Становлення і розвиток податкової служби України

Вступ

Державна податкова служба України бере свій початок із січня 1990 року, коли Постановою Ради Міністрів СРСР від 24.01.1990 № 76 «Про Державну податкову службу» було започатковано її створення. Раніше ці функції виконували фінансові органи, на які й досі покладено обов'язки з планування та виконання бюджету. На сьогодні в Україні чинним є Закон «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями). До серпня 1996 року структура служби складалася з двох окремих підрозділів: податкової інспекції та податкової поліції.

При цьому податкова інспекція перебувала у підпорядкуванні Міністерства фінансів, а податкова поліція — Міністерства внутрішніх справ.

З метою підвищення ефективності контрольної діяльності у сфері оподаткування, починаючи з листопада 1996 року, ці два підрозділи було об'єднано в єдиний орган — Державну податкову адміністрацію (ДПА).

ДПА функціонує без галузевої підпорядкованості, маючи статус, прирівняний до міністерства.

1. Етапи розвитку системи державної податкової служби України

Фундамент для формування структури податкової служби було закладено постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 квітня 1990 року № 74 «Про створення державної податкової служби в Українській РСР». Цей документ передбачав створення податкової служби в системі Міністерства фінансів УРСР до 1 липня 1990 року. Відповідальність за виконання цього завдання покладалася на Міністерство фінансів УРСР та виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів. Структура новоствореної служби включала Державну податкову інспекцію Міністерства фінансів УРСР та відповідні інспекції на місцях (в областях, районах, містах). Інспекції нижчого рівня підпорядковувалися вищим. Згідно з наказом Міністерства фінансів УРСР, посаду заступника Міністра фінансів — начальника Державної податкової інспекції обійняв Тентюк Віктор Петрович, а його заступником став Шитря Олексій Іванович. Пізніше керівництво службою перейшло до Ільїна Віталія Никифоровича.

У 1990 році загальна чисельність працівників державних податкових інспекцій по республіці налічувала 12053 особи. Перед ними стояло завдання контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджету податків та інших обов'язкових платежів, встановлених законодавством СРСР та УРСР.

У тому ж 1990 році було ухвалено першу редакцію Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Цей Закон (від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ), враховуючи положення Декларації про державний суверенітет, визначив права, обов'язки та відповідальність державних податкових інспекцій у процесі стягнення податків та інших обов'язкових платежів, контролю за їх обчисленням і сплатою, а також за дотриманням податкового законодавства. Цим же законом було започатковано формування структури служби: вона створювалася при Раді Міністрів УРСР і складалася з Головної державної податкової інспекції УРСР та інспекцій в областях, районах, містах. Постановою Верховної Ради УРСР від 4 грудня 1990 року № 510-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону Української РСР „Про державну податкову службу в Українській РСР”» Раді Міністрів доручалося забезпечити на 1991-й та наступні роки виділення транспорту, комп'ютерної техніки, службових приміщень, лімітів на житлове будівництво та фінансування витрат на утримання служби. Указом Верховної Ради УРСР від 4 січня 1991 року № 622-ХІІ «Про внесення змін і доповнень...» фінансування податкових інспекцій та призначення їх працівників було перенесено на 1 січня 1992 року. До цього часу функції Головної державної податкової інспекції УРСР виконувала Державна податкова інспекція Міністерства фінансів УРСР [4, c. 85-86].

Зміни, внесені Законом України від 7 липня 1992 року № 2555-ХІІ, визначили, що державна податкова служба діє при Міністерстві фінансів України у складі Головної державної податкової інспекції України та інспекцій в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах.

У тому ж році постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1992 року № 559 «Питання державної податкової служби України» було створено управління податкових розслідувань у складі Головної державної податкової інспекції та відповідні підрозділи на місцях. Це робилося для запобігання, виявлення та припинення порушень податкового законодавства, а також для забезпечення безпеки працівників служби. Ця постанова також встановлювала граничну чисельність апарату, його структуру, запроваджувала спеціальні звання та посадові оклади, створювала колегію та вирішувала питання матеріально-технічного забезпечення.

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 1993 року № 570 «Про вдосконалення діяльності державної податкової служби та зміцнення її матеріально-технічної бази» зумовила перебудову структури податкових інспекцій за функціональним принципом, з урахуванням світового досвіду. У їх складі з'явилися ревізійні підрозділи та підрозділи обслуговування платників податків. Також планувалося збільшення чисельності працівників служби протягом 1993-1995 років.

Згідно із Законом України від 30 червня 1993 року № 3341-ХІІ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», органи державної податкової служби було віднесено до державних органів, що беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю.

