Поняття, значення, і класифікація принципів кримінального процесу

Вступ.

1. Сутність та значення принципів кримінального процесу.

2. Класифікація основних принципів кримінального процесу.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Фундаментальні засади вітчипального права, як-от непорушність прав і свобод людини, взаємна відповідальність держави та особи, підпорядкування закону діяльності всіх державних інституцій і посадовців, набувають особливої ваги у сфері кримінального судочинства.

Принципи кримінального процесу виступають ключовою гарантією правосуддя, захисту прав обвинуваченого та інших учасників процесу. Їх можна порівняти з фундаментом, на якому будується вся система процесуального права.

У сукупності ці принципи формують цілісну систему взаємопов'язаних та несуперечливих засад, спрямованих на забезпечення правосуддя. Кожен із них має власну теоретико-правову сутність і процесуальну цінність, виступаючи джерелом для окремих правових інститутів. Вони органічно поєднані між собою, а разом визначають специфіку процесуальної форми та є основою гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини й забезпечення справедливості.

1. Сутність та значення принципів кримінального процесу

Для віднесення певного положення до принципів кримінального процесу необхідна наявність таких ознак: 1) це найзагальніші, вихідні ідеї, що мають фундаментальне значення для кримінального процесу; 2) вони закріплені в нормах права; 3) ці ідеї мають юридичну силу, зазвичай, норм найвищої юридичної сили та прямої дії (більшість закріплена в Конституції України, а конституційні норми визначають спрямованість, сутність і зміст процесуальних інститутів — норми, що суперечать принципам правосуддя, не підлягають застосуванню й мають бути приведені у відповідність); 4) це засади, що діють у всіх або кількох стадіях процесу, обов'язково — у стадії судового розгляду, а порушення будь-якого принципу тягне незаконність рішення та його скасування.

Варто зазначити, що принципи є обов'язковими для всіх учасників процесу; їх реалізація забезпечується державним примусом; кримінально-процесуальний закон встановлює правовий механізм їх реалізації та захисту [7, c. 23-24].

Принципи кримінального процесу — це не просто фіксація об'єктивних закономірностей чи абстрактні побажання, а дієвий інструмент регулювання правовідносин у кримінальному судочинстві. Вони є виявом волі держави, результатом свідомої законотворчості й можуть слугувати засобом розвитку процесуальної форми. Прикладом є нова Конституція України, яка вперше закріпила такі принципи, як змагальність, недопустимість примушування до свідчень проти себе, членів сім'ї та близьких родичів, а також розкрила зміст презумпції невинуватості.

У системі процесуального права принципи займають домінуюче становище. Вони є першоджерелом для інших норм та інститутів, які з них виводяться і їм підпорядковуються. Як зазначає Н.А. Громов, "маючи високий ступінь узагальненості, конкретизуючись в інших правилах, принципи синхронізують всю систему процесуальних норм і придають глибоку єдність механізму кримінально-процесуального впливу".

Значення принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони:

• є першоджерелом та основою окремих інститутів кримінально-процесуального права;
• виступають важливими гарантіями правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
• створюють юридичну базу для тлумачення конкретних кримінально-процесуальних норм і вирішення спірних питань;
• синхронізують систему процесуальних норм, забезпечують узгодженість інститутів і єдність процесуальної форми;
• служать основою для вдосконалення окремих інститутів і норм, розвитку процесуальної форми та гарантій правосуддя.

В.Т. Маляренко слушно зауважує: "Значення засад судочинства вбачається не тільки у тому, що кожне рішення, прийняте з порушенням їх вимог, підлягає скасуванню, а й у тому, що вони вносять упорядкованість у випадках застосування права за аналогією, а також сприяють правильному розумінню змісту інших правових норм".

