами дослідження та аналізу конституційних процесів, модернізувати підручники конституційного права, а також оволодіти знанням іноземних мов, що дозволить орієнтуватися в розвитку конституційних процесів у зарубіжних країнах.
Рішенням загальних зборів іноземним членом Академії було обрано одного з найбільш шанованих на всьому пострадянському просторі науковця — Сергія Сергійовича Алексєєва.
С. Алексєєв — доктор юридичних наук, член-кореспондент РАН (1991 р.), член-кореспондент АН СРСР (1987 р.), лауреат Державної премії СРСР (1977 р.), Заслужений діяч науки РСФСР. З 1952 р. асистент, потім старший викладач, а з 1954 р. — доцент кафедри цивільного права Свердловського юридичного інституту. 1961-1988 рр. — завідувач кафедри теорії держави і права Свердловського юридичного інституту. У 1962 р. йому присвоєно вчене звання професора. 1988-1995 рр. — директор Інституту філософії і права Уральського відділення АН СРСР (потім — РАН), один із засновників цієї наукової установи.
Алексєєв Сергій Сергійович — один із найвідоміших представників вітчизняної юриспруденції, учений зі світовим ім’ям, чий внесок у правознавство важко переоцінити. Його фундаментальні ідеї в царині теорії й філософії права, конституціоналізму, приватного права знайшли втілення в десятках монографій і підручників, сотнях статей. Він є автором понад 400 друкованих праць, у тому числі більше 40 книг. Вони не тільки збагатили науку, а й вплинули на формування правосвідомості великої кількості людей, втілилися в чинному законодавстві.
Рішенням загальних зборів Академії було затверджено директором Науково-дослідного центру правової інформатики члена-кореспондента НАПрН України В. Пилипчука.
Також 4 березня 2011 р. відбулося засідання Президії НАПрН України, на якому були розглянені та вирішені такі питання: про підсумки діяльності робочих груп з розробки нормативно- правових актів, спрямованих на реалізацію програми Президента України та Кабінету Міністрів України; про заснування відзнак «Золота медаль» та «Медаль» Національної академії правових наук України; про вдосконалення організаційної структури Апарату Президії НАПрН України; про хід роботи над підготовкою доопрацьованого варіанту наукового видання «Правова система України: історія, стан та перспективи» (російською мовою); про рекомендацію до друку Науково-практичного коментаря Конституції України; про рекомендацію до друку третього номера наукового видання «Щорічник українського права» за 2010 р. (російською мовою); про затвердження Положення про Південний регіональний науковий центр НАПрН України та складу його координаційної ради; про науково- видавничу діяльність юридичного журналу «Право України»; про внесення змін до складу координаційних бюро відділень НАПрН України; про затвердження заступника директора з наукової роботи Інституту вивчення проблем злочинності НАПрН України; затвердження заступника директора з наукової роботи та вченого секретаря Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України; затвердження керівників структурних підрозділів Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України.
