Стратегічне фінансове прогнозування

Вступ

Фінансове прогнозування ґрунтується на систематизації та аналізі наявних даних, після чого відбувається моделювання можливих сценаріїв розвитку подій і фінансових індикаторів з урахуванням впливових чинників. Застосовувані методи прогнозування повинні бути гнучкими, щоб оперативно реагувати на зміни умов.

Підсумком довгострокового фінансового планування є формування трьох ключових документів:

• прогнозованого звіту про фінансові результати (прибутки та збитки);
• прогнозованого звіту про рух грошових коштів (балансу грошових потоків);
• прогнозованого балансу активів та зобов'язань підприємства.

Прогнозний звіт про фінансові результати демонструє потенційний обсяг прибутку, який може бути отриманий у майбутньому періоді.

Прогноз руху грошових коштів описує потоки коштів у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Він дозволяє ідентифікувати джерела капіталу та оцінити напрямки його використання в наступному періоді.

Аналіз прогнозу руху грошових коштів дає змогу визначити обсяг необхідних інвестицій в операційну діяльність, оцінити узгодженість надходжень і платежів, а також виявити потребу у додатковому залученні капіталу та перевірити майбутню платоспроможність підприємства.

1. Фінансова стратегія підприємств

Довгострокове фінансове планування визначає ключові показники, напрямки та темпи розширеного відтворення, виступаючи головною формою досягнення стратегічних цілей підприємства. Воно передбачає розробку фінансової стратегії та прогнозування фінансової діяльності.

В умовах ринкової економіки, коли підприємства є самостійними та відповідальними за результати своєї роботи, виникає потреба у визначенні тенденцій зміни фінансового стану та оцінці перспективних фінансових можливостей. Саме на вирішення цих завдань орієнтована фінансова стратегія.

Фінансова стратегія полягає у встановленні довгострокових цілей фінансової діяльності та обранні найбільш дієвих методів і шляхів їх досягнення.

Основними завданнями фінансової стратегії є:

• визначення способів реалізації ефективної фінансової стратегії та використання фінансового потенціалу;
• встановлення перспективних фінансових відносин із контрагентами, бюджетом, банківськими установами та іншими фінансовими організаціями;
• забезпечення фінансування операційної та інвестиційної діяльності на довгострокову перспективу;
• аналіз економічних і фінансових можливостей потенційних конкурентів, а також розробка та впровадження заходів для підтримки фінансової стабільності;
• розробка механізмів подолання кризових явищ та методів управління в умовах нестабільності.

Формування фінансової стратегії є складовою частиною фінансового планування. Будучи елементом загальної стратегії економічного розвитку, вона повинна бути узгоджена з її цілями та пріоритетами. Водночас фінансова стратегія значною мірою впливає на загальну економічну стратегію підприємства. Зміни макроекономічної ситуації та кон'юнктури фінансового ринку зумовлюють необхідність коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку.

Теоретичні засади фінансової стратегії, вивчаючи об'єктивні економічні закони ринкових відносин, формують підходи та інструменти для забезпечення виживання й розвитку в нових умовах. Фінансова стратегія охоплює методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та підтримку фінансової стійкості підприємства в ринковому середовищі. Вона стосується всіх аспектів фінансової діяльності: оптимізації основних і оборотних засобів, управління прибутком, проведення розрахунків, реалізації інвестиційної політики [4, c. 56-57].

Комплексно оцінюючи фінансові можливості підприємства та аналізуючи вплив внутрішніх і зовнішніх чинників, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічного потенціалу підприємства умовам товарного та фінансового ринків. Вона передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір оптимальних шляхів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають бути підпорядковані загальній стратегії економічного розвитку та орієнтовані на зростання прибутку та ринкової вартості підприємства. При розробці фінансової стратегії необхідно враховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку фінансових ринків та можливості диверсифікації діяльності.

Процес створення фінансової стратегії підприємства складається з наступних ключових етапів:

• встановлення горизонту реалізації стратегії;
• аналіз зовнішнього фінансового середовища підприємства;
• визначення стратегічних цілей фінансової діяльності;
• розробка фінансової політики підприємства;
• формування системи заходів для реалізації фінансової стратегії;
• оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

Ключовим моментом при розробці фінансової стратегії є визначення періоду її реалізації. Тривалість цього періоду залежить насамперед від горизонту загальної стратегії розвитку підприємства. Крім того, на нього впливають такі чинники, як динаміка макроекономічних процесів, зміни на фінансовому ринку, галузева специфіка та особливості виробничої діяльності підприємства.

