Ринковий механізм: попит, пропозиція, рівноважна ціна

Вступ.

1. Еластичність попиту та пропозиції

2. Рівноважна ціна. Поняття ринкової рівноваги та її порушення.

Висновки.

Література.

Вступ

Економічна діяльність, що охоплює виробництво, обмін, розподіл і споживання благ, завжди пов'язана з необхідністю здійснення вибору її учасниками. Підприємці обирають найпривабливіші ринки збуту, джерела сировини, напрями розвитку чи згортання бізнесу; споживачі, своєю чергою, розподіляють обмежені ресурси між товарами та послугами, які найкраще задовольняють їхні потреби.

Такі категорії, як «вартість», «корисність», «попит», «пропозиція» та «ціна», є основоположними в економічній теорії. Їх дослідженню присвятили праці відомі науковці: А. Сміт, Д. Рікардо, Л. Вальрас, М. Туган-Барановський, А. Маршалл. Окрім теоретичного значення, ці поняття мають велику практичну цінність, оскільки ринки не існують ізольовано: зміна попиту чи пропозиції на одному з них може спричинити певну реакцію на інших. Наприклад, скорочення квот на видобуток нафти країнами ОПЕК може призвести до зростання цін на акції нафтопереробних компаній у Нідерландах, а низький урожай пшениці в Україні через ланцюг взаємопов'язаних ринків вплине на вартість комунальних послуг.

Мета цієї роботи — розглянути механізми встановлення ринкової рівноваги, проаналізувати ключові поняття ринкової економіки: «попит», «пропозиція», «величина попиту та пропозиції», «еластичність», «рівноважна ціна», а також визначити регулюючу роль держави в цих процесах.

1. Еластичність попиту та пропозиції

Виторг (загальний дохід) розраховується як добуток ціни товару на величину попиту. Цінова еластичність попиту показує, як відносна зміна ціни впливає на відносну зміну обсягу попиту. Цей показник дозволяє визначити, що станеться із загальним виторгом продавців (або сукупними витратами покупців) при зміні ціни. Найпростіший спосіб оцінити еластичність — простежити за динамікою загального виторгу.

Еластичний попит (Ed>1). Якщо попит є еластичним, зниження ціни спричиняє зростання загального виторгу. Це пояснюється тим, що збільшення обсягу продажів компенсує втрати від нижчої ціни за одиницю продукції. І навпаки, підвищення ціни за еластичного попиту призводить до зменшення загального виторгу. Отже, за еластичного попиту зміна ціни та зміна виторгу відбуваються у протилежних напрямках.

Коли незначні коливання ціни призводять до суттєвої зміни обсягу придбаної продукції, такий попит вважається відносно еластичним, або просто еластичним [8, c. 117].

Нееластичний попит (Ed<1). У випадку нееластичного попиту зниження ціни веде до зменшення загального виторгу, оскільки зростання продажів не покриває втрат від зниження ціни. Зворотна ситуація також вірна: підвищення ціни при нееластичному попиті збільшує загальний виторг. Таким чином, за нееластичного попиту зміна ціни викликає зміну виторгу в тому ж напрямку.

Одинична еластичність (Ed=1). У цьому випадку зміна ціни (як підвищення, так і зниження) не впливає на загальний виторг. Втрати від зниження ціни повністю компенсуються зростанням обсягу продажів, і навпаки.

Коли процентна зміна ціни та викликана нею процентна зміна кількості продукції є рівними, таку ситуацію називають одиничною еластичністю.

Властивості еластичності

Еластичність не є сталою величиною і змінюється залежно від цінового інтервалу. Для типових кривих попиту еластичність є вищою у верхньому лівому куті графіка та нижчою у правому нижньому. Це пов'язано з арифметикою розрахунку: на верхній ділянці кривої велика зміна кількості продукції ділиться на меншу зміну ціни, що дає високий коефіцієнт еластичності. На нижній ділянці ситуація протилежна: невелика зміна кількості ділиться на значну зміну ціни, що свідчить про нееластичний попит.

