Ухилення від сплати податків

Зміст

1. Основні причини ухилення від сплати податків.
2. Незаконне ухилення від сплати податків.
3. Узаконені способи зменшення сум податкових платежів.
Список використаної літератури.

1. Основні причини ухилення від сплати податків

Рівень «тіньового» обігу капіталу безпосередньо залежить від податкової політики держави, і цей процес відбувається через територіальний рух таких факторів виробництва, як праця та капітал. В Україні обсяги «тіньової» економіки перевищують 50 відсотків. Збільшенню її масштабів, зокрема й організованих злочинних форм, сприяють як соціально-економічні, так і правові чинники. Серед них — надмірно високий рівень оподаткування підприємців, загострення економічної кризи, значне приховане безробіття, затримки з виплатою заробітної плати та пенсій.

Правові чинники, які сприяють дезінтеграції економічних процесів та зумовлюють «тінізацію» суспільно-економічних відносин, за рівнем їх впливу на відтворення криміногенного потенціалу можна умовно поділити на кілька груп.

До першого рівня загально-концептуальних чинників належить:

правове регулювання реформ, яке ґрунтується на економіко-правовому аналізі поточної ситуації, визначенні її причин та шляхів подолання.

До другого рівня загально-концептуальних чинників, які, з одного боку, є причиною та засобом поглиблення тінізації економіки, а з іншого — сприяють легалізації злочинних доходів, слід віднести:

• прийняття окремих нормативних актів, що прямо сприяють «тінізації» джерел накопичення капіталів злочинного походження;
• встановлення надмірно високих податків.

Найефективнішим засобом залучення «тіньових» капіталів у легальний економічний обіг на макрорівні може бути оптимізація (у бік зниження) сукупних податкових платежів до рівня 30–34 відсотків.

За розрахунками французького економіста Лаффера, навіть цей рівень є гранично високим. При вищих податкових ставках, згідно з так званою «кривою Лаффера», починається небезпечна зона. Такий рівень оподаткування призводить до зниження бюджетних надходжень, оскільки виробнича діяльність падає, а підприємства виштовхуються у «тіньовий» сектор, що звужує базу оподаткування. (До речі, зараз сукупні податки в Україні становлять близько 74 відсотків).

Слід зазначити, що недосконалість законодавства та інші вищезгадані чинники дозволяють посадовим особам використовувати державні та службові повноваження з корисливою метою, створюючи сприятливі умови для шахрайства з фінансовими, енергетичними та сировинними ресурсами. Цьому також сприяє безкарність, яка виникає внаслідок зазначених причин, що зумовлюють проблеми в правовій практиці.

Якщо піддати кримінологічному та логіко-структурному аналізу лише окремі криміногенні процеси, взявши за основу статистику МВС України, то виявиться, що ці цифри є значно більшими. Але при таких темпах відтворення «тіньових» процесів навіть найточніші підрахунки ситуації не змінять.

Якщо всі наведені вище економічні, управлінські, нормотворчі, цивільно-, кримінально-, адміністративно-правові прорахунки піддати серйозній економіко-кримінологічній експертизі, то стане очевидним, що в основі руйнації того чи іншого напряму фінансово-господарської діяльності, тієї чи іншої галузі народного господарства лежать не лише некомпетентність фахівців або їх політично-кон'юнктурні ініціативи, а й корупційні та інші корисливі, тіньові інтереси, які набули характеру саморегулюючого відтворення.

2. Незаконне ухилення від сплати податків

У практиці виділяють такі види ухилення від оподаткування:

• приховування доходів;
• завищення витрат;
• оформлення фіктивних документів;
• оформлення поставок обладнання та продукції через фіктивні фірми;
• незаконне використання пільг;
• використання кредитних рахунків банків для несплати податків;
• відображення недостовірної інформації у податковій звітності.

Одним із видів приховування виручки є невідображення в обліку та звітності виручки, отриманої готівкою. Керівники можуть укладати договір не на весь обсяг робіт, а лише на певну частину. Різниця між загальною вартістю робіт і частиною, яка відображається в обліку та звітності, залишається у розпорядженні виконавця без урахування оподаткування цієї різниці. Трапляються випадки, коли робота виконується без оформлення договору, а розрахунки проводяться готівкою.