У процесі формування фінансової стратегії значна увага приділяється аналізу зовнішнього середовища, вивченню економіко-правових умов фінансової діяльності та оцінці факторів ризику.

Наступним етапом стратегічного планування є визначення стратегічної мети фінансової діяльності, головним завданням якої є максимізація ринкової вартості підприємства. Система стратегічних цілей має бути чіткою та короткою, відображаючи кожну ціль у конкретних показниках-нормативах. До таких нормативів належать:

• середньорічний темп приросту власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел;
• мінімально допустима частка власного капіталу;
• коефіцієнт рентабельності власного капіталу;
• співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства тощо [8, c. 112-114].

На основі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямами діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна.

Фінансова політика підприємства — це сукупність методів фінансового менеджменту, що застосовуються в короткостроковому періоді з урахуванням поточних факторів.

Після складання прогнозу руху грошових коштів розробляється стратегія фінансування підприємства.

Прогноз балансу підприємства є частиною директивного фінансового планування. Баланс підприємства — це зведена таблиця, яка відображає джерела капіталу (пасив) та його розміщення (актив). Баланс активів і пасивів необхідний для оцінки того, в які активи спрямовуються кошти та за рахунок яких джерел планується їх створення.

Структура прогнозованого балансу (зазвичай на трирічний період) відповідає загальноприйнятій структурі балансу підприємства, оскільки за основу береться бухгалтерський баланс на останню звітну дату.

Успіх фінансової стратегії підприємства забезпечується, коли стратегічні фінансові цілі відповідають реальним економічним і фінансовим можливостям, фінансове керівництво чітко централізоване, а методи управління є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

Будь-який прогноз фінансових потреб має включати визначення:

• обсягу необхідних грошових фондів протягом даного періоду;
• частки цих фондів, яка буде сформована з внутрішніх джерел за аналогічний період;
• потреби у зовнішньому фінансуванні, що розраховується як різниця між необхідними фондами та внутрішніми джерелами.

Для оцінки потреб у зовнішніх джерелах фінансування пропонується використовувати метод проектованого фінансового звіту. При цьому спочатку проектуються потреби в активах на поточний період, потім зобов'язання (пасиви) та власний капітал, що будуть сформовані за нормальних умов функціонування. Після цього від спроектованих активів віднімаються спроектовані пасиви та капітал для визначення додатково необхідних фондів (ДНФ). Ця процедура передбачає наступні етапи:

• прогноз звіту про прибуток;
• прогнозування балансу;
• визначення додатково необхідних фондів;
• фінансування "зворотного оживлення" [7, c. 126-128].

2. Прогнозування показників фінансової звітності

Оцінка ефективності діяльності підприємства та управління його фінансовими ресурсами є важливим етапом фінансового менеджменту. Запорукою успішності будь-якого бізнесу є передбачення майбутнього фінансового стану підприємства та визначення очікуваного обсягу його фінансування. Визначення ймовірної діяльності підприємства в майбутньому може бути забезпечено шляхом розробки прогнозних фінансових документів — проектів майбутніх звіту про фінансові результати, звіту про грошові потоки та бухгалтерського балансу. Прогнозний звіт про фінансові результати та звіт про грошові потоки являють собою робочий план для всього підприємства в цілому, а прогнозний бухгалтерський баланс відображає сумарний вплив передбачуваних майбутніх управлінських рішень на фінансовий стан підприємства. Розробка прогнозних фінансових звітів являє собою складний процес фінансового прогнозування, яке повинно здійснюватись у чіткій послідовності. Фінансове прогнозування включає складання таких бюджетів та фінансових звітів:

• бюджетів поточної діяльності;
• грошового бюджету;
• прогнозних фінансових звітів.

Складові частини фінансового прогнозування (бюджет поточної діяльності, грошовий бюджет, інвестиційний та фінансовий плани, прогнозні фінансові звіти) тісно пов'язані між собою, оскільки будуються на основі одного й того ж комплексу вихідних положень (рис. 1).

