Реферат
Піст і голодування, культура харчування
Правильне харчування та культура посту сприяють оновленню клітин та підтримці енергетичного балансу організму. Матеріал розкриває сутність голодування як методу очищення, а також наводить поради щодо раціонального добору продуктів залежно від віку та активності. Ви дізнаєтеся про правила побудови збалансованого раціону та релігійні традиції, що формують духовний стан людини.
Вступ
1. Культура харчування: основні аспекти
2. Піст: сутність та характерні риси
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Щоб організм функціонував належним чином, йому потрібні не просто поживні речовини, а їхнє оптимальне співвідношення. Дослідження показують: людині потрібно близько 70 ключових елементів харчування, і кожен із них відіграє особливу роль у метаболічних процесах.
Для підтримання здоров'я критично важливим є регулярне та своєчасне споживання їжі, її збалансованість — наявність усіх потрібних нутрієнтів, мінералів, води та вітамінів.
Обсяг їжі має узгоджуватися з енергетичними витратами. Один із базових принципів здорового раціону — збереження енергетичного балансу: калорії, отримані з їжею, повинні відповідати енергії, яку витрачає організм. Якщо надходження енергії перевищує витрати, маса тіла зростає, переважно за рахунок жирових відкладень.
Тема культури харчування є надзвичайно актуальною, адже в сучасному світі їй приділяють недостатньо уваги, що безпосередньо позначається на здоров'ї та фізичній формі людей.
Через порушення обміну речовин поширеними стали ожиріння, серцево-судинні захворювання та інші недуги.
1. Особливості культури харчування
Організму потрібні всі продукти, однак їхня кількість і пропорції мають змінюватися залежно від віку, статури, звичок і кліматичних умов.
У зимовий період перевагу надавали їжі, що «зігріває»: яйцям, стравам із зернових (пшениця, ячмінь, овес), гострим продуктам — цибулі, молодій редьці, перцю, а також жирним сортам риби та м'яса. Узимку метаболізм активізується, тому гостра та жирна їжа є доречною.
Улітку ж організм потребує охолодження, тож у раціоні мають переважати «охолоджувальні» продукти: рис, картопля, морква, капуста, редис, фрукти, ягоди, телятина, качатина, нежирна риба тощо.
Їжа забезпечує організм енергією для життєдіяльності. Відновлення клітин і тканин відбувається завдяки пластичним речовинам — білкам, жирам, вуглеводам, вітамінам, мінералам. Крім того, їжа є джерелом ферментів, гормонів та інших регуляторів обміну речовин. Правильне харчування з урахуванням умов життя та праці забезпечує стабільність внутрішнього середовища, гармонійний розвиток і високу працездатність.
Незбалансоване харчування спричиняє численні захворювання через зниження захисних функцій, порушує метаболізм, прискорює старіння, зменшує працездатність і підвищує сприйнятливість до інфекцій, оскільки ослаблений організм стає вразливим до негативних впливів.
Раціональне харчування — це правильно організоване, своєчасне забезпечення організму якісно приготовленою та безпечною їжею з оптимальною кількістю поживних речовин. Воно гарантує нормальну життєдіяльність, високу працездатність і стійкість до несприятливих чинників, а також максимальну тривалість активного життя.
Для нормального функціонування важливо не лише забезпечити достатню кількість енергії та нутрієнтів, а й дотримуватися правильних пропорцій між ними. Таке харчування називають збалансованим.
Ідеальних продуктів, які містили б усі необхідні людині речовини, у природі не існує (виняток — материнське молоко).
Лише різноманітний раціон забезпечує повноцінну харчову цінність, оскільки різні продукти доповнюють одне одного. До того ж різноманітність сприяє кращому засвоєнню їжі.
Слово «ratio» з грецької перекладається як розум, наука, розрахунок. Отже, раціональне харчування — це розумне, точно вивірене забезпечення організму їжею. Воно передбачає:
- відповідність раціону фізіологічним потребам та енерговитратам;
- дотримання кількісної та якісної збалансованості за основними харчовими й біологічно активними речовинами;
- дотримання правильного режиму харчування.
У сучасних умовах раціональне харчування запобігає накопиченню радіонуклідів, сприяє їхньому знешкодженню та виведенню, нормалізує обмін речовин і вітамінний статус. Брак білків, вітамінів і мікроелементів веде до значного накопичення радіонуклідів. Раціон із високим вмістом білків, особливо тваринних, посилює виведення цезію-137. Частка тваринних білків у раціоні дорослої людини має становити 55% загальної кількості білка.