У кримінальному процесі закріплені принципи різного рівня узагальненості:

• загальноправові — характерні для всіх галузей права (законність, справедливість, рівність перед законом і судом);
• міжгалузеві — притаманні кільком галузям (гласність, об'єктивна істина, незалежність суддів — спільні для цивільного та кримінального процесу);
• галузеві — властиві лише окремій галузі (для кримінального процесу це презумпція невинуватості, публічність, недопустимість примусу до свідчень проти себе та близьких). Чинна система принципів успадкована українською наукою від радянської теорії процесу [5, c. 12-14].

Отже, до принципів кримінального процесу належать:

• встановлення об'єктивної істини;
• забезпечення захисту прав і свобод людини;
• недоторканність особистого життя;
• недоторканність особи;
• недоторканність житла;
• таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та поштової кореспонденції;
• таємниця банківських вкладів;
• непорушність права власності;
• повага та захист честі й гідності людини;
• презумпція невинуватості;
• презумпція добропорядності людини;
• рівність перед законом і судом;
• гарантованість доступу до правосуддя та права на судовий захист;
• здійснення правосуддя лише судом;
• забезпечення обвинуваченому права на захист;
• недопустимість примушування до свідчень проти себе, членів сім'ї та близьких родичів;
• забезпечення безпеки учасників процесу;
• допустимість примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності;
• допустимість притягнення до відповідальності лише за доведеності вини;
• незалежність слідчого;
• ознайомлення особи з обвинуваченням і розгляд справи лише в межах пред'явленого обвинувачення;
• прокурорський нагляд на досудових стадіях і підтримання обвинувачення в суді;
• публічність;
• гласність судового розгляду;
• незалежність суду й підкорення його лише закону;
• змагальність і диспозитивність;
• безпосередність та усність судового процесу;
• недопустимість повороту до гіршого в апеляційній та касаційній стадіях;
• таємниця наради суддів;
• обов'язковість рішень суду;
• свобода оскарження процесуальних дій і рішень;
• державна мова судочинства [3, c. 21-23].

2. Класифікація основних принципів кримінального процесу

У юридичній літературі традиційно принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в Конституції) та інші (власне кримінально-процесуальні).

Важливо розмежовувати принципи кримінального процесу та принципи судоустрою, а також принципи організації й діяльності окремих правоохоронних органів.

Принципи судоустрою — організаційні, вони визначають побудову судової системи та взаємозв'язок її ланок. Принципи процесу — функціональні.

М.М. Михеєнко пропонує розрізняти:

• організаційні (наприклад, призначуваність слідчих);
• організаційно-функціональні (колегіальність, нагляд вищих судів за нижчими);
• функціональні, тобто власне кримінально-процесуальні (презумпція невинуватості, змагальність).

Принципи кримінального процесу — це засади діяльності слідчого, органів дізнання, прокурора та суду щодо розгляду заяв про злочини, дізнання, розслідування, судового розгляду, касаційного провадження та перегляду справ за нововиявленими обставинами. Вони визначають виконання суб'єктами своїх функцій — розслідування, захисту, обвинувачення, правосуддя — і спрямовані на вирішення завдань кримінального процесу.

За М.М. Михеєнком, система засад охоплює конституційні засади:

1. законність;
2. державна мова судочинства;
3. рівність учасників процесу перед законом і судом;
4. повага до гідності, невтручання в особисте і сімейне життя;
5. право на свободу та особисту недоторканність;
6. недоторканність житла;
7. таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
8. з'ясування істини;
9. право на захист;
10. презумпція невинуватості;
11. свобода від самовикриття та викриття членів сім'ї чи близьких родичів;
12. здійснення правосуддя виключно судами;
13. участь народу у здійсненні правосуддя;
14. незалежність і недоторканність суддів, підкорення їх лише закону;
15. змагальність судового розгляду;
16. гласність судового процесу;
17. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження;
18. обов'язковість рішень суду.

Інші засади:

1. публічність;
2. забезпечення права на захист законних інтересів;
3. вільна оцінка доказів;
4. безпосередність дослідження доказів;
5. усність процесу [2, c. 17-19].

Ця позиція змістовна, але потребує доповнень і глибшого розгляду.

