Загальна характеристика атмосферних небезпек: бурі, урагани, смерчі, блискавки. Засоби захисту

Вступ

1. Загальна характеристика атмосферних небезпек

2. Характеристика атмосферних небезпек в Україні

3. Дії населення при атмосферних небезпеках та захист від них

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Щороку в Україні фіксується велика кількість складних надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру. Вони призводять до численних людських жертв, а завдані матеріальні збитки обчислюються мільярдами гривень. У багатьох регіонах країни через небезпечні природні явища, аварії та катастрофи ситуація нині оцінюється як вкрай напружена.

Постійне зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, а також тяжкість їхніх наслідків змушують сприймати їх як серйозну загрозу для безпеки людини, суспільства, довкілля та стабільності економічного розвитку держави. Ліквідація наслідків у зоні надзвичайної ситуації потребує залучення значних людських, матеріальних і технічних ресурсів.

Надзвичайні ситуації природного характеру в Україні класифікуються на такі категорії: геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі, епідемії, епізоотії та епіфітотії.

Стихійні лиха нерідко виникають комплексно, що суттєво посилює їхній негативний вплив. Небезпечні природні явища здебільшого зумовлені трьома основними групами процесів: ендогенними, екзогенними та гідрометеорологічними.

1. Загальна характеристика атмосферних небезпек

Найпоширенішими є метеорологічні небезпечні явища, які не потребують особливих природних умов (таких як море чи гори) і можуть виникати на будь-якій території.

Серед стихійних явищ найчастіше трапляються зливи. Вони спостерігаються щороку та охоплюють великі території. Надмірна кількість опадів стає причиною виникнення інших небезпечних явищ, зокрема селів, зсувів, підтоплень територій та повеней. У теплу пору року сильні дощі часто супроводжуються грозою та градом.

Град — це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми, розмір яких коливається від 5 до 55 мм і більше. Він завдає значної шкоди сільському господарству, знищуючи посіви, а також промисловому овочівництву, пошкоджуючи скло в теплицях.

Сильна спека — це тривале утримання високої температури повітря, що перевищує 30°. Такі температурні умови негативно позначаються на здоров'ї людей, особливо тих, хто страждає на серцево-судинні захворювання.

Суховії — це вітри, що характеризуються високою температурою та низькою відносною вологістю повітря. Вони посилюють випаровування вологи, що за умови нестачі води в ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин.

Посуха — це тривала та значна нестача опадів, яка зазвичай супроводжується підвищеною температурою та низькою вологістю повітря. Це викликає зниження запасів вологи в ґрунті, що призводить до погіршення росту, а іноді й до загибелі рослин.

Ураган — це вітер руйнівної сили та великої тривалості, швидкість якого перевищує 32 м/сек. Основними характеристиками урагану є швидкість вітру, траєкторія руху, розміри та будова, а також середня тривалість дії. Сила ураганного вітру оцінюється в балах за шкалою Бофорта (табл. 1).

Таблиця 1. Шкала Бофорта для визначення сили вітру

Бал	Швидкість вітру м/сек	Характеристика вітру	Дії вітру
0	0-0,5	Штиль	Повна відсутність вітру. Дим із труб піднімається вертикально.
1	0,6-1,7	Тихий	Дим із труб піднімається під кутом.
2	1,8-3,3	Легкий	Рух вітру відчувається обличчям. Шелестить листя.
3	3,4-5.2	Слабкий	Шелестить листя, коливаються дрібні гілки. Розвиваються легкі прапори.
4	5.3-7.4	Помірний	Коливаються гілки дерев. Вітер піднімає пил і папір
5	7,5-9.8	Свіжий	Коливаються великі гілки і сучки. На воді з'являються хвилі.
6	9,9-2,4	Сильний	Коливаються великі гілки. Гудять телефонні дроти.
7	2,5-15,2	Міцний	Коливаються невеликі стовбури дерев. На морі піднімаються хвилі, які піняться.
8	15,3-18,2	Дуже міцний	Ламаються гілки дерев. Важко йти проти вітру.
9	18,3-21,5	Шторм	Невеликі руйнування. Зриваються шифер і черепиця.
10	21,6-25,1	Сильний шторм	Значні руйнування. Дерева вириваються з корінням.
11	25,2-29.0	Жорстокий шторм	Великі руйнування.
12	Понад 29,0	Ураган	Призводить до спустошливих наслідків.

