Доходи цільових фондів, державного і місцевих бюджетів, соціально-економічний розвиток України, національне багатство, рівень життя населення нашої країни багато в чому залежить від функціонування суб´єктів господарювання.

В свою чергу функціонування суб´єктів господарювання залежить від організації проведення оцінки їх фінансового стану. Умови ринкової економіки зумовили значне підвищення вимог до об´єктивності і обґрунтованості оцінки фінансового стану як самого підприємства(організації), так і його контрагентів. Однією з передумов рішення цього завдання виступає функціонування інституту аудиторства.

Тому в сучасних умовах господарювання першорядне значення і особливу актуальність має подальша розробка теоретичних основ аудиту.

Вивчення літературних джерел показує, що питання теоретичних основ аудиту розглядались в наукових працях Відсоти В.І., Горшкова Ю.Б., Данилова В.О., Занегіна А.Г., Звонової A.M., Мерзлякова І.П., Обущак Т.А., Панової Л.В., Под-дєрьогіна A.M., Сидоренка В.І., Сичова Є.П. і інших видатних вчених-економістів. Але окремі питання теоретичних основ аудиту досліджені мало. Названі проблеми потребують подальших досліджень і розробок, причому суттєвих.

У зв´язку з цим, завданням даної статті є дослідження теоретичних основ аудиту в сучасних умовах господарювання.

Аудит - фінансовий контроль за діяльністю підприємства (організації). В теперішній час виділяють два види аудиту - зовнішній і внутрішньо-фірмовий.

Внутрішньо-фірмовий аудит здійснюється внутрішньо-фірмовою аудиторською службою, яка функціонує як на рівні центрального керівництва підприємства (фірми), так і на рівні філіалів, дочірніх компаній.

Внутрішньо-фірмовий аудит направлений на підвищення ефективності управлінських рішень по вдосконаленню фінансової і господарської діяльності підприємства з метою максимізації рентабельності і прибутку. В його завдання входять: перевірка додержання принципів і правил бухгалтерського обліку при підготовці щорічної звітності; вивчення рекомендацій зовнішніх аудиторів; консультування керівництва підприємства по всім питанням фінансової стратегії; перевірка своєчасності, надійності і точності фінансової інформації, підготовленої для керівництва працівниками філіалів; оцінка адекватності і ефективності заходів по забезпеченню збереження активів; виявлення резервів економії ліквідних коштів;

забезпечення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства і його філій.

Зовнішній аудит виконують спеціальні аудиторські фірми по угодам з підприємствами. Основними їх завданнями є встановлення достовірності фінансової звітності суб´єктів господарювання, що перевіряються, а також розробка рекомендацій по ліквідації недоліків в їх діяльності, покращенню фінансово-господарської діяльності і комерційних результатів.

Для досягнення поставлених завдань і цілей аудиторські фірми здійснюють: фінансові експертизи; перевірки і ревізії фінансово-господарської і комерційної діяльності підприємств і організацій; контроль за правильністю визначення доходів, що підлягають оподаткуванню; недопущення їх заниження і можливість уникнення стягнення штрафних санкцій; консультування по питанням організації обліку і управління, складення звітності, проблемам оподаткування; перевірку правильності і ефективності внутрішньо-фірмового контролю і аудиту.

В цілому сфера аудиторських послуг дуже значна. До неї можна також віднести: постановку і організацію бухгалтерського обліку; підготовку документів, необхідних при створенні спільних підприємств чи акціонерних товариств; посередництво в укладанні торгівельних угод; тлумачення питань фінансово-банківського, податкового, страхового і інших видів законодавства; сприяння вітчизняним і іноземним партнерам при переговорах по співробітництву.

Із переліку послуг чітко відображається превентивний характер контрольної діяльності аудиторських фірм, який полягає в недопущенні різних фінансово-господарських порушень і невдач.

Можна виділити декілька етапів аудиторської перевірки. Початковий, або підготовчий, етап включає дії аудитора, які забезпечують достовірність і ефективність оцінки: підбір і систематизацію необхідних матеріалів, перевірку співставленості і взаємного зв´язку різних показників звітності. На другому етапі виконується велика кількість різних аналітичних розрахунків. Третій етап - узагальнення результатів і формулювання експертно-аудиторської оцінки.

Виконуючи передбачені програмою аудиторські процедури , професіонали перевіряють повноту відображення важливий господарський операцій в бухгалтерському обліку і звітності; своєчасність і правильність фіксування результатів інвентаризації основних фондів, матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків; збереження протягом встановленого строку первинних і інших документів, які підтверджують здійснення господарських операцій і їх відображення на бухгалтерських записах. Перевірка даних, які є в звітності, виконується, як правило, на базі спеціальних тестів. Як правило вони мають форму опитування по збору даних і обчислення основних показників.