По-перше, у Конституції України відображені й такі загальноюридичні принципи, як справедливість, відповідальність держави за шкоду, заподіяну громадянинові державними органами чи посадовими особами (ст. 56). На цій основі в кримінальному процесі виник і розвивається інститут реабілітації незаконно притягнутих до відповідальності та відшкодування їм моральної й матеріальної шкоди.

По-друге, у кримінальному процесі гарантується захист не лише окремих конституційних прав (недоторканність житла, особи тощо), а всіх прав і свобод, закріплених Конституцією та міжнародними актами (зокрема, непорушність права приватної власності). Тому доцільно говорити про єдиний принцип — забезпечення прав і свобод людини, у межах якого діють функціональні інститути:

• недоторканність особистого життя, житла;
• таємниця телефонних розмов, листування, телеграфної та іншої кореспонденції;
• непорушність права власності.

По-третє, до принципів кримінального процесу належать також: документування процесуальних дій і рішень (п. 7 ст. 129 Конституції України); забезпечення безпеки учасників процесу; повага та захист честі й гідності; гарантованість доступу до правосуддя; ознайомлення обвинуваченого з обвинуваченням і розгляд справи лише в його межах; прокурорський нагляд на досудових стадіях і підтримання державного обвинувачення в суді; допустимість примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності; недопустимість примушування до свідчень проти себе, членів сім'ї та близьких родичів; заборона повороту до гіршого в апеляційній та касаційній стадіях [5, c. 25-27].

Висновки

Оскільки кримінальний процес — це система правових норм і заснованої на них діяльності, у ньому можна виокремити основні вихідні положення, загальні правила, що становлять фундамент цієї системи.

Принципи кримінального процесу — це закріплені в законі основоположні ідеї та найзагальніші положення, які визначають сутність, зміст і спрямованість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їхньої діяльності та здійснення правосуддя. Вони створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості. Від цих засад не відступають, а їх порушення веде до скасування вироку та інших рішень у справі.

Значення принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони:

• є першоджерелом та основою окремих інститутів кримінально-процесуального права;
• виступають суттєвими гарантіями правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб;
• синхронізують систему процесуальних норм, забезпечують узгодженість інститутів та єдність процесуальної форми;
• дають юридичну базу для тлумачення конкретних норм і вирішення суперечливих питань, "сприяють правильному пізнанню та застосуванню норм права";
• служать основою для вдосконалення окремих інститутів і норм, розвитку процесуальної форми та гарантій правосуддя.

Список використаної літератури

1. Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К. : Юрінком Інтер, 2005. - 478 с.

2. Ковальський В. Кримінальне право України: Посібник/ Віктор Ковальський, Марія Стрюк, Олександр Шкелебей,; Ред. Є. В. Фесенко; Академія адвокатури України, Школа адвокатської підготовки. - К.: Прецедент, 2006. - 147 с.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Юрій Александров, Володимир Антипов, Микола Володько та ін., За ред. Миколи Мельника, Вадима Клименка; Нац. акад. внутрішніх справ України, Київський міжнародний ун-т, Київський юридичний ін-т МВС України. - 3-тє, вид., переробл. та допов.. - К.: Юридична думка, 2004. - 351 с.

4. Кримінальне право України: Довідково-бібліографічний посібник/ Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека; Ред. О. І. Плотнікова. - Дніпропетровськ, 2003. - 207 с.

5. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник/ За заг. ред. В. М. Стратонова; Мін-во освіти і науки України, Херсонський державний ун-т. - К.: Істина, 2007. - 385 с.

6. Кримінальне право України: Загальна частина: учбовий посібник/ Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого; За ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Х.: Право; К.: Юрінком Інтер, 2002. - 414 с.

7. Матишевський П. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів і фак./ Павло Матишевський,. - К.: А.С.К., 2001. - 347 с.

8. Селецький С. Кримінальне право України: Навчальний посібник для студ. юрид. вузів і юрид. фак-тів/ Станіслав Селецький,; Відкр. міжнар. ун-т розвитку людини "Україна". - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 502 с.