Реферат

Типологія підрядних речень у сучасній англійській мові: функціональний аспект

Досліджено типові моделі підрядних конструкцій та їхню роль у передаванні часових відношень. Аналіз наведеної літератури показує, що узгодження часів діє слугує головним засобом поєднання частин речення в сучасній англійській мові. Для студентів-лінгвістів це важливий інструмент для розуміння граматичної системи та написання наукових текстів.

Опубліковано 22 вересня 2026 р.Українська мова та література

Українська мова та література Реферат Школа

Типологія підрядних речень у сучасній англійській мові: функціональний аспект

Вступ

Вивчення типології підрядних речень посідає важливе місце в процесі опанування англійської мови. Це питання має суттєве науково-методологічне значення, оскільки передбачає опис, аналіз та пояснення особливостей функціонування підрядних конструкцій у сучасній англійській мові.

Складнопідрядні речення поділяються на низку структурно-семантичних різновидів, кожен із яких вирізняється певними структурними характеристиками. Серед таких характеристик у граматичних описах зазвичай називають використання видо-часових форм, які слугують одним із засобів поєднання головної та підрядної частин.

Під узгодженням часів у більшості граматичних праць розуміють уживання Past Indefinite та Past Continuous у підрядних частинах для позначення одночасності з дією головної частини, Past Perfect — для вираження передування, а Future-in-the-Past — для позначення наступності. При цьому передбачається, що в головній частині використана одна з форм минулого часу.

В англійській граматиці поширена думка, що в одних типах складнопідрядних речень узгодження часів діє, тоді як в інших — його закономірності не застосовуються. [1, 14]

Проте досі мовознавці не дійшли згоди щодо того, на які саме типи складнопідрядних речень поширюється узгодження часів і яким правилам воно підпорядковується. Через це в граматиках трапляються суперечливі твердження з цього питання.

Усе зазначене вище дозволяє стверджувати, що розкриття типології підрядних речень є актуальним і необхідним під час вивчення сучасної англійської мови.

Мета роботи: дослідити типологію підрядних речень у сучасній англійській мові та з’ясувати їхній функціональний аспект.

Об’єктом дослідження є роль підрядних речень в англійській мові, а також аналіз прикладів, наведених у курсовій роботі, що уможливлює вивчення функціонального аспекту.

Предметом дослідження виступає типологія підрядних речень у сучасній англійській мові, зокрема складнопідрядні речення з додатковим, аппозитивним, відносно-поширювальним підрядним реченням, а також із підрядними причини та мети.

Структура роботи.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку літератури. Перший розділ містить загальні теоретичні відомості про підрядні речення та їхнє використання в тексті.

Другий розділ розкриває типологію складнопідрядних речень та їхні особливості.

Завершують роботу висновки, у яких узагальнено головні особливості та специфіку підрядних речень, підсумовано все вищесказане, а також подано список використаної літератури.

Розділ І. Теоретичні засади вивчення складнопідрядних речень у сучасній англійській мові

У цій курсовій роботі передусім ставиться завдання виявити загальні закономірності вживання складнопідрядних речень у сучасній англійській мові.

Установлено, що певні узгодження спостерігаються не лише тоді, коли в головній частині вжито минулий час, а й у випадках, коли в реченні наявні теперішній чи майбутній час. Однак саме в реченнях першого типу (із дієсловом головної частини в минулому часі) найчіткіше простежується залежність (або незалежність) видо-часової форми присудка підрядної частини від форми присудка головної. Тому в роботі розглянуто різні типи складнопідрядних речень, у яких дієслово-присудок головної частини має форму Past Indefinite або Past Continuous. Аналізуються складнопідрядні речення з підрядними першого ступеня підпорядкування, оскільки підрядні другого та наступних ступенів мають власні закономірності вживання видо-часових форм.

Матеріал роботи обмежено контекстами теперішнього часу. Під такими контекстами розуміють ситуації, де дія розглядається з позиції теперішнього моменту, тобто моменту мовлення. До них належать діалогічне мовлення, газетні матеріали інформаційного характеру, лекції, листи, радіо- й телевізійні передачі, наукова проза.

Контексти минулого часу охоплюють авторське мовлення в романах, оповіданнях, повістях; тут дія розглядається з погляду минулого моменту. Уживання видо-часових форм у цих контекстах обмежене: трапляються лише форми минулого часу та Future-in-the-Past, через що відносний характер деяких форм затемнюється.

Натомість у контекстах теперішнього часу можуть уживатися форми теперішнього, минулого й майбутнього часу, а відносний та абсолютний характер уживання видо-часових форм виявляється тут найвиразніше.

Як контексти теперішнього часу в роботі використано діалогічне мовлення в п'єсах, романах та оповіданнях, а також газетні матеріали інформаційного змісту.

Відбір типів складнопідрядних речень для аналізу здійснювався з огляду на їхню поширеність у сучасній англійській мові.

У складнопідрядних реченнях із підрядним часу характер часових відношень між головною та підрядною частинами визначається не тільки видо-часовими формами, а й значенням сполучника, що вводить підрядну частину. Такі речення є стійкими моделями, у яких вибір часу чітко фіксований. [11, 65]

Розділ ІІ. Функціональні та структурні особливості складнопідрядних речень

2.1. Складнопідрядне речення з додатковим підрядним реченням

Зазвичай у складнопідрядних реченнях із додатковим підрядним лексичне наповнення головної частини вказує на мовленнєву діяльність, розумові процеси, сприйняття та емоції. Такі конструкції розглядаються як перший (провідний) підтип. Однак лексичне наповнення головної частини може мати й іншу семантику, хоча такі випадки трапляються рідко (близько 0,5% від загальної кількості складнопідрядних речень із додатковим підрядним). Ці приклади належать до другого підтипу.

