Одним з найбільш вагомих показників фінансового стану банку є ліквідність, яка набуває особливої уваги під час загострення фінансових криз. Несподівана зміна фінансових потоків банку може призвести до кризи ліквідності як конкретного банку так і банківської системи в цілому. Для підвищення ефективності управління ліквідністю банку варто враховувати всі фактори стану ліквідності банку, особливо аналіз активів і пасивів. Це дозволить мінімізувати негативні наслідки під час кризових ситуацій, а також є запорукою фінансової стабільності та розширення обсягів банківської діяльності.
Банківська ліквідність є предметом наукових робіт багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема, дослідження факторів стану ліквідності можна зустріти в роботах таких вітчизняних економістів, як А. О. Єпіфанов, М. І. Савлук, І. В. Сало, А. М. Мороз, Г. С. Панова, О. І. Лаврушин та ін. Серед зарубіжних економістів дослідження ліквідності банку можна зустріти в роботах Пітера С. Роуза, Джозефа Ф. Сінкі та ін.
Високо оцінюючи вклад вітчизняних та зарубіжних науковців, зауважимо, що дані дослідження, в першу чергу, мають важливе теоретичне значення. Поряд з тим, динамічний розвиток банківського сектору, що спостерігається на сучасному етапі, вимагає своєчасного аналізу ліквідності банків з метою виявлення проблемних моментів у структурі активів і пасивів банків, що можуть призвести до кризи ліквідності.
Метою статті є оцінка факторів стану ліквідності вітчизняних банків, зокрема - аналіз структури та динаміки активів і пасивів.
Протягом 2003-2007 років спостерігаються досить високі темпи зростання як вітчизняної економіки в цілому, так і банківського сектору зокрема. Протягом даного періоду діяльність банків характеризувалася розширенням обсягів активних операцій, поліпшенням якості активів, зростанням обсягів депозитів фізичних і юридичних осіб, нарощуванням капітальної бази (рис. 1).
Протягом 2007 року загальні активи значно зростали і у січні 2008 року досягли 599 396 млн. грн., в основному за рахунок збільшення кредитного портфеля банків. Зобов’язання банків склали у січні 2008 року 529 818 млн. грн., капітал досяг значення 69 578 млн. грн.
Рис. 1. Динаміка основних показників банківської системи України
Досліджуючи активи банків з погляду ліквідності, варто зауважити, що чим вища частка першокласних ліквідних активів, тим вища ліквідність банку, але тим меншою буде прибутковість. По-перше, високоліквідні активи не дають прибутку, а по-друге, банк втрачає потенційні доходи від розміщення коштів у більш прибуткові активи. Це означає, що банку постійно доводиться обирати між максимізацією прибутку і підтриманням достатнього рівня ліквідності.
Українські банки у 2007 році продовжували активно нарощувати активні операції. Так, загальні активи вітчизняних банків збільшились на 75,3% (за 2006 рік - на 58,3%) і на 1 січня 2008 року склали 619,0 млрд. грн. При цьому слід зауважити, що на сьогодні для банків України структура активів не є оптимальною (рис. 2).
Рис. 2. Структура активів банків України станом на 01.01.2008
Частка високоліквідних активів становить 11%, дане значення є завищеним і підтримується банками у зв’язку із встановленими НБУ нормативними значеннями коефіцієнтів ліквідності. Безумовно, така ситуація збільшує банківську ліквідність, але зменшує резерви прибутковості банків.
Вкладення в цінні папери банками України на сьогодні становлять лише 5% від загального обсягу активів. Пов’язано це з недостатнім розвитком ринку цінних паперів, значними ризиками та зростаючою конкуренцією у секторі банківського кредитування.
Найбільшу частину у структурі активів банків складає кредитний портфель (80%). Кредити є найбільш дохідними активами, тому їх обсяги зростають з кожним роком. За останні п’ять років кредитний портфель банків зріс у 6,6 разів і досяг у 2008 році 485,5 млрд. грн. Збільшення вимог банків за кредитами в січні 2008 року відбулося як за рахунок зростання обсягів кредитів, наданих юридичним особам так і за рахунок зростання обсягів кредитування фізичних осіб. При цьому зауважимо, що темпи зростання кредитування фізичних осіб значно перевищують темпи зростання обсягів кредитів юридичним особам. Такі показники свідчать про стрімкий та динамічний розвиток банківської системи, що супроводжується і кількісними і якісними перетвореннями (табл. 1).
