Поточний і капітальний ремонт об’єктів зеленого господарства

Вступ

Органи державної влади та місцевого самоврядування на конкурсних засадах обирають балансоутримувачів об’єктів благоустрою зеленого господарства, що перебувають у державній чи комунальній власності, з-поміж спеціалізованих підприємств та організацій.

Балансоутримувач відповідає за належне утримання та вчасний ремонт об’єкта благоустрою. Він може виконувати ці роботи власними силами або залучати на конкурсній основі інші підприємства, установи чи організації, використовуючи кошти, виділені власником об’єкта.

На території таких об’єктів, згідно з містобудівною документацією, можуть розташовуватися будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Їхні власники зобов’язані утримувати надану їм земельну ділянку, а також, відповідно до договору з балансоутримувачем, забезпечувати належний стан закріпленої прилеглої території або брати пайову участь в утриманні об’єкта.

Межі закріплених територій та обсяги пайової участі на об’єктах державної чи комунальної власності визначають місцеві органи влади, а в Києві та Севастополі — державні адміністрації.

Відповідальність за збереження зелених насаджень та догляд за ними покладається на:

· балансоутримувачів — на об’єктах благоустрою державної чи комунальної власності;

· установи, організації та підприємства — на їхніх територіях та прилеглих до них ділянках;

· забудовників або власників — на земельних ділянках, відведених під будівництво;

· місцеві органи самоврядування — на безхазяйних територіях та пустирях;

· власників або користувачів — на приватних садибах і прилеглих до них ділянках.

1. Права та обов’язки балансоутримувача об’єктів благоустрою зеленого господарства державної чи комунальної форми власності

Балансоутримувач об’єкта зеленого господарства наділений такими правами:

• участь у розробленні планів соціально-економічного розвитку населених пунктів;
• участь в обговоренні проєктів законодавчих та інших нормативно-правових актів, що стосуються озеленення населених пунктів;
• залучення на договірних засадах підприємств та організацій будь-якої форми власності до виконання окремих робіт на об’єктах зеленого господарства, зокрема проведення інвентаризації;
• звернення до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок пошкодження об’єктів зеленого господарства.

Водночас балансоутримувачі зобов’язані:

• підтримувати об’єкт благоустрою в належному санітарно-технічному стані, виконуючи заходи, затверджені місцевими органами самоврядування;
• не вносити змін до архітектурно-планувального рішення, зокрема не фарбувати монументи, пам’ятники та скульптури без погодження з відповідними органами;
• дотримуватися технологій догляду, експлуатації та ремонту, регулярно вживати заходів для запобігання передчасному зносу об’єктів;
• усувати пошкодження інженерних мереж, що обслуговують об’єкт, а також наслідки аварій та стихійних лих;
• проводити інвентаризацію та паспортизацію об’єктів благоустрою згідно з планами та в межах коштів, виділених державними адміністраціями в Києві та органами місцевого самоврядування;
• брати участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію нових, реконструйованих та капітально відремонтованих об’єктів;
• брати участь у роботі комісій з обстеження зелених насаджень для їх знесення;
• розробляти перспективні та пріоритетні напрями розвитку об’єктів благоустрою зеленого господарства;
• контролювати дотримання технології виконання робіт та правил охорони зелених насаджень підрядними організаціями;
• готувати зведені звіти з питань розвитку та утримання об’єктів благоустрою для подання місцевим органам самоврядування;
• визначати обсяги збитків, заподіяних внаслідок пошкодження об’єктів благоустрою зеленого господарства.

2. Капітальний ремонт об’єктів благоустрою зеленого господарства

Ремонтні роботи на об’єктах благоустрою зеленого господарства поділяються на два види: капітальний та поточний ремонт.

Капітальний ремонт зазвичай проводиться комплексно й охоплює зелені насадження, паркові доріжки та алеї, малі архітектурні форми, фонтани, освітлення, гідротехнічні споруди, будівлі, огорожі тощо.

Цей вид ремонту передбачає роботи, спрямовані на відновлення експлуатаційних характеристик об’єктів, підвищення якості озеленення та благоустрою через заміну окремих елементів на сучасніші конструкції та матеріали, а також висаджування нових, декоративніших дерев і чагарників.