У зв'язку з цим, Закон України від 24 грудня 1993 року № 3813-ХІІ виклав у новій редакції Закон «Про державну податкову службу в Україні», визначивши статус служби, її функції та правові основи діяльності.

Відповідно до цієї редакції, державна податкова служба складалася з Головної державної податкової інспекції України та інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і діяла при Міністерстві фінансів України, підпорядковуючись йому.

Остаточну структуру податкової служби було визначено указами Президента України від 22 серпня 1996 року № 760/96 та від 30 жовтня 1996 року № 1013/96 [2, c. 91-93].

Указом від 22 серпня 1996 року № 760/96 «Про створення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» на базі ліквідованих Головної державної податкової інспекції України та місцевих інспекцій було утворено Державну податкову адміністрацію України та відповідні адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах. ДПА України визначалася як центральний орган виконавчої влади, а її Голова за посадою прирівнювався до міністра.

Указом від 30 жовтня 1996 року № 1013/96 «Питання державних податкових адміністрацій» було затверджено структуру ДПА, до складу якої увійшло Головне управління податкової міліції.

Закон України від 5 лютого 1998 року № 83/98-ВР вніс відповідні зміни до Закону «Про державну податкову службу в Україні». Система органів податкової служби стала включати ДПА України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державні податкові інспекції в районах, містах та районах у містах. У складі цих органів було передбачено спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями — податкову міліцію. Таким чином, податкова служба вийшла з підпорядкування Міністерства фінансів і стала центральним органом виконавчої влади з жорсткою вертикальною структурою. До її складу було передано спеціальні підрозділи МВС по боротьбі з кримінальним ухиленням від оподаткування. Структура служби зазнала докорінних змін, було виділено додаткові джерела фінансування для розвитку матеріальної бази та створено відомчий вищий навчальний заклад для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Подальший розвиток нормативно-правової бази знайшов відображення у Положенні про Державну податкову адміністрацію України, затвердженому Указом Президента України від 13 липня 2000 року № 886/2000. Це Положення закріпило завдання, функції та права ДПА України, визначивши її як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики.

Наступним кроком стало створення Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби України як самостійного підрозділу ДПА з правами юридичної особи. Це було зроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2000 року № 1454.

Для посилення державного контролю у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на виконання Указу Президента України від 11 липня 2001 року № 510/2001 та постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2001 року № 940, у складі ДПА України було утворено Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Цей департамент також отримав статус самостійного функціонального підрозділу з правами юридичної особи. Аналогічні регіональні управління були створені у складі ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

На виконання Указу Президента від 19 липня 2001 року № 532/2001, з метою вдосконалення боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та створення комплексної системи контролю за сумнівними операціями, у складі ДПА України було утворено Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Указом Президента України від 03 березня 2005 року № 412/2005 Головою Державної податкової адміністрації України було призначено Кірєєва Олександра Івановича.

До нього цю посаду обіймали: Микола Янович Азаров, Юрій Федорович Кравченко, Федір Олексійович Ярошенко [5, c. 132-134].

2. Структура податкової служби та її функції

Структуру ДПА України можна представити наступним чином:

До складу органів ДПС входять спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями — податкова міліція, а також три самостійні департаменти:

• Департамент з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів;
• Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
• Департамент розвитку та модернізації податкової служби.

Вищою ланкою ДПС є Головна ДПА, до функцій якої належать:

1. розробка інструктивного та методологічного забезпечення податкової роботи в Україні;
2. затвердження форм податкової звітності;
3. інформаційно-консультативна робота серед низових ланок ДПА та платників податків;
4. організаційна робота щодо автоматизації діяльності ДПА;
5. кадрова політика.

Середня ланка податкової служби представлена ДПА в областях, Автономній Республіці Крим, містах Севастополі та Києві, а також у містах з районним поділом. Її головне призначення — консультативна робота та забезпечення зв'язку між низовими ДПІ та Головною ДПА України. Очолюють середню ланку голови, які призначаються Кабінетом Міністрів України за поданням голови ДПС України.

Низова ланка включає ДПІ в районах, у містах без районного поділу та в районах міст.

Керівництво ДПІ здійснюють начальники, які призначаються Головою ДПА України за поданням відповідних підрозділів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Основні функції низової ланки включають:

1. здійснення контролю за додержанням платниками податків законодавства щодо оподаткування;
2. ведення повного і своєчасного обліку платників податків і податкових надходжень;
3. перевірка законності у сфері валютних операцій;
4. забезпечення застосування і своєчасності стягнення сум фінансових санкцій та адміністративних стягнень.