Важливо розуміти, що нахил кривої попиту не є надійним індикатором еластичності. Нахил відображає абсолютні зміни ціни та кількості, тоді як еластичність оперує відносними (процентними) змінами. Крива попиту зазвичай має крутіший нахил при високих цінах і пологіший — при низьких, що може створювати хибне враження про зв'язок еластичності з рівнем цін. Однак розрахунки за формулою еластичності та аналіз сумарного виторгу свідчать про протилежне. Розбіжність між нахилом та еластичністю можна продемонструвати, обчисливши показники еластичності для різних точок на прямолінійній кривій попиту: нахил залишається сталим, але еластичність змінюється від високої (при високих цінах) до низької (при низьких цінах).

Еластичність пропозиції показує, наскільки відсотків зміниться обсяг запропонованого товару при зміні його ціни на 1%. Цей показник може розраховуватися як для окремого підприємства, так і для галузі загалом, використовуючи відповідні криві пропозиції.

Пропозиція вважається еластичною, якщо коефіцієнт еластичності більший за 1, і нееластичною, якщо він менший за 1. Оскільки ціна та обсяг пропозиції змінюються в одному напрямку, коефіцієнт еластичності пропозиції завжди є додатним.

Основними чинниками, що впливають на цінову еластичність пропозиції, є:

1. Час. Зростання ціни стимулює виробників збільшувати обсяги продажу, але для розширення виробництва потрібен час. Наприклад, якщо зростає ціна на цукор, збільшити виробництво цукрових буряків можна не раніше наступного сезону. Отже, еластичність пропозиції зростає з часом. Процес адаптації пропозиції включає кілька періодів:
   • Миттєвий період. У перший день після зміни ціни пропозиція є абсолютно нееластичною. Крива пропозиції має вигляд вертикальної лінії, оскільки продавці не можуть швидко змінити кількість товару на ринку.
   • Короткостроковий період. Протягом кількох тижнів пропозиція має низьку еластичність. Виробники, переконавшись у стійкості зміни ціни, можуть максимально використати наявні резерви для збільшення виробництва.
   • Довгостроковий період. З часом пропозиція стає значно еластичнішою, оскільки виробники мають можливість побудувати нові потужності, впровадити нові технології та розширити виробництво.
2. Вартість розширення виробництва. Якщо продукт є технологічно складним, розширення його виробництва потребує значних капіталовкладень. Тому навіть суттєве підвищення ціни може не стимулювати багатьох виробників, що робить пропозицію нееластичною.
3. Можливості та вартість зберігання. При зниженні ціни виробник може обрати між продажем за низькою ціною та складуванням продукції. Якщо складські приміщення доступні та недорогі, а продукт може довго зберігатися, еластичність пропозиції підвищується.
4. Взаємозамінюваність ресурсів. Якщо фактори виробництва (праця, земля, капітал) можуть бути швидко переорієнтовані з виробництва одного товару на інший, еластичність пропозиції є високою. Наприклад, пропозиція конкретного злаку (жита) є еластичнішою, ніж пропозиція зернових загалом, оскільки ресурси легко перемістити між виробництвом різних злаків, але складніше — у тваринництво [9, c. 309-311].

2. Рівноважна ціна. Поняття ринкової рівноваги та її порушення

В економічній теорії адміністративно-командної системи поширеною була думка, що ринкова економіка капіталізму розвивається хаотично.

Однак насправді ринкова економіка має здатність до саморегулювання. Цей процес відбувається під впливом вільної конкуренції, постійних коливань цін та узгодження економічних процесів через співвідношення попиту і пропозиції.

Незважаючи на можливі прорахунки, для кожного товару встановлюється певний рівень ціни, що відображає рівновагу між попитом і пропозицією. Система саморегулювання забезпечує конкретну рівновагу в кожен момент часу, і ця рівновага є досить ефективною.