Варто зазначити, що додаткові речення в складі першого (провідного) та другого підтипів уводяться різними сполучниками й сполучними словами, які наведено у відповідних частинах розділу. [4, 127]

2.1.1. Перший підтип

Значення мовленнєвої діяльності, розумових процесів, сприйняття й емоцій передається присудком головної частини. Додаткові речення в провідному підтипі вводяться сполучниками that, if, whether, сполучниковими займенниками who, whom, what, whatever, which, whichever і сполучниковими прислівниками where, when, how, why або безсполучниково.

Перед сполучниковим словом, що вводить підрядне додаткове речення, може стояти прийменник:

1) I was telling Felix yesterday about how we happened to meet.

Додатковими також є підрядні речення, що розкривають зміст випереджального займенника it у функції додатка в головній частині. Такі підрядні зазвичай уживаються після дієслів to believe, to find, to have, to make, to take, to think та деяких інших:

2) Mr. Palme in reply made it clear that he would not do so.

3) You've been pretty unapproachable to me but I sort of took it for granted that National Figures were like that.

Додаткові підрядні речення в першому підтипі можуть перебувати з головною частиною у таких часових зв’язках: дія підрядної частини може бути одночасною з дією головної, передувати їй або відбуватися після неї. [17, 26]

2.1.2. Одночасність

При одночасності зазначених дій спостерігаються два випадки, важливі для вживання видо-часових форм: дії можуть бути повністю або частково одночасними. Забезпечення як повної, так і часткової одночасності, окрім вибору певних видо-часових форм, пов'язане з граничністю та неграничністю дієслів, що виступають присудками головної й додаткової частин.

При повній одночасності можна виділити такі випадки вживання видо-часових форм у головній і підрядній частинах [17, 28]:

1. Присудки головної та підрядної частин виражені неграничними дієсловами в Past Indefinite:

4) But I knew what he meant.

5) She thought he suspected her.

My client certainly knew what he wanted to do with his estate, once he got going.

2. У головній частині присудок виражений неграничним дієсловом у Past Indefinite, а в підрядній — граничним або неграничним дієсловом зі значенням безперервного процесу в Past Continuous:

6) I lost my head, I didn't really know what I was doing. We all thought you were dying, so I naturally said that to make you feel better.

3. Присудок у головній частині виражено неграничним дієсловом, а в підрядній — граничним або неграничним дієсловом, причому обидва дієслова вживаються в Past Continuous. В обох частинах присудок позначає безперервний процес:

7) I was thinking, as I closed my bag, I was closing a chapter in my life.

8) "I was wondering what you were thinking during my speech about ethics," said the doctor.

4. Присудки головної та підрядної частин позначають дві одночасні дії й виражені граничними дієсловами в Past Indefinite. Ці дії можуть бути багаторазовими, однак повторюваність створюється лексичними засобами (як у третьому прикладі, де повторність дій зрозуміла завдяки займеннику anyone). Приклади цього роду однотипні й трапляються рідше за інші:

9) You heard what George said. Didn't you hear what I said? Nobody paid much attention to what anyone else said.

Вище зазначалося, що дії додаткової та головної частин можуть бути частково одночасними. У таких випадках дія головної частини завжди коротша за дію додаткової.

При частковій одночасності, як і при повній, дії головної та додаткової частин можуть бути одноплановими, тобто належати до плану минулого часу. У таких випадках трапляються такі комбінації видо-часових форм (при цьому, як і при повній одночасності, важливу роль відіграє граничне або неграничне значення дієслів-присудків):

1. Присудок головної частини — граничне дієслово в Past Indefinite, що позначає однократну, завершену дію; у підрядній частині присудок виражений неграничним дієсловом у Past Indefinite:

10) I said what I believed then, that they might not even court-martial him, only give him company punishment.

11) He didn't volunteer any information but his questions made it clear enough what he had in mind.

2. У головній частині присудок — граничне дієслово в Past Indefinite, що позначає однократну, завершену дію, у підрядній — граничне або неграничне дієслово зі значенням безперервного процесу в Past Continuous:

12) And right about then Bud began telling me what was going on at the store.

13) I rather gathered that he was trying to avoid you.

Однак при частковій одночасності дії головної та підрядної частин можуть бути й різноплановими: дія головної частини належить до минулого, а підрядної — до теперішнього. Якщо при цьому присудок у підрядній частині має форму минулого часу, то очевидно, що ця форма вживається у відносному значенні. [9, 83-84]

Приклади відносного вживання форм Past Indefinite та Past Continuous можна класифікувати так:

1. У головній частині присудок уживається в Past Indefinite і виражений граничним дієсловом, що позначає однократну, завершену дію в минулому. У підрядній частині трапляються неграничні дієслова або граничні дієслова зі значенням повторюваної дії в Past Indefinite:

14) Curators and directors of a number of museums in the state (мається на увазі штат Нью-Йорк) agreed yesterday that they did not want the state to regulate their artwork sales and purchases.

15) Oh, he looked at me a long time Tuesday night and then just asked if I took drugs.

2. У головній частині присудок — граничне дієслово в Past Indefinite, що позначає однократну, завершену дію в минулому, у підрядній — неграничне дієслово зі значенням безперервного процесу або граничне дієслово зі значенням багаторазової, повторюваної дії в Past Continuous:

16) Butchers in many areas said they were already feeling the effects of curtailed meat buying, and some said they were cutting orders for next week by as much as 50 per cent.

17) He stressed that constant improvements were being made to the lifeboat service, including a radio network.

