Судова система України

Вступ

1. Судова система України

2. Статус суддів

3. Порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України

4. Система господарських судів України

5. Система військових судів

Висновки

Використана література

Вступ

Суд є ключовим елементом державного механізму, покликаним забезпечувати верховенство закону та правопорядок у всіх сферах суспільного життя. Його роль складно переоцінити, адже саме суди гарантують захист прав і свобод громадян, надаючи кожному можливість звернутися за правовим захистом. Вони відновлюють порушені права як фізичних, так і юридичних осіб, що й зумовлює актуальність теми „Судова система України”.

Метою цієї роботи є характеристика судової системи України.

Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання: визначити поняття судової системи; розглянути порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України; схарактеризувати систему судів загальної юрисдикції, господарських та військових судів, а також висвітлити статус суддів.

Під час підготовки контрольної роботи використано навчальну літературу, зокрема праці Молдована В.В. „Судоустрій”, посібники „Суд, правоохоронні та правозахисні органи України” та інші джерела з курсу „Судоустрій України”.

1. Судова система України

Стаття 6 Конституції України закріплює принцип поділу державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Це відповідає стандартам демократичної держави та гарантує незалежність і самостійність кожної гілки влади у межах її повноважень.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування судових функцій іншим органам чи посадовим особам, а також привласнення цих функцій забороняється. Юрисдикція судів охоплює всі правовідносини, що виникають у державі.

Правосуддя є одним із головних напрямів правоохоронної діяльності. Особливе місце суду серед інших правоохоронних органів зумовлене колом завдань, які він вирішує, та специфічними ознаками, притаманними лише судовій владі.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судоустрій", діяльність суду спрямована на зміцнення законності та правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням. Метою правосуддя є захист від будь-яких посягань:

• суспільного та державного ладу;
• прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
• усіх форм власності.

Суд відрізняється від інших органів за такими ознаками:

• розглядає та вирішує особливі категорії справ, які не підвладні жодному іншому органу;
• рішення суду проголошуються ім'ям України та є обов'язковими для всіх громадян і органів, яким вони адресовані;
• розгляд справ здійснюється за особливою процедурою, визначеною законом;
• суд є самостійним у розгляді справ, оскільки між судами не існує відносин підлеглості.

Конституційні принципи правосуддя, закріплені у ст. 126 та 129 Конституції України, включають:

• законність;
• рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
• забезпечення доведеності вини;
• змагальність сторін та свободу в наданні доказів і доведенні їх переконливості;
• підтримання державного обвинувачення прокурором;
• забезпечення обвинуваченому права на захист;
• гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
• незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону;
• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом;
• обов'язковість рішень суду.

Судова система України включає Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції та арбітражні суди. Кожен із них вирішує завдання в межах своїх повноважень, що суворо регламентуються Конституцією та законами України.

Апеляційні суди

• Автономної Республіки Крим
• Обласні
• Міст Києва та Севастополя
• Військові суди регіонів і ВМС
• Господарські
• Адміністративні

Місцеві суди

• Районний
• Міський
• Військовий суд гарнізону
• Господарський
• Адміністративний

2. Статус суддів

Статус суддів визначається Конституцією України, Законами України "Про статус суддів", "Про судоустрій" та іншими нормативними актами. Судді є посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя та виконувати свої обов'язки на професійному рівні. Судді та залучені у визначених законом випадках представники народу є носіями судової влади, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.

Відповідно до чинного законодавства, суддя не може бути народним депутатом, належати до політичних партій чи профспілок, брати участь у політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати інші оплачувані посади або виконувати іншу оплачувану роботу. Однак, згідно зі ст. 5 Закону України "Про статус суддів", суддя може займатися викладацькою, науковою та іншою творчою діяльністю у вільний від роботи час.

