Вступ.

1. Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи.

2. Види навчальної роботи та контрольні заходи.

3. Порядок проведення поточного, модульного та семестрового контролю.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Тема — «Порівняльний аналіз рейтингових систем оцінки рівнів підготовки студентів».

Рейтингова система є одним із сучасних інструментів удосконалення контролю знань у закладах вищої освіти. Її сутність полягає в тому, що поряд із традиційною п'ятибальною (фактично чотирибальною) шкалою використовується також стобальна. Оцінки виставляються регулярно за різноманітні досягнення студентів: за кожне заняття; за наукову діяльність (підготовку рефератів, створення кросвордів, укладання тестів тощо); за підсумковий контроль (залік, іспит).

Кредитно-модульна система — це модель організації освітнього процесу, що базується на поєднанні модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць). Вона охоплює зміст, форми й засоби навчання, а також способи контролю якості знань, умінь і навчальної діяльності студента як під час аудиторної, так і самостійної роботи.

Рейтингова система оцінювання — це механізм визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих знань і вмінь. Вона передбачає нарахування балів за всі результати, досягнуті в процесі поточного, модульного та семестрового контролю.

1. Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи

Освітній процес у межах кредитно-модульної системи реалізується за індивідуальними навчальними планами студентів.

Індивідуальний навчальний план формується під керівництвом куратора на основі нормативних і вибіркових навчальних модулів дисциплін, відповідно до освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки фахівця.

Під час складання індивідуального плану на наступний навчальний рік береться до уваги фактичне виконання студентом планів поточного та попереднього років.

Формування індивідуального плану за певним напрямом передбачає можливість свідомого вибору навчальних модулів дисциплін із дотриманням послідовності їх вивчення згідно зі структурно-логічною схемою підготовки фахівця.

Загальний час, відведений на засвоєння навчального матеріалу в межах аудиторної та самостійної роботи протягом навчального року, має становити не менше 60 кредитів ECTS.

Виконання індивідуального навчального плану здійснюється протягом періоду, що не перевищує граничного терміну навчання.

Студент має право переходити з одного спорідненого напряму підготовки (галузі знань) на інший.

Спорідненість напрямів визначається спільністю переліку навчальних модулів нормативної складової індивідуальних планів, якщо різниця в обсягах модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

Розподіл навчального матеріалу дисципліни на модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються кафедрою, затверджуються науково-методичною комісією факультету (науково-методичною радою інституту) і доводяться до відома студентів та викладачів.

Рекомендована кількість навчальних модулів з дисципліни — один модуль на 1,5 кредити ECTS, але, як правило, не більше трьох.

Курсова робота (проект), що виконується в семестрі, вважається окремим модулем у складі дисципліни, і на неї поширюються всі норми відповідного Положення.

Складовими навчального модуля дисципліни зазвичай є:

• Номер та назва.
• Цілі навчання щодо засвоєння модуля.
• Методичні рекомендації та пояснення щодо роботи з модулем.
• Теоретична частина з переліком і стислим змістом ключових питань.
• Тематика та завдання семінарських, практичних, лабораторних занять і навчально-методичні вказівки з їх проведення.
• Завдання для аудиторного поточного контролю.
• Індивідуальні завдання для самостійної роботи (СРС): розрахунково-графічні, розрахункові, аналітичні, контрольні роботи, реферати тощо, а також навчально-методичні вказівки з їх виконання.
• Варіанти модульних контрольних завдань.
• Питання для самоперевірки.
• Рейтингові оцінки (в балах) за виконання кожного виду завдань.

Зарахування навчальних модулів дисциплін, включених до індивідуального плану студента, здійснюється за результатами поточного та модульного контролю рівня засвоєння матеріалу.