За такої рівноваги обсяг випуску продукції досягає економічно доцільного рівня, а витрати факторів виробництва — мінімального. Як влучно зауважує П. Самуельсон, людям, які віддають перевагу яблукам, ніхто не нав'язує апельсини, і навпаки.

Автором теорії загальної рівноваги є відомий швейцарський економіст Леон Вальрас (1834–1910), професор Лозаннського університету, француз за походженням. Він був одним із засновників теорії граничної корисності, але найбільшу славу йому принесла теорія рівноваги, розроблена на основі математичних методів.

Л. Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки можливе встановлення рівноваги на основі співвідношення попиту та пропозиції. Вільна конкуренція забезпечує формування рівноважної ціни.

Рівноважна ціна — це ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції, тобто відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів. Така ціна не створює стимулів для зростання чи зниження обсягів виробництва.

Окрім таких категорій, як товар і гроші, ринковій економіці притаманні попит, пропозиція та їх рівновага.

Попит — це бажання та готовність покупців придбати товар. Пропозиція — це бажання та готовність продавців реалізувати товар.

Серед багатьох чинників, що впливають на попит, основними є економічні: ціна даного товару, ціни на інші товари, доходи споживачів, їхні смаки та вподобання, очікування, кількість покупців тощо.

Якщо зафіксувати всі фактори, окрім ціни товару, отримаємо функцію попиту від ціни, яку можна записати так:

Qd = f(p),

де Qd — обсяг попиту (кількість товару, яку покупці готові придбати за певною ціною); р — ціна товару. Чим вища ціна, тим менша величина попиту, і навпаки. Ця залежність відома як закон попиту. Його можна проілюструвати кривою попиту (мал. 1, крива D).

Наприклад, при зниженні ціни товару з 5 до 2 грн обсяг попиту зростає з 2 до 4 одиниць [227-229].

Ринкова пропозиція — це готовність виробників продавати певний товар, або кількість товару, яку продавці готові запропонувати за даною ціною.

На пропозицію впливають такі чинники, як ціна даного товару, ціни інших товарів, технологія виробництва, податки, дотації, кількість продавців тощо.

Зафіксувавши всі фактори, окрім ціни товару, отримаємо функцію пропозиції:

Qs = f(p),

де Qs — обсяг пропозиції товару за певний час; р — ціна товару.

Чим вища ціна, тим більша кількість товару пропонується на ринку. Ця пряма залежність називається законом пропозиції (мал. 2).

Наприклад, при зростанні ціни з 1 до 3,5 грн обсяг пропозиції збільшується з 2 до 4 одиниць товару.

Ринкова рівновага — це ситуація, за якої обсяг попиту та обсяг пропозиції збігаються, тобто наміри покупців і продавців узгоджуються. Графічно рівновага зображується точкою перетину кривих попиту та пропозиції. Цю точку називають точкою ринкової рівноваги, відповідну ціну — рівноважною ціною, а обсяг — рівноважною кількістю продукції.

Графічне зображення ринкової рівноваги наведено на мал. 3, де Е — точка рівноваги, Ро — рівноважна ціна, Qo — рівноважна кількість продукції.

Коли обсяг попиту збігається з обсягом пропозиції, ринкова ціна дорівнює рівноважній. Якщо попит зростає (зменшується) за незмінної пропозиції, ціна на товар зростає (зменшується). Якщо ж пропозиція зростає (зменшується) за незмінного попиту, ціна зменшується (зростає).

Якщо ціна встановлюється вище рівноважної, пропозиція перевищує попит, що призводить до надлишку продукту. Якщо ціна нижча за рівноважну, попит перевищує пропозицію, що спричиняє дефіцит товару.

Висока ціна стимулює виробників збільшувати обсяги виробництва, але надлишок пропозиції змушує їх конкурувати та знижувати ціни. Дефіцит, своєю чергою, змушує споживачів конкурувати між собою та пропонувати вищі ціни.