Схема складання прогнозних фінансових звітів, наведена на рис. 1, показує, як різноманітні бюджети поточної діяльності зливаються в єдиний консолідований грошовий бюджет, який, у свою чергу, підкріплюється специфічними конкретними даними з інвестиційного та фінансового планів (верх схеми). Таким чином, прогнозні фінансові звіти — всеохоплюючий вираз очікуваного стану підприємства в майбутньому [9, c. 169-171].

Наведена система є основою визначення методичних підходів та послідовності прогнозування фінансових звітів. Прогнозування кожного фінансового звіту базується на своїй основі.

1. Звіт про фінансові результати складається на основі формування:

• бюджету доходів підприємства на прогнозний період з розподілом їх за видами діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова) та за структурними підрозділами (центрами доходів) підприємства;
• загального (агрегованого) бюджету доходів підприємства;
• бюджету витрат підприємства на прогнозний період з розподілом їх за структурними підрозділами (центрами витрат);
• загального (агрегованого) бюджету витрат підприємства;
• загального бюджету доходів та витрат підприємства, що трансформується в прогнозний звіт про фінансові результати;
• розрахунок фінансових показників на основі прогнозного звіту про фінансові результати та співставлення їх з очікуваними значеннями.

2. Звіт про рух грошових потоків — складається в результаті проведення прогнозних операцій підприємства за видами його діяльності на касову базу. Послідовність формування цього звіту така:

• розмежування надходжень та витрат грошових коштів за видами діяльності підприємства;
• визначення розміру мінімального постійного залишку грошових коштів;
• встановлення точного часу виникнення грошових надходжень та витрат (притоків та відтоків);
• формування надходжень (притоків) грошових коштів на основі загального (агрегованого) бюджету доходів підприємства, переведеного на касову базу;
• формування витрат (відтоків) грошових коштів на основі загального (агрегованого) бюджету витрат підприємства, переведеного на касову базу;
• координація за часом графіку надходжень і витрат грошових коштів;
• координація притоків та відтоків грошових коштів на основі фінансового та інвестиційного планів;
• узагальнення прогнозних надходжень і витрат грошових коштів у прогнозному грошовому бюджеті, який являє собою прогнозний звіт про рух грошових коштів;
• співставлення суми загального прогнозного притоку чи відтоку грошових коштів із сумою прогнозного прибутку підприємства.

3. Бухгалтерський баланс — складається на завершальному етапі прогнозування на основі:

• перенесення до журналу прогнозних господарських операцій підприємства інформації, представленої в загальних (агрегованих) бюджетах доходів і витрат підприємства;
• перенесення до журналу прогнозних господарських операцій інформації, представленої в прогнозному грошовому бюджеті;
• складання узагальненого прогнозного журналу господарських операцій підприємства;
• складання прогнозного бухгалтерського балансу на основі прогнозного журналу господарських операцій;
• розрахунок прогнозних фінансових коефіцієнтів на основі прогнозного бухгалтерського балансу та формування висновків про прогнозний фінансовий стан підприємства [2, c. 96-98].

Прогнозування фінансових звітів включає в себе як дослідження минулих тенденцій, так і передбачення майбутнього розміру виручки, витрат, інших доходів і витрат. Тенденції можуть бути виявлені за використання різних методів аналізу — від простого дослідження характерних рис, які наочно розрізняються, до застосування різноманітних статистичних методів з метою побудови тренду для використання його як бази для висновків про майбутній стан підприємства. Прогнозування ключових елементів можна почати з побудови такого тренда, але не екстраполювати минулі тенденції, хоча за відсутності впевненості в довготривалості вибраного виду бізнесу. Прогнозування фінансового стану підприємства доводиться здійснювати з урахуванням минулого досвіду, щоб забезпечити підприємців реальними прогнозами, які в нашій країні через нестабільність політичної та економічної системи можуть бути короткостроковими.

Прогноз обсягу продажу, який є початком усього процесу прогнозування, дає змогу отримати таку інформацію:

• передбачувані затрати на здійснення мети планування або видатки, пов'язані з продажем (реалізацією) і маркетинговими рішеннями;
• передбачуваний обсяг робіт, що закладений у календарний план при плануванні виробничих потужностей (інакше кажучи, потреби у трудових і матеріальних ресурсах та організації їх використання).

