Страхування збитків, завданих бізнесу при його зупинці

Вступ

В Україні триває процес формування власної моделі ринкової економіки, яка враховує реалії, що склалися на момент проголошення незалежності. Це зумовлює появу специфічних рис у розбудові окремих елементів ринкової інфраструктури. Страхування, поряд із державними фінансами та банківською справою, зазнало суттєвих трансформацій. Яке ж місце відводиться страхуванню в умовах ринкової економіки?

Страхування формує відчуття впевненості у розвитку бізнесу.

Передаючи за помірну плату відповідальність за можливі наслідки ризикованих подій страховим компаніям, інвестор отримує гарантію, що у разі пожежі, стихійного лиха чи іншої страхової події понесені збитки будуть компенсовані.

Страхування є критично важливим як для діючих підприємств, так і для новостворених, які ще не встигли наростити виробничий потенціал та сформувати власні резервні фонди. Воно не лише покриває фактичні збитки від певної події, а й надає можливість впевненіше залучати кредитні кошти для будівництва чи придбання засобів виробництва.

Страхування сприяє оптимізації ресурсів, що виділяються на забезпечення економічної безпеки.

Серед різноманітних форм страхового захисту страхування вирізняється особливою роллю. Воно дозволяє сформувати раціональну структуру коштів, призначених для запобігання або оперативної ліквідації наслідків стихійних явищ та інших перешкод у діяльності. Володіючи значними можливостями для маневрування резервами, страхування стає ключовим елементом системи економічної безпеки. Така роль можлива лише за умови високого рівня розвитку страхової справи.

1. Роль страхування в активізації бізнесу

Страхування дає бізнесу впевненість у його розвитку. В умовах становлення приватної власності неможливо централізовано та директивно управляти розподілом фінансових ресурсів. Це прерогатива окремого власника, який діє, виходячи з власних інтересів, що постійно змінюються під впливом ринкової кон'юнктури. Жоден власник не вкладатиме капітал у виробництво чи сферу послуг, не оцінивши потенційний ризик втрати вкладених коштів.

Завдяки передачі за відносно невелику плату відповідальності за наслідки ризикованих подій страховим організаціям, інвестор має впевненість у відшкодуванні збитків у разі пожежі, стихійного лиха або іншого страхового випадку.

Страхування є надзвичайно важливим як для підприємств із багаторічною історією, так і для новостворених, які лише формують свій виробничий потенціал і не мають достатніх резервних фондів. Воно не обмежується лише компенсацією прямих збитків. Наявність страхового полісу дозволяє активніше використовувати кредитні ресурси для будівництва, придбання обладнання, поповнення товарних запасів тощо.

Нерідко страхування стимулює впровадження нових технологій, техніки та наукових розробок.

Особливо значущим є страхування в аграрному секторі, де існує велика кількість природних ризиків, що призводять до значних втрат. На сьогодні рівень страхового захисту сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств залишається вкрай низьким. Проведення аграрної реформи вимагає суттєвого посилення страхування на селі. Цьому сприятиме рішення про відновлення обов'язкового страхування врожаю зернових та цукрових буряків для підприємств усіх форм власності з частковою компенсацією страхових платежів з бюджету.

Негативним явищем є ігнорування страхування ризиків замовниками, підрядниками та іншими учасниками будівництва складних промислових, комунальних та транспортних об'єктів.

Перспективним напрямом є широке застосування зарубіжного досвіду страхування втрат від переривання виробництва на період, необхідний для відновлення зруйнованих об'єктів.

Страхування безпосередньо впливає на розвиток міжнародного бізнесу. Україна, розташована в центрі Європи, є перехрестям транспортних шляхів між Сходом і Заходом. Зростання товарообігу та транзитних вантажопотоків робить страхування вантажів, туристів, транспортних засобів та інвестиційних проектів невід'ємною умовою нормальних міжнародних відносин.

Цивілізований бізнес неможливий без страхування відповідальності партнерів за виконання контрактів, відповідальності виробника за якість продукції, відповідальності роботодавця перед працівниками та професійної відповідальності. Важливу роль у підвищенні комерційної дисципліни відіграє страхування юридичних витрат.

Таким чином, страхування майнових ризиків та розширення страхування відповідальності спрямовані на підтримку комерційної діяльності, від стану якої залежить задоволення потреб споживачів та наповнення бюджету [2, c. 191-193].

