Органи недержавного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Вступ.

1. Торгово-промислові палати у регулюванні ЗЕД.

2. Союзи підприємців як чинник розвитку ЗЕД.

3. Рада експортерів України.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Розвиток та регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечується не лише державними структурами, а й значною кількістю недержавних та напівдержавних інституцій. Серед них варто виокремити торгово-промислові палати, союзи підприємців, об'єднання експортерів та імпортерів, інвестиційні фонди тощо.

Окрім державних регуляторів, які визначають зобов'язання за зовнішньоекономічними угодами, існує низка недержавних регуляторів, що базуються на міжнародних торговельних звичаях та правилах.

Найважливішими серед них є:

1. Принципи міжнародних комерційних контрактів, підготовлені та опубліковані у 1994 році УНІДРУА (Міжнародний інститут з уніфікації приватного права).

2. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів — ІНКОТЕРМС, розроблені Міжнародною торговельною палатою (редакції 1990 та 2000 років). На сьогодні ІНКОТЕРМС включає 13 торговельних термінів та правила їх інтерпретації.

Певну роль у системі недержавного регулювання зовнішньоекономічних угод відіграють також правила, що випливають із попередньої практики взаємовідносин сторін конкретної угоди.

До форм недержавного регулювання зовнішньоекономічних угод слід також віднести судову та арбітражну практику, типові документи, а також типові контракти, що розробляються галузевими асоціаціями торговців певними видами товарів.

Торгово-промислові палати є комерційними організаціями, головною метою яких є сприяння розвитку економічних та торговельних зв'язків із зарубіжними партнерами. Вони мають статус юридичних осіб і функціонують на засадах повного комерційного розрахунку та самофінансування, надаючи цільові інформаційні послуги.

1. Торгово-промислові палати у регулюванні ЗЕД

Економічний поступ суспільства зумовив перетворення торгово-промислових палат на важливі осередки ділової активності у більшості країн світу. Вони стали дієвим інструментом взаємовигідної співпраці у глобальній економічній системі. Саме цими принципами керується у своїй діяльності Київська торгово-промислова палата, яка нині є одним із найнадійніших ділових партнерів для підприємств та організацій як у столиці, так і по всій Україні.

Особливо цінною співпраця з Палатою може бути у сфері міжнародного співробітництва та зовнішньоекономічної діяльності, що має на меті розвиток економічних, науково-технічних і торговельних зв'язків українських підприємств — членів Київської ТПП — із зарубіжними діловими колами.

Географія міжнародного співробітництва Палати на сьогодні є досить широкою. Укладено 45 угод про співпрацю. Палату регулярно відвідують іноземні делегації, які перебувають у Києві.

Для налагодження прямих контактів між українськими підприємцями та представниками зарубіжних ділових кіл організовуються зустрічі, переговори, семінари, конференції та інші міжнародні заходи як в Україні, так і за кордоном. Підтримується конструктивна взаємодія з багатьма зарубіжними посольствами та торговими місіями в Україні, а також із посольствами та торговими місіями України за кордоном.

Головною метою цих зв'язків є сприяння розвитку міжнародного співробітництва членів Київської ТПП, нарощування експорту та залучення інвестицій в економіку міста.

Інформаційно-аналітична діяльність Палати постійно розширюється та вдосконалюється, що сприяє накопиченню, систематизації, аналізу та поширенню ділової комерційної інформації про вітчизняні та зарубіжні ринки, потенційні можливості українських і зарубіжних фірм, організацій та установ.

Важливим напрямом роботи Палати є організація спеціалізованих та універсальних виставок, а також презентацій українських і закордонних компаній. Ці заходи сприяють популяризації продукції вітчизняних виробників та встановленню ділових контактів з українськими й зарубіжними партнерами.

Діючи в інтересах розвитку взаємовигідних зв'язків на внутрішньому та зовнішньому ринках, враховуючи сучасні реалії, Київська ТПП послідовно працює задля розвитку ділової активності в регіоні та за його межами.

