Теорія підприємств

1. Висвітлити зв'язок менеджменту, маркетингу та економіки з дисципліною підприємництва.

2. Специфіка становлення малого бізнесу в Україні та за кордоном.

3. Тестове завдання.

Перелік використаних джерел.

1. Взаємозв'язок менеджменту, маркетингу та економіки з предметом підприємництва

Національна економіка формується через взаємодію її первинних осередків. Якість організації цих осередків безпосередньо визначає загальну ефективність економічної системи. Відповідно до цієї теоретичної концепції, форма господарювання на мікрорівні виступає самостійним чинником економічного зростання.

Забезпечення ефективної організації господарської діяльності є головним завданням менеджменту, тому в умовах ринкової економіки підприємства гостро потребують кваліфікованих фахівців-управлінців.

Управління підприємством суттєво відрізняється від інших форм управління (державного, політичного, релігійного чи громадського) тим, що воно через організаційні заходи ринкового спрямування забезпечує досягнення цілей підприємницької діяльності виробників. Менеджмент як управлінська практика оперує складними соціально-економічними системами та процесами, що вимагає ухвалення управлінських рішень з урахуванням конкретних умов і етапу життєвого циклу підприємства.

Менеджмент також є галуззю людського знання, яка сприяє підвищенню результативності роботи управлінця.

Важливість менеджменту як сфери діяльності привернула до його дослідження численних науковців із різних дисциплін [3, c. 25-26].

Маркетинг-менеджмент — це управлінська діяльність, що охоплює планування, організацію, координацію, контроль, аудит та стимулювання заходів, спрямованих на активізацію процесу формування й відтворення попиту на товари та послуги, а також на зростання прибутку.

Водночас маркетинг-менеджмент є цілеспрямованою діяльністю із забезпечення тривалих конкурентних переваг підприємства на ринку. Цей процес охоплює аналіз зовнішнього середовища, ситуаційний аналіз і прогнозування ринку та потенційних можливостей підприємства, визначення цілей і стратегій ринкової поведінки, планування маркетингових цілей і тактики в конкретній ситуації, розробку маркетинг-міксу, його впровадження (організацію, управління, контроль за реалізацією маркетингових заходів) та оцінку результатів.

Маркетинг-менеджмент як функцію слід розглядати не лише у зв'язку із завданнями маркетингового процесу, а й у контексті управління людьми та колективами, відповідальними за досягнення цілей компанії.

Отже, маркетинг-менеджмент поєднує функціональний та інституційний аспекти управління маркетинговою діяльністю на будь-якому ієрархічному рівні соціально-економічної системи.

У функціональному вимірі маркетинг-менеджмент трактується як діяльність або процес формування, організації (наприклад, планування) певного рішення та його подальшої реалізації (наприклад, виконання чи контроль) [2, c. 42-43].

2. Особливості розвитку малого підприємництва в Україні та за кордоном

У провідних країнах світу мале підприємництво вже давно є домінуючим сектором як за кількістю суб'єктів, так і за обсягами виробництва. Малі та середні підприємства забезпечують гнучкість економіки, наближають її до потреб споживачів і сприяють задоволенню соціальних потреб через створення робочих місць та забезпечення доходу для працівників. Водночас розвиток малого та середнього бізнесу в Україні значно відстає від рівня економічно розвинутих країн.

У багатьох бідних країнах, зокрема в африканських державах на південь від Сахари, сектор малого та середнього бізнесу займає відносно невелику частку в економіці. Чому ж ці підприємства не можуть вирости у більші компанії? Для цього потрібні однорідне конкурентне середовище та розумні інституційні структури, які підтримують як наявні підприємства, так і нових гравців ринку.

Малі та середні підприємства є головними творцями нових робочих місць, осередком інновацій та підприємницької ініціативи. Запроваджуючи нові методи та створюючи конкуренцію, вони підвищують ефективність і стимулюють економічний розвиток. Останні дослідження свідчать, що економічне зростання в бідних країнах супроводжується непропорційно швидким збільшенням частки малих і середніх підприємств у формальному секторі. У країнах із низькими доходами на цей сектор припадає 30% зайнятості та 17% ВВП, тоді як у країнах із високими доходами ці показники становлять приблизно 60% і 50% відповідно.

Повільний і нерівномірний розвиток малого бізнесу в Україні зумовлений низкою серйозних проблем і перешкод. Згідно з Національною програмою сприяння розвитку малих підприємств в Україні, основними стримуючими чинниками є:

• відсутність чітко визначеної в правових актах державної політики підтримки малого підприємництва;
• зростання адміністративних бар'єрів (реєстрація, ліцензування, сертифікація, системи контролю та дозвільна практика, регулювання орендних відносин тощо);
• брак реальних і дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки;
• надмірний податковий тиск і складна система звітності;
• невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;
• надмірне втручання державних органів у діяльність суб'єктів господарювання [1, c. 165-167].

