Нинішня складна соціально-економічна ситуація в Україні не сприяє підвищенню рівня життя переважної частини населення, а відтак і покращанню криміногенної обстановки. Як свідчить статистика, скоюється велика кількість злочинів, їх характер змінюється, а способи стають все витонченішими. З огляду на все це мусимо визнати, що реальні успіхи у боротьбі із сучасною злочинністю не можуть бути досягнуті без використання новітніх здобутків науки і техніки.
Одним з перспективних напрямів пошуку нових прийомів і методів розслідування може стати використання у слідчій практиці положень і даних криміналістичної характеристики злочинів у розслідуванні.
Про криміналістичну характеристику написано чимало, але тільки незначна частина робіт стосується її прикладного значення. Так, російський криміналіст В. Радаєв пише: «Пора від міркувань з приводу того, що таке криміналістична характеристика, скільки в ній елементів і які вони, переходити до масового вивчення кримінальних справ. Інакше при оцінці значення тих або інших елементів і зв´язків, як і раніше, доведеться оперувати дуже невизначеними категоріями «більше» і «менше», «частіше» і «рідше», а не точними кількісними показниками. Важко очікувати серйозних змін на краще при існуючому підході до вирішення проблеми, оскільки проведені дослідження ґрунтуються, як правило, на результатах вивчення 200, від сили 500 кримінальних справ. Звичайно, що на такому масиві складно визначити, є ті або інші зв´язки випадковими чи закономірними». В. Радаєв одним із перших запропонував створити банки даних криміналістичних характеристик злочинів і комп´ютеризувати процес збирання, обробки інформації й отримання результату. Крім того, він указав і на необхідність підготовки стандартизованої програми вивчення кримінальних справ, яка має бути універсальною, що дасть змогу використовувати її при вивченні злочинів різних категорій або, принаймні, достатньо широкої їхньої сукупності. Це спростить вирішення технічних завдань опрацювання і видачі інформації. Проте ці цікаві пропозиції та ідеї не знайшли належної подальшої теоретичної розробки і практичного впровадження.
У літературі досить рідко зустрічаються приклади з практики, що містять рекомендації про те, як, використовуючи криміналістичну характеристику, розкрити той чи інший злочин. І формулювання в цих прикладах приблизно такі: «із криміналістичної характеристики підпалів відомо...», «знаючи криміналістичну характеристику, слідчий...», і далі викладені рекомендації щодо розслідування того або іншого виду злочинів. Проте проблема полягає у тому, що у зв´язку з відомими тенденціями в ОВС більшість осіб, які ведуть розслідування, не тільки не знає «криміналістичної характеристики підпалів» або інших злочинів, але навіть не має уявлення про те, що таке криміналістична характеристика взагалі, погано володіє й іншими засобами і методами розслідування злочинів. Причини такого стану речей загальновідомі:
а) плинність і різке омолодження кадрів (досвідчені працівники йдуть з органів через високі навантаження і низьку платню);
б) недоліки при підготовці та навчанні фахівців ОВС;
в) недостатня увага з боку наукових кадрів та відповідальних осіб до проблем пошуку, розробки і впровадження в практику нових ефективних методів боротьби зі злочинністю, їх недооцінка тощо.
Тому, як ніколи, гостро постає питання про підготовку рекомендацій щодо ведення розслідування з використанням криміналістичної характеристики злочинів. Ці рекомендації, як уже зазначалося, повинні мати базою достатній масив вивчених кримінальних справ, що закладений у пам´ять ЕОМ, мати спеціальну програму введення, опрацювання, пошуку інформації, видачі відповіді у вигляді рекомендацій щодо розслідування. Така база даних подібна до пам´яті досвідченого працівника, який має великий досвід розслідування, пам´ятає криміналістичні характеристики сотень скоєних у минулому злочинів, знає, якими категоріями осіб вони скоювалися. Такий працівник без вагань висуне найімовірніші версії новоскоєного злочину, лише «понишпоривши» у своїй пам´яті. Проте, якщо працівник полишає свою роботу (йде на пенсію або на інше місце роботи), уся ця цінна інформація фактично втрачається. З комп´ютерною базою даних цього трапитися не може. Нею можна скористатися в будь-який час і в повному обсязі, вона не може щось «забути», і, нарешті, її можуть постійно поповнювати не один, а багато працівників, навіть кілька структурних підрозділів ОВС.
Проте для створення таких баз даних необхідні тривалі і наполегливі дослідження. Одним із перших таке дослідження провів Л. Відонов. На підставі виявлення кореляційних взаємозв´язків елементів криміналістичної характеристики неочевидних убивств ним були сформульовані практичні рекомендації щодо їх розслідування на основі принципу використання даних про те, «що було раніше», для розкриття новоскоєних злочинів. Ці дослідження дали можливість встановити ряд цікавих закономірностей у взаємозв´язку між окремими елементами і поєднаннями елементів криміналістичної характеристики названих злочинів та частоту виявлення цих закономірностей у певних типових ситуаціях для одного з регіонів колишнього Радянського Союзу, нині Російської Федерації. На основі досліджень були розроблені методичні рекомендації щодо висунення конкретних слідчих версій при розслідуванні вказаних злочинів у рамках виділених типових версій. Отримані вченими дані були піддані відповідній математичній обробці і виражені в ймовірнісно-статистичній формі.