До переліку робіт з капітального ремонту входять:

• видалення дерев та чагарників;
• омолоджування старих дерев і кущів;
• садіння нових дерев та кущів, зокрема з грудкою землі та повною або частковою заміною рослинного ґрунту в садивних ямах;
• відновлення газонів, у тому числі з додаванням рослинного ґрунту;
• заміна або відновлення квітників і розаріїв із висаджуванням нових видів квітів та троянд;
• роботи з відновлення родючості ґрунту;
• улаштування нового або відновлення пошкодженого поливального водопроводу із заміною труб та арматури; ремонт і створення дорожнього покриття паркових доріг, алей, майданчиків, пішохідних та велосипедних доріжок;
• заміна асфальтобетонного покриття на цементно-бетонне;
• вирівнювання цементобетонних плит та їх заміна на нові;
• повне виправлення пошкоджень водостоків із заміною труб і лотків;
• ремонт і відновлення водопроводів із заміною матеріалів покриття;
• установлення або заміна поребриків та бордюрних каменів;
• установлення нових та заміна застарілих малих архітектурних форм;
• ремонт із суцільним фарбуванням малих архітектурних форм;
• відбудова зруйнованих фундаментів пам’ятників, декоративних скульптур, композицій, фонтанів, декоративних басейнів;
• відновлення або повна чи часткова заміна облицювання фонтанів;
• демонтаж і монтаж поливальної системи в обсязі 60%;
• заміна або ремонт електродвигунів, насосів та іншого обладнання;
• ремонт і відновлення дренажно-меліоративної системи;
• заміна пошкоджених і застарілих опор світильників, освітлювальної арматури, дротів, кабелів;
• ремонт і заміна пристовбурних решіток;
• установлення додаткових опор та світильників;
• антикорозійний захист інженерних мереж;
• відновлення або заміна пошкоджених парапетів, перильних огорож, сходів, підпірних стінок;
• ремонт, фарбування та відновлення огорож;
• улаштування, відновлення або заміна зруйнованого кріплення схилів;
• очищення русел річок і водойм від намулів, відкладів та завалів;
• розчищення та поглиблення ставів і каналів;
• улаштування та відновлення пунктів заправки водою поливально-мийних машин;
• відновлення теплиць і парників для вирощування розсади та інші роботи, передбачені проєктною документацією;
• реконструкція та формування насаджень.

Капітальний ремонт об’єкта зеленого господарства здійснюється за наявності проєктно-кошторисної документації.

Балансоутримувач формує перелік об’єктів, що потребують капітального ремонту, та тих, для яких необхідно розробити проєктно-кошторисну документацію на наступний рік, і передає його органам місцевого самоврядування для включення до фінансування.

Роботи виконуються балансоутримувачем власними силами або через генпідрядника та проєктну організацію, визначених на тендерній основі.

Якщо виникає потреба перекрити вулицю, дорогу чи транзитні пішохідні шляхи, рішення про початок і завершення робіт ухвалює виконавчий орган міських (селищних) рад.

Під час капітального ремонту слід максимально використовувати матеріали, дерева, деревину, придатний посадковий матеріал та металевий брухт, отримані в процесі робіт.

Замовник (балансоутримувач) разом із проєктною та підрядною організаціями на місці уточнюють перелік і кількість матеріалів, придатних для повторного використання, і складають відповідний акт.

Якщо такі матеріали використовуються на цьому ж об’єкті, кошторисна вартість зменшується на їхню суму. У разі використання матеріалів на інших об’єктах або реалізації стороннім організаціям, їхня вартість також враховується під час розрахунків. Кошти від реалізації надходять балансоутримувачу для подальших ремонтних робіт.

Капітальний ремонт виконується згідно з проєктною документацією. Незначні відхилення, що не впливають на якість і стан об’єкта, погоджуються із замовником та проєктною організацією.

Додаткові роботи, не передбачені кошторисом, оформлюються актом за участю представників замовника, підрядника та проєктної організації.

На кожному об’єкті капітального ремонту виконавець веде журнал робіт, де фіксуються дати ключових етапів, дані про якість матеріалів і посадкового матеріалу, методи робіт, метеорологічні умови, допущені відхилення та зауваження осіб, які перевіряють хід робіт.

Для виконання капітального ремонту окремих елементів благоустрою чи вибіркових нескладних робіт робоча документація складається у скороченому обсязі: стисла пояснювальна записка та дефектний акт із зазначенням обсягів у натуральних одиницях. На основі дефектного акта складається кошторис, який затверджує балансоутримувач.

Перелік таких об’єктів балансоутримувач подає на погодження виконавчому органу міських (селищних) рад.

Ці роботи, як правило, виконуються балансоутримувачем власними силами.

Здавання та приймання робіт з капітального ремонту здійснюється відповідно до чинних державних будівельних норм. Додатково визначається кількість дерев, чагарників і квітів, що не прижилися. Відсоток рослин, які не прижилися, встановлюється в такі строки: для весняних посадок — восени поточного року; для осінніх та зимових — восени наступного року (згідно з Нормативами приживлюваності дерев і кущів, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.02.2005 № 32, зареєстрованим у Мін’юсті 24.03.2005 за № 329/10609). Якщо відсоток нижчий за нормативний, виконавець здійснює додаткові насадження за власний рахунок.