У перші роки незалежності України підприємства та організації різних форм власності отримали право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Для успіху в нових економічних умовах їм бракувало досвіду, конкретних знань, достовірної інформації про зміни ринкової кон'юнктури та правової підтримки. Водночас ТПП накопичили значний досвід проведення експертиз, сертифікації, консультування з питань ЗЕД, а також створили гнучку систему реагування на запити підприємців.

Виникли об'єктивні передумови для вдосконалення системи ТПП України. 18 травня 1995 року відбувся перший з'їзд Торгово-промислової палати України, на якому було взято курс на створення регіональних палат. Керуючись рішенням Президії ТПП України, загальні збори засновників ухвалили рішення про створення на правонаступницьких засадах Київської торгово-промислової палати, яка розпочала свою діяльність з 1 червня 1995 року. Нині в системі ТПП України функціонує 28 регіональних палат.

Сьогодні Київська ТПП є надійною опорою підприємництва столичного регіону. За час своєї діяльності Палата здобула авторитет у вітчизняному та зарубіжному діловому світі. Спектр її діяльності є надзвичайно широким і охоплює встановлення ділових контактів між українськими та зарубіжними підприємницькими колами, освоєння нових форм співробітництва, участь у міжнародних програмах, проведення ділових зустрічей, бізнес-місій, конференцій та презентацій.

Географія міжнародного співробітництва Палати постійно розширюється. Підписано та діє близько 40 угод про співпрацю з палатами на всіх континентах. Київську ТПП регулярно відвідують зарубіжні делегації, що перебувають у Києві. Налагоджено конструктивну співпрацю з багатьма зарубіжними посольствами та торговими місіями в Україні, а також із посольствами та торговими місіями України за кордоном. Усі ці зв'язки спрямовані насамперед на сприяння розвитку міжнародного співробітництва членів Палати, зростанню експорту та залученню інвестицій в економіку міста.

Київська торгово-промислова палата на сьогодні є одним із найнадійніших ділових партнерів для будь-якого підприємства чи організації як у Києві, так і на всій території України. Палата впровадила систему менеджменту якості та отримала міжнародний сертифікат ISO 9001:2000.

Серед основних послуг Київської ТПП — проведення експертиз, контроль якості та комплектності товарів, визначення їхньої вартості, видача сертифікатів походження, декларування зовнішньоторговельних вантажів, організація національних і міжнародних виставок. Київська торгово-промислова палата послідовно спрямовує свої зусилля на розвиток ділового потенціалу Києва, сприяючи його перетворенню на діловий та фінансовий центр, здатний посісти гідне місце серед європейських міст.

Працюючи в інтересах розвитку взаємовигідних зв'язків на внутрішньому та зовнішньому ринках, враховуючи реалії сьогодення, Палата діяла й діє заради розвитку ділової активності у столичному регіоні та за його межами.

2. Союзи підприємців як чинник розвитку ЗЕД

Український Союз Промисловців і Підприємців (УСПП) як суб'єкт недержавного регулювання ЗЕД спрямовує значні зусилля на підтримку процесів інтеграції України як країни з перехідною ринковою економікою до європейської спільноти. Головним завданням Союз вважає максимальну адаптацію національної економіки до стандартів Світової організації торгівлі та збалансований вступ до неї. Процес надання Україні статусу країни з ринковою економікою успішно завершився у 2006 році, що надало додаткового імпульсу зовнішньоекономічним відносинам.

За 15 років діяльності УСПП досяг значних успіхів у налагодженні зовнішньоекономічних зв'язків. Укладено 85 угод про співробітництво та партнерство, зокрема з організаціями промисловців і підприємців Аргентини, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Великої Британії, Вірменії, В'єтнаму, Данії, Ізраїлю, Іспанії, Казахстану, Китаю, Кореї, Латвії, Литви, Мексики, Польщі, Південно-Африканської Республіки, Росії, Тунісу, Туркменістану, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Чилі, Японії. Усі договори залишаються активно діючими, оскільки контакти бізнесменів постійно розширюються, з'являються нові перспективні проекти та напрямки.