Механізм конкурентного ціноутворення є реальним інструментом, який, попри можливі відхилення, повертає ціну до рівня, що врівноважує попит і пропозицію, узгоджуючи інтереси виробників і споживачів.

Рівноважна ціна не лише балансує попит і пропозицію, але й сигналізує про раціональний розподіл ресурсів, виступаючи засобом саморегулювання відносин між покупцями та продавцями [6, c. 314-316].

Висновки

Аналіз попиту та пропозиції демонструє, як ринковий механізм вирішує три фундаментальні економічні проблеми: що виробляти, як виробляти і для кого виробляти. Він показує, як «голосування» грошима визначає ціни та обсяги різних товарів.

Крива попиту відображає зв'язок між величиною попиту та ціною товару за інших рівних умов. Більшість товарів підпорядковуються закону спадного попиту. Зміна таких факторів, як доходи споживачів, їхні смаки, кількість населення чи ціни на споріднені товари, призводить до зміщення кривої попиту.

Крива пропозиції показує зв'язок між кількістю товару, яку виробники готові продати, та його ціною за інших рівних умов. Обсяг пропозиції перебуває у прямій залежності від ціни. На пропозицію також впливають інші фактори, зокрема вартість виробництва, ціни на ресурси, податки тощо.

Рівновага попиту та пропозиції на конкретному ринку досягається за ціни, за якої сили попиту та пропозиції зрівноважені. Рівноважна ціна — це ціна, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції.

Конкурентні ціни розподіляють обмежену пропозицію товарів між тими, хто має потребу та відповідну платоспроможність.

Правильне визначення оптимальних обсягів виробництва з урахуванням потреб споживачів сприяє досягненню рівноваги, яка є необхідною умовою функціонування будь-якого ринку, оскільки забезпечує прибуток виробникам та задоволення потреб споживачів. Для української економіки в сучасних умовах питання ціноутворення, дослідження попиту, визначення пропозиції, а також виважена державна політика щодо встановлення «стелі цін», запровадження чи скасування податків є запорукою економічного зростання.

Література

1. Андреюк Н. Мікроекономіка : Навч. посібник для студ. вузів/ Наталія Андреюк,. -К.: Кондор, 2004. -174 с.

2. Базілінська О. Мікроекономіка : Навчальний посібник/ Олена Базілінська, Оксана Мініна; За ред. Олени Базілінської; М-во освіти і науки України. -2-ге вид., перероб. і доп.. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -349 с.

3. Вініченко І. І. Мікроекономіка : Навч. посібник для студ. вузів/ І. І. Вініченко, Н. В. Дацій, С. О. Корецька; М-во освіти і науки України, ГУ "ЗІДМУ". -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -265 с.

4. Горобчук Т. Мікроекономіка : Навчальний посібник/ Тетяна Горобчук,; М-во освіти і науки України, Житомирський інженерно-технологічний ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -271 с.

5. Задоя А. Мікроекономіка : Курс лекцій та вправи: Навч. посібн./ Анатолій Задоя,. -К.: Знання, 2001. -211 с.

6. Кілієвич О. Мікроекономіка для аналізу державної політики : Підручник/ Олександр Кілієвич, Олександр Мертенс,. -К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2005. -655 с.

7. Косік А. Мікроекономіка : Навчальний посібник/ Алла Косік, Га-лина Гронтковська,; М-во освіти і науки України. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -415 с.

8. Лісовий А. Мікроекономіка : Курс лекцій: Навч. посібн./ Андрій Лісовий,. -К.: ЦУЛ, 2003. -191 с.

9. Мікроекономіка і макроекономіка : Підручник для студ. екон. спец.: У 2 ч., Ч. 1, Ч. 2/ Авт. Світлана Будаговська, Олександр Кілієвич, Інна Луніна та ін.; За заг. ред. С.Будаговської. -2-е вид.. -К.: Основи, 2001. -517 с.