Догляд за зеленими насадженнями до передачі їх в експлуатацію забезпечують виконавці робіт. Кошти на цей догляд передбачаються проєктною організацією в кошторисі. Якщо такі кошти відсутні, замовник розробляє заходи для догляду.

Після прийняття об’єкта в експлуатацію балансоутримувач вносить відповідні зміни до паспорта об’єкта благоустрою.

Приймання робіт з капітального ремонту окремих елементів та нескладних обсягів робіт проводить комісія, призначена балансоутримувачем, за участю представника виконавчого органу міських (селищних) рад. Під час прийняття таких об’єктів балансоутримувач за потреби вносить зміни до паспорта.

3. Поточний ремонт об’єктів зеленого господарства

Поточний ремонт охоплює роботи, спрямовані на запобігання дрібним деформаціям і пошкодженням об’єктів благоустрою та їх ліквідацію.

До поточного ремонту на об’єктах зеленого господарства належать:

• підсівання газонів до 25% загальної площі;
• садіння квітів у повному обсязі, зокрема багаторічних, із супровідними роботами (підготовка ґрунту, вирівнювання, садіння, полив);
• видалення окремих засохлих чи фаутних дерев і кущів;
• знешкодження омели;
• садіння нових окремих дерев і кущів до 10% загальної кількості наявних на об’єкті;
• укріплення схилів дерном;
• ремонт поливального водопроводу із заміною до 10% загальної довжини труб;
• ремонт садово-паркового інвентарю та споруд;
• ремонт і фарбування малих архітектурних форм;
• фарбування парканів, парапетів, огорож;
• заміна розбитих плиток, видалення бур’янів, профілювання доріжок;
• дрібні штукатурні та теслярські роботи;
• дрібний ремонт теплиць і парників із заміною скла;
• облаштування парників;
• ремонт покриття проїзної частини, тротуарів, майданчиків, пішохідних та велосипедних доріжок;
• виправлення окремих бордюрних каменів і поребриків;
• ремонт водостоків;
• відновлення штукатурки та облицювання фундаментів пам’ятників, декоративних скульптур, композицій, фонтанів, декоративних басейнів;
• заміна окремих водостічних і водопровідних труб, решіток, водопровідної арматури;
• очищення водойм від намулів;
• виправлення частково зношених і пошкоджених опор та світильників;
• заміна дротів і розтяжок у межах прогону між опорами, але не більше 20% загальної кількості;
• заміна кабелю в окремих місцях обсягом не більше 10% загальної довжини на об’єкті;
• ліквідація обривів і перетягування провислих дротів;
• суцільне фарбування опор;
• ремонт і заміна реле часу;
• ремонт і заміна заземлювальних пристроїв;
• монтаж і демонтаж електродвигунів, насосів;
• ремонт пунктів заправки водою поливально-мийних машин, заміна водопровідної арматури, розпилювачів поливо-зрошувальної мережі, лічильників водо-, тепло-, електропостачання.

Фінансування поточного ремонту в зеленому господарстві здійснюється з коштів, передбачених на утримання об’єктів благоустрою.

Балансоутримувач щороку подає органам місцевого самоврядування розрахунки на наступний рік. Після затвердження розрахунків складається кошторис робіт з поточного ремонту, який затверджує балансоутримувач.

Поточний ремонт виконується згідно з технологічними картами.

Приймання робіт проводить балансоутримувач у присутності представника органу місцевого самоврядування. Підписаний акт здавання-приймання є підставою для фінансування робіт.

Вартість робіт визначається на основі ресурсних елементних кошторисних норм та Порядку визначення вартості робіт з догляду за зеленими насадженнями України, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2005 № 121, зареєстрованого в Мін’юсті 31.08.2005 за № 958/11238.

4. Облік зелених насаджень

У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень, а також складається їхній реєстр за видовим складом і віком.

Облік проводиться з такою метою:

• отримання достовірних даних про кількісні та якісні характеристики зелених насаджень на територіях населених пунктів;
• визначення відповідності діяльності власників озеленених територій їхньому функціональному призначенню;
• створення інформаційної бази для раціонального використання озеленених територій;
• посилення відповідальності підприємств, організацій та установ за збереження насаджень;
• використання даних обліку для розроблення органами місцевого самоврядування програм і заходів розвитку зелених зон;
• розроблення заходів щодо реконструкції об’єктів благоустрою зеленого господарства.

Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники.

Облік проводиться органами місцевого самоврядування на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, а також матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках.

Інвентаризація здійснюється відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 № 226, зареєстрованої в Мін’юсті 25.02.2002 за № 182/6470.

За матеріалами інвентаризації складається паспорт об’єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, де розташовані зелені насадження) затвердженої форми.

Паспорт затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок і підписується виконавцем робіт з інвентаризації.

