Реферат
Зробити порівняльний аналіз Конституції УРСР 1978 року і Конституції України 1996 року
Порівнюємо фундаментальні засади радянської соціалістичної системи та сучасну демократичну державність. Матеріал розкриває ключові зміни в правах людини, економіці та структурі влади між 1978 та 1996 роками. Аналіз дозволить зрозуміти еволюцію правової культури України та значення незалежності для суспільства.
Порівняльний аналіз Конституції УРСР 1978 року та Конституції України 1996 року
Ухвалення четвертої Конституції УРСР відбулося 20 квітня 1978 року на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради. У її вступній частині зазначалося, що народ Української РСР:
- спирається на ідеологію наукового комунізму;
- визнає себе складовою частиною єдиного радянського народу;
- продовжує традиції конституційного розвитку, закладені основними законами 1919, 1929 та 1937 років, а також узгоджує свої дії з Конституцією СРСР 1977 року, що визначила суспільний лад, політику, права та обов'язки громадян і цілі соціалістичної держави.
Натомість у 1996 році Верховна Рада, представляючи український народ усіх національностей, при ухваленні Основного Закону незалежної держави керувалася не комуністичною доктриною, а Актом проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року, беручи на себе відповідальність перед Богом, власною совістю та всіма поколіннями — минулими, сучасними й майбутніми.
Таким чином, навіть побіжний погляд на преамбули обох документів засвідчує принципово різне спрямування цих законів.
Перша стаття Конституції 1978 року характеризувала УРСР як соціалістичну загальнонародну державу, що представляє інтереси робітників, селян, інтелігенції та всіх трудящих незалежно від національності. Конституція ж 1996 року, прийнята 28 червня на п'ятій сесії Верховної Ради, у статті 3 проголошує найвищою соціальною цінністю людину — її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність і безпеку. Держава, згідно з новим законом, має своїм головним обов'язком утвердження та забезпечення прав і свобод саме людини, а не окремих соціальних груп, як це було раніше.
Конституція 1978 року наголошувала на суверенності УРСР як радянської соціалістичної держави, що добровільно входить до складу СРСР задля побудови комунізму, зміцнення єдності та забезпечення безпеки. Оскільки мета побудови комуністичного суспільства втратила актуальність, а безпеку та єдність можна забезпечувати й поза межами Союзу, стаття 1 Конституції 1996 року визначає Україну як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу.
Шоста стаття Конституції 1978 року закріплювала за комуністичною партією роль керівної сили суспільства та ядра політичної системи. На противагу цьому, стаття 15 Конституції 1996 року гарантує політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність у суспільному житті.
Другий розділ Конституції 1978 року, присвячений економічній системі, визначав основою економіки соціалістичну власність — державну та колгоспно-кооперативну. У Конституції 1996 року засади економічних відносин закріплені в статтях 13, 14 та 16.
Обидві Конституції містять розділи, присвячені правам, свободам та обов'язкам громадян, і переліки цих прав значною мірою збігаються. Однак є й суттєві відмінності. Наприклад, стаття 52 Конституції 1978 року гарантувала недоторканність особи, дозволяючи арешт за вироком суду або з санкції прокурора. Стаття 29 Конституції 1996 року також проголошує право на свободу та особисту недоторканність, але арешт або тримання під вартою допускається лише за вмотивованим рішенням суду. Це свідчить про наближення до світових стандартів правосуддя.
Варто зазначити, що стаття 48 попередньої Конституції гарантувала свободу слова, друку, зібрань та демонстрацій, але лише в інтересах народу та для зміцнення соціалістичного ладу. Нова Конституція також надає право на мирні зібрання, мітинги та демонстрації, проте без обов'язкової мети зміцнення соціалізму — достатньо лише мирного характеру та відсутності зброї.
Важливою відмінністю є закріплене в статті 42 Конституції 1996 року право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Конституція 1978 року дозволяла лише індивідуальну трудову діяльність у певних сферах, засновану виключно на особистій праці громадян та членів їхніх сімей.
Стаття 22 чинної Конституції зазначає, що перелік прав і свобод не є вичерпним. Хоча Конституція 1978 року не містила такого застереження, назва її відповідної глави — «Основні права, свободи і обов'язки» — вказує на те, що в ній наведені лише головні, найважливіші права.
Стаття 6 Конституції 1996 року передбачає поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, чого не було в Конституції 1978 року.
Згідно зі статтею 75 Конституції 1996 року, єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України, повноваження якої визначені в Розділі 4 та статті 85. Конституція 1978 року у статті 97 наділяла Верховну Раду правом вирішувати всі питання, віднесені до відання республіки Конституцією СРСР та власним законом.
Суттєвою відмінністю є відсутність в Конституції 1978 року інституту президентства.
Рада міністрів УРСР, згідно з попередньою Конституцією, формувалася Верховною Радою. За Конституцією 1996 року Кабінет Міністрів є вищим органом виконавчої влади, а Прем'єр-міністр призначається Президентом за згодою більшості депутатів Верховної Ради. Персональний склад уряду також призначається Президентом за поданням Прем'єр-міністра.
Щодо судової системи, то за Конституцією 1996 року судді призначаються вперше Президентом на п'ять років, а надалі — безстроково Верховною Радою (окрім суддів Конституційного Суду). Конституція 1978 року передбачала обрання народних суддів громадянами на п'ять років, а вищих суддів — відповідними Радами. Конституційний Суд попереднім законом не передбачався.
Прокурор УРСР та обласні прокурори, відповідно до статті 163 Конституції 1978 року, призначалися Генеральним прокурором СРСР. За чинною Конституцією, Генеральний прокурор України призначається за згодою Верховної Ради та звільняється Президентом.
Цікаво, що питання державних символів у Конституції 1996 року винесені в перший розділ, тоді як у Конституції 1978 року вони розглядалися лише в передостанньому розділі. Це свідчить про більшу значущість символіки для сучасної держави.
Підсумовуючи порівняння двох Конституцій, можна зробити висновок, що, попри наявність спільних рис, ці документи належать до різних історичних епох. Конституція 1978 року розглядала Україну як частину СРСР, спрямовуючи народ на побудову комуністичного майбутнього. Конституція 1996 року орієнтована на зміцнення громадянської злагоди та розвиток демократичної, соціальної, правової держави.