2. Страхування від втрат прибутку

В економічній літературі поняття фінансового ризику трактується неоднозначно. Зазвичай страхування фінансових ризиків розглядається у вузькому та широкому сенсі. У вузькому розумінні воно зводиться до страхування кредитних ризиків, тоді як широке розуміння охоплює всі види страхового захисту ризиків, що виникають у сфері фінансових відносин або призводять до фінансових втрат.

Відповідно до класифікації, запропонованої Першою директивою ЄЕС від 24 липня 1973 року, до групи фінансово-кредитних ризиків належать як ризики, пов'язані з наданням кредитів, так і ризики, що спричиняють інші фінансові збитки. Серед понад десяти ризиків фінансової групи найбільш загрозливим є ризик втрати прибутку, оскільки прибуток є ключовим показником діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. Тому страхування від втрат прибутку є найбільш показовим видом страхування фінансових ризиків.

На відміну від багатьох видів страхування, що захищають наявне майно, страхування від втрат прибутку є формою захисту від втрат майбутньої вигоди. Випадкова втрата очікуваного прибутку може статися через раптове скорочення виробництва або його повну зупинку. Збитки при цьому не обмежуються лише втратою майбутньої вигоди. До них додаються витрати на постійні потреби, необхідні для підтримки життєдіяльності підприємства та його повернення до попередньої виробничої програми. Крім того, якщо зупинка сталася через непередбачувану подію, збитки можуть зрости через витрати на протидію її наслідкам. Отже, втрата майбутньої вигоди та її страховий захист ніколи не існують окремо.

Страхування від втрат прибутку є комплементарним для багатьох базових видів страхування. Найчастіше воно приєднується до страхування від ризику вогню. Цей комплексний вид страхування може здійснюватися у різних формах, включаючи форму "від усіх ризиків" або форму FLEX, яка передбачає стандартне об'єднання ризиків: Fire (вогонь), Lighting (удар блискавки), Explosion (вибух). Виникнення цих традиційних ризиків призводить не лише до кількісних втрат майна, а й до тимчасової зупинки чи уповільнення виробництва, а отже, і до втрати очікуваного прибутку [8, c. 221-224].

Враховуючи значну поширеність ризику вогню, вогневе страхування є найпопулярнішою базою для страхування від втрат прибутку. У світовій практиці страховий захист очікуваного прибутку також ґрунтується на інших майнових видах страхування. Прикладами є MLOP (Machinery Loss of Profit Insurance) — страхування від втрати прибутку через аварію машин, та ALOP (Advance Loss of Profits) — страхування втрат прибутку, спричинених затримкою початку виробництва через модернізацію чи реконструкцію.

Звичайне майнове страхування часто покриває лише незначну частину втрат, яких зазнає підприємство. Набагато більшими можуть бути втрати від неотримання очікуваного прибутку. Однак базове майнове страхування має на меті забезпечити кошти для відтворення знищених засобів виробництва. Для цього найбільш бажаним є страхування основних фондів за новою вартістю від базових ризиків.

Така форма страхової відповідальності, що передбачає принцип "нове за старе", коли страхова сума визначається на рівні відновлюваної вартості, була запроваджена в Німеччині та Австрії ще в 1929 році, переважно для ризику вогню. Це страхування є середнім типом між страхуванням реальних майнових втрат у залишковій вартості та страхуванням втрат очікуваної вигоди.

Страхове відшкодування при страхуванні у "новій вартості" дозволяє своєчасно відновити виробничий процес, перерваний через випадкову подію. Страхування від втрати прибутку передбачає виплату відшкодування, яке замінює регулярне надходження коштів, необхідних для подолання господарських труднощів та збереження фінансової стабільності на рівні, який був би досягнутий без настання страхового випадку.

Страхова відповідальність при страхуванні від втрат прибутку є збірною і включає такі види збитків:

• постійні витрати, які є необхідними навіть під час перерви виробничого процесу;
• прирости витрат на виробництво та додаткові витрати, спрямовані на зменшення спаду виробництва після страхового випадку. Це може включати оренду додаткових площ, машин, оплату понаднормової роботи тощо;
• втрата прибутку, що обчислюється за спеціальною методикою. Крім втрати прибутку через пошкодження майна, прибуток може бути втрачений також у разі настання страхового випадку у постачальника (кооперанта). Постачальник, зазнавши майнових втрат, не зможе виконати зобов'язання, що призведе до таких самих негативних наслідків, як і перерва власного виробництва. Це стало підставою для додаткового страхового захисту, який отримав назву Contingency Business Interruption — страхування від випадкового переривання бізнесу, що може охоплювати ті ж ризики, що й основне страхування від втрати прибутку [11, c. 214-216].