Набір продуктів для працездатного та непрацездатного населення. Калорійність основних продуктів харчування, ккал/100 г
Продукти | Працездатні, г/день | Непрацездатні, г/день |
Хліб житній | 107 | 104 |
Хліб пшеничний | 170 | 170 |
Крупи, макарони | 34 | 37 |
Борошно | 26 | 32 |
Картопля | 260 | 295 |
Овочі | 301 | 268,5 |
Фрукти, ягоди | 176 | 109,5 |
Молочні продукти | 1300 | 630 |
М'ясопродукти | 200 | 104 |
Риба | 35 | 12,3 |
Яйця | 25 | 25 |
Цукор, кондвироби | 35 | 12,3 |
Олія, маргарин | 25 | 22,4 |
Білки | 87,1 | 58,6 |
Жири | 98,4 | 65,7 |
Вуглеводи | 338,1 | 295,8 |
Дієти часто сприймають як лікувальні засоби, призначені лікарем на певний час. До таких належать вегетаріанство, голодування, сироїдіння, роздільне харчування. Вони не можуть бути рекомендовані як постійний спосіб життя ні дорослим, ні дітям.
2. Сутність та особливості посту
Повне утримання від їжі є частиною обрядів великих релігій — християнства, ісламу, буддизму. Народні традиції харчування формувалися під впливом релігійних світоглядів, тісно переплітаючись із ними. Релігія суттєво впливала на вибір і приготування їжі, оскільки харчування визначає не лише фізичний, а й духовний стан людини, сприяє очищенню душі та духовному осяянню. Релігійні приписи щодо їжі не втратили актуальності й сьогодні, що проявляється в харчовій обрядовості свят — постійних чи тимчасових заборонах на певні продукти.
Таким чином, піст — це повне або часткове утримання від їжі з метою релігійної дисципліни, духовного та фізичного очищення.
Багато харчових обрядів пов'язані з давніми народними звичаями, що передавалися з покоління в покоління. Релігія, проникаючи в психологію та побут віруючих, суттєво впливала на їхній розвиток. Особливості харчування різних народів вимагали дотримання релігійних приписів, а релігія, своєю чергою, змінювала традиції харчування.
Пам'ятні дні та свята православної церкви нашаровувалися на вікові обряди східних слов'ян, пов'язані зі спостереженням за природою, сільськогосподарськими роботами та родинними церемоніями, зокрема й у їжі. Православні пости, які за часом дотримання становлять майже половину року, — це водночас і народні традиції, що передавалися з покоління в покоління. Тому чіткої межі між релігійними приписами та народними традиціями провести неможливо.
Під час посту, разом з очищенням організму від шкідливих речовин та оздоровленням, у віруючих формується особливий емоційний стан, що сприяє очищенню й оновленню душі. Згідно з релігійними переконаннями, мета посту — опанування себе, звільнення від спокуси та гріха, перемога над пристрастями плоті.
Православні пости поділяються на п'ять категорій:
- Найсуворіший піст. Церковний статут забороняє будь-яку їжу, але дозволяє пити воду. З погляду валеології це відповідає повному голодуванню.
- Сухоїдіння — дозволено сиру рослинну їжу та хліб. У валеології це називають сироїдінням, хоча воно не зовсім тотожне, оскільки передбачає наявність хліба.
- Піст із вареною їжею — дозволена рослинна їжа, піддана тепловій обробці без олії. У валеології це суворе вегетаріанство.
- Піст із вареною рослинною їжею з додаванням рослинної олії. Відповідає звичайному суворому вегетаріанству.
- Піст, коли до вареної рослинної їжі з олією додають рибу чи рибні продукти.
Дотримання православних постів збагатило українську та російську кухні численними стравами з рослинних продуктів і риби з використанням рослинної олії.
До пісної їжі належать зернові (хліб, крупи), бобові, овочі, фрукти, ягоди, гриби, їстівні дикорослі рослини, горіхи, прянощі, мед, а також пісні продукти — рослинні олії, риба, рибні продукти.
До «скоромної їжі» належать м'ясо та м'ясні продукти, молоко й молочні продукти, тваринні жири (сало), яйця, а також продукти, що їх містять, наприклад кондитерські вироби.