Вихрові бурі — це складні утворення, зумовлені циклонічною діяльністю, які поширюються на значні площі. Їх поділяють на пилові, непилові, сніжні та шквальні бурі. У зимовий період ураганні та штормові вітри часто спричиняють снігові бурі, які, втім, мають значно менш руйнівні наслідки. Пилові або піщані бурі засипають сільськогосподарські угіддя, будівлі, споруди, дороги тощо. Шквальні бурі відзначаються раптовістю та часто великою руйнівною силою, іноді супроводжуються сильними опадами.

Циклони — це області низького тиску в атмосфері, де мінімум тиску спостерігається в центрі. Погода під час циклонів зазвичай похмура, з сильними вітрами. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони подібні до тропічних ураганів.

Шквали — це різке короткочасне (від кількох хвилин до кількох десятків хвилин) посилення вітру, іноді до 30-70 м/сек, зі зміною його напрямку. Найчастіше це явище спостерігається під час грози.

Пилові бурі — це складні атмосферні явища, що характеризуються перенесенням пилу та піску сильними й тривалими вітрами, які руйнують поверхню ґрунту. Це типове явище для зораних степів, яке завдає значної шкоди сільському господарству. Висота підйому пилу може сягати 2—3 км, але найчастіше становить 1-1,5 км. У зимово-весняний період спостерігаються сніжно-пилові бурі.

Сильні снігопади та заметілі — це випадання великої кількості снігу за короткий проміжок часу. Внаслідок сильних снігопадів утворюються снігові заноси, які можуть набувати характеру стихійного лиха. У таких випадках на тривалий час зупиняється рух на автомобільних та залізничних шляхах, порушується нормальне життя населених пунктів. Окремі кучугури можуть сягати висоти чотириповерхового будинку. Велику небезпеку заметілі становлять для людей, які перебувають на відкритій місцевості. Крім того, під час снігових буранів та при зниженні температури після снігопадів спостерігається обледеніння мереж енергопостачання та зв'язку, що може призвести до їх обриву.

Снігові заноси виникають внаслідок сильних снігопадів і завірюх. Через них може припинитися рух на автомобільних шляхах, залізницях, повітряному транспорті. Ускладнюється робота комунально-енергетичного господарства та підприємств зв'язку, порушується нормальна діяльність селищ і міст.

Лавини — це зміщення земляних мас під дією власної ваги. Вони часто проходять по берегах річок і водойм, де глинисті породи насичені підземними водами.

Лавини призводять до катастрофічних наслідків: руйнуються будівлі, споруди, полотно залізниці, автомобільні шляхи, лінії електропередач і зв'язку, комунально-енергетичні мережі, в ґрунті утворюються провали, тріщини, виникає затоплення. До лавин також відносяться снігові сходження з гір (снігові лавини).

Сильні морози. В Україні сильними вважаються морози, що сягають 30 °С і нижче.

Ожеледь — це намерзання переохолоджених крапель дощу або туману на земній поверхні та на предметах, що найчастіше відбувається при температурі повітря трохи нижче 0 °С.

Визначальним фактором небезпечності ожеледі є не стільки її інтенсивність, скільки тривалість. Сильна ожеледь може тривати близько 12 годин, іноді до 2 діб. Тумани — це явища, що погіршують видимість на шляхах, створюють перешкоди для роботи різних видів транспорту та сприяють забрудненню повітря. Сильні тумани спостерігаються переважно в холодну половину року.

Блискавка — це електричний розряд між хмарами або між хмарою і землею. Під час утворення опадів у хмарі відбувається електризація крапель або льодяних частинок. Внаслідок сильних висхідних потоків повітря в хмарі утворюються відокремлені області, заряджені різнойменними зарядами. Коли напруженість електричного поля в хмарі або між нижньою зарядженою областю і землею досягає пробійного значення, виникає блискавка. Блискавки поділяються на лінійні, плескаті, кулясті та чоткові. Лінійні блискавки спостерігаються часто, а кулясті та чоткові — дуже рідко.

