Використання ігор на уроці англійської мови

І. Вступ

§1. Застосування ігрових методик на заняттях з англійської мови. Основні підходи до класифікації ігор.

§2. Роль пісенного та поетичного матеріалу на заняттях з іноземної мови.

ІІ. Практичне впровадження творчих методів у процесі навчання іноземним мовам.

§1. Організація експериментальної роботи та аналіз її підсумків.

ІІІ. Методичні поради для вдосконалення подальшої педагогічної діяльності.

ІV. Список використаних джерел.

ВСТУП

Від самого народження дитина пізнає навколишній світ через гру. Для неї це природний інструмент дослідження реальності та перевірки власних можливостей. Проте, коли малюк переступає шкільний поріг, педагоги часто забувають про цю особливість, хоча ігрова діяльність та малювання залишаються органічними для дітей цього віку.

Ігри були відомі ще в давнину. Ті, хто прагнув виховати дітей здоровими, сильними, чесними та сміливими, завжди приділяли значну увагу тому, як і в що грає малеча.

Для дитини гра — це насамперед шанс випробувати себе, усвідомити власну унікальність та приміряти ті соціальні ролі, які їй доведеться виконувати у дорослому житті.

„Кожна дитина народжується з задатками особистості. Вона відверта, як сама природа. Вона повна спраги пізнання, спраги творчості”[1]. Першим проявом цього пізнання та творчості стає наслідування. Діти імітують поведінку близьких людей, тварин, із задоволенням запам'ятовують і повторюють віршики, кумедні приказки, примовки та коротенькі пісеньки. Звісно, що найперше малеча копіює своїх батьків. Показовим прикладом є той факт, що ще кілька десятиліть тому багато учнів писали так само, як їхня перша вчителька. Тому врахування феномену наслідування є вкрай важливим для розуміння вікових особливостей дітей.

Коли діти повторюють за вами або разом із вами слова, супроводжуючи їх рухами, вони мимоволі запам'ятовують нову лексику. Більше того, спільні з батьками жваві та веселі ігри формують у дітей стійкий інтерес до опанування іноземної мови.

„Дитяча гра - чудовий засіб для розв’язання мови дитини.”[2] Цю думку підтверджує і давнє римське прислів'я, якому вже дві тисячі років: „Тільки розмовляючи - навчишся говорити”.

Навчання через гру! Саме так слід викладати дітям у дитячих садках, гуртках, школі та вдома. На жаль, на уроках англійської мови в школі рідна мова часто звучить частіше, ніж іноземна, причому більшу частину часу говорить саме вчитель. Це означає, що в процесі опанування мови задіяна лише зорова пам'ять, тоді як слухова та моторна залишаються майже невикористаними.

І. Використання ігор на уроці англійської мови.

§1. Види ігор.

У методичній літературі представлено чимало різновидів ігор, які можна застосовувати на заняттях з англійської мови. Такі дослідники, як Рязанова, Ковинева, Савченко, Толсткова, Рогова, Данилович та інші, розробили власні системи та класифікації. Однією з найбільш повних вважається класифікація Рязанової. У своїй праці „Навчання англійській мові дітей молодшого шкільного віку”[3] вона наголошує, що ігрова діяльність є провідною для малюків, а гра — їхній природний стан. Дослідниця виокремлює такі ігрові моменти:

1) рухливі ігри (зарядка з командами, імітація тварин, „кішки-мишки”, вправи на увагу);

2) вірші та пісні, що супроводжуються рухами;

3) ігри-змагання (поділ на команди та виконання різноманітних завдань);

4) ігри з м'ячем (питання-відповіді, переклад слів і речень з української на англійську та навпаки);

5) настільні ігри (лото, доміно, малювання);

6) діалоги з персонажами книг англійських та американських авторів (Вінні-Пух, Мері Попінс, Білосніжка та семеро гномів, Мауглі, Том Сойєр);

7) рольові ігри („У лікаря”, „В магазині”).

Вихователька дитячого садка Ковинева Л.В.[4] працює з дітьми 5-6 років. Її вихованці знають багато віршів та пісень, розігрують невеликі сценки, вільно спілкуються на теми, пов'язані з їхнім повсякденним життям.

У таких іграх одночасно використовується нова лексика та необхідні граматичні конструкції. Крім того, їхньою безперечною перевагою є комунікативна спрямованість.

Ще одну класифікацію запропонувала Толстова.[5] Вона багато в чому перегукується з підходом Рязанової [6], оскільки також виокремлює рухливі та рольові ігри. Авторка наголошує на важливості рухливих ігор, адже вони створюють сприятливі умови для фізичного розвитку дітей, зміцнення їхнього здоров'я та вирішення навчально-виховних завдань, зокрема й у контексті вивчення іноземної мови. Рухливі ігри організовуються за чіткими правилами, відповідно до яких діти діють і спілкуються.