Суддя зобов'язаний:

• дотримуватися Конституції та законів України при здійсненні правосуддя;
• забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд справ із дотриманням встановлених законом строків;
• дотримуватися вимог ст. 5 Закону України "Про статус суддів", службової дисципліни та розпорядку роботи суду;
• не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну, банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, а також відомості про особисте життя громадян, для забезпечення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;
• не допускати вчинків та дій, що порочать звання судді та можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Умови для обіймання посади судді Конституційного Суду України, судів загальної юрисдикції та арбітражних судів було розглянуто раніше. Громадянин, який відповідає цим умовам, має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії із заявою про рекомендацію на посаду судді. Добір кандидатів здійснюється за результатами складання кваліфікаційного екзамену, який приймають кваліфікаційні комісії суддів областей, арбітражних судів, військових судів та Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Результати екзамену діють протягом трьох років. Повторне складання екзамену допускається не раніше ніж через рік.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на 5 років здійснюється Президентом України. Інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються ст. 126, 129 Конституції України та законами України. Будь-який тиск на суддів забороняється. Недоторканність суддів полягає в забезпеченні державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей, а також у неможливості затримання чи арешту судді без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку.

Незалежність суддів забезпечується:

• встановленим законом порядком їх обрання і призначення, зупинення повноважень та звільнення з посади;
• особливим порядком присвоєння військових звань суддям військових судів;
• забороною втручання у здійснення правосуддя під загрозою відповідальності;
• передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;
• створенням необхідних матеріальних і соціальних умов для їхньої діяльності;
• таємницею прийняття судового рішення та забороною її розголошення;
• відповідальністю за неповагу до суду чи судді.

3. Порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні (ст. 147 Конституції України).

Його головним завданням є гарантування верховенства Конституції як основного закону держави на всій території України.

Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах:

• незалежності;
• колегіальності;
• повноти і всебічності розгляду справ;
• гласності;
• обґрунтованості прийнятих рішень;
• рівноправності суддів;
• верховенства права.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду.

Президент України проводить консультації щодо кандидатур із Прем'єр-міністром України та міністром юстиції. Особа вважається призначеною після видання Указу Президента, скріпленого підписами Прем'єр-міністра та міністра юстиції.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування. Пропозиції щодо кандидатур вносить Голова Верховної Ради або не менше 1/4 народних депутатів від конституційного складу. Призначеними вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів. За результатами голосування Голова Верховної Ради підписує відповідні постанови.

З'їзд суддів України призначає 6 суддів Конституційного Суду шляхом голосування. Призначеним вважається кандидат, який отримав більшість голосів делегатів з'їзду. Рішення з'їзду підписують головуючий та секретар.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою та проживає в Україні протягом останніх 20 років.

Судді Конституційного Суду призначаються на 9 років без права повторного призначення. Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні зі складу суддів шляхом таємного голосування на один трирічний строк.

Судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради України за участю Президента, Прем'єр-міністра та Голови Верховного Суду України не пізніше ніж через місяць після призначення. При виконанні обов'язків суддя повинен бути одягнений у мантію та мати нагрудний знак.

Голова Конституційного Суду України:

• очолює Конституційний Суд та організовує його роботу;
• організовує роботу колегій суддів, комісій та секретаріату;
• скликає і проводить пленарні засідання;
• розпоряджається бюджетними коштами згідно з кошторисом, затвердженим Конституційним Судом;
• здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Суддя Конституційного Суду України:

• здійснює попередню підготовку питань для розгляду колегією суддів та бере участь у розгляді справ;
• має право витребувати від Верховної Ради, Президента, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора, суддів, органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб та окремих громадян необхідні документи й інформацію;
• має право публічно висловлювати власну думку лише щодо тих справ, по яких прийнято рішення чи зроблено висновок.

На спеціальному пленарному засіданні судді зі свого складу обирають Голову Конституційного Суду.

Повноваження Голови та суддів Конституційного Суду не можуть бути обмежені у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Повноваження судді Конституційного Суду припиняються у випадках:

• подання заяви про відставку або звільнення за власним бажанням;
• закінчення строку призначення;
• досягнення 65-річного віку;
• неможливості виконання повноважень за станом здоров'я;
• порушення вимог щодо несумісності;
• порушення присяги;
• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
• припинення громадянства;
• визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.

У складі Конституційного Суду створюються дві колегії:

• для розгляду питань щодо відкриття провадження за конституційними поданнями;
• для розгляду питань щодо відкриття провадження за конституційними зверненнями.

Рішення про утворення колегій, затвердження складу та призначення секретарів приймаються на засіданнях Конституційного Суду протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар колегії призначається з числа суддів, які входять до складу колегії, та очолює її. До повноважень колегій належить вирішення питань щодо винесення ухвал про відкриття провадження чи відмови в ньому.