Прогноз обсягів слід починати з огляду величин продажу за минулі 2—3 роки, використовуючи графічну форму. Беручи за основу попередні тренди обсягів продажу, виробництва нової продукції й прогноз загальноекономічного стану, можна спрогнозувати темп зростання обсягу продажу протягом року та прибуток із продажу.

Наведемо деякі фактори, які повинно розглядати підприємство у процесі прогнозування обсягів продажу:

1. Рівень економічної активності на ринку, де працює компанія (наскільки стійкий економічний стан очікується на кожній території збуту).
2. Майбутня частка ринку, яку може зайняти підприємство на кожній території.
3. Виробничі й дистриб'юторські можливості підприємства, потенціал його конкурентів, виробництво нової продукції, що може бути запланована як підприємством, так і його конкурентами.
4. Стратегії ціноутворення. Наприклад, чи планує підприємство підвищити ціни для зростання прибутку або понизити їх для збільшення частки ринку та отримання переваг від економії на витратах?
5. Інфляційні впливи на ціну. Підприємство може планувати підвищити ціни у середньому на величину очікуваного підвищення рівня інфляції.
6. Вплив рекламних кампаній, умов кредитування, просування товарів тощо. Тому прогнозується і розвиток цих напрямів.

Слід проявляти акуратність при прогнозуванні продажу. Це не означає якихось особливих труднощів, але якщо прогнози підприємства надто оптимістичні, то у кінцевому підсумку підприємство обтяжить себе накопиченим, не зайнятим у виробництві устаткуванням та оборотним капіталом [5, c. 73-75].

Висновки

Прогнозування фінансової діяльності підприємства на сучасному етапі розвитку економіки є складним етапом фінансового планування. Досвід країн із розвиненою ринковою економікою свідчить про неухильне підвищення ролі фінансового планування на підприємствах, у фірмах і корпораціях. І це дає їм можливість уникати значних прорахунків і пов'язаних із ними втрат. Однак, на жаль, сучасні методи планування і управління фінансами далекі від ідеалу як за своєю структурою, так і за способами використання.

Безсумнівний інтерес викликає питання про напрями і специфіку застосування прогнозної моделі на рівні підприємства.

Нині прогнозування фінансової діяльності суб'єкта господарювання відіграє важливу роль. Потрібні нестандартні підходи, які передбачають розробку і реалізацію нових, гнучких методик, спрямованих на універсальніше співвідношення планованих фінансових показників.

Процес прогнозування необхідно починати з прогнозу обсягів продажу, після чого визначаються необхідні активи для підтримки його рівня і приймається рішення щодо джерел фінансування необхідних активів. Потім можна спроектувати план руху готівки і балансові звіти.

Отже, при плануванні необхідно розробляти попередній прогноз, ґрунтуючись на продовженні минулих трендів і видів політики у майбутньому, що забезпечить керівників базовим прогнозом. Потім модифікується модель із метою визначення, який ефект матимуть різні операційні плани, що можуть вплинути на фінансовий стан підприємства та його прибутки. Альтернативні операційні плани можуть також розглядатися при різних темпах зростання продажу з використанням цієї моделі для аналізу дивідендної політики і рішень щодо структури капіталу.

Список використаної літератури

Воловець Я. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навчальний посібник / Ярослав Воловець; М-во освіти і науки України, НБУ, ЛБІ. — К.: Алерта, 2005. — 199 с.

Довгалюк В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — Хмельницький: НВП "Евріка" ТОВ, 2003. — 156 с.

Дороніна М. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник / Харківський держ. економічний ун-т. — Х.: ХДЕУ, 2002. — 156 с.

Зятковський І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Тернопільська академія народного господарства. — Т.: Економічна думка, 2003. — 356 с.

Мартюшева Л. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Конспект лекцій / Харківський національний економічний ун-т. — Х.: ВД "Інжек", 2006. — 184 с.

Пріб К. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. для дистанційного навчання / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". — К.: Університет "Україна", 2007. — 321 с.

Терещенко О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.

Фінансова діяльність підприємств: Навчальний посібник / В. І. Аранчій, В. Д. Чумак, О. Ю. Смолянська, Л. В. Черненко; М-во освіти і науки України. — Київ: ВД "Професіонал", 2004. — 238 с.

Фінансова діяльність підприємства: Підруч. для студ. вуз. / Олександр Бандурка, Марк Коробов, Павло Орлов, Катерина Петрова. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: Либідь, 2002. — 382 с.