3. У головній частині присудок — неграничне дієслово в Past Indefinite, а в підрядній — неграничне дієслово або граничне дієслово зі значенням багаторазової, повторюваної дії в Past Indefinite:

18) "I thought Americans despised tea," she said. I didn't know you were so encyclopedic, thought the Irish said what they thought...

4. У головній частині присудок — неграничне дієслово в Past Indefinite, а в підрядній — неграничне дієслово або граничне дієслово зі значенням багаторазової дії в Past Continuous:

19) "I didn't know you were playing here," I said.

Відносне вживання видо-часових форм у додатковій частині спостерігається також у випадках уживання форм Past Perfect та Past Perfect Continuous з «інклюзивним» значенням. Ці форми, маючи «інклюзивне» значення, позначають дію, частково одночасну з дією головної частини: дія додаткової частини почалася раніше моменту дії головної, тривала до нього й продовжувала відбуватися в момент дії головної частини. Приклади з формами Past Perfect та Past Perfect Continuous, що мають «інклюзивне» значення, трапляються рідко, оскільки рідко потрібні за ситуацією.

У цих прикладах присудок головної частини має форму Past Indefinite і виражений або граничним дієсловом зі значенням однократної дії, або неграничним дієсловом, що позначає більш-менш тривалу дію. У підрядній частині вживаються неграничні дієслова, що позначають тривалу або повторювану дію:

20) I said we'd been married twenty years and I've loved you every minute of it.

21) The accused said he hadn't been feeling well for some time and had been having blackouts.

При частковій одночасності різнопланових дій головної та додаткової частин видо-часові форми в останній можуть уживатися не тільки відносно, а й абсолютно; у цьому разі присудок додаткової частини має форму теперішнього часу, а не минулого. Тому замість форм Past Indefinite та Past Continuous у додатковій частині вживаються відповідно форми Present Indefinite та Present Continuous. У головній частині дієслово-присудок переважно вживається в Past Indefinite, хоча в окремих прикладах трапляється Past Continuous. Граничне й неграничне значення дієслів як у головній, так і в додатковій частині відіграє ту саму роль, що й в описаних вище випадках відносного вживання видо-часових форм при частковій одночасності. [1, 164]

Абсолютне вживання видо-часових форм можна пояснити прагненням мовця реально відобразити наявні факти шляхом співвіднесення їх із реальним (абсолютним) часом:

22) I only wanted to drive it in that all delay is dangerous. They announced today that Congress is working on the new bill to create a separate space agency.

23) And I told Henderson we don't use thugs in Washington," he concluded ruefully. A lot I know.

Нарешті, абсолютне вживання видо-часової форми спостерігається при частковій одночасності дій головної та підрядної частин у тих додаткових реченнях, де дієслово-присудок має форму Present Perfect або Present Perfect Continuous з «інклюзивним» значенням. Вище зазначалося, що форми Present Perfect та Present Perfect Continuous відносять дію до сфери теперішнього часу. Отже, можна стверджувати, що видо-часова форма в цих випадках має абсолютне значення:

24) I told him that you've let things slide for long enough.

25) Hicks (американський фермер) said he has been running his dairy farm at a deficit for four years.

Приклади, що містять у додатковій частині форми Present Perfect та Present Perfect Continuous, трапляються рідко, оскільки рідко потрібні за ситуацією.

Слід, однак, зауважити, що у всіх розглянутих вище випадках абсолютного вживання видо-часових форм можлива їхня заміна формами з відносним значенням.

У додаткових реченнях, що виражають «вічні» істини, видо-часова форма може вживатися абсолютно:

26) Oscar Wilde said that as soon as one Englishman opens his mouth another one hates him.

27) She didn't realise that it is only the dying who are free from ambition.

28) I was thinking how hard it is to be young.

У додаткових реченнях, що виражають «вічну» істину, присудок завжди вживається у формі Present Indefinite. Таким чином, інші видо-часові форми, а саме Present Continuous та «інклюзивні» Present Perfect і Present Perfect Continuous, використовуються тільки для підкреслення зв'язку з реальним теперішнім.

Однак у вживанні видо-часових форм при вираженні «вічних» істин спостерігаються коливання, і форми минулого часу в додаткових реченнях зі значенням «вічної» істини також можливі.

Присудок у таких додаткових реченнях завжди має форму лише Past Indefinite і ніколи не вживається у формі Continuous:

29) I always felt that women had a hardness and endurance unknown to men...

30) I always believed that people married each other because they were in love.

Необхідно звернути увагу на те, що в умовах різноплановості частково одночасних дій головної та підрядної частин видо-часові форми в більшості додаткових речень (у 82% випадків) уживаються відносно, однак, як було показано вище, у цих же умовах трапляється й абсолютне вживання (у 18% прикладів).

Відповідно до додаткового критерію відносності вживання видо-часової форми, якщо при різноплановості частково одночасних дій у більшості підрядних речень зареєстровані форми минулого часу Past Indefinite та Past Continuous, що мають безперечно відносне значення, то варто вважати, що ці форми вживаються відносно й при одноплановості частково або повністю одночасних дій. В останніх випадках дія підрядної частини реально належить до минулого. Саме таке положення виявляється при аналізі вживання форм Past Indefinite та Past Continuous у додаткових реченнях.

Зі сказаного вище випливає, що відносне вживання видо-часових форм при одночасності спостерігається у всіх прикладах, що містять форми Past Indefinite та Past Continuous. Відносне значення також мають «інклюзивні» Past Perfect та Past Perfect Continuous. Абсолютне вживання знаходимо в прикладах, де присудок додаткової частини виражений формами Present Indefinite, Present Continuous та «інклюзивними» Present Perfect і Present Perfect Continuous. [17, 34]

2.1.3. Другий підтип

До другого підтипу складнопідрядних речень із додатковим підрядним віднесено такі речення, у яких лексичне наповнення головної частини не містить вказівки на мовленнєву діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції. Воно може мати найрізноманітнішу семантику.

