У Видавничому Домі «Ін Юре» у 2007 р. вийшов друком підручник з дисципліни «Історія держави і права України», розроблений двома найавторитетнішими українськими фахівцями в цій галузі — доктором юридичних наук, професором кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка В. Кульчицьким, який, на жаль, нещодавно відійшов у вічність, та професором, почесним доктором права Люблінського католицького університету імені Іоана Павла II, завідувачем кафедри історії держави, права та політико-правових вчень Львівського національного університету імені Івана Франка, Б. Тищиком.
Визначаючи ступінь важливості цього підручника для сучасних вищих навчальних закладів України, передусім необхідно зупинитись на тому, що останнім часом наука «Історія держави і права України» опинилась в епіцентрі пильної уваги з боку не тільки студентів юридичних факультетів, а й великої кількості звичайних пересічних громадян. І це не є випадковістю. У різні епохи і в різних державах історії відводилась непроста місія. Вона слугувала і вихователькою народної свідомості, ставала вагомим інструментом в руках влади чи окремих політиків. її розвивали та підтримували, пристосовували чи замовчували, але в жодному разі не залишали поза увагою. Сьогодні ця наука продовжує привертати до себе велику увагу.
На превеликий жаль, на сьогодні існує велика кількість таких «досліджень» з історії держави і права України, які взагалі не можна назвати науковими працями, їхня фрагментарність, однобокість та безапеляційність в оцінках історичних подій та їхніх наслідків іноді призводять до викривлення реальних історичних фактів. Особливо небезпечними такі твори стають у вигляді навчальних посібників та підручників, розрахованих на малодосвідчену молоду аудиторію.
Саме тому розробка та видання підручника академічного рівня відомими фахівцями у сфері історії держави і права України є важливою подією в науковому світі України.
Слід зазначити, що до основи названого підручника його авторами були покладені ґрунтовні напрацювання попередніх років. Ще у 1996 р. професорами В. Кульчицьким та Б. Тищиком у м. Львові було видано навчальний посібник з історії держави і права України. Його перевидання з доповненням окремих глав відбулось у 2006 р. Ці посібники у сукупності з іншими численними науковими напрацюваннями вчених і стали основою нового підручника.
У кращих традиціях Львівського національного університету імені Івана Франка була визначена мета підручника. Дотримуючись принципу плюралізму та об´єктивності у процесі пізнання, авторами у праці не пропонується встановлення абсолютної істини. Вони сподіваються, що їхнє бачення історії держави і права України доповнить світогляд людини, яка шукає правдиву історію розвитку держави і права України.
Підручник складається з 15 розділів, які охоплюють період, починаючи зі стародавніх часів до сучасності. Запропонована авторами періодизація курсу є найбільш оптимальною для якісного висвітлення дисципліни «Історія держави і права України» у вищих навчальних закладах. З чіткою логічною послідовністю у розділах видання подається матеріал про основні етапи еволюції української державності.
Подання навчальних матеріалів у підручнику здійснюється з дотриманням принципів системності й логічності. Розділи містять окремі параграфи, а наприкінці кожного розділу подаються стислі висновки, що є обов´язковою частиною підручника.
Серед висвітлених у підручнику тем особливо вдалими слід назвати теми з розділів III «Галицько-Волинська держава і право», VIII «Західноукраїнські землі у складі Австрії та Австро-Угорщини», X «Держава і право Західноукраїнської Народної Республіки», XII «Входження західноукраїнських земель до складу УРСР». У цих розділах автори з високою майстерністю подали матеріали, які, безумовно, є квінтесенцією їх багаторічних напрацювань. Так, на сторінках можна побачити висновки вчених, які збирались протягом не одного десятиріччя. Своє місце там знайшли і ґрунтовні розвідки архівних матеріалів Львівського обласного архіву, і численні переклади вчених іноземних, німецьких і польських джерел.
До того ж у матеріалах зазначених розділів вчені розмістили й окремі фрагменти своїх лекцій, які читалися ними у різні роки викладацької діяльності. Так, наприклад, у VIII розділі підручника «Західноукраїнські землі у складі Австрії та Австро-Угорщини» можна побачити окремі фрагменти з тексту лекцій професора Б. Тищика «Історія держави і права Австрії та Австро-Угорщини (X ст. - 1918 р.), виданої у 2001 р. Львівським національним університетом імені Івана Франка.
Справжньою новацією у підручнику став розділ XV «Держава і право України на сучасному етапі (1991-2007 рр.)», в якому автори зробили оригінальний комплексний аналіз процесу становлення незалежної Української держави в новітні часи. Автори дуже вдало подали ґрунтовну характеристику Конституції України 1996 р. та показали її історичну значущість.
На увагу також заслуговує бібліографія, її зміст свідчить про те, що автори ґрунтувалися на наукові праці вчених різних країн та різних часів, що, безумовно, є свідченням про додержання вченими принципу плюралізму в наукових дослідженнях. Названий принцип є дуже важливим в історико-правовій науці, бо саме він дає змогу уникати стискання науки до замовлених політичних кліше.
Слід також відзначити, що праця написана доступною мовою, логічно і послідовно. Окремі цитати з правових документів минулого подаються вже в адаптованому варіанті, що дозволяє легко сприймати інформацію навіть не підготовленому спеціально читачу.
Напевно, ідеальних підручників бути не може. Будь-яка праця має й недоліки. Так, на нашу думку, у підручнику було б доцільно додати хронологічний покажчик подій. Це суттєво допомогло б студентам у процесі підготовки до семінарських занять.
Також здається не зовсім вдалим використання у змісті підручнику терміна «Конституція Пилипа Орлика». Сам термін з´явився досить давно, але нині його використання у підручниках є дискусійним питанням, бо безпосередня назва документа є іншою: «Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новобраним Гетьманом Війська Запорозького, та між старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710 р., квітня 5, при Бендерах».
Загалом, можна стверджувати, що рецензований підручник В. Кульчицького та Б. Тищика є вагомим внеском у розвитку історико-правової науки України. Його поява здається більш ніж своєчасним, бо саме такі підручники допомагають студентам України здобути якісні знання з курсу історії держави і права. Виконаний у кращих традиціях львівської історико-правової школи, підручник є, безумовно, корисним для використання в навчальному процесі у вищих навчальних закладах.
