Нещодавно Лабораторія дослі­джень теоретичних проблем прав людини юридичного фа­культету Львівського національного університету імені Івана Франка за участю Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-до­слідного інституту державного будів­ництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України провела ювілейний — п´я­тий — «круглий стіл» на тему: «Антро­пологія права: філософський та юри­дичний виміри (стан, проблеми, перспективи)».

Цей захід, на відміну від усіх попе­редніх, мав статус міжнародного. Участь у ньому взяли вчені з чотирьох країн: Азербайджану (Баку), Росії (Єкатеринбург, Іжевськ, Новосибірськ, Самара, Санкт-Петербург), Узбекис­тану (Ташкент) й України (Дніпропет­ровськ, Запоріжжя, Київ, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Сімферополь, Тернопіль, Харків). Серед них були учасники трирічної програми «Сучас­на теорія права», організованої Інсти­тутом відкритого суспільства (Open Society Institute) в рамках ініціативи «ReSET». Зрештою, тенденція до роз­ширення географії та кількості учас­ників цих всеукраїнських «круглих столів» поза межі нашої держави намітилася ще раніше.

До початку роботи п´ятого «кругло­го столу» організаторам вдалося вида­ти дві збірки матеріалів, в яких вміще­но понад 60 статей учасників поперед­нього й останнього правоантропологічного заходу. Загалом же за п´ять років у збірках матеріалів «круглих столів» було видано понад 150 статей загальним обсягом більше 100 ум. друк, арк.

Аналіз змісту опублікованих мате­ріалів виявляє певні тенденції у на­прямах правоантропологічних пошу­ків. Так, якщо у 2005-2007 pp. у до­повідях домінували здебільшого про­блеми об´єкта, предмета та методології антропології права, то у 2008-2009 pp. - конкретні проблеми праворозуміння, а також правових властивостей люди­ни й антропних властивостей права.

П´ятий «круглий стіл» було прове­дено 4-5 грудня 2009 р. за вже тради­ційними трьома тематичними напря­мами: «Антропологія права: об´єкти, предмети та методологія дослідження. Праворозуміння як визначальна де­термінанта антропологічно-правових досліджень», «Правові властивості людини й антропні властивості права; універсалізація права та культурні універсали; плюралізація права та культурно-історичний плюралізм», «Антропологічні аспекти права у по­зитивістських й альтернативних їм до­ктринах. Антропологічні дослідження у ХХ-ХХІ ст. і їх значення для ста­новлення та розвитку антропології права».

Роботу ювілейного заходу відкри­вали: кандидат юридичних наук, до­цент, декан юридичного факультету Львівського національного універси­тету імені Івана Франка А. Бойко, доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету цьо­го університету В. Мельник і академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, завідувач Львівської лабораторії прав людини і громадяни­на НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України П. Рабінович. Усі вони одно­стайно відзначили актуальність і пер­спективність дослідження антропологічної проблематики як в юридич­них, так і в філософських науках, а та­кож наголосили на ролі юридичного факультету Львівського національно­го університету імені Івана Франка, якому вже п´ять років поспіль вдаєть­ся ставати форумом для обміну вчени­ми з різних куточків України та зару­біжжя здобутками у дослідженні про­блематики «людина та право». Під час відкриття також відбулася презен­тація колективної монографії «Право­суддя: філософське та теоретичне осмислення».

Решту першого дня роботи «круг­лого столу» було присвячено обгово­ренню проблем філософського кон­тексту екзистенціальних вимірів права (доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Націо­нального університету «Львівська політехніка» В. Петрушенко), основ специфіки східноєвропейського права та правосвідомості (кандидат філософ­ських наук, доцент кафедри філософії Одеського національного університе­ту імені І. І. Мечникова С. Шевцов), предмету, завдань і евристичного по­тенціалу міждисциплінарного дискур­су в правових дослідженнях (викладач кафедри онтології та теорії пізнання Уральського державного університету ім. О. М. Горького А. Махньова), прав людини як інституту, зокрема в Європейському Союзі (кандидат юри­дичних наук, завідувач Лабораторії досліджень теоретичних проблем прав людини юридичного факультету Львів­ського національного університету імені Івана Франка С. Добрянський, кандидат філософських наук, докто­рант Львівського регіонального інсти­туту державного управління Націо­нальної академії державного управ­ління при Президентові України П. Петровський), соціальних прав лю­дини як міфологеми сучасності (кан­дидат історичних наук, доцент кафед­ри політології та політичного управ­ління Удмуртського державного уніве­рситету Т. Луцина), проблематики людських прав у сучасних доктринах православ´я в Росії та Україні (профе­сор П. Рабінович), новітніх релігій в Україні у контексті свободи совісті (кандидат філософських наук, стар­ший викладач кафедри філософії Одеської національної юридичної ака­демії О. Никитченко), метаморфоз юснатуралізму у практиці Європей­ського суду з прав людини (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Львівської лабораторії прав людини і громадянина НДІ дер­жавного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України С. Рабінович), сучасних інтерпре­тацій поняття суб´єкта права (канди­дат юридичних наук, науковий спів­робітник Лабораторії дослідження теоретичних проблем прав людини юридичного факультету Львівського національного університету імені Іва­на Франка Д. Гудима), правової тра­диції українського народу (кандидат юридичних наук, здобувач Одеської національної юридичної академії, до­цент кафедри господарсько-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ Ю. Ло­бода), свободи як основоположного принципу права (кандидат юридич­них наук, доцент кафедри теорії дер­жави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Муд­рого С. Погребняк), антропологічних передумов верховенства права (док­тор юридичних наук, професор кафед­ри філософії НЮАУ С. Максимов).

