Організація обліку на підприємствах

Організація обліку на підприємствах

Завдання.

1. Визначте основні завдання, які стоять перед організацією обліку праці та її оплати.

2. Назвіть ключові законодавчі та нормативні акти, що регулюють питання оплати праці.

3. Охарактеризуйте види та типові форми кадрової документації для обліку особового складу та їхнє призначення.

4. Поясніть, як регулюються та документально оформлюються трудові відносини між підприємством і працівником.

5. У яких випадках укладається трудовий договір та які існують його дії?

1. Основні завдання організації обліку праці та її оплати

Облік праці та заробітної плати є одним із найбільш відповідальних і трудомістких напрямів роботи, що потребує точних та актуальних даних. Ці дані відображають динаміку чисельності персоналу, використання робочого часу, розподіл працівників за категоріями та кодами виробничих витрат, а також забезпечують контроль за ефективністю використання трудових ресурсів.

2. Законодавча та нормативна база регулювання оплати праці

Регулювання питань обліку праці та її оплати здійснюється на основі наступних основних документів:

1. Кодекс законів про працю, Закон УРСР № 332-VII від 10.12.71 р. (зі змінами і доповненнями).
2. Закон України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.95 р. (зі змінами і доповненнями).
3. Закон України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15.11.96 р.
4. Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 137 від 29.06.97 р.
5. Положення про порядок укладання контрактів при прийомі (найманні) на роботу працівників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 170 від 19.08.94 р. (зі змінами і доповненнями).
6. Порядок числення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р. (зі змінами і доповненнями).
7. Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України № 323 від 11.12.95 р.
8. Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок із громадян" № 13-92 від 26.12.92 р. (зі змінами і доповненнями).
9. Інструкція "Про прибутковий податок із громадян" Головної податкової інспекції України № 12 від 21.04.93 р. (зі змінами і доповненнями).
10. Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, організаціями і громадянами страхових внесків у Пенсійний фонд України, а також обліку надходження і витрати його засобів, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 11-1 від 06.09.96 р. (зі змінами і доповненнями).
11. Інструкція про статистику чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затверджена наказом Міністерства статистики України № 171 від 07.07.95 р.
12. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.
13. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.99 р.

3. Види та типові форми кадрової документації обліку особового складу

На підставі наказу про прийняття на роботу вноситься відповідний запис до трудової книжки працівника.

На підприємствах ведеться облік робочого часу, який здійснюється через табельний облік. Цей механізм дозволяє контролювати стан трудової дисципліни та використання робочого часу.

Суть табельного обліку полягає у щоденній фіксації явки працівників на роботу, їх відходу з роботи, а також усіх випадків запізнень, неявок із зазначенням причин, часу простоїв та понаднормової роботи.

Кожному новому працівнику присвоюється табельний номер, а в його трудовій книжці робиться відповідний запис. На новоприйнятого працівника заводиться особиста картка, де фіксуються необхідні анкетні дані та подальші зміни по службі. Бухгалтерія, своєю чергою, відкриває на кожного працівника особовий рахунок.

Табельні номери на підприємстві встановлюються за порядково-серійною системою, де кожному виробничому підрозділу відповідає певна серія номерів.

Оперативний облік явки працівників та їх перебування на роботі ведеться як загалом по підприємству, так і по кожному виробничому підрозділу. Для цього використовується спеціальний табель обліку використання робочого часу (типові форми Т-12, Т-13), який слугує не лише для фіксації робочого часу, але й для розрахунку заробітної плати.

4. Регулювання та документальне оформлення трудових відносин

Працівники реалізують своє право на працю через укладення трудового договору з підприємством. Колективний договір укладається відповідно до чинного законодавства та прийнятих сторонами зобов'язань. Його метою є регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.

Колективний договір укладається на підприємствах будь-якої форми власності та господарювання, які використовують найману працю та мають статус юридичної особи.

На підприємствах також застосовується оплата праці за трудовими угодами. Така угода укладається між підприємством і працівником, найнятим зі сторони для виконання конкретної роботи, яку неможливо виконати силами підприємства, або на договірних засадах з відповідними підприємствами й організаціями.

На сьогодні широко практикується оплата праці за контрактом, який укладається за домовленістю сторін та передбачає виконання умов контракту.

При найманні працівника за контрактом власник або уповноважений ним орган можуть встановлювати умови оплати праці за згодою працівника, які визначені в колективному чи індивідуальному договорі.

При укладенні цивільно-правових договорів (договорів підряду, видавничих договорів) процес праці не регламентується, а відносини сторін виникають лише щодо результатів праці: обмовляються вартість робіт, терміни їх виконання, якість тощо.

Питання оплати праці на сьогодні вирішуються безпосередньо на підприємстві.

5. Випадки укладення трудового договору та його дії

Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства або фізичною особою, згідно з якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, підпорядковуючись внутрішньому трудовому розпорядку. Власник підприємства або фізична особа, своєю чергою, зобов'язуються виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, відповідно до законодавства про працю, колективного договору та угоди сторін. Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом законів про працю України.

Трудовий договір зазвичай укладається в письмовій формі. Укладення договору оформлюється наказом про зарахування працівника на роботу.

Список використаних джерел

1. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине: Учеб. Пособие для студентов вузов.-5-е изд.,-К.: Издательство А.С.К.,2003.-847с.

2. Кодекс законів про працю, Закон УРСР № 332-VII від 10.12.71 р. (зі змінами і доповненнями).

3. Закон України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.95 р. (зі змінами і доповненнями).