У функції присудка головної частини трапляються такі дієслова, як to amount, to buy, to carry, to do, to dwindle, to educate, to emerge, to get, to give, to have, to keep, to leave, to make, to open, to pay, to put, to raise, to repeat, to sell, to set, to set up, to struggle, to succeed, to surrender, to turn, to win, to wreck та ін.

31) ...Lewis's great experience put him in what amounted to complete control.

32) Mr. White was carrying what is known as a hambone-case.

33) He was totally unprepared for what I had to say.

Такі додаткові речення вводяться тільки відносним займенником what.

Крім того, у другому підтипі необхідно виділити групу додаткових речень, які пояснюють присудок головної частини або пов'язані з ним другорядні члени, виражені дієсловами to ensure та to see (у значенні «простежити за чим-небудь») і стійкими сполученнями to make sure та to take care. Ці додаткові речення вводяться за допомогою сполучника that, який у діалогічному мовленні іноді опускається:

34) He did it to ensure that the full report reached the public. I promised Harry to see you were all right and that you got your plan back...

35) If you think about it, this dog had what amounted to an antipathy towards me; really.

Дія додаткових речень у складі другого підтипу може бути одночасною з дією головної частини, передувати їй або відбуватися після неї.

Дії головної та додаткової частин можуть бути одночасними повністю або частково. [11, 19]

2.2. Складнопідрядне речення з аппозитивним підрядним реченням

Аппозитивне підрядне речення пояснює один із членів головної частини, виражений іменником або, в окремих випадках, неозначеним займенником. Наприклад:

36) Cara came back from Paris with the news that you and he were inseparable.

37) "It didn't jibe with the reason why you married her," said Ellis Walton.

Аппозитивне підрядне речення розкриває зміст пояснюваного члена речення. Як правило, аппозитивні речення вживаються тоді, коли лексичне наповнення головної частини вказує на мовленнєву діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції (провідний підтип). Лише в поодиноких прикладах лексичне наповнення головної частини має іншу семантику. Отже, хоча лексичне наповнення головної частини в складнопідрядних реченнях з аппозитивним підрядним вирізняється однорідністю, потенційно можливе й інше наповнення.

Найчастіше аппозитивні речення вводяться сполучником that, однак трапляються також аппозитивні речення зі сполучником whether. Після іменників question та problem аппозитивні речення також уводяться сполучниковими займенниками who, whom, what, which і сполучниковими прислівниками how, where, when та why, а після іменника reason — сполучниковим прислівником why.

У цих випадках аппозитивні речення можуть уводитися сполучником that, однак у них не тільки після іменників question та problem, а й після інших іменників, а також займенників можуть уживатися зазначені вище сполучникові займенники й прислівники:

38) Did any of them drop any hints about how they liked it?

39) "You didn't," he said delicately, "happen to - er - overhear anything of what they said?"

Безсполучникове приєднання загалом не характерне для аппозитивних речень. Однак у діалогічному мовленні після таких іменників, як feeling, idea, impression, notion, premonition, сполучник that часто опускається:

40) I always had a queer feeling he was doing it as a duty.

41) I'd no idea his health was as bad as that.

Крім того, у діалогічному мовленні трапляються аппозитивні речення, у яких після іменника reason опускається сполучниковий прислівник why:

42) That was one of the reasons it was impossible to live with you. [17, 35-36]

2.2.1. Перший підтип

Вказівка на мовленнєву діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції в реченнях першого підтипу міститься головним чином у пояснюваних членах речення — іменнику або, рідше, неозначеному займеннику.

Коло таких іменників обмежене, оскільки це іменники певної семантики. Їхнє лексичне значення найчастіше пов'язане з процесами комунікації, а саме безпосередньо з мовленнєвою діяльністю: account, admission, agreement, allegation, announcement, argument, assurance, call, claim, comment, complaint, contention, declaration, demand, disclosure, explanation, hint, order, promise, report, revelation, rumour, statement, suggestion, undertaking (у значенні 'зобов'язання'), warning та ін., а також із повідомленням про якісь факти, з роздумами про якісь події: discovery, evidence, information, law, news, promise, problem, question, reason, rule, secret, theory та ін. [17, 36]

2.2.2. Одночасність

При повній одночасності присудок в аппозитивному реченні має форму Past Indefinite або Past Continuous:

43) She meant nothing of what she said. When I was questioning her I had the impression that she was keeping something back.

Дії головної та аппозитивної частин можуть бути частково одночасними, причому вони можуть бути як одноплановими (обидві дії належать до плану минулого часу), так і різноплановими (дія головної частини здійснилася в минулому, а підрядної — здійснюється в теперішньому). У тих прикладах, де частково одночасні дії головної та підрядної аппозитивної частин обидві належать до плану минулого часу, присудок у підрядній частині виражений формами Past Indefinite та Past Continuous. Як правило, часткова одночасність створюється за рахунок більшої тривалості дії підрядної частини:

44) He did not seem to see me and the suspicion flashed across my mind that he did not want to.

Таким чином, у першому підтипі при одночасності з дією головної частини видо-часові форми з відносним значенням в аппозитивних реченнях уживаються в більшості випадків (84,6%).

Найбільш характерними для аппозитивних речень у провідному підтипі є відношення одночасності з дією головної частини (51,3%), менш характерні відношення передування (29,8%) і, нарешті, найрідше спостерігаються відношення наступності (18,9%), причому трапляється наступність тільки першого типу.