Ці проблеми ускладнюють прибуткову довгострокову діяльність у легальному секторі та змушують шукати способи короткострокового або разового отримання високих прибутків у тіньовій економіці.

Щодо перспектив малого бізнесу в Україні, варто зазначити: позитивні економічні тенденції, що спостерігаються з 2003 року, свідчать про зростання кількості малих підприємств із 272,7 тис. у 2003 році до 307,4 тис. у 2006 році, тобто на 12,7%. Однак існує й низка невирішених питань, про що говорить тенденція до зменшення середньорічної кількості найманих працівників на малих підприємствах: з 2034,2 тис. у 2003 році до 1746,0 тис. у 2006 році, тобто на 14,2%.

Сьогодні перед Україною стоїть завдання надати економічному зростанню стабільності, перевести його на інноваційні рейки та поширити позитивний ефект на економічну й соціальну сфери.

Основні засади такої діяльності викладені в Законі України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21.12.2000 р. Головні напрями Програми:

• удосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності;
• формування єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва;
• активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого бізнесу;
• сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва;
• впровадження регіональної політики підтримки малого підприємництва [5].

Очікувані результати реалізації Програми — прискорення розвитку малого підприємництва, використання його потенціалу, перетворення на дієвий інструмент розв'язання економічних і соціальних проблем, сприяння структурній перебудові економіки, стійке зростання кількості малих підприємств, зниження рівня тіньового обороту, збільшення внеску малого бізнесу в економіку, зміцнення економічної бази регіонів, позитивний вплив на подолання безробіття та насичення ринку товарами й послугами.

Рівень розвитку малого підприємництва має формувати позитивний імідж України та забезпечувати ефективну ринкову економіку для інтеграції в європейський і світовий економічний простір. Створення сприятливого підприємницького клімату в Україні має стати основою для консолідації зусиль, удосконалення відносин і співпраці з донорськими організаціями та участі в міжнародних проектах.

Однак, на нашу думку, лише Програми розвитку недостатньо. Необхідною передумовою розвитку підприємництва в Україні є максимальне використання внутрішніх резервів малих і середніх підприємств, перехід на інноваційні технології та проекти, орієнтація на зовнішньоекономічну діяльність і посилення кооперації з великими підприємствами для стабілізації фінансового стану та розширення ринків збуту [4, c. 181-183].

Отже, попри певні позитивні зрушення в розвитку підприємництва останніми роками, сьогодні спостерігаються значні проблеми правового та організаційного характеру в його функціонуванні.

Пріоритетними напрямами розвитку малого та середнього бізнесу мають стати впровадження ефективних механізмів виконання державних програм розвитку підприємництва, особливо в частині оптимізації нормативно-правової бази, спрощення юридичних процедур у відносинах між підприємцем і державою, проведення податкової реформи, створення умов для дієвої фінансово-кредитної системи підтримки суб'єктів малого підприємництва, а також підвищення його конкурентоспроможності та орієнтації на власні фінансові джерела.

Зарубіжний досвід підтверджує ефективність функціонування сектору малих підприємств у сучасній економіці. Будь-яка «здорова» економічна система потребує балансу між великим і малим бізнесом. Малі підприємства відіграють ключову роль у зміні структури форм власності, оскільки фактично представляють приватні інтереси. В умовах масового закриття державних підприємств і стрімкого зростання безробіття розвиток малого підприємництва може створити численні можливості для працевлаштування широких верств населення [1, c. 169].

3. Тест

Ціна як елемент ринкового конкурентного механізму встановлюється насамперед під впливом:

а) суспільно необхідних затрат праці;

б) середньогалузевої собівартості плюс відсоток прибутку;

в) співвідношення попиту і пропозиції;

г) вартості товару.

Ринковим процесом ціноутворення керують закони попиту та пропозиції. Рівноважна ціна формується на ринку під впливом тенденцій та специфічних особливостей як попиту, так і пропозиції.

Попит і пропозиція врівноважуються під впливом конкурентного середовища ринку, тому ціну називають конкурентною ринковою рівновагою. У будь-якому випадку на конкурентному ринку рівноважна ціна та відповідна їй кількість товару визначаються ринковим попитом і пропозицією.

Список використаної літератури

1. Мерзляк А.В. Сучасна парадигма розвитку малого підприємництва в Україні в контексті економічної глобалізації // Держава та регіони. – 2007. – №4. – с.165-169.

2. Мартиненко М. Основи менеджменту: Підручник / Микола Мартиненко. – К.: Каравела, 2005. – 494 с.

3. Осовська Г. Основи менеджменту: Підручник / Галина Осовська, Олег Осовський. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Кондор, 2006. – 661 с.

4. Пивоваров М.Г. Малий бізнес в Україні та шляхи його розвитку // Держава та регіони. – 2007. – №3. – с.181-185.

5. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2157-14

6. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/sze/sze_ric/mp/mp_u/2005.htm