Загальний обсяг відповідальності страховика визначається страховою сумою, яка обчислюється на основі передбачуваного прибутку та постійних витрат за господарський рік. У практиці використовується поняття прибутку-брутто, яке складається з двох частин: власне прибутку (прибуток-нетто) та постійних витрат, що є чистими втратами в умовах простою.

На відміну від постійних, змінні витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом: це сировина, матеріали, транспортні витрати тощо. Однак поділ витрат на постійні та змінні не завжди є простим і потребує ретельного аналізу конкретної ситуації, враховуючи дані бухгалтерського обліку та особливості технології. Вагомим елементом є витрати на оплату праці виробничого персоналу, які за своєю суттю є змінними, але з позиції соціальної політики страхувальник не може їх уникнути, оскільки має зберегти кваліфікований персонал.

Якщо виробничий оборот ідентичний виручці від реалізації, то величину прибутку-брутто можна обчислити спрощеним методом — відніманням від обороту суми змінних витрат.

Прибуток-брутто обчислюється за спеціальною методикою та має бути підтверджений аудитором. Розрахунок є необхідним доповненням до заяви про страхування. При визначенні страхової суми враховуються всі чинники, що впливають на виробничий оборот: сезонність, позиція на ринку, тренди розвитку підприємства та галузі, показники попередніх років. Дотримання цих вимог дозволяє максимально точно передбачити обсяги майбутніх виплат.

Особливістю страхування від втрат прибутку є те, що обсяг збитку залежить не стільки від розміру знищень, скільки від тривалості перерви виробництва. Чинник часу характеризується специфічним параметром — терміном відшкодування, який є розрахунковим періодом, протягом якого нагромаджуються негативні результати від перерви [14, c. 164-166].

Тривалість цього періоду визначається страхувальником і має відповідати часу, необхідному для досягнення попереднього обсягу виробничого обороту. Розрахунок зазвичай доручається менеджерам ризику або брокерам, які враховують конструкцію об'єктів, вид діяльності, складність технології та доступ до фінансових ресурсів.

Страховик зазвичай погоджується із запропонованим терміном відшкодування, який є періодом відповідальності за втрату прибутку. Тривалість терміну є найважливішим чинником впливу на страхову суму. При термінах коротших за 12 місяців страховики застосовують таблиці фракційного типу, де для коротших термінів страхова сума встановлюється відносно вищою. Найпоширенішим є термін від кількох місяців до одного року.

Страхові тарифи розраховуються згідно із загальною методикою з урахуванням особливостей оцінки ризику. Ризик втрати прибутку є похідним від ризику майнових збитків, але між ними немає кількісної залежності: навіть незначна шкода може призвести до повної зупинки виробництва. Тариф має враховувати ймовірність настання:

• базового ризику (пошкодження або знищення майна);
• ризику сповільнення або зупинення виробничого процесу.

При калькуляції тарифу також враховуються особливості діяльності страхувальника:

• сезонність виробництва;
• тривалість терміну відшкодування;
• характер конкуренції в галузі;
• частка власної участі у фінансуванні ризику. Власна участь може становити, наприклад, 5 робочих днів, що означає початок відповідальності страховика з шостого дня перерви [9, c. 56-58].

3. Значення страхування збитків, завданих бізнесу при його зупинці

Страхування нерозривно пов'язане з підприємницькою діяльністю, яка завжди супроводжується ризиком. Страхування створює фінансові гарантії стабільності та прибутковості виробництва на випадок несприятливих ситуацій, з якими рано чи пізно стикається кожна підприємницька структура в умовах мінливого ринку. Воно є не лише способом захисту від стихійних лих, а й засобом подолання несприятливих періодів у ринковій кон'юнктурі.

Для підприємця виняткове значення має страхування від політичних, комерційних, правових та технічних ризиків, яке також сприяє впорядкуванню фінансових та юридичних взаємозв'язків між суб'єктами ринку.

Оскільки метою підприємницької діяльності є отримання прибутку, особливо важливим є страхування від його втрати або неотримання очікуваних доходів.

Прийнято вважати, що фактори, які спричиняють втрату прибутку, поділяються на дві групи причин.

Перша група включає порушення нормального виробничого процесу через стихійні лиха, аварії та інші непередбачувані події. Друга група пов'язана зі зміною ринкової кон'юнктури, погіршенням умов виконання контрактів постачальниками або відмовою споживачів від замовленої продукції.

Прибуткова діяльність передбачає постійне оновлення основних активів, впровадження нових технологій та заміну традиційних матеріалів. Неможливо вистояти в конкурентній боротьбі без пошуку резервів підвищення ефективності, а отже, без розумного ризику, який може призвести до втрат. Страхування від таких втрат є важливою підтримкою для підприємців в освоєнні досягнень науково-технічного прогресу.