Другого дня жваві дискусії розгор­талися навколо проблем правосуддя як здійснення народовладдя та при­сяжного анулювання закону (канди­дат юридичних наук, науковий спів­робітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького HAH України В. Бігун), образів маски та мантії у символічному вимірі судочинства (кандидат юридичних наук, доцент ка­федри теорії та історії держави і права Академії митної служби України Д. Бочаров), антропології злочину (старший викладач Міжрегіональної академії управління персоналом Е. Єленевський), семіотики права та нових вимірів антропологічно-право­вої рефлексії (кандидат юридичних наук, доцент кафедри філософії права та юридичної логіки Київського національного університету внутріш­ніх справ О. Павлишин), антропо­логічного виміру розуміння у здійс­ненні права (аспірант кафедри філо­софії НЮАУ Н. Сатохіна), стратегій юридичної комунікації (викладач ка­федри гуманітарних дисциплін На­вчально-наукового інституту права та психології КНУВС Д. Кобринський), сильного аргументу (погрози) у комунікації (кандидат філософських наук, доцент кафедри логіки Санкт-Петербурзького державного універси­тету О. Лисянюк), правосуб´єктності як конструкції юридичної догматики та юридичної мови (кандидат юридич­них наук, доцент кафедри теорії та історії держави та права Самарської гуманітарної академії С. Касаткін), антропологічних викривлень доктри­ни юридичного лібералізму (кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії держави та права Таврійського національного універси­тету ім. В. І. Вернадського О. Ти-мохін), взаємозв´язку права та легітимності (кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії Ук­раїни імені Ярослава Мудрого В. Смо-родинський), вчення Б. Кістяківсько-го про особу і державу (кандидат філо­софських наук, докторант кафедри історії філософії Львівського націо­нального університету імені Івана Франка М. Альчук).

Участь у дискусіях також взяли: кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальної філософії філо­софського факультету Національного університету Узбекистану імені Мірзо Улуґбека А. Абіджанов, старший ви­кладач кафедри теорії та історії держа­ви і права юридичного факультету Но­восибірського інституту економіки, психології та права О. Максимова, викладач кафедри філософії та со­ціальних наук Київського університе­ту туризму, економіки та права О. Маслак, викладач кафедри філо­софії Луцького національного техніч­ного університету Г. Матвеева, доктор публічного права, декан факультету права Університету «Кавказ» Ф. Мехдієв, молодший науковий співробіт­ник Лабораторії дослідження теоре­тичних проблем прав людини юридич­ного факультету Львівського націо­нального університету імені Івана Франка Т. Полянський, аспірант ка­федри теорії та філософії права цього факультету В. Гончаров.

На завершення огляду цієї яскравої події з нашого наукового життя, на­певно, не буде перебільшенням висно­вок про те, що п´ятирічна робота у Львові «круглого столу» з антропо­логії права сприяла активізації вітчиз­няних досліджень антропних власти­востей права та його суб´єктів саме з урахуванням сучасних здобутків фі­лософської, соціокультурної, релігій­ної та інших антропологій і суміжних із ними галузей сучасного наукового знання. Завдяки цьому заходу, без­сумнівно, покращилась координація таких досліджень в Україні. Також бу­ло налагоджено безпосередні контак­ти із зарубіжними колегами, у спів­праці з якими юридичний факультет Львівського національного універси­тету імені Івана Франка має намір у 2010-2013 рр. реалізувати міжнарод­ний освітній проект з філософії прав людини.