Правила складання звіту про туристську подорож

Вступ

Звіт готує керівник подорожі разом із учасниками групи. Саме на основі цього документа маршрутно-кваліфікаційна комісія (МКК) ухвалює рішення про зарахування здійсненого походу.

Залежно від складності маршруту звіт може бути поданий у двох формах:

• усний звіт — для походів I–II категорії складності (к.с.);
• письмовий звіт — для подорожей III–VI к.с.

Обсяг і формат звіту визначає МКК ще на етапі розгляду заявочних документів. Відповідне рішення фіксується в маршрутній книжці.

До звіту обов’язково додаються:

• маршрутна книжка з відмітками про проходження початкового, проміжного та кінцевого пунктів, а також відмітками аварійно-рятувальних служб (якщо вони є);
• контрольні записки з перевалів або інших ключових точок маршруту;
• поштові квитанції, які підтверджують вчасне відправлення телеграм із контрольних пунктів;
• інші матеріали, що засвідчують проходження запланованого шляху;
• довідки про зарахування подорожі, оформлені на всіх учасників за встановленим зразком.

Якщо МКК висуває додаткові вимоги, вони лише розширюють типову структуру звіту й фіксуються в маршрутній книжці.

1. Вимоги до усного звіту

Туристські подорожі — це заходи, що передбачають пересування людини в природному середовищі з використанням технічних засобів або без них, самостійно чи в складі групи, з пізнавальною, оздоровчою, спортивною або іншою метою.

Такі подорожі організовуються відповідно до законодавства України та країни, територією якої пролягає маршрут, а також з урахуванням положень «Гаазької декларації по туризму», «Хартії туризму» та інших міжнародних документів у сфері туризму.

Туристські подорожі реалізуються через формування груп у різних організаційних формах: екскурсії, експедиції, походи.

Екскурсія — це колективне відвідування визначних місць учнівською та студентською молоддю з освітньою, навчально-виховною, науковою або розважальною метою.

Експедиція — це подорож учнівської та студентської молоді, що проводиться з метою вивчення історії рідного краю, довкілля, соціальних явищ, світової цивілізації, географічних, етнографічних чи історичних об’єктів та їх дослідження. Вона може відбуватися з використанням технічних засобів пересування або без них. Під час експедиції можливе подолання природних перешкод — перевалів, порогів, печер тощо.

Походи — це подорожі організованої групи учнівської та студентської молоді з активними формами пересування за визначеним маршрутом, під час яких долаються природні перешкоди різних категорій і ступенів складності (перевали, пороги, печери тощо). Такі походи називаються туристсько-спортивними.

Експедиції за метою та напрямом роботи поділяються на краєзнавчі, наукові тощо.

Ділянки маршрутів експедицій, які відповідають вимогам до туристсько-спортивних походів із певного виду туризму або містять локальні перешкоди, характерні для походів, розглядаються як маршрути з активними способами пересування. Категорія складності для них установлюється так само, як і для туристсько-спортивних походів [5, c. 31-32].

Туристський досвід і вік керівників, їхніх заступників та учасників експедицій без активних способів пересування мають відповідати встановленим вимогам. Оформлення документів і випуск групи на маршрут з активними способами пересування здійснюються за тими ж правилами, що й для походів відповідної складності.

Туристсько-спортивні походи класифікуються за видами туризму та рівнем складності. За видами туризму вони поділяються на пішохідні, лижні, гірські, водні, велосипедні, спелеологічні, автомобільні, мотоциклетні, вітрильні. Допускається проведення комбінованих походів з елементами різних видів туризму.

За рівнем складності походи поділяються залежно від технічної складності, кількості природних перешкод, протяжності та тривалості на категорійні (I–VI к.с.) і некатегорійні.

Усний звіт про подорож керівник групи представляє в МКК разом із необхідними документами. Він будується за розділами письмового звіту та супроводжується фотографіями (діапозитивами, кіно- чи відеоматеріалами), картами, схемами тощо [6, c. 81].

2. Оформлення письмового звіту

Для походів I–VI категорій складності та некатегорійних походів, що містять елементи походів II–VI к.с., основним документом є маршрутна книжка. Для некатегорійних походів таким документом слугує маршрутний лист.