Конституційний Суд проводить засідання та пленарні засідання. На засіданнях розглядаються всі питання, крім тих, що вирішуються на пленарних засіданнях. Засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх суддів. Пленарне засідання є повноважним за присутності не менше 12 суддів. Рішення та висновки приймаються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів.

До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань щодо:

• конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента, Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• відповідності Конституції чинних міжнародних договорів України або тих, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість;
• додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
• офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду не належать питання законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

За підсумками розгляду питань Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки.

Підставами для прийняття рішень щодо неконституційності правових актів повністю чи в окремих частинах є:

• невідповідність Конституції України;
• порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання чинності;
• перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Закон України "Про Конституційний Суд України" визначає форми звернень до Суду: конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання про визнання правового акта неконституційним, визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Суб'єкти права на конституційне подання:

• Президент України;
• не менше 45 народних депутатів України (підпис депутата не відкликається);
• Верховний Суд України;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
• Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Конституційне звернення — це письмове клопотання про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації та захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Суб'єкти права на конституційне звернення:

• громадяни України;
• іноземці;
• особи без громадянства;
• юридичні особи.

Конституційне звернення або подання може бути відкликане за письмовою згодою суб'єкта, який його направив, у будь-який час до дня розгляду на пленарному засіданні.

Конституційний Суд може відмовити у відкритті конституційного провадження на підставах:

• відсутності встановленого Конституцією права на конституційне подання або звернення;
• невідповідності конституційного подання чи звернення вимогам, передбаченим Конституцією і законами України;
• непідвідомчості Конституційному Суду питань, порушених у поданні чи зверненні.

Існує певний порядок провадження у справах Конституційного Суду. Відкриття провадження ухвалюється колегією суддів або Конституційним Судом на засіданні. Справа розглядається на пленарному засіданні у порядку та строки, встановлені законом. Дата розгляду визначається Головою Конституційного Суду. Строк провадження за поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а за зверненням — шести місяців. Для невідкладних подань строк розгляду не повинен перевищувати одного місяця. Строки обчислюються з дня прийняття ухвали про відкриття провадження.

За результатами розгляду справ Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки. Рішення приймаються щодо конституційності законів та інших нормативних актів. Суд може визнати правовий акт неконституційним повністю або в окремій частині. В інших випадках даються висновки.

Рішення і висновки приймаються поіменним голосуванням шляхом опитування суддів. Судді не мають права утримуватися від голосування. Рішення мотивуються письмово, підписуються окремо суддями, які голосували за та проти, й оприлюднюються. Вони є остаточними та не підлягають оскарженню. Підписання є обов'язковим. Окрема думка судді викладається письмово та додається до рішення чи висновку.

Рішення і висновки підписуються не пізніше 7 днів після їх прийняття та офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після підписання.

Копії рішень і висновків надсилаються наступного робочого дня після оприлюднення суб'єкту права, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт. Конституційний Суд може визначити порядок і строки їх виконання та покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання.

4. Система господарських судів України

Відповідно до Конституції України (ст. 41, 42, 124, 125) та Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 року, правосуддя в господарських відносинах здійснюється господарським судом. Господарський суд є незалежним органом у вирішенні господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також у розгляді справ про банкрутство.

Організація та діяльність господарського суду визначаються Конституцією України, Законами України "Про судоустрій", "Про господарські суди", Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Завданнями господарського суду є:

• захист прав та інтересів учасників господарських правовідносин, що охороняються законом;
• сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;
• внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Господарський суд здійснює правосуддя за принципами:

• законності;
• незалежності, у тому числі від органів законодавчої та виконавчої влади, і підкорення тільки законові;
• рівності усіх учасників судового процесу перед законом і господарським судом;
• змагальності сторін та свободи в наданні доказів і доведенні їх переконливості;
• повного фіксування судового процесу технічними засобами у порядку, встановленому законом;
• гласності та відкритого розгляду справ, окрім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін;
• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень, крім випадків, установлених законом;
• обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.