Застосування музично-дидактичних ігор сприяє роботі над фонетикою іноземної мови та розширює мовну практику. Прикладом такої гри є The family (гра-пісенька з пальцями). This is my father. This is my mother. This is my sister. This is my brother. This is me (I am very small).

В.Ф.Толстова наводить приклади рухливих ігор і підкреслює, що вони створюють сприятливий ґрунт для розвитку рухової активності, зміцнення здоров'я та розв'язання навчально-виховних завдань.

Гра-драматизація англійською мовою дозволяє дітям засвоїти необхідні слова та вирази, відпрацювати інтонацію, розвинути образне та виразне мовлення. Авторка пропонує такі ігри-драматизації, як „Три ведмеді”, „Червона шапочка”, „Попелюшка”.

Окрім зазначених класифікацій, існує поділ ігор на граматичні, лексичні та лексико-граматичні. Цю класифікацію підтримують О.Ю.Савченко[7], Маріо Рінволукрі[8] та інші дослідники.

У своїй статті О.Ю.Савченко зауважує, що ігри не завжди мають суто лексичний або граматичний характер. До таких ігор авторка відносить „Calendar” та „Days of the Week”.[9]

Calendar

У класі розміщені цифри від 1 до 7. Семеро учнів отримують картки з назвами днів тижня. Їхнє завдання — стати під відповідною цифрою.

Учасник: Monday is the second day of the week.

Вчитель: Is it right? Is it wrong?

Учні: It is wrong.

Days of the week.

Один учень звертається до іншого: Let's meet on Sunday. Той стає перед потрібною цифрою, що означає — зустріч відбулася.

До граматичних ігор також належать:

Гра для вивчення трьох форм дієслова та розділових питань.

Гра для вивчення трьох форм дієслова.

Діти мають скласти три форми дієслова, змінюючи порядок літер.

Авторка наголошує, що навчальні ігри роблять процес вивчення іноземної мови цікавим і творчим. Вони створюють атмосферу захоплення та знімають втому. Елементи гри можна внести в будь-який вид діяльності на уроці, і тоді навіть найнудніше заняття набуває захопливої форми.

Найбільш повну класифікацію граматичних ігор представила Маріо Рінволукрі у книзі „Граматичні ігри”[10]. Вона поділяє їх на такі категорії:

1. Ігри-змагання (наприклад, „Доміно”);
2. Ігри-мовчанки (учні самостійно складають речення з частин);
3. Пізнавальні граматичні ігри (учні розповідають про себе та навколишній світ, використовуючи структури, запропоновані вчителем);
4. Граматика в драматизації (учні встають з місць, повторюють граматичні конструкції, рухаючись по класу, вигукують і записують необхідні структури на скріплених аркушах паперу. До цього розділу належать ігри “The Shout In The Circle” та “From Word To Story”).

“The Shout In The Circle”

Учень виходить у коло та розповідає про те, що добре знає. Решта учнів у колі повторюють необхідну структуру.

“From Word To Story”.

Вчитель називає перше слово, а учні по черзі складають розповідь, додаючи по одному реченню.

Серед усіх згаданих класифікацій найбільш науково обґрунтованою є класифікація І.А.Данилович[11].

Авторка пропонує класифікувати ігри за 8 критеріями:

1. мета гри — формування мовленнєвих навичок (лексичних, граматичних, вимовних, орфографічних, графічних) та вмінь (аудіювання, монологічного й діалогічного мовлення, читання, письма, перекладу);
2. рівень комунікативності — комунікативні, умовно-комунікативні та некомунікативні ігрові вправи;
3. спрямованість на отримання чи видачу інформації — рецептивні, репродуктивні та продуктивні ігрові вправи;
4. рівень управління діями учасників — з повним, частковим або мінімальним управлінням;
5. наявність рольового компонента — з рольовим компонентом або без нього;
6. наявність елемента змагання — змагальні та незмагальні;
7. ступінь рухливості — рухливі та статичні;
8. використання предметів — з предметами або без них.

Приклад 1:

ІВ із комплексу для формування рецептивних навичок аудіювання (група ІВ для формування лексичних навичок аудіювання).

Завдання: Let's play a game. I'll explain to you how to play it. Stand in a line in front of me. I'll name a member of a family. If kid has got such a relative step forward; if he hasn't, stand still. If you make a mistake step backward. The pupil, who will come up to me first is the winner.

Вчитель: a cousin, a brother, a father…

Це ІВ для формування лексичних навичок аудіювання, некомунікативна, рецептивна, з повним управлінням мовленнєвими діями учнів, без рольового компонента, з елементом змагання на особисту першість, рухлива, без предметів.