На основі перевірки і аналізу фінансового стану аудитори в офіційній формі повинні засвідчити погляд про кінцеві результати діяльності підприємств, організацій, установ за певний період. При цьому вони, як правило, беруть зобов´язання проведені перевірки оформлювати аудиторським висновком, до якого додаються документальні результати проведених досліджень, експертиз, оцінок, що в сукупності дають ясне уявлення про те, на основі яких даних сформульовані погляди аудиторів.

Аудитори, виходячи із результатів перевірки складають висновки про надійність суб´єкта, що перевіряється, як кредитора і як позичальника. Так керівники комерційних структур в розвинених країнах зацікавлені в кваліфікованому аудиті, бо це дає їм право претендувати на офіційне володіння відповідним статусом. Вищий знак, який свідчить про надійність банку як позичальника -три букви А(ААА).

Аудиторське обслуговування, як правило, гарантує конфіденційність і збереження комерційної таємниці. Разом з тим в окремих випадках законодавством передбачено обов´язкове повідомлення правоохоронних органів про виявлені факти зловживань, в результаті яких нанесена шкода підприємству, державі.

Послуги аудиторських фірм є платними, а самі фірми функціонують як комерційні організації зі статусом юридичної особи. Це забезпечує реалізацію відмінності інституту аудиторства від інших форм організації фінансового контролю - його повну, в тому числі й економічну незалежність від державних і відомчих управлінських структур. У відповідності з міжнародною практикою аудиторські фірми повинні одержувати спеціальні дозволи на здійснення своєї діяльності (ліцензії). В окремих випадках такі повноваження аудиторськими фірмам можуть надавати державні органи. Так, в більшості країн, де проводилось роздержавлення власності ( наприклад, у Франції), активну участь в оцінці приватизованого майна приймали аудиторські фірми.

Аудиторська діяльність є розповсюдженою і визнаною в багатьох розвинених країнах: США, Великобританії, Японії, Італії і інших країнах. Деякі аудиторські фірми існують більше ста років. Найбільш відомі в світі такі аудиторські організації, як " Артур Андерсен ", " Мак Кінзі ", " Куперз енд Лайбранд " і інші.

Утворення перших сучасних аудиторських фірм в Радянському Союзі відноситься до 1987 року, коли вийшли постанови про створення на території СРСР спільних підприємств. В цих постановах передбачалось, що перевірку фінансово-господарської і комерційної діяльності нових підприємств повинні здійснювати за певну плату комерційні аудиторські організації. Першою з них стала " Інаудиг ".

Конкуренція між аудиторськими фірмами змушує їх дуже активно боротися за якість своїх послуг, дбати про престиж фірми. Юридична відповідальність за результати перевірок не дозволяє аудиторам видавати необ´єктивну інформацію, створює необхідність страхування аудиторів і аудиторської діяльності.

Аудиторські фірми здійснюють свою діяльність на основі розроблених і прийнятих ними статутів. Разом з тим їх діяльність координується і направляється централізованою аудиторською адміністрацією. В 1991 році в нашій країні була створена Аудиторська палата. Діяльність її направлена на більш активне, впорядковане становлення і подальший розвиток інституту аудиторів, підвищення якості їх роботи, в тому числі і шляхом адаптації до міжнародних правил і вимог.

Із вищевикладеного можна зробити наступні висновки:

1 .Грошово-кредитна система США - це форма організації грошового обігу і кредитування, яка історично і законодавчо утворилася в цій країні.

2.На Україні доцільно використовувати американський (США) досвід діяльності: комерційних банків; державних і контрольованих державою кредитних установ; інвестиційних банків, дилерських і брокерських фірм; фінансових компаній; недержавних пенсійних фондів.

З.На наш погляд, на Україні, слід використовувати досвід США в організації кредитування населення і підприємств.

Подальші дослідження і розробки в галузі вивчення закордонного досвіду функціонування грошово-кредитної системи, а зокрема досвіду США, мають першорядне значення для збільшення доходів цільових фондів, державного і місцевих бюджетів, зростання національного багатства, прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення рівня життя нашого народу.

Література:

1 .Обущак Т.А. Сучасні тенденції розвитку капіталу торговельних підприємств// Економіка Фінанси. Право. - 2008. - №8. - с. 3-8.

2.Панова Л.В. Аудит підприємства// Аудитор. -2006. - №7. - с.32 - 34.

З.Сидоренко В.І. Проблеми аудиту оборотного капіталу// Економіст. - 2007. - №5. - с". 14-17

4.Фінанси підприємств: Підручник // А.М Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер кол. авт. і наук. ред. проф. A.M. Поддєрьогін. 6-те вид., перероб. та допов. - К.: КНЕ^ 2006,- 552с.