До фінансових санкцій відносять:

1. Штрафи:
   • а) 10 % за несвоєчасність подання податкового звіту і несвоєчасність сплати податку;
   • б) у двократному розмірі від донарахованої суми — у разі виявлення порушення податковим інспектором;
   • в) у 5-кратному розмірі — якщо є повторне виявлення порушення законодавства протягом одного оподаткованого періоду.
2. Пеню за несвоєчасність надходження податків до бюджету. За несвоєчасне подання фінансового звіту пеня не нараховується. Якщо справляння пені не передбачено законами про окремі податки, тобто не встановлено їх розмір — вона нараховується в розмірі 120 % облікової ставки НБ України.

Адміністративні стягнення, на відміну від фінансових санкцій, які накладаються на фізичних та юридичних осіб (СПД), застосовуються безпосередньо до посадових осіб підприємств, установ, організацій:

• а) від 5 до 10 нмдг у разі порушення законодавства щодо оподаткування;
• б) від 10 до 15 нмдг на посадових осіб, які допустили повторне порушення протягом одного податкового періоду;
• в) від 10 до 20 нмдг на посадових осіб, які порушили права податкових інспекторів; не забезпечили належне проведення податкових перевірок; ухилялись від сплати податків; на працівників банків, які порушують черговість надходження платежів до бюджету.

1. При зупинення операцій підприємства по розрахунковому рахунку.
2. Обстежувати будь-які виробничі, складські, торгові приміщення і вимагати від керівників будь-які первинні та інші бухгалтерські документи.

ДПА повинна забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниці як по роботі ДПА, так і платників податків [1, c. 3-6].

3. Звання та ранги працівників ДПА. Призначення та функції податкової міліції

Працівникам ДПА в Україні присвоюються спеціальні звання та ранги. Звання:

• головний державний радник податкової служби (Голова ДПА України, якого призначає президент за поданням прем'єр-міністра України);
• державний радник податкової служби 1, 2, 3 рангів;
• радник податкової служби 1, 2, 3 рангу;
• головний податковий інспектор 1, 2, 3 рангу;
• старший податковий інспектор 1, 2, 3 рангу;
• податковий інспектор 1, 2, 3 рангу.

Структурним підрозділом ДПА є підрозділи податкової міліції. До її складу входять:

• Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової міліції, Управління боротьби з корупцією в органах ДПС, Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
• управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи боротьби з корупцією в органах ДПС відповідних ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
• відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних ДПІ в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних ДПІ.

У складі податкової міліції діє спеціальний структурний підрозділ, який проводить роботу з боротьби із незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Основним призначенням цих підрозділів є детальне розслідування випадків ухиляння від сплати податків та притягнення винних до відповідальності.

Податкова міліція виконує такі функції:

1. приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини та правопорушення, що належать до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і ухвалює щодо них передбачені законом рішення;
2. здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків;
3. виявляє причини й умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів щодо їх усунення;
4. забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;
5. запобігає корупції та іншим посадовим порушенням серед працівників ДПС;
6. збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.

Ці підрозділи функціонують на всіх рівнях: вищому, проміжному та низовому. В окремих випадках на низовому рівні дозволяється створення регіональних управлінь та відділів податкових розслідувань, що обслуговують декілька низових ланок.

Податкова міліція має право застосувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю [3, c. 47-49].

Висновки

На сьогодні Державна податкова адміністрація України забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері. Виходячи з цього, ДПА України в повному обсязі, своєчасно та якісно забезпечує виконання покладених на неї завдань, а саме:

• здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);
• здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
• здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;
• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
• формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;
• роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;
• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
• запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
• забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;
• розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
• ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
• розподіл спирту між суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання спирту та здійснення контролю за його цільовим використанням.

Список використаної літератури

1. Задояний М. Організаційні проблеми ставлення та розвитку державної податкової служби України //Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - № 7. - C. 3-9

2. Золотарьова М. Історія, проблеми та перспективи розвитку державних податкових інспекцій як місцевих ланок державної податкової служби України //Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 6. - C. 91-93

3. Карпінський Б. Напрями розвитку управління людськими ресурсами в органах Державної податкової служби //Україна: аспекти праці. - 2007. - № 2. - C. 46-51: с

4. Манжула А. Етапи розвитку системи державної податкової служби України //Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 11. - C. 85-88.

5. Попова В. Періодизація еволюційного розвитку державної податкової служби України //Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2007. - № 3. - C. 126-146