Приклад 2:

ІВ із комплексу для розвитку мовленнєвих умінь аудіювання (група ІВ у власне аудіювання текстів).

Завдання: Children, I've got a letter today. It's from Bobby, his father and his mother, his grandmother, his baby sister, his brother and their pet Rex live in New York. In his letter Bobby is feeling you about his flat. Listen to the first part of the letter carefully. Look at the plan of his flat. There's a mistake in it. Try and find the mistake. Who will be the first?

Це ІВ для розвитку мовленнєвих умінь аудіювання, комунікативна, рецептивна, з частковим управлінням мовленнєвими діями учнів, з елементом змагання, статична, без предметів.

Приклад 3:

ІВ із комплексу для формування репродуктивних навичок говоріння (група ІВ для формування граматичних навичок говоріння).

Завдання: Alice and Willie haven't met Ann. They want us to describe the girl to them. The poem will help us.

Зразок виконання:

T: One, two, my eyes are blue

Cl: One, two, her eyes are blue

T: Three, four, as my pinafore

Cl: Three, four, as her pinafore

Це ІВ для формування мовленнєвих граматичних навичок говоріння на рівні фрази, умовно-комунікативна, репродуктивна, з повним управлінням мовленнєвими діями учнів, з рольовим компонентом, без елемента змагання, статична, без предметів.

Приклад 4:

ІВ із комплексу для розвитку мовленнєвих умінь письма (група ІВ на створення власного письмового висловлювання понадфразового рівня).

Завдання: Напишіть Піноккіо листа про свій вчорашній день. Скористайтесь зразком з вправи. Почніть ваш лист у такий спосіб:

Dear Pinocchio

You wanted to know about my working day. Yesterday I… .

(Вправа для домашнього завдання).

Це ІВ для розвитку мовленнєвих умінь письма, комунікативна, продуктивна, з мінімальним управлінням мовленнєвими діями учнів, з рольовим компонентом, без елемента змагання, статична, без предметів.

§2. Використання пісень та віршів на уроці іноземної мови

Пісні можна застосовувати:

1. для фонетичної зарядки на початковому етапі уроку;
2. для надійного закріплення лексичного та граматичного матеріалу;
3. як стимул для розвитку мовних навичок і вмінь;
4. як засіб релаксації в середині або наприкінці уроку, коли діти втомилися й потребують розрядки, що знімає напруження та відновлює працездатність.

Карпиченкова Е.П.[12] пропонує такі пісні:

для фонетичного відпрацювання звуків [æ] black, bags, have;

[i:] sheep, three;

[a:] baa, master

Baa, baa, black sheep

Have you any wool?

Yes, sir, yes, sir

Three bags full.

One for my master,

One for my dame,

And one for the little boy,

Tommy by name.

Наступна пісня спрямована на закріплення модального дієслова can:

My eyes can see, Your eyes can see,

My ears can hear, Your ears can hear,

My nose can smell, Your nose can smell,

My mouth can talk, Your mouth can talk,

My head can nod, Your head can nod,

My arms can hold, Your arms can hold,

My legs can walk Your legs can walk

And walk and walk. And walk and walk.

Анікеєва Т.Г. радить, окрім таких пісень, використовувати переклади відомих дитячих пісень “Smile”, “Crocodile Gena's Song”, “A Green grasshopper”. Вона зазначає, що вони активізують школярів і додають заняттям елемент зацікавленості.[13]

Усе сказане про користь пісень і музики на уроках англійської мови стосується й віршів. Особливо це важливо на початковому етапі навчання. Для молодших школярів добираються невеликі вірші з короткими римами та елементарними граматичними конструкціями. Вибір вірша зумовлюється лексичним і граматичним матеріалом, темою усних бесід. Вірш також може слугувати фонетичною зарядкою для відпрацювання окремих звуків, інтонації та наголосу. О.Ю.Савченко пропонує вносити елементи гри й у процес розучування віршів.[14]

Спочатку вірш сприймається на слух — мовна форма, яскраві картинки, що ілюструють зміст. Потім клас повторює вірш за вчителем кілька разів, після чого використовується принцип естафетної палички. Вчитель передає її учневі, той декламує вірш напам'ять і передає паличку товаришеві.

Атмосфера змагання активізує пам'ять дітей.

Окрім зазначених способів використання пісень і віршів, учитель може присвятити весь урок або його частину роботі з автентичним пісенним матеріалом.[15]

ІІ. Практичне використання творчих форм навчання іноземним мовам.

§1. Проведення експерименту. Його результати.

На уроках англійської мови я проводила експеримент.