Першою міжнародною угодою, укладеною УСПП 5 жовтня 1992 року, став Договір про всебічне співробітництво з Російським союзом промисловців і підприємців (РСПП). Багаторічна співпраця та ефективна взаємодія між структурними підрозділами обох організацій, конкретними підприємствами двох країн зробили УСПП і РСПП, без перебільшення, рушійними силами українсько-російського торговельно-економічного співробітництва.

Свідченням цього є ініціатива обох Союзів щодо створення Ради з інвестицій УСПП-РСПП у 2005 році. Ця структура має виконувати роль консультативного органу, який сприятиме інтенсифікації процесу залучення інвестицій, пошуку оптимальних фінансових рішень для компаній-інвесторів, визначенню перешкод та напрацюванню найбільш ефективних шляхів їх подолання. За результатами роботи Рада готуватиме пропозиції, які виноситимуться на розгляд урядів України та Росії. До складу Ради УСПП-РСПП входять провідні представники промислового, фінансово-інвестиційного, банківського, страхового, нафтогазового та інших секторів України та Росії.

Створено інвестиційну раду «Україна – Казахстан» між УСПП та Торгово-промисловою палатою Казахстану. Нині УСПП опрацьовує можливості створення інвестиційних рад з Литвою та Італією.

Для координації зусиль, спрямованих на розширення можливостей вітчизняних виробників, збільшення їх експортного потенціалу та зміцнення конкурентоспроможності на міжнародних ринках, УСПП підписав Угоду про співробітництво з Міністерством закордонних справ України.

УСПП має мережу представництв у багатьох країнах світу — Німеччині, Польщі, Чехії, Данії, Угорщині, Китаї, Нідерландах, США, на Кіпрі. Членами УСПП є іноземні фірми та спільні підприємства.

Союз плідно співпрацює з представництвами закордонних і міжнародних фондів, агенцій, центрів в Україні, зокрема з ЄБРР, МВФ, ТАСІС, Бюро представника німецької економіки тощо. Укладено Угоду про співробітництво з представництвом Світового банку в Україні.

Налагоджені сталі контакти зі спорідненими організаціями промисловців, підприємців, роботодавців більш ніж 100 країн. УСПП є активним партнером ЮНІДО, Європейського ділового конгресу, Центральноєвропейської ініціативи, Організації чорноморського економічного співробітництва тощо.

УСПП є членом та одним із засновників Міжнародного конгресу промисловців і підприємців — громадської організації, створеної у 1992 році, яка об'єднує національні організації промисловців і підприємців 23 країн, серед яких усі країни СНД, Балтії, Центральної та Східної Європи, Китай. Президент УСПП Анатолій Кінах є першим віце-президентом МКПП.

Упродовж року УСПП організовує в середньому 30 візитів українських делегацій за кордон та приймає стільки ж іноземних делегацій в Україні. До програми візитів включаються бізнес-форуми, круглі столи, індивідуальні зустрічі та переговори. Союз бере активну участь у формуванні бізнес-делегацій під час офіційних візитів Президента України та урядових делегацій за кордон. Створення нових спільних підприємств, угоди про інвестиційну співпрацю, контракти з експортно-імпортних операцій, співробітництво в інформаційній сфері, обмін досвідом — ось підсумки численних бізнес-форумів.

Промисловці та підприємці переконані, що всі ініціативи у сфері міжнародної політики України повинні мати економічне наповнення. Новим етапом міжнародної діяльності УСПП є залучення своїх представників до роботи міжурядових комісій з питань співробітництва — постійно діючого органу, який представляє Кабінет міністрів України у його відносинах з урядами інших країн. Комісії розробляють пропозиції, спрямовані на розвиток взаємовигідних двосторонніх відносин, розширення торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва з країною-партнером.

