Адміністративний контролінг як спосіб охорони суб´єктів права власності

Серед нових способів запобігання посяганням на суб´єкти права власності — контролінг, який позитивно зарекомендував себе в управлінні підприємств у країнах із розвиненою економікою та втілюється в практичну діяльність вітчизняних структур.

Саме від управління приватним підприємством дослідження закономірностей управління почало проникати в інші сфери. Так, наприклад, француз А. Фа-йоль застосував спершу розроблені Ф. Тейлором принципи управління до діяльності корпорацій, а згодом і до державного апарату. Він також вивчав питання управління в суспільстві загалом [1, c. 21]. Більшість управлінських способів, які використовує сучасна наука адміністративного права, були започатковані саме в межах дослідження приватного підприємства.

Контролінг як управлінська концепція, що виходить за межі функцій і підтримує процеси прийняття рішень і управління за допомогою цілеспрямованого забезпечення інформацією з метою досягнення остаточної мети і результатів, повинен посісте належне місце як у теорії адміністративного права, так і в адміністративно-правовій охороні суб´єктів права власності [2, c. 295].

Контролінг не можна ототожнювати з контролем, — він є способом мислення, орієнтованим на майбутнє, та пов´язаний з процесами, а контроль спрямований у минуле, на виявлення помилок, відхилень, прорахунків і проблем, аналізує провину та орієнтується на поодинокі випадки [3, с. 104].

Адміністративний менеджмент та адміністративний контролінг доповнюють одне одного у виконанні управлінських завдань: контро-лінг відповідає за інформацію, а адміністративний менеджмент — за прийняття рішення.

Але такий спосіб в галузі адміністративного права потребує ґрунтовного теоретичного дослідження та виведення рекомендацій для його практичного застосування.

Метою пропонованої статті є виведення теоретичної сутності адміністративного контролінгу та вироблення рекомендацій для його практичного застосування.

Основою запропонованого дослідження є засади сучасного розвитку і реформування українського адміністративного права, висвітлені В. Б. Авер´яновим. До їх основних аспектів належать, по-перше, беззаперечне збереження публічного характеру адміністративного права як обов´язкової характеристики цієї галузі, хоча використання в ньому певних рис методу і режиму приватного права є цілком закономірним; по-друге, сучасне адміністративне право за своїм глибинним призначенням слід визначати не як «управлінське право», а як «право забезпечення прав і свобод людини»; по-третє, у демократичній державі функції виконавчої влади здійснюють не лише державні суб´єкти, — вони також об´єктивно властиві місцевому самоврядуванню та делегуються деяким недержавним інституціям; по-четверте, адміністративне право має поліцентричну структуру нормативного масиву, і цей факт потребує особливих підходів до визначення і складу інститутів, і підгалу-зей права [4, c. 65–70]. Автор цілком підтримує такі доктрини реформування адміністративного права та використовуватиме їх як основу для з´ясування сутності адміністративного контролінгу.

Слово контролінг походить від англійського слова to control— контролювати, управляти, яке, в свою чергу, походить від французького слова «реєстр», перевірочний список [5, c. 6]. У широкому розумінні — це система управління процесом досягнення остаточної мети і результатів організації, яка включає інформаційне обслуговування процесу управління і методологію прийняття управлінського рішення і їх координацію [6, c. 253].

Основною метою контролінгу є орієнтація управлінського процесу на досягнення всіх завдань, що стоять перед підприємством. Для цього контролінг забезпечує виконання таких функцій: координація управлінської діяльності для досягнення завдань; інформаційна і консультативна підтримка прийняття управлінського рішення; створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством; забезпечення раціонального управлінського процесу [5, c. 7, 8].

Появу в сучасних умовах феномену конт-ролінгу вчені обґрунтовують такими причинами.

1.    Посилення нестабільності середовища, яке ставить додаткові вимоги до системи управління: зміщення аспекту контролю на аналіз майбутнього; збільшення швидкості реакції на зміни, поліпшення гнучкості управління; необхідність постійного відстеження змін та продуманої системи дій задля забезпечення виживання системи та недопущення кри-зисних ситуацій.

2.    Ускладнення системи управління потребує механізму координації.

3.   Інформаційний бум в умовах недостатньої кількості потрібної інформації вимагає побудови системи інформаційного забезпечення.

4.   Загальнокультурні прагнення до синтезу, інтеграції різних галузей знань і людської діяльності [5, c. 8].

Причини, які потребують новацій у сфері приватного управління підприємством, в основному схожі, а в деяких випадках тотожні з аналогічними у сфері державного управління.

Адміністративно-правовий спосіб охорони суб´єктів права власності — це порядок, методи, послідовність дій і прийомів, які застосовуються суб´єктами владних з метою захисту майна власників від усіх видів небезпеки та забезпечення ними особливого режиму майна підвищеної криміногенної та екологічної небезпеки на основі реалізації адміністративно-правових норм [2, c. 294].

Усе сказане дає підстави сформувати узагальнюючі ознаки контролінгу як способу адміністративного права.

1.   Необхідність запровадження адміністративного контролінгу об´єктивна, оскільки в умовах ринкової економіки суб´єкти владних повноважень працюють у динамічному зовнішньому оточенні, яке вимагає зміщення аспекту з контролю на аналіз майбутнього, збільшення швидкості реакції на зміни, поліпшення гнучкості управління.

2.   На відміну від приватного права, адміністративний контролінг — це спосіб публічного впливу суб´єктів владних повноважень на об´єкти управління.

3.     Основною метою адміністративного контролінгу є створення ефективних умов для захисту прав і свобод людини.

4.   Контролінг повинен забезпечувати координацію різних суб´єктів владних повноважень з метою захисту прав і свобод людини.

5.   Адміністративний контролінг має створити умови для збору та подачі різним суб´єктам владних повноважень потрібної їм інформації.

6.   Зрештою він повинен забезпечити ефективне державне управління.

Отже, адміністративний контролінг як спосіб адміністративного права — це порядок, методи, послідовність дій і прийомів, які застосовують суб´єкти влади з метою захисту прав і свобод людини на основі зміщення акценту з контролю на аналіз майбутнього, збільшення швидкості реакції на зміни, поліпшення гнучкості управління та інформаційного забезпечення на засадах реалізації адміністративно-правових норм.