Перед грою на дошці записується лексика:

The sun is shining brightly.

The sky is blue.

Birds are singing.

The trees are in blossom. (і т.д.)

Усі учні та вчитель стають у коло. У руках вчителя м'яч. Він пояснює правила гри:

Teacher: Your task is: to catch the ball, and to say one sentence about spring with Complex Object. Then all the others will repeat it and you can throw the ball.

Гра відбувається так:

Teacher: I see the sun shining brightly.

Pupils: We see the sun shining brightly.

Teacher throws the ball to Andrew.

Andrew: I see the sky being blue.

Pupils: We see the sky being blue.

Після трьох уроків, на яких проводилася ця гра, дітям було запропоновано тест із лексичним матеріалом. Результати тесту засвідчили, що матеріал засвоєно.

Крім того, для повторення цього матеріалу на уроках я використовувала гру з м'ячем.

ІІІ. Практичні рекомендації для подальшої роботи.

Наведемо кілька прикладів створення ігрових ситуацій для розвитку навичок техніки читання англійською мовою.

Приклад 1.

Учні поділяються на 2 команди. Вчитель роздає кожному учневі набір карток зі словами, що вже вивчалися (до 10 штук). Потім послідовно показує по одному слову на картках (час пред'явлення — 1 секунда). Після кожного показу учні мають швидко знайти на парті картку з відповідним словом і підняти її. Хто робить це швидше, той набирає очки. Команда з більшою кількістю очок перемагає.

Приклад 2.

Та сама гра, але учень має ще й правильно озвучити слово.

Приклад 3.

Командам роздаються картки зі словами, що означають речі, які можна купити в різних магазинах (овочі, фрукти, продукти, одяг тощо). Команди мають розсортувати речі за магазинами. Перемагає та, що впорається швидше.

Приклад 4.

Учні, тримаючись за руки, утворюють коло. Перед кожним лежить картка лицем вниз (щоразу інша). У колі розміщена палиця (дзига з наклеєними стрілками). Палицю розкручують, і коли вона зупиняється, двоє учнів (навпроти кінців палиці) піднімають свої картки та читають слова. Хто прочитає швидше й без помилок, той набирає очки (інший варіант — з перекладом українською мовою).

Приклад 5.

Учні утворюють 2 команди. У вчителя в руках коробка з картками слів. Він вимовляє слово, і члени команди по черзі шукають у коробці та прочитують відповідне слово. Якщо команда помиляється — право вибору переходить до іншої команди.

Приклад 6.

На дошці чи плакаті написано ряд речень, наприклад:

It is in the sky.

It is in the garden.

It is in the water.

It is in the room.

It is in the strut.

We put it in our letters. тощо.

Учні отримують картки з окремими словами (sun, boat, tru, table, stamp). Вони мають прикріпити картки біля відповідних речень. Хто впорається швидше, той перемагає. Цю гру можна проводити командами — тоді вчитель готує 2 плакати з реченнями.

Навчальна ситуація має зацікавлювати учнів, викликати бажання брати участь у спілкуванні та готовність долучитися до нього.

Важливе місце серед різноманітних ситуацій посідають ігрові. Як і в будь-якій колективній грі, під час її проведення надзвичайно важливими є взаємини між учнями та вчителем, а також загальна атмосфера в класі. Велике значення має дух змагання, який виникає під час сприймання та відтворення іншомовного висловлювання: хто швидше зрозуміє, правильніше відповість на запитання.

Бібліографія

1. Анікеєва Т.Г. Робота з віршем і піснею на уроці англійської мови // Початкова школа .- 1982.-№5.- с.45-48
2. Ауэрбах Т.Д. Они изучают иностранные языки. - М.: Знание, 1965.- с.20
3. Данилович І.А. Система ігрових вправ у підручнику English Through Communication для 5-го класу середньої школи // Іноземні мови у школі .- 1995.- №2.- с.14-18
4. Использование аутентичного песенного материалу в обучении иностранному языку // Іноземні мови. – 1995.- № 3-4.- с.33
5. Карпиченкова Е.П. Роль музыки и песен в изучении английского языка // Иностранные языки в школе .- 1990.- №5.- с.45
6. Ковьнева Л.В. Обучение английского языка в детском саду. - Иностранные языки в школе .- 1992.- № 1.- с. 80-85
7. Никитин А. Откуда берутся дети.- М.: Молодая гвардия, 1981.-с.15
8. Савченко О.Ю. Игры на уроках английского языка // Иностранные языки в школе .- 1992.- №2.- с.39-41
9. Толстова В.Ф. Игры на английском языке для дошкольников // Иностранные языки в школе .- 1992.- № 5-6.- 47-52
10. Mario Rinvolucri. Grammar games.