Господарські суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції та становлять єдину систему, яку складають:

• місцеві господарські суди;
• апеляційні господарські суди;
• Вищий господарський суд України;
• Верховний Суд України (Судова палата у господарських справах).

Господарські суди утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України, погодженим з головою Вищого господарського суду.

Кількість суддів у господарських судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим з головою Вищого господарського суду, у межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України.

Місцевими господарськими судами є господарський суд Автономної Республіки Крим, господарські суди областей, міст Києва та Севастополя. Вони є судами першої інстанції.

За поданням Міністра юстиції України та голови Вищого господарського суду Президент України може утворювати інші місцеві господарські суди (міські, міжрайонні, спеціальні, суди вільних економічних зон тощо).

Місцеві господарські суди складаються з:

• голови;
• першого заступника голови;
• заступників голови;
• суддів.

Суддею господарського суду є посадова особа, наділена повноваженнями здійснювати правосуддя з господарських відносин.

Право на зайняття посади судді місцевого господарського суду має громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.

Суддями господарських судів можуть бути також особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судді може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції господарського суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегії суддів.

У місцевому господарському суді може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду справ окремих категорій.

Справа у місцевих господарських судах розглядається суддею одноособово. Будь-яка справа, що належить до підсудності даного суду, залежно від категорії та складності може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів. Колегії суддів формує голова суду.

Місцевий господарський суд:

• вирішує господарські спори, віднесені до його компетенції, розглядає справи про банкрутство;
• переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення;
• вивчає та узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, вносить пропозиції Вищому господарському суду України;
• веде роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;
• здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Місцеві господарські суди розглядають скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Суддя місцевого господарського суду здійснює:

• правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
• процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;
• контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням;
• інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого господарського суду водночас із виконанням повноважень судді має такі повноваження:

• організовує діяльність суду й несе відповідальність за виконання завдань, покладених на суд;
• визначає обсяг обов'язків заступників голови суду;
• на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ;
• приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, надає їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;
• організовує ведення судової статистики.

5. Система військових судів

Військові суди здійснюють правосуддя у Збройних силах України та інших військових формуваннях, передбачених законодавством України. Утворення військових судів зумовлено рядом причин. Розгляд справ про військові злочини потребує від суддів знання військової служби, умов життя та побуту армії. Структура управління армією ускладнює використання загальних судів, оскільки управління здійснюється не за адміністративно-територіальним поділом. Військові суди діють на тих самих принципах, що й усі інші судові органи, а судді керуються лише законом.

Діяльність військових судів спрямована на охорону від будь-яких посягань:

• безпеки України;
• боєздатності й боєготовності Збройних сил України та інших військових формувань;
• прав і свобод військовослужбовців та інших громадян;
• прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.

В Україні діють військові суди гарнізонів, регіонів, Військово-Морських сил (ВМС). Військовий суд гарнізону утворюється на території, де розташовано один або кілька гарнізонів. На території України діють військові суди центрального, південного та західного регіонів.

Порядок призначення й обрання суддів військових судів такий самий, як і суддів загальних судів. Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим для суддів загальних судів, перебувають на військовій службі та мають військове звання офіцерського складу.

Військовий суд гарнізону обирається у складі голови, заступника голови і суддів. До складу військового суду регіону обираються також народні засідателі. Кількість народних засідателів у кожному військовому суді визначається головою суду військового суду регіону, ВМС за погодженням з відповідним військовим командуванням. Народні засідателі обираються на зборах військовослужбовців військових частин відкритим голосуванням строком на 5 років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі та досягли 25 років.

До повноважень військових судів належить розгляд справ:

• про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;
• про шпигунство;
• про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;
• про злочини, вчинені певними категоріями осіб, що визначаються законодавством України;
• про адміністративні правопорушення військовослужбовців;
• за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб і органів військового управління;
• про захист честі й гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації;
• про захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ і організацій.

Військовий суд гарнізону діє тільки як суд першої інстанції і розглядає:

• справи про злочини осіб, які мають військове звання до підполковника, капітана другого рангу включно, крім тих справ, що підсудні військовому суду вищого рангу;
• справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб та органів військового управління;
• справи про захист честі й гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації;
• справи, пов'язані з захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій;
• справи за скаргами на санкцію прокурора про взяття під варту; на постанови про закриття кримінальної справи чи відмову в її порушенні у справах про злочини, підсудні військовому суду;
• питання, що виникають при виконанні рішень і вироків, постановлених військовими судами.