Дані паспорта заносяться до облікових бухгалтерських документів балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок. Копія паспорта передається виконавчим органам міських, районних, селищних і сільських рад для складання реєстру зелених насаджень.

Паспорт об’єкта планово поновлюється один раз на 5 років.

Позаплановий облік проводиться у разі переходу прав власності на земельні ділянки з зеленими насадженнями до іншого власника, користувача або балансоутримувача, значної втрати чи пошкодження насаджень унаслідок аварій, надзвичайних ситуацій або протиправних дій юридичних чи фізичних осіб.

Позаплановий облік проводиться в тому ж порядку, що й плановий.

Балансоутримувачі, власники або користувачі земельних ділянок щорічно вносять до облікових документів зміни, що відбулися на об’єктах за цей період.

Реєстр зелених насаджень. Важливу роль в обліку відіграє реєстр зелених насаджень, який узагальнює дані про типи, видовий склад, вік, якість і кількість насаджень на території населеного пункту. Дані узагальнюються на електронному та паперовому носіях.

Метою ведення реєстру є:

• отримання достовірних комплексних даних про кількість і стан зелених насаджень;
• моніторинг стану та кількості зелених насаджень;
• визначення основних напрямів селищної, районної та міської політики в утриманні, розвитку та захисті зелених насаджень;
• розроблення програм і заходів з розвитку зелених зон населених пунктів України.

Реєстр об’єктів благоустрою зеленого господарства ведеться на основі даних паспортів у розрізі територій населених пунктів (сільських, селищних, районних та міських) за визначеною формою.

Зведений реєстр зелених насаджень населених пунктів формується на основі даних реєстру об’єктів благоустрою зеленого господарства.

Поновлення даних реєстрів проводиться:

· на об’єктах благоустрою державної чи комунальної власності — один раз на 2 роки;

· на інших територіях — один раз на 5 років.

На основі цих даних місцеві органи влади визначають уповноважений орган або відповідальних осіб за розвиток і контроль у сфері зеленого господарства. Вони аналізують генеральний план розвитку населеного пункту, матеріали інвентаризації, звіти та готують рішення виконавчої влади щодо розроблення програми розвитку та збереження зелених зон на перспективу. У розробленні програми беруть участь архітектори, які створювали генеральний план, спеціалісти зеленого господарства, науковці та інші працівники. Програма передбачає збільшення територій під зеленими насадженнями згідно з будівельними нормами (додаток 5), зокрема території під будівництво нових підприємств, установ, організацій, створення нових парків і скверів відповідно до генерального плану, реконструкцію наявних насаджень. У програмі також передбачається фінансове забезпечення.

За фінансування відповідають власники чи користувачі земельних ділянок, де планується озеленення, а також органи місцевого самоврядування чи місцеві органи виконавчої влади на землях комунальної чи державної власності.

Окремим розділом програми є утримання зелених насаджень. Для цього вивчається вся територія населеного пункту, встановлюються власники чи користувачі цих територій з урахуванням прилеглих ділянок, відповідальних за їх утримання. Безхазяйні території утримуються за кошти місцевих органів самоврядування.

Програма широко обговорюється в пресі та з громадськістю, після чого затверджується органами місцевого самоврядування. Вона є обов’язковою для виконання всіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами, які в ній передбачені. Програма щорічно коригується з урахуванням розвитку населеного пункту.

Рішення про затвердження доводиться до всіх виконавців, зазначених у програмі.

Контроль за виконанням програми покладається на виконавчі органи міських (селищних) рад.

Висновки

Елементи благоустрою є складовою об’єктів благоустрою, за винятком меморіальних комплексів, об’єктів монументального мистецтва та фонтанів.

Загальноміські інженерні мережі (водопостачання, водовідведення, кабельні електромережі, телефонізація тощо), що проходять через територію об’єкта благоустрою, не входять до його складу та перебувають на балансі й обслуговуванні відповідних підприємств і організацій.

Догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах і майданах має здійснюватися спеціалізованими підприємствами та організаціями зеленого господарства, які мають спеціальну техніку, механізми та кваліфікованих спеціалістів, на умовах договору з балансоутримувачем.

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» покладає організацію розвитку та утримання зелених зон на органи місцевого самоврядування. Цим же Законом передбачено: «Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов’язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають».

Для раціонального використання трудових і матеріальних ресурсів під час будівництва та експлуатації об’єктів зеленого господарства слід розробляти технологічні карти, що включають технологію та розрахунок вартості таких робіт: садіння дерев і кущів, створення газонів і квітників, улаштування майданчиків і доріжок з урахуванням сучасних машин і механізмів, поповнення відпаду, а також усі види робіт з догляду за деревами, чагарниками, газонами, квітниками та елементами благоустрою.