Зовнішня торгівля: показники, категорії, критерії

Зовнішня торгівля є ключовим напрямом діяльності суб'єктів ЗЕД, адже саме на неї припадає близько 80% усіх операцій у цій сфері. Відповідно, саме в зовнішній торгівлі найповніше розкривається сутність господарської діяльності суб'єктів міжнародних економічних відносин.

Під зовнішньою торгівлею розуміють відносини між суб'єктами ЗЕД, що виникають з приводу купівлі-продажу товарів, послуг, капіталів та робочої сили. Конкретний зміст цих відносин реалізується через діяльність різних учасників світового господарства.

Залежно від суб'єктів, які здійснюють зовнішньоторговельні операції, розрізняють:

• Зовнішню торгівлю держави, що являє собою сукупність експортно-імпортних операцій певної країни.
• Зовнішню торгівлю окремих суб'єктів ЗЕД, яка охоплює експортно-імпортні операції, що здійснюються кожним з них індивідуально.

Для характеристики зовнішньої торгівлі використовують низку показників, згрупованих за різними критеріями.

І. Показники обсягу зовнішньої торгівлі

• Експорт — продаж товарів іноземним контрагентам з їх переміщенням через митний кордон країни-експортера.
• Реекспорт — продаж за кордон товарів, які раніше були ввезені на територію країни, без їх переробки.
• Імпорт — придбання товарів у іноземних суб'єктів ЗЕД із ввезенням їх на територію країни, включаючи закупівлі для потреб національних організацій за кордоном.
• Реімпорт — ввезення назад до країни товарів, які були раніше вивезені та не піддавалися переробці.
• Зовнішньоторговельний оборот — сумарний обсяг експортно-імпортних угод суб'єкта ЗЕД за певний період (зазвичай рік).
• Фізичний обсяг торгівлі — вартісна оцінка експортно-імпортних операцій у постійних цінах базового періоду.
• Генеральна торгівля — зовнішньоторговельний оборот, що враховує вартість транзитних товарів. Цей показник часто застосовують для характеристики торгівлі держави.
• Спеціальна торгівля — чистий зовнішньоторговельний оборот, тобто обсяг товарів, які були остаточно експортовані або імпортовані.

ІІ. Показники структури зовнішньої торгівлі

• Товарна структура — розподіл експорту та імпорту за основними товарними позиціями (наприклад, згідно з Єдиним митним тарифом України).
• Географічна структура — розподіл експортно-імпортних потоків за окремими країнами, групами країн або регіонами світу.
• Інституціональна структура — розподіл обсягів торгівлі за суб'єктами та методами здійснення операцій.

ІІІ. Показники динаміки зовнішньої торгівлі

• Темпи росту експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту.
• Темпи приросту експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту.

ІV. Показники результативності зовнішньої торгівлі

• Сальдо торговельного балансу — різниця між вартістю експорту та імпорту за певний період (місяць, квартал, рік). Якщо експорт перевищує імпорт, сальдо є позитивним, якщо навпаки — негативним.
• Сальдо балансу послуг — різниця між вартістю наданих та отриманих послуг. Позитивне сальдо свідчить про перевищення експорту послуг над імпортом, негативне — про зворотну ситуацію.
• Індекс умов торгівлі — розраховується як співвідношення індексу середніх цін експорту до індексу середніх цін імпорту. Якщо індекс дорівнює 1, умови торгівлі не змінилися; якщо менше 1 — погіршилися (товари продаються дешевше, а купуються дорожче); якщо більше 1 — покращилися (товари продаються дорожче, ніж купуються).
• Показник умов експорту — індекс середніх цін експорту в поточному році порівняно з базисним. Значення менше 1 свідчить про зниження експортних цін, більше 1 — про їх зростання.
• Показник умов імпорту — індекс середніх цін імпорту в поточному році порівняно з базисним. Якщо індекс більше 1, умови імпорту погіршилися (ціни зросли), якщо менше 1 — покращилися (ціни знизилися).

Таким чином, розглянуто сутність та основні показники, що використовуються для аналізу зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД.

2. Критерії вибору транспорту

Транспортне забезпечення у ЗЕД — це процес переміщення товарів між двома або більше країнами. Головна мета такого забезпечення — своєчасна доставка вантажу в належному стані до кінцевого пункту призначення.

Залежно від кількості використовуваних видів транспорту, транспортне забезпечення поділяють на:

• Пряме — обслуговування операції одним видом транспорту.
• Змішане (комбіноване) — послідовне використання двох або більше видів транспорту.
• Пряме змішане — використання кількох видів транспорту, але з оформленням перевезення одним транспортним документом.

У транспортному забезпеченні ЗЕД важливу роль відіграють базові умови поставки, які визначають:

• хто забезпечує транспортування товару на території країн продавця, покупця та транзитних держав і за чий рахунок;
• хто відповідає за перевезення морським, річковим чи повітряним транспортом;
• обов'язки продавця щодо доставки вантажу в певне місце;
• обов'язки щодо пакування та маркування товарів;
• питання страхування вантажу;
• оформлення комерційної документації відповідно до міжнародних вимог;
• заходи для зменшення комерційних ризиків;
• час і місце передачі товару від продавця до покупця.

Ці умови узагальнені Міжнародною торговельною палатою в документі «Інкотермс-2000», який містить правила тлумачення торговельних термінів.

Окрім базових умов, важливим є правильний вибір виду транспорту. Цей вибір передбачає врахування таких чинників:

• характер вантажу (наприклад, швидкопсувні товари, нафта);
• відстань і маршрут перевезення;
• час, необхідний для доставки;
• вартість перевезення;
• безпека транспортування.