Українська кухня багата на страви, здатні задовольнити будь-які смаки: борщ із квасолею, супи з галушками, вареники з пісною начинкою (капуста, картопля), пиріжки з гарбузом і сушеними фруктами, квашенина, буряк, солоні огірки, помідори, хрін, цибуля, рослинна олія та пампушки — винахідливі господині вміли потішити рідних під час посту. Тож піст не був приводом для смутку тим, хто утримувався від м'ясної, молочної їжі та яєць.
Для звичайних людей дотримання посту не було виснажливим, оскільки правила були порівняно м'якими. Натомість монастирські статути вимагали суворого дотримання посту й були досить жорсткими.
Комплекс складних біологічних процесів, що безперервно відбуваються в організмі та лежать в основі діяльності органів (серця, легенів, печінки, шлунка, нервової системи), потребує певних енергетичних витрат.
Людина має отримувати з їжею стільки енергії, скільки витрачає. Тривале порушення цього закону призводить до проблем зі здоров'ям. За допомогою посту можна визначити кількість їжі, необхідну для природних потреб організму.
Не варто розглядати піст лише як функціональне обмеження в їжі (дієтичне оздоровче харчування). Сутність посту полягає також у його духовному значенні для віруючих, у пробудженні інтелектуальної та вольової сили.
Голодування — це усвідомлене утримання від їжі протягом певного часу.
Терміни голодування можуть бути:
- малі — 24–48 годин;
- середні — 3–7 діб;
- тривалі — 7–30 діб і більше.
Цикли голодування можуть бути:
- щотижневі — від 24 до 42 годин;
- щомісячні — до 3 діб;
- щоквартальні — при зміні сезону від 3 до 10 і більше днів;
- щорічні — від 7 до 20 і більше днів.
Голодування як оздоровчий метод відоме здавна. Його мета — очищення організму від наслідків неправильного харчування. Під час голодування відбувається самооновлення всіх функцій організму, а отже, його омолодження.
Під час посту заборонялося їсти м'ясо та вироби з нього (велика кількість тваринного білка гальмує ріст і розвиток). У цей період організм отримував розвантаження — з раціону виключалися продукти з жиром (м'ясо, сало, птиця), натомість вживали хліб, овочі, фрукти, рибу, олії. Однак піст не слід плутати з голодуванням. Піст — це повноцінне споживання їжі з заміною одних продуктів на інші. Під час посту організм одержує достатньо вітамінів і поживних речовин, що не заважає йому рости й розвиватися.
Висновки
Існує думка, що людина помирає не від конкретної хвороби, а від свого способу життя. «Наше здоров'я в наших руках» — проста істина, що є основою здорового способу життя. Це фізична активність, правильне харчування без переїдання та порушення режиму, відмова від шкідливих звичок (пияцтво, куріння) і зловживання окремими продуктами. Почуття міри слід виховувати змолоду. Куріння значно погіршує обмін речовин: одна випалена цигарка нейтралізує половину добової потреби у вітаміні С. Багато людей, особливо дівчат, замінюють прийоми їжі палінням, щоб зменшити масу тіла, але це досягається за рахунок отрут тютюнового диму, тобто за рахунок здоров'я.
Харчування належить до факторів середовища, вплив яких на організм відбувається поступово, а не одразу. Тому шкода неправильного харчування також проявляється не відразу, і люди часто ставляться до питань харчування без належної уваги та серйозності.
Під час голодування на організм оздоровчо впливають такі фізіологічні механізми: «ремонт» спадкового апарату, біосинтез, відновлення ферментативних систем (підвищення імунітету, покращення травлення), оновлення молекулярного та хімічного складу клітин, розщеплення жирових і зайвих клітин.
Унаслідок правильно проведеного голодування тканини організму оновлюються й омолоджуються, завдяки чому людина стає здоровою.
Список використаної літератури
1. Конышев В. Голодание с научной точки зрения //Физкультура и спорт. - 2008. - № 11. - C. 18-20
2. Конышев В. Пост и здоровье // Физкультура и спорт. - 2003. - № 2. - С. 12-13
3. Николаев Ю. Голодание ради здоровья //Физкультура и спорт. - 2001. - № 7. - C. 16-17
4. Очищение организма //Физкультура и спорт. - 2001. - № 10. - C. 12-13
5. Пономарева Н. Лечебное голодание и его особенности/ Н.Пономарева //Спортивная жизнь России. - 1999. - № 6. - C. 32-38