Останнім часом спостерігається тенденція до зростання обсягів наданих кредитів в іноземній валюті. У січні 2008 року в національній валюті банками України було надано кредитів в сумі 217 123 млн. грн., в іноземній - 218 925 млн. грн.
Протягом 2003 - 2007 років переважна кількість кредитів надавалась в національній валюті, у 2008 році обсяги кредитування в іноземній валюті перевищили кредити в національній валюті. Це свідчить про зростання валютних дисбалансів банківської системи. Причинами більш високих темпів зростання кредитів в іноземній валюті, в першу чергу, є більш низькі процентні ставки за ними. На початок 2008 року у структурі вимог банків за кредитами, наданими в іноземній валюті переважну частину складають кредити у доларах США (88,3% або 193 307 млн. грн.) та кредити в евро (8,9% або 19559 млн. грн.).
У січні 2008 року тривало зростання обсягів довгострокових кредитів, які на 01.01.2008 року становили 302 483 млн. грн. (близько 70% загального обсягу кредитного портфеля), тоді як короткострокові кредити досягли обсягу 133 565 млн. грн. (рис. 3)
Рис. 3. Вимоги банків за кредитами, наданими суб’єктам господарювання та фізичним особам (за строками)
Такі темпи зростання обсягів наданих банками кредитів є позитивною тенденцією, адже, розвиток банківського сектору стимулює економічне зростання країни, поліпшує рівень життя населення. Але, як свідчать дані рисунку 3, зростання обсягів довгострокових кредитів, наданих фізичним особам відбувається більш швидкими темпами, ніж довгострокове кредитування суб’єктів господарювання, що свідчить про споживчу спрямованість наданих кредитів. Обумовлено це переважним чином зростанням попиту на іпотечне кредитування.
Аналіз структури вимог банків за кредитами, наданими в економіку України за видами економічної діяльності (рис. 4) свідчить про дисбаланс між різними видами економічної діяльності. На кінець 2007 року на першому місці за обсягами кредитування знаходиться підприємства торгівлі (102 288 млн. грн.), на другому - підприємства переробної промисловості (64845 млн. грн.), на третьому місці підприємства, що займаються операціями з нерухомим майном (29279 млн. грн.).
Аналіз динаміки та структури цільового спрямування кредитів свідчить також про низьку мотивацію банків щодо інвестиційного кредитування реального сектору. Незважаючи на те, що протягом останніх років поступово зростали обсяги кредитування інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання та фізичних осіб, темпи зростання кредитних вкладень банків у інвестування підприємницької діяльності залишаються низькими. Так, питома вага кредитів в інвестиційну діяльність у загальному обсязі кредитів на кінець 2007 року склала 22,2% [1, с. 6].
Найбільший вплив банківського сектору відбувається у таких галузях економіки, як торгівля, переробна промисловість, операції з нерухомістю, будівництво, сільське господарство. З точки зору якості кредитного портфелю за даними напрямками маємо наступну картину (табл. 2):
Таблиця 2. Вимоги банків за кредитами, наданими в економіку України на 01.01.2008 року
(прострочені та сумнівні кредити)
|
Вили економічної діяльності |
Проблемні кредити ! |
|
|
Сума, млн. грн. |
Частка. % |
|
|
Кредит и, надані суб’єктам господарювання |
4520 |
1,66 |
|
Сільське господарство |
849 |
5,14 |
|
Переробна промисловість |
1291 |
1.99 |
|
Торгівля |
1702 |
1,66 |
|
Будівництво |
178 |
0.84 |
|
Операції і нерухомим майном |
123 |
0.42 |
|
Кредити, надані фізичним особам |
2569 |
1.65 |
Одним з найважливіших напрямків кредитування економіки є сільське господарство. Поряд з цим, кредити у дану галузь є досить ризикованими (часка проблемних кредитів становить 5,14%). Найбільша за обсягами кредитування галузь економіки - торгівля - налічує 1702 млн. грн. прострочених і сумнівних кредитів, що складає 1,66% загального обсягу кредитів підприємствам торгівлі. Найменшу частку проблемних кредитів налічують такі напрямки економічної діяльності як будівництво та операції з нерухомим майном.