При всіх трьох видах часового зв'язку — одночасності, передуванні й наступності — переважає відносне вживання видо-часових форм, що становить загалом 76,3%. Однак у 23,7% уживаються видо-часові форми з абсолютним значенням.

Зі сказаного вище випливає, що вживання видо-часових форм в аппозитивних реченнях у першому підтипі варто вважати переважно відносним. [17, 39]

2.2.3. Другий підтип

Як зазначено, другий підтип аппозитивних речень може розглядатися лише як потенційно можливий, оскільки він представлений поодинокими прикладами.

В одних прикладах дії головної та підрядної частин частково одночасні й належать до різних часових планів, причому в підрядній частині видо-часова форма вживається абсолютно, оскільки присудок має форму Present Indefinite:

45) I wasn't laughing at you. I was laughing at the difference in what you look and what you really are.

46) Of course, I taught her most of what she knows about croquet... [17, 20]

2.3. Складнопідрядне речення з відносно-поширювальним підрядним реченням

Відносно-поширювальні речення розвивають думку, викладену в головній частині:

47) He's from Seattle and I spent Christmas with friends of mine in Greenwich, which is how I happened to meet him.

48) Mrs. de Winter laid the boat up as usual at my yard in the October, and then in March I had word from her to fit her up as usual, which I did.

Слід зазначити, що складнопідрядні речення з відносно-поширювальним підрядним рідко трапляються в описуваних стилях.

Лексичне наповнення головної частини в таких складнопідрядних реченнях характеризується найрізноманітнішою семантикою, включно з мовленнєвою діяльністю, розумовими процесами, сприйняттям та емоціями. Однак відносно-поширювальне речення, що пояснює всю головну частину загалом, виявляється не включеним у виражені в головній частині мовленнєве висловлення, розумовий процес, сприйняття або емоцію. Тому в цих складнопідрядних реченнях не виділяються два підтипи.

Відносно-поширювальні речення вводяться тільки відносним займенником which.

Дія відносно-поширювальних речень може бути одночасною з дією головної частини або відбуватися після неї, причому представлено лише наступність другого типу. Трапляються також випадки відсутності часового зв'язку між діями головної та підрядної частин. Прикладів із відношенням передування не знайдено.

У більшості проаналізованих прикладів дії головної та підрядної частин одночасні. Одночасність цих дій може бути повною, при цьому присудок підрядної частини має форму Past Indefinite:

49) I felt tired - which troubled me.

50) I had to be with my father-in-law twenty-four hours a day, which was about twenty-three and a half hours too much for both of us.

У випадках часткової одночасності обидві дії відбуваються в плані минулого часу, причому часткова одночасність створюється за рахунок більшої тривалості дії відносно-поширювального речення. В останньому присудок має форму Past Indefinite:

51) Then one day she went up to London, and came back again the same day, which she did not do as a rule.

Форма Past Indefinite в розглянутих випадках уживається абсолютно.

Як зазначалося вище, у відносно-поширювальних реченнях спостерігається також наступність другого типу. До цього необхідно додати, що трапляється лише той різновид наступності другого типу, при якій дія головної частини здійснилася, а дія підрядної частини здійснилася незабаром після неї. Таким чином, ці дії можна розглядати як послідовні:

52) I wanted to get the cash and blow, which I did. The poor animal gobbled the food down as usual, smiled, which made me almost sick...

У деяких випадках за змістом можна встановити часткову одночасність дії відносно-поширювального речення з дією головної частини. Дія підрядної частини, позначена неграничним дієсловом у Present Indefinite, охоплює широкий проміжок часу, у який можна включити й час дії головної частини:

53) She went to church this morning, which is more than we did.

54) I must say my thoughts wandered, but I kept turning the pages and watching the light fade, which in Peckwater, my dear, is quite an experience....

55) The girls were taken into care because their mother has not allowed them to go to school for two years.

Відносне вживання при одночасності (у цьому випадку — частковій) знаходимо лише в поодиноких прикладах, що містять форму Past Perfect з «інклюзивним» значенням:

56) He just happened to be attached to the desk because he'd had it so long.

При передуванні, однак, число прикладів із відносним уживанням видо-часової форми трохи перевищує число прикладів з абсолютним уживанням:

а) Відносне вживання видо-часової форми (Past Perfect):

57) No one was seriously injured as a warning had been given.

б) Абсолютне вживання видо-часової форми (Past Indefinite та Present Perfect):

58) This all began because I broke the cupid in the morning-room.

59) She was a mother to Frank and me, because our real mother died when I was born.

Прикладів із відношенням наступності не виявлено. Загалом для відносно-поширювальних речень характерні відношення одночасності. Зареєстровано окремі випадки відсутності часового зв'язку між діями головної та підрядної частин. [17, 41]

2.4. Складнопідрядне речення з підрядним реченням причини

Підрядні речення причини вказують на причину дії, позначеної групою присудка головної частини:

60) I forgot her because I don't see her as much as I do the others.

Складнопідрядні речення з підрядним причини за першим типом лексичного наповнення головної частини характеризуються найрізноманітнішою семантикою (провідний підтип). Однак у ряді прикладів (другий підтип) лексичне наповнення головної частини означає мовленнєву діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції.

Підрядні речення причини в складі першого та другого підтипів приєднуються до головної частини однаковими сполучниками. У більшості проаналізованих прикладів підрядні причини вводяться сполучником because. Крім того, уживаються сполучники as, since, on the ground(s) (on grounds) that та for fear (that). Безсполучникове підпорядкування в складнопідрядних реченнях із підрядним причини не трапляється. [1, 151]

2.4.1. Перший підтип

При одночасності дій головної та підрядної частин видо-часові форми в підрядних реченнях причини, як правило, уживаються абсолютно. Дієслово-присудок підрядної частини має форму Past Indefinite або Present Indefinite:

61) I went through so many things, because I looked forward to victory.