Найкраще вивчена лінійна блискавка, яка є іскровим розрядом. Під впливом електричного поля вільні електрони, які завжди присутні в атмосфері, набувають великої швидкості та при зіткненні з молекулами іонізують їх. Внаслідок цього в повітрі збільшується кількість електронів, які знову розганяються електричним полем і, своєю чергою, спричиняють іонізацію молекул.

У вузькому каналі повітря лавиноподібно збільшується кількість електронів, що рухаються від хмари до землі. Цим іонізованим каналом, як по провіднику, із хмари починають витікати заряди. Виникає так званий лідер блискавки, який пробігає 50—100 м і зупиняється. Потім він одразу ж відновлюється в тому ж каналі та пробігає ще таку ж відстань. Так триває, доки лідер не досягне землі.

Середня швидкість розвитку такого ступінчастого лідера становить 10² км/сек. У момент досягнення лідером землі в його каналі починають рухатися заряди, які утворюють яскравий «головний канал» блискавки; швидкість його — порядку 10⁴ км/сек. Струм у головному каналі становить у середньому 20—40 кілоампер, досягаючи 200 кілоампер. Довжина блискавки в середньому 1—2 км, іноді 40—50 км. Діаметр каналу блискавки близько 10 см.

Розряд блискавки здебільшого не обмежується одним імпульсом, частіше виникають 2—3 імпульси, а іноді близько 50. Цим пояснюється мерехтіння блискавки. Наступні імпульси відрізняються від першого тим, що їхні лідери безперервні, оскільки ці імпульси проходять уже іонізованим каналом. Такий лідер називається стрілоподібним; швидкість його трохи більша, ніж ступінчастого.

Час між імпульсами — порядку 10⁻² сек. Тривалість повного розряду блискавки може становити близько 1 сек. і більше. У каналі блискавки розвивається висока температура, яка спричинює дуже швидке розширення та стиснення повітря в каналі. Це супроводжується звуковими явищами — громом. Багаторазовість імпульсів блискавки та відбиття звуку від хмар і поверхні землі призводять до гуркоту грому [2, c. 253-254].

Розряди лінійної блискавки в землю іноді завдають значної шкоди; жертвами таких розрядів бувають і люди. Дієвим засобом захисту земних об'єктів від ударів лінійної блискавки є блискавковідводи.

Плеската блискавка являє собою тихий розряд у хмарах, коли в них немає достатніх зарядів для утворення лінійної блискавки. Цей вид блискавки не супроводжується гуркотом.

Куляста блискавка — це сферичний розряд, який існує в атмосфері тривалий час. Це здебільшого куля діаметром 10—20 см, червонуватого світіння, яка повільно рухається в повітряній течії та супроводжується свистячим або шиплячим звуком. У момент зникнення куля часто вибухає, спричинюючи великі руйнування та залишаючи по собі хмарку з гострим запахом.

Чоткова блискавка — один із найменш вивчених типів блискавки. Вона є різновидом лінійної блискавки, проте частина імпульсів не проявляється, а між проявленням кожного нового існує проміжок у часі та просторі. Виглядає як пунктирна лінійна блискавка. Серед проблем вивчення — дуже низька частота проявлення таких блискавок. Блискавки утворюють в атмосфері електромагнітні коливання, так звані атмосферики, які перешкоджають радіозв'язку, особливо на довгих і середніх хвилях [3, c. 102-103].

2. Характеристика атмосферних небезпек в Україні

За останнє десятиріччя в Україні зафіксовано близько 240 випадків катастрофічних природних явищ метеорологічного походження, які завдали значних матеріальних збитків.

Небезпечні метеорологічні явища, що спостерігаються в Україні: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град (на всій території України); сильна спека (степова зона); суховії, посухи (степова та східна лісостепова зони); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (південний схід степової зони); сильні тумани (південний схід степової зони); сильні заметілі (південний схід степової зони); снігові заноси (Карпати); значні ожеледі (степова зона); сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепової зони). Крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів спостерігаються шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споруд та суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі.