З об´єктивних причин того часу (слабкості технічних і методичних ресурсів) обробка величезного масиву кримінальних справ здійснювалася вручну. Тому повністю і з максимальною достовірністю врахувати всю своєрідність зв´язків і взаємозв´язків окремих елементів криміналістичної характеристики умисних таємних вбивств не вдалося. До того ж і в самій дослідницькій програмі Л. Відонова були виявлені деякі вади методичного характеру.
Однак в основному методичні рекомендації Л. Відонова виправдали себе на практиці. Про це свідчить хоча б такий приклад із слідчої практики.
При розслідуванні убивства жінки, зробленого звірячим способом із знущанням над тілом жертви, були встановлені п´ять злочинців, що відразу ж зізналися у скоєному і намагалися «прискорити» розслідування. Це здивувало слідчого, і він звернувся до матеріалів узагальнення практики розслідування убивств Л. Відонова, встановивши при цьому, що подібним способом убивства скоювали, як правило, дебіли або неодноразово засуджені. Серед підозрюваних таких не було. Тоді докладно вивчили їхнє оточення. Дебілів у ньому не виявили, але було кілька неодноразово засуджених. Один із них виявився шостим і найбільш активним співучасником - ініціатором вчинення вбивства.
Слідча практика багато в чому підтвердила справедливість висновків автора дослідження, необхідність вивчення зазначених зв´язків і взаємозв´язків у криміналістичній характеристиці злочинів, їх велике практичне і методичне значення.
Водночас окремі критичні зауваження з приводу недостатньої ефективності методичних рекомендацій, основаних на даних криміналістичної характеристики злочинів, зокрема щодо характеру взаємозв´язків її елементів і відповідних типових версій, виникають через ще слабке вивчення закономірних зв´язків елементів цієї характеристики, а також через непродумане і нетворче використання згаданих даних на практиці. Наприклад, вони часом застосовувалися без урахування того, що криміналістична характеристика окремого виду злочинів не може повною мірою відповідати специфіці різних регіонів, а тому при розслідуванні був відсутній належний методичний ефект. Криміналістична своєрідність названої характеристики певною мірою залежить від соціальних, національних, економічних, тимчасових чинників, а головне, від конкретних обставин розслідуваного злочину.
Із запровадженням у дослідницьку діяльність криміналістів комп´ютерної техніки робота з накопичення й опрацювання масиву кримінальних справ та інформації з інших джерел істотно удосконалилася й одночасно спростилася.
Перші спроби довести не тільки теоретичну спроможність криміналістичної характеристики, а й її практичну важливість, засвідчили безперечну доцільність подальшого поглиблення пошуків у цьому напрямі, хоча з цього приводу й лунала гостра критика з боку досить авторитетних авторів. У наукових працях на цю тему автори здебільшого погоджуються з думкою про наукову і практичну корисність криміналістичної характеристики. Проте, як уже зазначалося, практичним аспектам у цих роботах приділено незаслужено мало уваги.
У зв´язку з цим нами проводяться подібні дослідження з використанням можливостей комп´ютерної обробки даних у справах про квартирні крадіжки для інформаційного забезпечення розслідування новоскоєних злочинів даного виду.
Інформація збирається та узагальнюється за спеціально розробленою анкетою, яка містить питання стосовно криміналістичної характеристики квартирної крадіжки. Мета цього дослідження полягає у тому, щоб на основі зібраних і узагальнених даних про квартирні крадіжки отримувати в автоматичному режимі відомості, які можуть сприяти розкриттю новоскоєних злочинів (квартирних крадіжок). Безумовно, для цього інформацію про крадіжки було введено в інформаційний банк комп´ютера і передбачено програму, за допомогою якої можлива подальша робота з інформацією. Отже, маючи достатній масив узагальнених даних про вже розкриті квартирні крадіжки та дані про конкретний новоскоєний нерозкритий злочин, можна з цього масиву отримати відповідь на важливе запитання - які категорії злочинців за їх основними ознаками скоювали злочини аналогічним способом. Технологія запиту така: за обраними ознаками в пам´ять комп´ютера направляється запит, а машина шукає відповідь, «що було раніше». Таким чином можна отримати відповідь приблизно такого змісту: «У 80 % схожих справ подібні злочини скоювалися неповнолітніми, які були знайомі з потерпілим». Така відповідь може бути прийнята слідчим як основна версія щодо новоскоєного злочину.
Усе викладене нами дає змогу дійти висновку про те, що необхідна подальша наукова розробка питань криміналістичної характеристики злочинів. Криміналістична характеристика містить у собі істотний науковий і практичний потенціал, ще не реалізований належно. Об´єктивно підтверджується наявність закономірних зв´язків між її елементами, що має важливе значення для практичних цілей розслідування. У майбутньому ж у міру посилення технічної та наукової озброєності правоохоронних органів роль і значення криміналістичної характеристики для розв´язання практичних і методичних завдань ще більше посилиться.