62) As there was something I wanted to ask you, I came along.

У підрядних реченнях причини, що входять до складу першого підтипу, спостерігаються тільки відношення одночасності та передування, причому переважають відношення одночасності (відповідно 77% та 23% обстежених прикладів).

Загалом у цих підрядних реченнях причини видо-часові форми вживаються переважно абсолютно (у 88% прикладів). [17, 43]

2.4.2. Другий підтип

Вказівка на мовленнєву діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції, як правило, міститься в присудку, який у більшості випадків буває дієслівним, але може бути й складеним іменним: ...and the manager asked me to run right down to the street floor because it was an emergency.

У рідкісних випадках використовується сполучення дієслівного присудка з додатком, у функції якого вживається іменник. Як правило, тут маємо справу зі стійкими сполученнями:

63) Alex Restarick got an inkling of the truth because he had the chance of seeing things from a different angle...

Дія підрядного речення причини в другому підтипі може бути одночасною з дією головної частини, передувати їй або, в окремих випадках, відбуватися після неї. При одночасності видо-часові форми в цих підрядних реченнях, як правило, мають абсолютне значення. Дієслово-присудок підрядної частини має форму Past Indefinite або Continuous, а також Present Indefinite або Continuous: And you didn't see the mountains because they were hiding themselves in the mist.

В окремих прикладах трапляється відносне вживання форм Past Indefinite та Past Continuous. Або із самого речення, або з контексту зрозуміло, що в підрядній частині мається на увазі теперішній час:

64) The union chief condemned the government anti-inflation plan because it failed to guarantee restraint on prices.

Однак приклади, у яких форми Past Indefinite та Past Continuous мають відносне значення, мають поодинокий характер. Тому наявність цих прикладів не може слугувати достатнім критерієм для того, щоб розглядати значення форм Past Indefinite та Past Continuous як відносне у всіх інших випадках.

Для підрядних речень причини в другому підтипі найбільш характерними є відношення одночасності (73% прикладів), рідше трапляються відношення передування (20% прикладів). Зареєстровано також поодинокі приклади наступності першого типу (4% прикладів).

Загалом у цих підрядних реченнях видо-часові форми вживаються переважно абсолютно (у 71% обстежених прикладів). [17, 44-45]

2.5. Складнопідрядне речення з підрядним реченням мети

Підрядні речення мети позначають мету дії, вираженої в головній частині.

В одних прикладах лексичне наповнення головної частини, укладене, як правило, у дієслові-присудку, позначає мовленнєву діяльність або розумові процеси:

65) He urged the conference to pass the amendment so that the housing staff will know that their union is behind them.

Однак можливе й інше лексичне наповнення:

66) That night we met in the pub, I deliberately got Jeff to come down so that he'd ask you in.

Проте в складнопідрядних реченнях із підрядним мети немає необхідності виділяти два підтипи, оскільки вживання в них видо-часових форм вирізняється однорідністю при будь-якому характері лексичного наповнення головної частини. Про причину цього явища йдеться нижче.

Дія підрядних речень мети може тільки відбуватися після дії головної частини, причому у всіх випадках спостерігається перший тип наступності.

Підрядні речення мети приєднуються до головної частини за допомогою сполучників so that, that, in order that, so.

Безсполучникове підпорядкування в цьому типі складнопідрядних речень не трапляється.

У переважній більшості випадків присудок підрядного речення мети має форму відносного часу Future-in-the-Past:

67) My orders were to leave the gold in English banks, under my own name, in order that my credit would be good.

68) He bent almost under the hedge so they wouldn't notice him.

У деяких випадках видо-часова форма вживається абсолютно: присудок має форму Future Indefinite, що підкреслює віднесеність дії до реального майбутнього. Цікаво відзначити, що приклади цього роду були зареєстровані тільки в газетних матеріалах:

69) Howard Hughes' lawyers were accused in federal court here today of trying to keep their billionaire client "hidden in London" so that the public will not be able to look in his eyes to see if he is a liar.

Сама по собі можливість уживання Future-in-the-Past, тобто форми відносного часу, у підрядних реченнях мети цілком закономірна й не є чимось винятковим, властивим лише цьому типу. При аналізі інших типів складнопідрядних речень ми вже спостерігали це явище. Особливістю підрядних речень мети є переважання форми Future-in-the-Past над формою Future Indefinite в зазначених вище випадках. Цю особливість можна пояснити таким фактором, як рідкість уживання цього типу підрядних речень у розмовному мовленні: приклади з підрядними реченнями мети знаходимо в мовленні персонажів художньої літератури, що тяжіє до книжного стилю й граматичної норми, якої суворо дотримується. [12, 58-62]

2.6. Складнопідрядні речення з іншими типами підрядних речень

Лексичне наповнення головної частини в інших типах підрядних речень (допустові, наслідку, порівняння та способу дії) характеризується різноманітною тематикою. Трапляються також речення, у яких наявна вказівка (що знаходить вираження в дієслові-присудку або предикативному члені складеного іменного присудка) на мовленнєву діяльність, розумові процеси, сприйняття й емоції. Однак підрядні речення в складі цих складнопідрядних речень не відображають змісту виражених у головній частині мовленнєвих висловлень, розумових процесів, сприйняттів або емоцій, про які йдеться в головній частині. Тому в цих складнопідрядних реченнях не виділяються підтипи. [3, 89]

2.6.1. Складнопідрядне речення з допустовим підрядним реченням

Допустові підрядні речення вказують на обставину, всупереч якій відбувається дія, позначена групою присудка головної частини. Наприклад:

70) I heard him make the observation last evening, though he didn't frame it in those particular terms.