В Україні щорічно фіксується до 150 випадків стихійних метеорологічних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше трапляються пилові бурі та крижані обмерзання.

Найбільше від впливу стихійних метеорологічних явищ потерпає степова зона, де відмічаються явища, притаманні як теплому (сильна спека, пилові бурі, суховії, лісові пожежі), так і холодному (сильні морози, сильна ожеледь) періоду року.

Для Українських Карпат найбільш характерні сильні зливи, що викликають селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, тумани, заметілі, сильні снігопади.

Узбережжя Чорного та Азовського морів перебуває в зоні впливу атмосферних явищ, характерних для морського клімату.

Сильні дощі. В Україні серед стихійних явищ найчастішими є сильні дощі (зливи). Вони спостерігаються щорічно та поширюються на значні території. Найчастіше вони бувають у Карпатах та в горах Криму.

Град. У теплий період року сильні дощі супроводжуються градом, що завдає відчутних збитків сільськогосподарським культурам. Град — це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми. Найчастіше град випадає в гірських районах Криму та Карпат.

У 40% випадків випадання граду спостерігається дрібний інтенсивний град. Великий град відмічається в період з кінця серпня до середини вересня в Автономній Республіці Крим, у Полтавській, Чернівецькій, Тернопільській областях, менший — у Сумській, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

Сильна спека. У степовій зоні щорічно спостерігається сильна спека з температурою вище 30 °С, причому в деякі роки вона перевищує 40 °С.

Суховії. В Україні інтенсивні суховії спостерігаються майже щорічно. Суховії — це вітри з високою температурою та низькою відносною вологістю повітря. Під час суховіїв посилюється випаровування, що при нестачі вологи в ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин. Найбільше від дії суховіїв потерпає степова зона, а також частково зона лісостепу.

Посухи. Тривала нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, викликає зниження запасів вологи в ґрунті, що призводить до погіршення росту, а іноді й загибелі рослин. Найчастіше вони трапляються на півдні степової зони.

Ураганні вітри. Ураган — це вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта. На більшій частині території України вітри зі швидкістю понад 25 м/с бувають майже щорічно. Найчастіше — у Карпатах, горах Криму та на Донбасі.

Циклони — це області низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. Погода при циклонах переважно похмура, з сильними вітрами. В Азово-Чорноморському басейні своїми руйнівними наслідками виділяються осінні циклони. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони схожі на тропічні урагани. На Азовському морі циклони часто призводять до штормів, які супроводжуються місцевим підняттям рівня моря.

Шквали. Шквали можуть виникати в будь-яких місцях України, але найчастіше бувають у степовій, лісостеповій зоні та на Поліссі. Це різке короткочасне посилення вітру, іноді до 30—70 м/с, зі зміною його напрямку. Найчастіше це явище спостерігається під час грози.

Штормовий (шквальний) вітер на території України спостерігається дуже часто, а його швидкість може становити від 20 до 29 м/с, а іноді й більше 30 м/с. У гірських масивах Криму та Карпат, західних і північно-західних областях країни швидкість вітру досягає 40 м/с.

Шквалонебезпечна ситуація може виникнути на всій території України. Один раз на 3—5 років шквали виникають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Львівській, Харківській, Херсонській областях та на території Криму.

Смерчі. Це атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі та розповсюджується у вигляді темного рукава або хобота (частіше кількох) у напрямку до поверхні суші або моря. Він супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, майже завжди завдає значних руйнувань, вбираючи в себе воду та предмети, що трапляються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею та переносячи на значні відстані.

Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі ядерної зброї. Смерчі супроводжуються сильними зливами та градом, що посилює їхню небезпечність. Це найменша за розмірами та найбільша за швидкістю обертання форма вихрового руху повітря. За співвідношенням довжини та ширини виділяють дві групи смерчів: змієподібні (лійкоподібні) та хоботоподібні (колоноподібні). За місцем виникнення вони поділяються на ті, що сформувалися над сушею, і ті, що сформувалися над водою. За швидкістю руйнувань — на швидкі, середні та повільні.