3. Зміст і основні принципи оподаткування ЗЕД

Податки — це обов'язкові платежі, що стягуються державою з населення та суб'єктів господарювання в законодавчому порядку. Податкова система — це сукупність принципів, форм, методів та інституційних структур (органів податкової служби), через які держава здійснює стягнення податків і зборів з резидентів та нерезидентів.

Основними принципами системи оподаткування в Україні є:

• Стабільність — основні податки встановлюються Верховною Радою на тривалий період.
• Рівна напруженість — незмінність податкових ставок протягом певного часу (наприклад, ПДВ 20%).
• Обов'язковість сплати — всі суб'єкти господарювання мають сплачувати податки у встановлені терміни.
• Соціальна справедливість — рівні економічні умови для всіх платників, однакові ставки незалежно від форми власності чи регіону.
• Стимулювання — податки та ставки мають сприяти розвитку пріоритетних виробництв.

У межах загальної системи оподаткування діє підсистема оподаткування ЗЕД, яка має власні принципи:

• Податки та пільги для суб'єктів ЗЕД встановлює і скасовує лише Верховна Рада України за пропозиціями Кабінету Міністрів.
• Ставки податків для суб'єктів ЗЕД також визначаються Верховною Радою.
• Рівень ставок встановлюється з урахуванням необхідності досягнення самоокупності суб'єктів ЗЕД, забезпечення їх самофінансування та бездефіцитності державного бюджету.
• Стабільність оподаткування гарантується на термін не менше 5 років.
• Заборонено встановлювати податки, не затверджені Верховною Радою.
• Ставки податків визначаються за товарною ознакою при експорті/імпорті (митний податок).
• Податкова політика має стимулювати експорт готової продукції, а не сировини.

Пільги при здійсненні ЗЕД

Право на податкові пільги мають суб'єкти ЗЕД, які відповідають таким критеріям:

• обсяг експорту перевищує обсяг імпорту за фінансовий рік;
• обсяг експорту становить не менше 5% від обсягу реалізованих товарів за рік;
• суб'єкти стабільно експортують наукові товари (ліцензії, патенти, ноу-хау), наукомісткі товари (електронно-обчислювальна техніка, прилади, нові матеріали) або товари з часткою доданої вартості не менше 30%.

Зміст податкових пільг полягає у скороченні терміну амортизації основних виробничих фондів. Суб'єкти ЗЕД можуть збільшувати амортизаційний фонд за рахунок прибутку, і ця частина прибутку не оподатковується. На практиці пільги застосовуються у вигляді норм прискореної амортизації для основних фондів, що використовуються у виробництві експортних товарів. Такі норми поширюються також на імпортне обладнання, призначене для виробництва експортної продукції, і мають бути не нижчими за норми, встановлені в країні походження цього обладнання.

Механізм надання пільг передбачає:

1. Подання суб'єктом заяви та необхідних документів до Департаменту зовнішньоекономічних зв'язків при Міністерстві економіки та питань Європейської інтеграції України.
2. Розгляд документів Міністерством економіки та прийняття рішення про надання пільг.
3. Обов'язковість виконання рішення Міністерства для державних, фінансових та податкових органів.

4. Часткові показники ефективності ЗЕД

Ефективність — це досягнення максимального результату при мінімальних витратах. У сфері ЗЕД ефективність виявляється у максимізації прибутку за мінімізації витрат на здійснення зовнішньоекономічних операцій.

До загальних показників ефективності ЗЕД належать:

• зростання національного доходу країни;
• підвищення продуктивності праці;
• зниження собівартості продукції;
• економія сировини, матеріалів, енергії.

Часткові показники ефективності ЗЕД включають:

• збільшення питомої ваги експортного виробництва, що функціонує на умовах міждержавної спеціалізації та кооперування;
• зростання рівня автоматизації та механізації виробничих процесів, пов'язаних із ЗЕД;
• збільшення частки іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестування;
• зростання кількості прогресивних форм міжнародної економічної інтеграції на мікрорівні (наприклад, кількість спільних підприємств).

На практиці ефективність ЗЕД розраховується для конкретних видів зовнішньоекономічних операцій. Найчастіше визначають ефективність зовнішньоторговельних операцій та інших поширених форм ЗЕД, використовуючи відповідні формули.

Список використаної літератури

1. Гребельник О. Основи зовнішньоекономічної діяльності : Підручник / Олександр Гребельник ; М-во освіти і науки України, Київський нац. торговельно-економічний ун-т. — К. : Центр навчальної літератури, 2004. — 382 с.
2. Загородній А. Зовнішньоекономічна діяльність : Термінологічний словник / Анатолій Загородній, Геннадій Вознюк. — К. : Кондор, 2007. — 166 с.
3. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : Навч. посібник / Олександр Кириченко. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К. : Знання-Прес, 2002. — 382 с.
4. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность : Учебно-практическое пособие / Е. Прокушев. — М. : ИВЦ «Маркетинг», 1998. — 207 с.
5. Решетов В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності : Навч.-метод. пос. для студ. ВНЗ спец. 7050106 «Облік і аудит» / Валерій Решетов. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2002. — 139 с.
6. Рум'янцев А.П. Зовнішньоекономічна діяльність : Навчальний посібник / А.П. Рум'янцев, Н.С. Рум'янцева ; М-во освіти і науки України. — К. : Центр навчальної літератури, 2004. — 375 с.
7. Управління зовнішньоекономічною діяльністю : Навч. посібник для студ. вузів / Під заг. ред. А.І. Кредісова ; Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим. — К. : ВІРА-Р, 1998. — 447 с.