71) But no matter what I did I always got caught at it sooner or later.

Допустові речення вводяться сполучниками й сполучними словами though, although, even if, even though, whoever, whichever, whatever, however, no matter (where, how і т.д.). Допустові речення можуть також уводитися сполучником as у тих випадках, коли вони починаються з предикативного члена. Безсполучникове підпорядкування відсутнє.

Дія допустового речення може бути одночасною з дією головної частини, передувати їй і відбуватися після неї. Крім того, спостерігаються випадки відсутності часового зв'язку між діями головної та допустової частин.

Відношення наступності за дією головної частини трапляються в допустових реченнях у поодиноких прикладах, причому це лише наступність другого типу. У зареєстрованих прикладах дія головної частини здійснилася, а дія підрядної частини здійснилася пізніше. Присудок в останній має форму Past Indefinite:

72) The security police interrogation methods caused the death of four prisoners detained during a round-up last year, although all were officially described as suicides.

73) The conference reached unanimity on world peace although later reactionaries in some countries tried to belittle the importance of the conference.

У всіх випадках зрозуміло, що дія головної частини здійснилася, а дія підрядної здійснюється в теперішньому. Проте ці дії не сприймаються як пов'язані між собою в часі. Присудок допустового речення має форму Present Indefinite:

74) Her education took quite a bit, although I don't regret a nickel of that.

Для допустових речень найбільш характерні відношення одночасності з дією головної частини (87% проаналізованих прикладів), причому в більшості прикладів це однопланові дії. Відношення передування спостерігаються значно рідше, а наступність (другого типу) — лише в окремих прикладах. У деяких прикладах відсутній часовий зв'язок між діями головної та допустової частин.

Загалом у допустових реченнях видо-часові форми вживаються переважно абсолютно (96%). [17, 48]

2.6.2. Складнопідрядне речення з підрядним реченням наслідку

Підрядні речення наслідку вказують на результат дії, позначеної групою присудка головної частини. Наприклад:

75) He pushed past everybody, so that he was the first up.

Вони приєднуються до головної частини за допомогою сполучників so that, that або безсполучниково. У двох останніх випадках у головній частині містяться кореляти, що передають додаткове значення ступеня: прислівник so або вказівний займенник such.

Дія підрядного речення наслідку може бути одночасною з дією головної частини або відбуватися після неї, причому це наступність лише другого типу.

При одночасності видо-часові форми в підрядних реченнях наслідку, як правило, належать до одного часового плану — плану минулого часу. У підрядній частині вживаються форми Past Indefinite або Past Continuous, які мають абсолютне значення:

76) I was so lonesome I kept Cathleen with me just to have someone to talk.

77) He was so pleased with life he even bought a drink, and that's practically unheard of.

У підрядних реченнях наслідку спостерігається наступність лише другого типу в обох його різновидах.

У випадках першого різновиду дія головної частини здійснилася, а дія підрядної частини здійснилася після неї. У підрядній частині вживається Past Indefinite:

78) Explosive experts who examined a car bomb outside New Scotland Yard found a charge so big that they ordered an immediate evacuation...

У випадках другого різновиду дія головної частини здійснилася, а дія підрядної здійснюється в теперішньому часі:

79) I was so upset that I don't know what I said.

У складнопідрядних реченнях із підрядним наслідку трапляються тільки відношення одночасності та наступності другого типу, причому відношення одночасності більш характерні (відповідно 61% та 39% обстежених прикладів). [17, 51]

2.6.3. Складнопідрядне речення з підрядним реченням порівняння

Підрядні речення порівняння виражають дію, з якою зіставляється дія, позначена групою присудка головної частини. Наприклад:

80) You know a lot more than I thought you did.

Підрядні речення порівняння приєднуються до головної частини за допомогою сполучників as та than. У тих випадках, коли вони вводяться сполучником as, у головній частині вживаються як кореляти прислівники as або so (останнє — у негативних реченнях). Якщо ж підрядне речення порівняння вводиться сполучником than, то в головній частині міститься прислівник або прикметник у порівняльному ступені, причому найчастіше вживається прислівник more. Безсполучникове приєднання в цьому типі підрядних речень відсутнє.

Дія підрядного речення порівняння може бути одночасною з дією головної частини, передувати їй і відбуватися після неї, причому це наступність першого типу.

Трапляються також випадки відсутності часового зв'язку між діями головної та підрядної частин.

При одночасності видо-часові форми вживаються в підрядних реченнях порівняння тільки абсолютно.

У більшості випадків дії головної та підрядної частин належать до одного часового плану — плану минулого часу, при цьому присудок підрядної частини виражений формою Past Indefinite:

81) Many a cold morning I blessed the stove more than I cursed the sermon.

Крім того, трапляються випадки різноплановості дій головної та підрядної частин. У прикладах такого роду в підрядній частині вживається форма Present Indefinite:

82) In her first TV show she proved as ready a comic as she is a talented singer.

У всіх випадках відсутності часового зв'язку між діями головної частини та підрядного речення порівняння видо-часові форми вживаються абсолютно.

Для підрядних речень порівняння найбільш характерні відношення одночасності, які зареєстровані в 63% проаналізованих прикладів. Рідше спостерігаються відношення передування. Відношення наступності трапляються рідко, причому це наступність першого типу. У ряді випадків відсутній часовий зв'язок між діями головної та підрядної частин. [17, 52]

2.6.4. Складнопідрядне речення з підрядним реченням способу дії

Підрядні речення способу дії показують, яким чином відбувається дія, позначена групою присудка головної частини. Наприклад:

83) So I made a microphotograph as you showed me...