Важливим моментом є виявлення приховування доходів при здійсненні бартерних операцій. Зустрічаються випадки, коли товари обмінюються за заниженими цінами, а оприбутковуються за завищеними.

Підприємства приховують доходи, отримані від виробничо-господарської діяльності, шляхом відображення їх у вигляді боргу іншим підприємствам чи взаєморозрахунків. Одним із способів приховування доходів є перерахування доходів від реалізації продукції на особисті рахунки працівників підприємства.

Підприємства, які мають декілька рахунків у банку, можуть на одному рахунку відображати суми для оподаткування, а на інших проводити операції, які приховуються від оподаткування.

Приховування доходу від оподаткування здійснюється шляхом перерахування сум у вигляді нарахованої пені за невиконання умов договору. Найчастіше це бувають фіктивні договори.

Пільговий режим оподаткування дозволяє перепродавати товари з постійною надбавкою через кілька підприємств з відображенням тільки доходів у підприємства, яке має пільгове оподаткування і проводить розрахунок за продукцію готівкою.

Одним із способів збільшення витрат на виробництво є фіктивне документальне оформлення документів. Ці витрати компенсуються готівкою шляхом отримання з розрахункового рахунку.

Великого розповсюдження набуло приховування від оподаткування доходів, отриманих резидентом від розміщення грошових коштів за кордоном. Резидент укладає договір з нерезидентом на поставку продукції, виконання робіт. У договорі передбачена попередня оплата нерезиденту, який перераховує ці кошти на депозитний вклад. Після цього отримані відсотки перераховуються на особисті рахунки в одному з іноземних банків. Кошти повертаються у повному обсязі резиденту. Дані операції здійснюються через фіктивні фірми, тоді суми не повертаються до України, а перераховуються на особисті рахунки учасників договору.

Приховування доходів шляхом незаконного обналічування грошових коштів через фіктивні підприємства і рахунки комерційних банків здійснюється шляхом укладання підприємством договору з фіктивним підприємством на виконання робіт. Фіктивні підприємства перераховують гроші через рахунки до іноземних банків. Дані суми обналічуються готівкою, яка сплачується підприємством. Таким чином, зібрані на кореспондуючому рахунку банку-нерезиденту гроші не оподатковуються.

Ухилення від сплати податків здійснюється при поставці до України товарів під виглядом комплектуючих виробів. У цьому випадку суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності через посередників (нерезидентів), які мають пільговий режим оподаткування, отримують від іноземного підприємства-виробника товар, який є підакцизним. Посередник поставляє товар в Україну як комплектуючі вироби, не сплачуючи акциз. Далі через фіктивні підприємства, які здійснюють збірку і наладку готової продукції, відбувається продаж уже готової продукції.

3. Узаконені способи зменшення сум податкових платежів

Концепція фіскальної спрямованості податкової системи, яка протягом тривалого часу домінувала у стратегії соціально-економічного розвитку України, призвела до дестабілізації фінансового стану підприємств і, відповідно, падіння реального ВВП, відсутності ресурсів довготривалого зростання економіки.

Створення умов для покращення стану справ у реальному секторі економіки, активізації інвестиційного процесу, стимулювання розвитку пріоритетних галузей народного господарства — основні напрями державного регулювання економіки у теперішній час. Реалізація поставлених цілей, як ми бачили, можлива й через застосування інструментів податкового регулювання, зокрема, зміни видів (переліку) податків, їх ставок, бази оподаткування та надання податкових пільг.

Згідно з діючим податковим законодавством України передбачені наступні форми надання податкових пільг:

• встановлення мінімуму, який не оподатковується;
• вилучення з оподаткування певних елементів об'єкта оподаткування;
• звільнення від оподаткування окремих осіб або категорій платників податків;
• зменшення податкових ставок;
• застосування цільових податкових пільг, у т. ч. податкових кредитів.