В умовах становлення ринкової економіки саме страхування стає об'єктом комерційної діяльності. Страховик, беручи на себе відповідальність за певні активи чи операції, сам ризикує. Тому він може братися за види страхування з підвищеною небезпекою, хоча багато з них можуть стати об'єктом взаємного страхування.

З розширенням ринкових форм господарювання потреба у страховому захисті підприємницьких структур зростатиме, як і їх кількість. Водночас можливості страхування розвиватимуться завдяки зміцненню фінансового становища страховиків [6, c. 161-163].

Висновки

Пошкодження або зруйнування основних активів може спричинити непрямі збитки, які також підлягають страхуванню. Для їх організації використовуються ті ж принципи, що й для страхування від збитків через перерви у виробництві.

Разом з тим, страхування непрямих збитків має певні особливості. Страхування від простоїв розраховане на відшкодування збитків на основі середнього рівня прибутку. Однак застосування нової техніки та технологій, за деякими винятками, сприяє збільшенню норми прибутку. Тому втрати від невиявлених дефектів технічних засобів чи зниження ефективності їх потенціалу можуть значно перевищувати звичайні збитки від зупинки виробництва. Враховуючи це, страхування непрямих збитків від пошкодження нової техніки правомірно проводити з урахуванням необхідності відшкодування підвищених результатів від їх застосування.

Дане страхування здійснюється згідно з правилами страхування від ризику понесення збитків внаслідок перерви у виробничій діяльності.

Страхування ризику понесення збитків внаслідок перерви у виробничій діяльності надається як доповнення до страхування майна.

Список використаної літератури

1. Алєксєєв І. Страхові послуги: Навчальний посібник для студ. 4 курсу спец. / Ігор Алєксєєв, Ірина Кондрат, Ната-ля Ярошевич,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів: Вид-во Національного ун-у "Львівська політехніка", 2006. - 203 с.

2. Бігдаш В. Страхування: Навчальний посібник/ Володимир Бігдаш,; Міжрегіональна академія управління персоналом. - К.: МАУП, 2006. - 444 с.

3. Базилевич В. Страховий ринок України: монографія/ Віктор Базилевич,. - К.: Знання, 1998. - 371 с.

4. Базилевич В. Страховий ринок України: природа та особливості функціонування: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. доктора економ. наук: Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія/ Віктор Базилевич,; Київський ун-т ім. Т.Г.Шевченка. - К., 1998. - 35 с.

5. Внукова Н. Страхування: Навч.-метод. посібник/ Наталія Внукова, Віталій Успаленко, Людмила Временко,; За заг. ред. Н. Внукової. - Харків: Бурун Книга, 2004. - 371 с.

6. Говорушко Т. Страхові послуги: Навчальний посібник/ Тамара Говорушко,; М-во освіти і науки України, Укр. нац. ун-т харчових технологій. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 397 с.

7. Охріменко О. Страхування у сфері туризму та готельного господарства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Оксана Охріменко,; Ред. Т.Ю. Ходирева; Київський ун-т туризму, економіки і права. - К.: Вища школа, 2003. - 257 с.

8. Плиса В. Страхування: Навчальний посібник/ Володимир Плиса,. - К.: Каравела, 2006. - 391 с.

9. Стожок Л. Страхування: Навчальний посібник для дистанційного навчання/ Людмила Стожок,; Ред. Г. Г. Старостенко; Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна". - К.: Університет "Україна", 2005. - 162 с.

10. Страхування: Навч.-метод. посібник/ За заг. ред. О.О.Гаманкової; М-во освіти і науки України; КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2000. - 117 с.

11. Страхування: Підручник/ М-во освіти і науки України, КНЕУ, Українська фінансово-банківська школа; Керівник авт. колективу і наук. ред. Семен Осадець,. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

12. Таркуцяк Анатолій Олександрович. Страховий менеджмент: Метод. матеріали і рекомендації для студ. Київського ун-ту права / Київський ун-т права. — К., 2000. — 26с.

13. Ткаченко Н. Страхування: Навчальний посібник для самостійної роботи студентів/ Наталія Володимирівна Ткаченко. - К.: Ліра-К, 2007. - 375 с.

14. Федоренко В. Страховий та інвестиційний менеджмент: Підручник / Міжрегіональная академія управління персоналом / Валентин Григорович Федоренко (наук.ред.). — К. : МАУП, 2002. — 344с.