Кредити ECTS відображають обсяг усіх видів роботи студента: лекцій, практичних, семінарських і лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи тощо. Вони базуються на повному навантаженні студента, а не лише на аудиторних годинах, причому:

• один кредит відповідає 36 академічним годинам;
• максимальний загальний обсяг навчальної роботи на тиждень — 54 академічні години або 1,5 кредити;
• один тиждень практики відповідає 1,5 кредитам;
• один тиждень екзаменаційної сесії відповідає 1,5 кредитам;
• трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи) розраховується зі співвідношення: один тиждень — 1,5 кредити;
• трудомісткість виконання індивідуальних завдань (розрахунково-графічних, розрахункових, аналітичних, контрольних робіт, зокрема модульних, рефератів, курсових робіт і проектів) входить у загальну трудомісткість дисципліни;
• розрахунок трудомісткості дисципліни в кредитах здійснюється діленням її обсягу в академічних годинах на 36 годин із наступним округленням до 0,5 за встановленими правилами.

Зарахування кредитів ECTS студенту відбувається лише за умови успішного виконання навчального плану та дотримання вимог рейтингової системи оцінювання.

Рейтингова система оцінювання є невід'ємною частиною модульної технології навчання. Її мета — оцінити систематичність та успішність навчальної роботи студента. Вона ґрунтується на поопераційному контролі та накопиченні рейтингових балів за різні види навчальної діяльності протягом певного періоду.

РСО має суттєві переваги над традиційними формами контролю: вона стимулює систематичну, свідому самостійну роботу, диференціює студентів за рівнем засвоєння матеріалу, створює умови для індивідуалізації навчання та знижує вплив випадковості на підсумкову оцінку.

2. Види навчальної роботи та контрольні заходи

Навчальний процес в університеті реалізується через такі види роботи: аудиторні заняття, самостійна робота студентів, практична підготовка та контрольні заходи.

Тривалість навчального процесу становить 17 тижнів у непарних семестрах і 18 тижнів у парних.

Аудиторні заняття проводяться за затвердженим розкладом. До основних їх видів належать: лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття та консультації.

Самостійна робота студента є головним способом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Під час СРС студент опрацьовує теоретичний матеріал, виконує індивідуальні завдання, займається науково-дослідною роботою. Зміст СРС з конкретної дисципліни визначається робочою навчальною програмою, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Практична підготовка є обов'язковою складовою підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів. Вона здійснюється на відповідно обладнаних базах практики університету, а також на підприємствах, в організаціях та установах різних галузей економіки.

Мета практики — оволодіння студентами сучасними методами, формами організації праці та знаряддями в обраній професії, формування на основі отриманих знань професійних умінь і навичок, здатності приймати самостійні рішення в реальних виробничих умовах.

Контрольні заходи якості підготовки фахівців є важливим елементом зворотного зв'язку в навчальному процесі. Вони дозволяють визначити рівень досягнення навчальних цілей і, за необхідності, скоригувати перебіг освітнього процесу.

Використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, модульний (проміжний), підсумковий та інші.

Вхідний контроль проводиться для визначення рівня підготовки студентів із дисциплін, що вивчалися раніше, або загального рівня підготовки за попередній період.

Поточний контроль здійснюється у формі опитувань, перевірки результатів виконання індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступів на семінарських і практичних заняттях, експрес-контролю. Контроль засвоєння матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання, також обов'язково завершується оцінкою.

Модульний контроль проводиться у формі виконання студентом модульної контрольної роботи.

Семестровий контроль здійснюється у формі семестрового екзамену або диференційованого заліку. Засвоєння студентом навчального матеріалу з усіх дисциплін завершується оцінкою.

Семестровий екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з окремої дисципліни за семестр. Екзамен складається під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, згідно із затвердженим розкладом.

Для забезпечення об'єктивності та прозорості контролю семестровий контроль проводиться в письмовій формі або з використанням комп'ютерних технологій.

Ця норма не поширюється на дисципліни, які потребують переважно усних відповідей. Перелік таких дисциплін встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки з дозволу проректора з навчальної роботи.

Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку із зарахуванням курсу, якщо він протягом семестру виконав усі види навчальної роботи без порушення термінів, успішно пройшов модульний контроль і набрав кількість балів, що відповідає позитивній (за національною шкалою) підсумковій семестровій модульній рейтинговій оцінці.

Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом матеріалу з дисципліни на підставі результатів виконання всіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття) та самостійної (індивідуальні завдання, реферати тощо).

Диференційований залік не передбачає обов'язкової присутності студента. Він виставляється за умови виконання всіх видів роботи, визначених робочою програмою, та отримання позитивних підсумкових модульних рейтингових оцінок за кожен модуль. Однак викладач може провести співбесіду або експрес-контроль для уточнення окремих позицій.

Державна атестація студентів, які навчаються за програмою підготовки бакалаврів, проводиться у формі державного екзамену або захисту дипломних проектів (робіт).

Державна атестація студентів, які навчаються за програмою підготовки спеціалістів, проводиться у формі захисту дипломних проектів (робіт).

Державна атестація студентів, які навчаються за програмою підготовки магістрів, проводиться у формі захисту дипломних робіт.

Виконання та захист дипломного проекту (роботи) є завершальним етапом навчання за відповідною програмою. Його мета — систематизувати, закріпити та розширити теоретичні знання й практичні навички у вирішенні професійних завдань, а також визначити відповідність рівня підготовки студента вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця з повною вищою освітою.

Відповідно до видів контролю РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної (залікової) та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, отриманих студентом за певну навчальну діяльність протягом засвоєння модуля: виконання та захист індивідуальних завдань, лабораторних робіт, виступи на семінарських заняттях тощо.

За несвоєчасне виконання та захист індивідуальних завдань, пропуски практичних і семінарських занять можуть нараховуватися штрафні (зі знаком «мінус») бали, які студент має компенсувати додатковою роботою.

Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з модуля.

Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок за всі модулі.

Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань (або без екзамену — за позитивними підсумками поточного та модульного контролю протягом семестру).

Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової — у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та шкалою ECTS). Ця оцінка заноситься до додатку до диплому фахівця, якщо дисципліна викладається протягом одного семестру.

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, що викладається кілька семестрів, визначається з підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах відповідно до «ваги» кожного семестру в загальному обсязі дисципліни, з наступним переведенням в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Ця оцінка також заноситься до додатку до диплому фахівця.

Переведення підсумкових семестрових рейтингових оцінок (підсумкових рейтингових оцінок з дисципліни), виражених у балах за багатобальною шкалою, в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS здійснюється відповідно до табл. 2.1.

3. Порядок проведення поточного, модульного та семестрового контролю

1. Поточний контроль.

Студент, згідно із затвердженою робочою навчальною програмою, виконує певні види навчальної роботи (лабораторні роботи, реферат, есе, розрахунково-графічну роботу тощо), передбачені в кожному навчальному модулі, і захищає їх результати у встановлені терміни. Виконання курсової роботи або проекту здійснюється в межах окремого навчального модуля.

Оцінювання виконаної роботи проводиться в балах за багатобальною та національною шкалою. Можуть передбачатися як заохочувальні, так і «штрафні» бали (наприклад, за дотримання термінів виконання різних видів роботи).

Виконаний вид роботи зараховується студенту, якщо він отримав необхідну кількість балів, встановлену в РСО з дисципліни.

Сума рейтингових оцінок за окремі види виконаної роботи в межах модуля становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

Якщо студент успішно виконав усі передбачені в модулі види роботи, він допускається до модульного контролю з цього модуля.

2. Модульний контроль.

Модульний контроль проводиться в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин під час аудиторних занять.

Модульні контрольні завдання студенти отримують на початку контролю, виконання здійснюється індивідуально. Під час роботи студенти можуть користуватися допоміжними та довідковими матеріалами, якщо це передбачено робочою програмою дисципліни.

Сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою.

Контрольні та підсумкові модульні рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення модульного контролю.

Модуль зараховується студенту, якщо він успішно виконав усі види роботи та під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку, а отже, і позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку.

У разі відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (недопуск, хвороба тощо) у відомості модульного контролю в колонці «Контрольна модульна рейтингова оцінка» робиться запис «Не з'явився», а в колонці «Підсумкова модульна рейтингова оцінка» — «Не атестований».

Студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю та не з'явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. В інших випадках студент має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження модульного контролю в таких випадках вирішується в установленому порядку.

У разі отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою.

Якщо студент має позитивну підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, він допускається до семестрового контролю з дисципліни у формі семестрового екзамену.

3. Семестровий контроль.

Тривалість семестрового контролю під час зимової та літньої екзаменаційних сесій становить по одному тижню.

Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку із зарахуванням курсу, якщо він виконав усі види навчальної роботи без порушення термінів, успішно пройшов модульний контроль і набрав кількість балів, що відповідає позитивній підсумковій семестровій модульній рейтинговій оцінці.

У протилежному випадку він зобов'язаний складати семестровий екзамен.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав усі види роботи без порушення термінів, отримав позитивну підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку та вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та відповідної екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.

Семестровий екзамен проводиться в комісії, яку очолює завідувач кафедри, згідно із затвердженим розкладом, не більше одного екзамену з передекзаменаційною консультацією на день, шляхом виконання письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.

Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну екзаменаційну рейтингову оцінку, навчальний курс з дисципліни в цьому семестрі йому зараховується.

У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.

Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

Екзаменаційні та підсумкові семестрові рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення семестрового контролю.

У разі відсутності студента на семестровому екзамені, який він повинен обов'язково складати, з будь-яких причин (недопуск, хвороба тощо) у заліково-екзаменаційній відомості в колонці «Екзаменаційна рейтингова оцінка» робиться запис «Не з'явився», а в колонці «Підсумкова семестрова рейтингова оцінка» — «Не атестований».

Студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену та не з'явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. В інших випадках студент має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження семестрового контролю в таких випадках вирішується в установленому порядку.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.

Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

Планування навантаження науково-педагогічних працівників з проведення модульного та семестрового контролю здійснюється відповідно до чинного Положення та відображається в індивідуальних планах.

Результати виконання письмових і тестових комп'ютерних модульних та семестрових контрольних завдань зберігаються на кафедрі протягом встановленого терміну та знищуються за актом, затвердженим завідувачем кафедри.

Висновки

Під час розробки критеріїв оцінювання знань студентів викладач враховує всі види аудиторної (лекції, практичні, лабораторні, семінарські заняття) та самостійної роботи (опрацювання тем, розділів, літератури; робота в лабораторіях у позанавчальний час; підготовка рефератів, розрахункових, курсових робіт тощо), виконання індивідуальних завдань, інші види робіт, передбачені робочою програмою, та контрольні заходи (модульні контролі, залік, іспит).

Викладач визначає форму модульних контролів (тести, письмові завдання, контрольні роботи, співбесіди тощо) та інформує про це студентів.

Кількість кредитів, набраних студентом протягом семестру, становить 30; протягом чотириместру — 15.

Рейтинговий бал студента з курсових робіт і практичної підготовки визначається остаточно при захисті курсової роботи чи звітів з практики — у терміни, передбачені графіком навчального процесу.

Підсумки модульних контролів з кожного змістового модуля дисципліни проставляються в журналі навчальної групи на атестаційному тижні у вигляді балів, набраних студентом під час виконання всіх видів робіт, а також у відомості виконання (засвоєння) модуля.

Чотириместровий (семестровий) рейтинг студента — головний показник його успішності за чотириместр (семестр). Він є сумою рейтингових оцінок, отриманих з кожної дисципліни, передбаченої робочим навчальним планом.

Список використаних джерел

1. Вітвицька С. С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 395 с.
2. Заводяний В. Рейтинг — система оцінювання успішності студентів // Рідна школа. — 2006. — № 1. — С. 45-47.
3. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2005. — 485 с.
4. Лекції з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник. — Харків: Освіта. Виховання. Спорт, 2006. — 495 с.
5. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. — К.: Академвидав, 2006. — 351 с.
6. Шепель О. Модульність і рейтингова кредитна система // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2008. — № 1.