Крім вищезазначеної класифікації податкових пільг, існує ще наступний їх поділ на основі віднесення пільг на прибуток або витрати платника, впливу на елементи податкового механізму. Відповідно до цього пільги поділяються на три основні види: вилучення, знижка, податковий кредит.

Вилучення (відрахування) — вид податкової пільги, при якій відбувається вилучення окремих складових частин із загальної бази оподаткування з метою її зменшення. Механізм надання такого виду пільг безпосередньо проектується на об'єкт оподаткування, який зменшується. Подібні зменшення можна класифікувати наступним чином:

• за видами платників: повні (надаються всім платникам) або часткові (надаються визначеним категоріям платників);
• за термінами дії: постійні (які діють постійно протягом тривалого часу) або тимчасові (які діють протягом визначеного заздалегідь, обмеженого періоду);
• за видами об'єкта: майнові (відрахування визначеної частини майна, що оподатковується) та прибуткові відрахування (застосовуються до частини прибутку платника);
• за видами діяльності.

Знижка — це вид податкової пільги, яка зменшує податкову базу або суму податку на визначені розміри. Величина цієї знижки визначається сумою витрат платника, які законодавчо виводяться з-під оподаткування шляхом зменшення на еквівалентну величину податкової бази. Шляхом надання такого виду пільг держава стимулює розвиток пріоритетних для суспільства напрямів діяльності господарюючих суб'єктів. Виділяються такі види знижок:

• лімітовані, розмір яких прямо обмежений;
• нелімітовані, при яких підсумкова база оподаткування може зменшуватися на всю суму витрат платника податків.

Податковий кредит — вид пільг, при якому звільнення стосується загальної суми податкового платежу, нарахованого для сплати. За формами надання податкові кредити поділяються на:

• зниження ставки податку;
• скорочення оподатковуваної суми;
• перенесення терміну сплати або сплата податку частинами;
• повернення раніше сплаченого податку (частини податку);
• зарахування раніше сплаченого податку в рахунок майбутніх платежів.

В Україні податковий кредит застосовується у вигляді перенесення терміну сплати податкового платежу суб'єкта господарювання до бюджету відповідного рівня, наданого органом податкової служби у формі кредитної угоди, за умови використання платником податків звільнених коштів на законодавчо визначені цілі. Законодавче закріплення норма надання податкового кредиту в Україні отримала у 1992 році у ст. 8 Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій".

Список використаної літератури

1. Іванов Ю. Податкова система: Підручник/ Юрій Іванов, Андрій Крисоватий, Оксана Десятнюк,; Міністерство освіти і науки України. - К.: Атіка, 2006. - 918 с.

2. Буряк П. Податкова система: теорія і практика застосування активних методів навчання: Навчальний посібник/ Петро Буряк, Катерина Беркита, Богдана Ярема,; М-во освіти і науки України. - Київ: ВД "Професіонал", 2004. - 222 с.

3. Довгалюк В. І. Податкова система/ В. І. Довгалюк, Ю. Ю. Ярмоленко; М-во освіти і науки України. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 315 с.

4. Крисоватий А. Податкова система: Навчальний посібник/ Андрій Крисоватий, Оксана Десятнюк,; М-во освіти і науки України, Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 331 с.

5. Олійник О. Податкова система: Навчальний посібник/ Олександр Олійник, Ігор Філон,; Харківський нац. аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 452 с.

6. Онисько С. Податкова система: Підручник/ Стефанія Онисько, Іван Тофан, Оксана Грицина,. - 3-є вид., випр. і доп.. - Львів: Магнолія плюс: Видавець В. М. Піча, 2006. - 333 с.

7. Піхоцький В. Податкове законодавство в запитаннях та відповідях: Навчальний посібник/ Володимир Піхоцький,; Мін-во освіти і науки України , Львівська державна фінансова академія. - К.: Вид-во "Ірина-прес", 2006. - 591 с.

8. Система оподаткування та податкова політика: Навчальний посібник/ В. Б. Захожий, Я. В. Литвиненко, К. В. Захожай та ін.; Під керівн. та наук. ред. В. Б. Захожая, Я. В. Литвиненка; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 465 с.