Документи на похід (маршрутна книжка або маршрутний лист та їх копії, довідки про туристський досвід учасників і керівника, картографічні матеріали та інші необхідні папери) подаються до МКК із відповідними повноваженнями не пізніше ніж за 10 діб до початку походу (без урахування часу на пересилання) з урахуванням графіка роботи комісії.

Маршрутні листи для місцевих некатегорійних походів тривалістю до 4 днів реєструються навчальними закладами, які організовують подорожі.

Якщо категорія складності походу перевищує повноваження МКК, маршрутні документи з попереднім висновком передаються до МКК вищого рівня, яка видала повноваження. У разі неможливості розгляду документів цією комісією вони направляються до Центральної МКК Федерації спортивного туризму України.

Після позитивного висновку повноважної МКК керівнику групи видаються зареєстрована та підписана головою (або його заступником) маршрутна книжка, маршрутний лист зі штампом МКК, а також бланк повідомлення аварійно-рятувальної служби, що обслуговує територію проведення подорожі. Заповнений бланк завіряється підписом голови (заступника) МКК і штампом. За потреби до маршрутної книжки вносяться особливі вказівки та рекомендації, а також зазначається місце реєстрації групи в аварійно-рятувальній службі перед виходом на маршрут [6, c. 83-84].

Звіт оформлюється в друкованому вигляді (шрифт 12–14), у палітурці, форматом А4, з наскрізною нумерацією сторінок, включно з додатками.

Орієнтовний обсяг звіту: титульна сторінка та зміст (2 стор.), текстова частина (20–45 стор.), фотоілюстрації (не менше 15–20 стор.), картографічні матеріали (3–5 стор.). Загалом звіт зазвичай становить до 50 сторінок, але може бути й більшим.

Письмовий звіт розпочинається з титульного аркуша, далі розміщуються зміст із переліком усіх розділів і додатків, текстова частина, фотографії та карти (схеми).

Фотографії (малюнки) мають ілюструвати складні ділянки маршруту, демонструвати дії групи на них, допомагати наступним групам орієнтуватися на місцевості, а також відображати природу та визначні пам’ятки району. Рекомендований формат світлин — 13х18 см або 10х15 см. На кожне фото обов’язково має бути посилання в тексті.

Усі фотографії нумеруються наскрізно та супроводжуються підписами із зазначенням назви об’єктів і місць зйомки.

Картографічні матеріали бажано вкладати в спеціальний конверт, приклеєний до внутрішнього боку задньої палітурки. Також рекомендується додавати електронну версію звіту в окремому конверті.

Текстова частина звіту має містити такі розділи:

1. Довідкові дані про туристську подорож (3–7 стор.)
2. Організація туристської подорожі (2–6 стор.)
3. Графік руху та технічний опис маршруту (10–20 стор.)
4. Розрахунок категорії складності маршруту (1–3 стор.)
5. Підсумки туристської подорожі, висновки та рекомендації (2–5 стор.)
6. Додатки (3–5 стор.)

Текстова частина викладається в діловому, документальному стилі з посиланнями на джерела інформації. Зміст має бути узгоджений із фотоматеріалами та картами (схемами, кроками), тому в тексті обов’язково вказуються номери відповідних ілюстрацій.

Технічний опис маршруту. Маршрут у технічному описі поділяється не на щоденні переходи, а на відрізки, об’єднані спільними ознаками: однотипним характером перешкод, подібною технікою їх подолання тощо. Такими відрізками можуть бути проходження долини річки, траверс довгого гребеня, подолання складного перевалу, на що група може витратити кілька днів.

Технічний опис має містити лише інформацію про перешкоди, способи їх подолання та орієнтування. Відомості про пам’ятки природи й культури виносяться до щоденника походу. Ключові перешкоди маршруту (перевали, траверси, вершини, каньйони, переправи, пороги, рослинний покрив, болота, осипи, піски, сніг, лід, водні ділянки тощо) описуються детально [4, c. 291-292].