В Україні рідко складаються умови для формування смерчів, в основному це явище спостерігається в серпні. За останні 20 років зареєстровано 34 випадки. Найбільш характерні вони для степової зони та центрального Полісся. Невеликі смерчі спостерігаються майже щорічно та мають локальний характер. Смерчі завдають значних збитків об'єктам господарювання та призводять до людських жертв.

Пилові бурі — це складні атмосферні явища, що характеризуються перенесенням пилу та піску сильними й тривалими вітрами, які руйнують поверхню ґрунту. За кольором та складом пилу, що переноситься, пилові бурі бувають: чорні (чорноземи); бурі та жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками окислів заліза) та білі (солончаки). Дуже часто бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може бути тривалістю від 10 до 12 годин, і порівняно рідко такі бурі бувають тривалістю понад добу. Червоні бурі тривають довше — протягом кількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2—3 км, але найчастіше — 1-1,5 км. У зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі.

Сильні снігопади і заметілі. Сильні снігопади найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також у лісостеповій та степовій зонах. На території Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей снігопади бувають щорічно протягом січня—лютого, а в прилеглих до Карпат районах іноді й у травні.

В основному по території України кількість снігових опадів становить 20—30 мм, іноді сягає 40—70 мм. У Карпатах в окремих випадках випадає понад 100 мм. Один раз на три роки великі снігопади можна спостерігати на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Київської, Чернівецької та Черкаської областей, один раз на п'ять років — на території Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей.

Заметілі виникають майже щорічно в різних районах, особливо в Карпатах, Криму, а також на Донбасі.

Сильні морози. В Україні в зимовий період спостерігаються сильні морози, що сягають —30 °С та нижче. Найбільш холодна частина країни — східні та північно-східні області (Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська) та гірські райони Карпат. У цих місцевостях буває температура нижче —35 °С.

Сильні ожеледі. Небезпечні ситуації пов'язані з виходом південних циклонів. Ожеледь виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману при температурі повітря нижче 0 °С. Сильні ожеледі можуть виникати з листопада до березня, а найчастіше бувають у грудні—січні. Особливо часто вони виникають на території Донецького Кряжу, Приазовській, Волинській, Подільській височинах та в гірській частині Криму. Товщина обмерзань сягає 35 мм та більше.

Визначальним фактором небезпечності ожеледі є не інтенсивність, а тривалість цього явища. Сильна ожеледь триває від кількох годин до кількох діб.

Тумани. Тумани погіршують видимість на шляхах, створюють перешкоди для роботи різних видів транспорту та сприяють забрудненню повітря. Сильні тумани спостерігаються переважно в холодну пору року. Найчастіше вони виникають у гірських районах Криму та Карпат, іноді на південному березі Криму.

Сезон туманів починається у жовтні та закінчується у квітні. Кількість днів з туманами тут становить близько 100, а з сильними туманами — до 80. На підвищених територіях центральної та південної частини України (Донецький Кряж, Приазовська, Волинська, Подільська, Придніпровська височини) кількість днів з туманами становить близько 80, з сильними туманами — до 30. На рівнинній території південної частини Степової зони тумани бувають близько 30 днів на рік, а сильні — 10—20 днів протягом року.

3. Дії населення при атмосферних небезпеках та захист від них

Отримавши штормове попередження, слід негайно розпочати запобіжні роботи: зміцнити слабкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна та вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини. Двері та вікна з підвітряної сторони залишити відчиненими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травми.

Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести в міцніші будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО.

Необхідно припинити зовнішні роботи, запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, примуси, не забути запастися продуктами харчування та медикаментами, особливо перев'язочними матеріалами. Радіоприймачі та телевізори слід тримати постійно ввімкненими.

Перебуваючи в будинку, слід остерігатися поранень уламками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і стати впритул до простінка. Можна також використовувати міцні меблі. Найбезпечнішим місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам'яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, оскільки через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо все ж таки необхідно вийти, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.

Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.

Слід пам'ятати, що найчастіше в таких умовах люди зазнають травм від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних дорожніх знаків, від деталей оздоблення фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.

Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевості, найкраще сховатися в канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення та щільно притулитися до землі. Перебувати в пошкодженій будівлі небезпечно — вона може обвалитися під новим натиском вітру.