Рис. 4. Вимоги банків за кредитами, наданими суб’єктам господарювання (за видами економічної діяльності) станом на 01.01.2008 р.
Варто зауважити, що якість кредитного портфеля значно впливає на ліквідність банку. Чим більшою є частка проблемних кредитів, тим менше надходження у вигляді сплати відсотків закредитами та повернення кредитів, тим більше банки здійснюють відрахування до резерву під кредитні ризики. Відповідно, це зменшує наявні ліквідні кошти банку, погіршуючи стан банківської ліквідності. На сьогодні обсяг проблемних кредитів становить 6,36 млрд. грн., що в 2,5 рази перевищує обсяги прострочених і сумнівних кредитів у 2004 році. Обсяги резерву на відшкодування можливих втрат від кредитних операцій збільшились у 2008 році порівняно з 2004 роком майже в 4 рази (рис. 5).
Рис. 5. Динаміка обсягів резервів банків України
Формування резервів є одним із методів зниження кредитного ризику на рівні банку, захищає інтереси вкладників, кредиторів Та акціонерів. Водночас резерви за кредитними операціями підвищують надійність і стабільність банківської системи. Резерв під кредитні ризики становить більше 90% у загальному обсязі резервів за активними операціями, що підкреслює його важливість і першочергове значення в процесі формування банківських резервів.
Варто наголосити на тому, що банки зацікавлені в тому, щоб штучно завищувати якість своїх кредитних портфелів і, таким чином, створювати менші резерви під них. Причина зрозуміла - резервування обмежує обсяги вільних коштів банку, зменшуючи наявні ліквідні кошти і обсяги кредитних операцій. При цьому зауважимо, що ліквідність банку залежить також від рівня ризикованості активних операцій. Чим більша частка високо ризикових активів, тим меншою буде ліквідність банку. Національним банком України до кожної групи активних операцій визначено відповідний коефіцієнт ризику. Кредитні операції комерційних банків мають найвищий ступінь ризику, що дорівнює 100%, тому така концентрація кредитних операцій у загальному обсягу активних операцій банків вкрай небезпечна.
Альтернативним напрямком розміщення банківських ресурсів є банківські інвестиції. Останнім часом банки почали збільшувати іншу частину активів - вкладення в цінні папери. Не дивлячись на досить високий рівень ризикованості, інвестиції в цінні папери за рахунок наявності досить розвиненого вторинного ринку є більш ліквідним активом ніж кредити. Крім того, портфель цінних паперів є засобом диверсифікації активів банку, знижуючи, таким чином, ризик активних операцій банку. У 2008 році порівняно з попереднім роком вкладення банків у цінні папери зросли майже вдвічі, а порівняно з 2004 роком майже в п’ять разів. Але все ж таки загальний обсяг вкладень в цінні папери не досягає оптимального значення.
Варто зазначити, що врахування структури і якості активів банку недостатньо для підтримання необхідного рівня ліквідності. Основою діяльності комерційного банку виступає створення відповідної ресурсної бази, тобто сукупності грошових коштів, що перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для кредитних та інших активних операцій. Тому питання зберігання, нарощування і використання ресурсної бази є досить важливим для банківських установ.
Для визначення впливу структури пасивів на ліквідність розглянемо основні складові частини пасивів банків України (табл. 3).
Таблиця З.Динаміка пасивів банків України, мли. гри.
|
№ ll/ll |
Покл ін и к |
Рік |
||||
|
01.01.04 |
01.01.05 |
01.01.06 |
01.01.07 |
01.01.08 |
||
|
1 |
Пасиви,всього |
100234 |
134348 |
213878 |
340179 |
599396 |
|
2 |
Капітал |
12882 |
18421 |
25451 |
42566 |
69578 |
|
3 |
Зобов’язання |
87352 |
115927 |
188427 |
297613 |
529818 |
|
З.1 |
У тому числі кошти суб´єктів господарювання |
27987 |
40128 |
01214 |
76898 |
111995 |
|
3.2 |
У тому числі кошти фізичних осіб |
32113 |
41207 |
72542 |
106078 |
163482 |
Дані таблиці свідчать, що протягом останніх років відбувається суттєве збільшення всіх складових ресурсної бази банків України. У 2008 році порівняно з 2004 роком загальна сума пасивів збільшилась майже в шість разів. Слід відмітити, що зростання відбувається в основному за рахунок збільшення зобов’язань, в той час, як темпи зростання капіталу є значно повільнішими. Поступово відбувається зміна структури пасивів. Знижується частка капіталу і зростає роль залучених коштів (рис. 6).