3. Рада експортерів України

Раду експортерів було створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 253 від 22.02.1999 року. Створення цієї громадської організації на шляху входження України до Європейського Співтовариства було необхідним та нагальним кроком. Про це свідчить як світовий, так і український досвід функціонування аналогічних об'єднань.

Об'єднання товаровиробників та підприємців у союзи, асоціації тощо з різними організаційними формами широко поширене у світі. Процес створення таких об'єднань активізувався на світовому ринку у 80-ті роки. Цьому сприяли: жорсткість антимонопольного законодавства, підвищення ролі нецінової конкуренції, поява нових форм регулювання ринку на державно-монополістичній основі тощо. У середині 90-х років офіційно діяло понад 500 експортних, імпортних і міжнародних об'єднань, які функціонують, як правило, у вигляді картелів.

Експортні об'єднання об'єднують національних підприємців. Вони діють, як правило, цілеспрямовано на конкретних ринках і створюються з метою обходу антимонопольного законодавства. Відповідно до законодавства, яке існує практично в усіх розвинених країнах, фірми, що бажають об'єднати свої зусилля на зовнішніх ринках, не піддаються антимонопольному переслідуванню.

Такі об'єднання реєструються як виключно експортні. Метою таких об'єднань є стимулювання експортної діяльності.

Імпортні об'єднання створюються великими імпортерами, як правило, для закупівлі товарів у значних обсягах, що дозволяє уторговувати умови постачання, розрахунків, рівень цін, відмовлятися від послуг торгових посередників тощо. В імпортні об'єднання у ряді випадків об'єднуються підприємства роздрібної торгівлі та імпортери сировини для здійснення централізованих закупівель. Іноді імпортні асоціації створюються для усунення конкуренції між імпортерами своєї країни.

Міжнародні об'єднання створюються підприємцями з декількох країн з метою контролю за експортом, імпортом та іншими зовнішньоекономічними операціями з окремими товарами на світовому ринку.

Аналіз досвіду роботи таких об'єднань у Російській Федерації показує, що там створено та функціонує близько 20 об'єднань, які представляють практично всі галузі господарства РФ. Цей процес набув розвитку в Росії на початку 90-х років і триває дотепер. Логічним продовженням розвитку цього процесу стало утворення у 1996 році в Росії «Ради галузевих об'єднань виробників та експортерів», до якої делегували своїх представників практично всі галузеві об'єднання російських виробників та експортерів, федеральні органи влади, банки, провідні інститути. За своєю суттю та завданнями Рада українських експортерів при КМ корелює з російською «Радою галузевих об'єднань виробників та експортерів».

Процес створення українських галузевих об'єднань експортерів було ініційовано у 1996 році Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України та підтримано іншими міністерствами України. Об'єднання заснували на добровільних засадах провідні українські товаровиробники та експортери. Об'єднання створювалися з тих чи інших причин. Так, наприклад, однією з перших було створено «Раду українських виробників та експортерів кам'яного вугілля». Її було засновано у 1996 році провідними українськими вугільними підприємствами, на частку яких за останні роки припадає до 80-90 відсотків експорту кам'яного вугілля з України. Основним завданням цього об'єднання було, в умовах відміни спецекспорту та реєстрації експортних контрактів, через взаємодію між собою та з органами виконавчої влади створити умови для запобігання недобросовісній конкуренції серед українських експортерів та недопущення втрати існуючих експортних ринків. Аналіз обсягів, структури, рівня цін при експорті кам'яного вугілля за період 97–98 рр. свідчить про ефективність діяльності такого об'єднання.