Для гірських походів допускається опис перевалів (вершин, ущелин) у довільній текстовій формі. Бажано додавати схеми та малюнки перевалів із позначенням шляхів підйому (спуску), а для складних перевалів (ЗА–ЗБ) — окремі характерні ділянки. Фотографії подаються з кожної сторони перевалу. Складні відрізки описуються докладніше, із зазначенням дій групи та особливою увагою до заходів безпеки. Для підтвердження проходження перевалів у звіті мають бути фотографії групи в повному складі (крім фотографа, якщо умови не дозволяють) на всіх перевалах. Для гірських маршрутів із висотами понад 2000 м рекомендується додавати висотний графік походу, що наочно показує акліматизацію та напруженість маршруту. Опис перевалів і траверсів, які цікавлять МКК, оформлюється у вигляді паспорта.

У розділі «Підсумки, висновки і рекомендації по проходженню маршруту» підбиваються підсумки подорожі, аналізуються тактичні та технічні рішення, надаються рекомендації щодо проходження маршруту та окремих перешкод, пропонуються найцікавіші варіанти, описуються місця ночівель, раціональніші під’їзди та виїзди тощо.

Розділ «Додатки» містить:

• а) перелік особистого та колективного спорядження, склад аптечки;
• б) список продуктів і раціон харчування на маршруті;
• в) кошторис витрат на подорож;
• г) розклад руху транспорту, години роботи відділів зв’язку чи пошти тощо;
• д) щоденник групи (або витяги з нього), якщо він висвітлює аспекти походу, не відображені в технічному описі (за бажанням групи);
• є) список літератури, туристські звіти та інші джерела, використані під час підготовки походу та складання звіту;
• ж) характеристику особливостей матеріального забезпечення із зазначенням, чого бракувало, а що виявилося зайвим.

МКК, яка приймає звіт, може рекомендувати доповнити або переробити його у разі невідповідності вимогам.

За бажанням, після додатків можна розмістити окремий розділ із щоденником подорожі, описом цікавих об’єктів (природних, культурних, історичних) та їх фотографіями.

Примітки:

• до звіту додається докладна карта маршруту з позначенням запасних варіантів, аварійних виходів, дат і місць ночівель;
• у додатку 1 наведено зразок оформлення титульної сторінки звіту [2, c. 307-308].

Висновки

Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України розроблені для збереження життя і здоров’я молоді під час навчально-виховної роботи з туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти, яку здійснюють навчальні заклади, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України.

Під час підготовки та проведення туристських подорожей навчальні заклади керуються Положенням про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України (затверджене наказом МОН України від 16.05.2005 № 295, зареєстроване Міністерством юстиції України 01.06.2005 за № 601/10881), а також Єдиною спортивною класифікацією України з видів спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор.

Звіт може подаватися усно або письмово. Із нього має бути зрозуміло, як група подолала перешкоди, що визначають категорію складності. Зазвичай для походів 1–2 к.с. звіт подається усно, а для подорожей із ділянками першопроходження — письмово.

Список використаної літератури

1. Бабарицька В. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи. Сервісне забезпечення турпродукту: Навчальний посібник / Вікторія Бабарицька, Оксана Малиновська. — К.: Альтерпрес, 2004. — 286 с.

2. Бриггс С. Маркетинг в туризме: учебное пособие / Сьюзен Бриггс; пер. с англ. М. Ю. Зарицкой. — 2-е англ. изд. — К.: Знання-Прес, 2005. — 358 с.

3. Кабушкин Н. Менеджмент туризма: Учеб. пособие для студ. вузов / Николай Кабушкин. — 2-е изд., перераб. — Мн.: Новое знание, 2001. — 430 с.

4. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник / Ігор Школа, Тетяна Ореховська, Ілля Козьменко; за ред. І. М. Школи. — Чернівці, 2003. — 594 с.

5. Туризм как вид деятельности: Учебник для студентов высш. учебн. заведений / И. В. Зорин, Т. П. Каверина, В. А. Квартальнов; Междунар. кафедра ЮНЕСКО по культурному туризму в целях мира и развития, Российская междунар. академия туризма. — 2-е изд., перераб. — М.: Финансы и статистика, 2005. — 286 с.

6. Туристично-краєзнавчі дослідження: Збірник наук. статей / Редкол.: О. О. Бейдик, В. О. Горбик, В. К. Євдокименко та ін.; Федерація профспілок України, Ін-т туризму. — К., 2005. — Вип. 6. — 473 с.