Рис. 6. Приріст чистих активів, зобов’язань, регулятивного капіталу банків
Порівнюючи темпи приросту чистих активів, зобов’язань і регулятивного капіталу банків України, можна відзначити значне уповільнення зростання капіталу. Так, станом на 01.01.2008 року порівняно з 2004 роком регулятивний капітал зріс у 5,44 рази, тоді як чисті активи і зобов’язання за останні п’ять років збільшились в 5,98 та 6,06 разів відповідно. Такий дисбаланс у темпах приросту суперечить принципам стабільного розвитку банківської системи.
Слід відмітити, що банківська система України розвивається під значним впливом іноземного капіталу. Пов’язано це із світовими процесами інтеграції і глобалізації, розширенням міжнародної співпраці, зростанням обсягів міжнародної торгівлі.
В останні роки роль іноземного капіталу в банківському секторі України стрімко зростає. Станом на 01.01.2008 року кількість діючих банків з іноземним капіталом збільшилась до 47, з них 17 банків - зі 100 % іноземним капіталом (- рис. 7). Таким чином, на початок 2008 року частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків склала 35 %.
Рис. 7. Динаміка участі іноземного капіталу в банківській системі України
З однієї сторони позитивними моментами є зростання конкуренції між банками, підвищення якості обслуговування, поява нових видів банківських послуг. Але з іншої сторони, така концентрація іноземного капіталу робить банківську систему України залежною від загальносвітової ситуації, особливо під час фінансової кризи.
Досліджуючи зобов’язання банків України, варто зазначити, що найбільшу питому вагу в структурі зобов’язань складають кошти, залучені у фізичних і юридичних осіб (рис. 8-9).
Необхідно звернути увагу на те, що зростання коштів суб’єктів господарювання відбувається не такими швидкими темпами як залучення депозитів фізичних осіб. У 2008 році порівняно з попередніми роками залучені кошти юридичних осіб збільшились в чотири рази, тоді як депозити фізичних осіб зросли більше ніж у п’ять разів.
Слід відзначити, що серед вкладів фізичних осіб значно переважають строкові депозити, ніж депозити до запитання. Тоді, як у структурі коштів суб’єктів господарювання переважають кошти до запитання. Викликано це тим, що суб’єкти господарювання повинні постійно мати в своєму розпорядженні грошові кошти для організації своєї діяльності.
Строковими вкладами банк може розпоряджатися вільно протягом певного часу, а за вкладами до запитання банк повинен видати кошти на першу вимогу вкладника у будь-який момент. Відповідно зростання часки строкових вкладів та зменшення вкладів до запитання призводить до збільшення ліквідності банків. З метою заохочення клієнтів до відкриття строкових вкладів банками пропонуються підвищені ставки за такими вкладами, при чому ставки встановлюються диференційовано залежно від строку розміщення коштів.
Рис. 8. Динаміка вкладів Рис. 9. Динаміка коштів суб’єктів фізичних осіб господарювання
Отже, на сьогодні заощадження фізичних осіб є найбільш привабливим потенційним джерелом банківських ресурсів. Станом на 01.01.2008 року депозити населення склали більше 27 % у структурі загальних пасивів банків України. З однієї сторони така тенденція є позитивною, адже свідчить про зростання довіри населення до банківської системи. З іншої сторони банки наражають себе на додаткові ризики, адже під час загострення економічної ситуації в країні існує велика ймовірність дострокового вилучення депозитів, що може призвести до значного погіршення стану ліквідності банків. Зазвичай, для запобігання дострокового зняття коштів клієнтами, банки встановлюють певні штрафні санкції або обмеження щодо сум та строків зняття коштів.
Варто зазначити, що однією з причин зростання довіри населення до банківської системи є діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Окрім репутації банківської установи та стабільних показників діяльності варто враховувати можливість отримання коштів клієнтів у випадку банкрутства банку. Крім того, останніми роками спостерігається тенденція до збільшення суми відшкодувань коштів за вкладами, що безумовно підвищує рівень надійності банківської системи. На сьогодні кожному вкладнику банку-учасника фонду гарантовано відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, але не більше 150 000 гривень.
Продовження читайте у наступному номері