Голова військового суду гарнізону:

• головує в судових засіданнях, призначає суддів як головуючих, утворює склад суду для колегіального розгляду справ, вирішує питання про відвід судді;
• здійснює керівництво вивченням та узагальненням судової практики і веденням судової статистики, вносить подання в державні органи та громадські організації про усунення порушень закону;
• керує роботою канцелярії суду;
• призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;
• веде особистий прийом, організовує роботу з розгляду скарг, заяв і пропозицій;
• організовує роботу з підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату суду;
• інформує командування військових об'єднань з питань діяльності суду.

Військовий суд регіону, ВМС виконує чотири судові функції і розглядає справи:

• як суд першої інстанції;
• у касаційному порядку;
• у порядку нагляду;
• за нововиявленими обставинами.

Військові суди регіонів та ВМС здійснюють нагляд за судовою діяльністю військових судів гарнізонів, вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику.

Як суду першої інстанції військовому суду регіону, ВМС підсудні справи:

• про злочини осіб, які мають військове звання полковника, капітана першого рангу;
• про злочини осіб, які займають посаду від командира полку, командира корабля першого рангу і вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем;
• про інші злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді смертної кари та ін.

Голова військового суду регіону, ВМС має такі повноваження:

• головує в судових засіданнях;
• призначає суддів як головуючих, утворює склад суду для розгляду справ;
• вирішує питання про відвід судді;
• вносить у межах і в порядку, встановлених законом, протести на рішення, вироки і постанови у судових справах;
• здійснює керівництво роботою суду;
• організовує роботу з вивчення й узагальнення судової практики, діловодства, ведення й аналізу судової статистики, вносить подання у державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону;
• веде особистий прийом, організовує роботу суддів з прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв і скарг;
• призначає та звільняє з посад працівників і службовців суду;
• організовує роботу з підвищення кваліфікації суддів;
• інформує відповідне військове командування з питань діяльності суду.

Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій службі та входять у штатну чисельність Збройних сил України. На них поширюються права, пільги і переваги, встановлені законодавством для військовослужбовців. Перелік штатних посад суддів військових судів і військової колегії Верховного Суду України та відповідних цим посадам військових звань затверджується Верховною Радою України:

• для військових суддів — за поданням міністра юстиції та Голови Верховного Суду України;
• для військової колегії — за поданням Голови Верховного Суду України.

Строки і порядок присвоєння військових звань, порядок призову і звільнення з військової служби працівників військових судів визначаються законодавством України. Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України, а суддям:

• військових судів гарнізонів, регіонів і ВМС — за поданням міністра юстиції та Голови Верховного Суду України;
• військової колегії Верховного Суду України — за поданням Голови Верховного Суду України.

Судді військового суду мають право на відставку. При звільненні з військової служби та виході у відставку судді за їхнім вибором мають право на одержання щомісячного довічного утримання або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців. Суддя військового суду не може бути звільнений з військової служби, крім випадків звільнення за власним бажанням, за станом здоров'я, а також у разі досягнення 60 років.

Висновки

Судова система є найяскравішим виразником правової держави. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в державі найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення таких прав і свобод є її головним обов'язком. Інтереси суспільства, права і свободи людини можуть бути захищені лише справді незалежним судом, який діє на засадах законності, змагальності сторін, забезпеченні обвинуваченому права на захист, забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. У контрольній роботі були розглянуті такі питання: загальний огляд судової системи України та статус суддів; порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України; система господарських судів України і система військових судів України.

Використана література:

1. Гель А.П., Цвігун Д.П. Судова система України. Короткий конспект лекцій. – К., 1999
2. Організація судових та правоохоронних органів /За ред. Марочкіна І.Є., Сібільової Н.В., Толочка О.М. – Харків: „Право”, 2000
3. Негодченко О.В., Лобанов В.М. Судоустрій України (суди загальної юрисдикції): навчальний посібник. – Дніпропетровськ, 2002
4. Молдован В.В. Судоустрій. – К.: „Кондор”, 2003
5. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие. – Харьков. - 2002
6. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер. - 2002