Підрядні речення способу дії вводяться сполучником as. Безсполучникове приєднання в цьому типі підрядних речень не трапляється. [1, 154]

Дія підрядного речення способу дії може бути одночасною з дією головної частини або передувати їй. Відношення наступності не характерні для цього типу підрядних речень. Спостерігаються випадки відсутності часового зв'язку між діями головної та підрядної частин.

При одночасності видо-часові форми в підрядних реченнях способу дії вживаються тільки абсолютно. При одноплановості дій головної частини та підрядної в проаналізованому матеріалі зареєстровані лише випадки повної одночасності. У підрядній частині присудок має форму Past Indefinite:

84) She did what she liked, she lived as she liked. I stood as my brother stood and spoke heartily as he spoke...

У випадках різноплановості в підрядній частині вживається форма Present Indefinite. Як правило, підрядні речення такого роду містять узагальнення, свого роду «вічну істину»:

85) And so, after a time they began to smile at me too as people smile at some oddly fashioned dog that trots across their path at some distance.

У цьому типі складнопідрядних речень може бути відсутній часовий зв'язок між діями головної та підрядної частин. Тому, хоча у випадках такого роду завжди зрозуміло, що дія головної частини відбулася раніше, а підрядної — пізніше або відбувається в теперішньому, ці відношення не можна розглядати як наступність другого типу.

Якщо дія підрядної частини здійснилася пізніше за головну, то присудок підрядної частини має форму Past Indefinite або Present Perfect:

86) He acted exactly as I told you.

У тих випадках, коли дія підрядної частини здійснюється в теперішньому, у ній уживаються Present Indefinite або Present Continuous:

87) I despised my faith in the thing (мається на увазі хіромантія), just as you despise yours.

У всіх випадках відсутності часового зв'язку між діями головної частини та підрядного способу дії видо-часові форми вживаються абсолютно.

Для підрядних речень способу дії найбільш типові відношення передування, які зареєстровані в 56% обстежених прикладів. Трохи рідше спостерігаються відношення одночасності. У ряді випадків відсутній часовий зв'язок між діями головної та підрядної частин. [17, 57-59]

Висновки

У ході курсової роботи на прикладах уживання складнопідрядних речень у сучасній англійській мові було зроблено такі висновки.

Додаткові підрядні речення в першому підтипі можуть перебувати з головною частиною в таких часових зв'язках: дія підрядної частини може бути одночасною з дією головної, передувати їй або відбуватися після неї.

Відносне вживання видо-часових форм при одночасності спостерігається у всіх прикладах, що містять форми Past Indefinite та Past Continuous. Відносне значення також мають «інклюзивні» Past Perfect та Past Perfect Continuous. Абсолютне вживання знаходимо в прикладах, де присудок додаткової частини виражений формами Present Indefinite, Present Continuous та «інклюзивними» Present Perfect і Present Perfect Continuous.

У першому підтипі при одночасності з дією головної частини видо-часові форми з відносним значенням в аппозитивних реченнях уживаються в більшості випадків (84,6%).

Зі сказаного вище випливає, що вживання видо-часових форм в аппозитивних реченнях у першому підтипі варто вважати переважно відносним.

У підрядних реченнях причини видо-часові форми вживаються переважно абсолютно (у 88% прикладів).

Загалом у цих підрядних реченнях видо-часові форми вживаються переважно абсолютно (у 71% обстежених прикладів).

Список використаної літератури

Бархударов Л.С., Штелинг Д.А. Грамматика английского языка. М., 1973
Богородицкая В. Н. Английский язык / В.Н. Богородицкая, Л.И. Шавернева, Л.В. Хрусталева. - СПб.: ООО "Космос", 1995
Бонди Е.А. Английский язык : [Учеб. пособие] / Евгений Бонди. - М.: Высш. шк., 1988
Бонк Н.А. Английский язык. - 2-е изд.. - Киев: Изд-во Укр. с.-х. акад., 1989
Бородіна Г. І. Англійська мова. - К.: Вища школа, 1994
Бурова З.И. Английский язык : Для гуманит. спец. вузов. - 2-е изд., испр. и доп.. - М.: Высш. шк., 1987
Верещагина И.Н. Английский язык : И.Н. Верещагина, О.В. Афанасьева. - М.: Просвещение, 1995
Вєтохов О. Подолання труднощів при вивченні граматики англійської мови в школі // Рідна школа. - 2002. - № 12
Воронцова Г.Н. Очерки по грамматике английского языка. М., 1960
Гилянова А.Г. Английский язык : [Учебник для пед. ин-тов по спец. "N 2103 "Иностр. яз."] / А. Г. Гилянова, М. И. Оссовская, З. Я. Тураева. - 2-е изд., перераб.. - М.: Просвещение, 1981. - 232 с
Гулыга Е.В. Сложноподчиненное предложение. Автореф. докт. дисс. М., 1958
Зеленський П. Г. Англійська мова. - 4-е вид., перероб. і допов.. - К.: Вища шк., 1987
Иванова А. К. Английский язык : [Учеб. пособие для пед. ин-тов] А. К. Иванова, В. Ф. Сатинова. - Минск: Вышэйш. шк., 1991
Игнатова Т.Н. Английский язык : Интенсив. курс: - 2-е изд., стер.. - М.: Высш. шк., 1990
Крилова В. Граматика та її роль у вивченні іноземних мов // Рідна школа. - 2004. - № 6
Крылова И.П. Сложноподчиненные предложения с придаточным условия в современном английском языке. Канд. дисс. М., 1948
Верховская И. П. Видо-временные формы в английском сложноподчиненном предложении: [Учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. "Иностр. яз."] / Ирина Петровна Верховская. - М.: Высш. школа, 1980. - 112 с