За період 96–97 рр. в Україні було створено та функціонували наступні об'єднання: Рада українських виробників та експортерів кам'яного вугілля; Рада українських виробників та експортерів чорних металів; Асоціація «Рада українських постачальників та переробників нафти, імпортерів та експортерів нафтопродуктів»; Рада українських виробників і експортерів кольорових металів; Національна асоціація виробників цукру України; Координаційна Рада українських експортерів залізорудної продукції; Українська асоціація виробників феросплавів; Всеукраїнська Асоціація працівників нафтопродуктозабезпечення. На даний час деякі з цих об'єднань не функціонують взагалі, але процес створення не припинився. Так, наприклад, у серпні 99 р. було створено «Українську асоціацію металобрухту». Аналіз діяльності об'єднань галузевих експортерів свідчить, що їх створення сприяє виробленню та проведенню узгодженої політики з експортно-імпортних операцій, сприяє участі галузевих об'єднань у роботі міжнародних організацій.

На жаль, через відсутність до останнього моменту в Україні централізованого обліку таких об'єднань було неможливо дати точну кількість останніх. Сьогодні Державний інформаційний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків уже формує Реєстр асоціацій, союзів та об'єднань України. Рада експортерів має сприяти формуванню експортної політики України, підвищенню експортно-імпортного потенціалу, розвитку добросовісної конкуренції серед українських експортерів, забезпечити оперативну взаємодію підприємців із законодавчими та виконавчими органами держави, захист державних інтересів та інтересів українських як експортерів, так і імпортерів на зовнішніх ринках.

Висновки

Серед недержавних організацій найбільший вплив на розвиток та здійснення ЗЕД мають торгово-промислові палати. Торгово-промислова палата є недержавною некомерційною громадською організацією, що об'єднує підприємства та підприємців, є юридичною особою та створюється з метою сприяння розвитку економіки країни, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасної промислової та торговельної інфраструктури; всебічному розвитку всіх видів підприємництва, торговельних і науково-технічних зв'язків із зарубіжними країнами.

Торгово-промислові палати виконують наступні завдання:

• надання допомоги підприємцям і підприємствам;
• організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності та з державою;
• сприяння розвитку системи освіти та підготовки кадрів для підприємницької діяльності;
• надання підприємцям, їхнім об'єднанням, союзам, асоціаціям інформаційних послуг;
• сприяння розвитку експорту товарів і послуг, надання технічної допомоги суб'єктам підприємницької діяльності у проведенні операцій на зовнішньому ринку;
• вжиття заходів щодо недопущення та припинення недобросовісної конкуренції, неділового партнерства;
• сприяння врегулюванню спорів, що виникають між підприємствами та підприємцями;
• надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземних фірм та організацій.

Список використаної літератури

1. Багрова І. Міжнародна економічна діяльність України : Навчальний посібник / Інна Багрова, Оксана Гетьман, Валерій Власюк, За ред. Інни Багрової; Дніпропетровський ун-т економіки і права. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 380 с.

2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств : Навчальний посібник / Ю. Г. Козак, Н. С. Логвінова, І. Ю. Сіваченко та ін.; Мін-во освіти і науки України, Одеський державний економічний ун-т. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 791 с.

3. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : Навч. посібник / Олександр Кириченко. — 3-тє вид. перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 382 с.

4. Лугінін О. Статистика національної економіки та світового господарства : Навчальний посібник / Олег Лугінін, Сергей Фомішін; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова, Міжнародний ун-т бізнесу і права. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 501 с.

5. Лук'яненко, Дмитро Григорович. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності : Навчальний посібник / Дмитро Лук'яненко; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2005. — 203 с.

6. Передрій О. Міжнародні економічні відносини : Навчальний посібник / Олександр Передрій; М-во освіти і науки України, Закарпатський держ. ун-т. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 273 с.

7. Черевань В. Міжнародна економічна діяльність : Навч. посібник для студ. вузів / Володимир Черевань, Анатолій Рум'янцев, Лариса Романенко; М-во освіти України. — К.: Слово, 2003. — 278 с.