Особливо слід остерігатися розірваних електропроводів, оскільки не виключена ймовірність того, що вони під напругою.

Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею). Уникайте ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до ліній електропередач тощо.

Головна умова — це не піддаватися паніці. Діяти грамотно та свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах внаслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність населення, особливо з наступним різким похолоданням (сильний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу чи ожеледь).

Негативний вплив цих явищ призводить до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як внутрішньоміське, так і міжміське. Випадання снігу з дощем при зниженій температурі повітря та ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв'язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги та втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.

З оголошенням штормового попередження необхідно обмежити пересування, особливо на власному транспорті. Під час руху на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети — необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряний бік. Періодично треба виходити з автомобіля та розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль — гарний орієнтир для пошукової групи. При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

Якщо в дорозі разом опинилося кілька людей (на кількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття.

У жодному разі не можна залишати укриття — автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через кілька десятків метрів можуть бути загублені.

Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, а обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням стає реальною загрозою для людей (травматизм). Слід уникати перебування в старих будівлях, під лініями електропередач і зв'язку та поблизу їхніх опор, під деревами.

Висновки

Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються:

— геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні);

— метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь);

— гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.);

— природні пожежі лісових та хлібних масивів;

— масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлюють різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі — до посушливого — у південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови спостерігаються на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму.

Внаслідок взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони мають катастрофічний характер.

Список використаної літератури

1. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України / Юрій Скобло, Тетяна Соколовська, Дмитро Мазоренко. - К.: Кондор, 2003. - 420 с.

2. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Юрій Скобло, Валентин Цапко, Дмитро Мазоренко, Леонід Тіщенко; Ред. В. Г. Цапко. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 397 с.

3. Воронцова Т. Основи безпеки життєдіяльності / Тетяна Воронцова, Ігор Репік. - К.: Алатон, 2003. - 128 с.

4. Гайченко В. Основи безпеки життєдіяльності людини: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Віталій Гайченко, Григорій Коваль, Євген Буравльов; Міжрегіональна академія управління персоналом. - 3-є вид., переробл. і допов. - К.: МАУП, 2006. - 425 с.

5. Геврик Є. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів / Євген Геврик; Мін-во освіти і науки України. - К.: Ельга-Н: КНТ, 2007. - 382 с.

6. Дуднікова І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / Ірина Дуднікова; Європейський ун-т. - 2-е вид., доп. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2003, 2006. - 267 с.

7. Желібо Є. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів / Євген Желібо, Нелі Заверуха, Віктор Зацарний; За ред. Євгена Желібо. - 4-е вид. - К.: Каравела, 2005. - 341 с.

8. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності: М-во освіти і науки України; Упор.: Микола Васильчук, Наталія Дуброва. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Основа, 2004. - 875 с.

9. Миценко І. Безпека життєдіяльності: організаційно-економічні та соціальні аспекти управління: монографія / Іван Миценко; Ред. О. І. Амоша; Національна Академія Наук України, Інститут економіки промисловості. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2004. - 380 с.

10. Омельченко Л. Основи безпеки життєдіяльності: Підручник для 9 класу загальноосвітньої школи / Лідія Омельченко. - Х.: Ранок: Веста, 2003. - 126 с.

11. Пістун І. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Ігор Пістун; Худ.: К. І. Мозгова, В. Б. Гайдабрус. - 2-ге вид., стер. - Суми: Університетська книга, 2003. - 300 с.

12. Ткачук А. Безпека життєдіяльності: Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / А. І. Ткачук, С. О. Кононенко; Кіровоградський державний педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка. - Кіровоград: Б. в., 2006. - 199 с.

13. Яремко З. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / Зіновій Яремко; М-во освіти і науки України, ЛНУ ім. І. Франка. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 317 с.

14. Ярошевська В. Безпека життєдіяльності: Підручник / Віра Ярошевська; М-во науки та освіти України, Укр. держ. ун-т водного госп-ва та природокористування. - Київ: ВД "Професіонал", 2004. - 559 с.