Облік та звітність виконання державного бюджету

Вступ

1. Організація обліку виконання бюджету у фінансових органах

2. Звітність розпорядників коштів про використання бюджетних коштів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Облікові процеси щодо виконання бюджету в фінансових структурах (місцеві фінансові органи та підрозділи Державного казначейства України) покладаються на відповідні служби цих інституцій. Зокрема, органи Державного казначейства відповідають за облік виконання державного та місцевих бюджетів у частині доходів. До моменту повного переходу на казначейське обслуговування, облік видаткової частини місцевих бюджетів ведуть управління бухгалтерського обліку та звітності, що функціонують у складі головних фінансових управлінь обласних та міських (Києва і Севастополя) державних адміністрацій, а також відділи бухгалтерського обліку і звітності районних, міських та районних у містах фінансових управлінь. Після запровадження повноцінного казначейського обслуговування місцевих бюджетів, їх облік перейде до територіальних органів Державного казначейства.

Фінансові органи функціонують як бюджетні установи. Окрім обліку виконання бюджету, вони також ведуть облік виконання власних кошторисів. Ці два напрями обліку — виконання бюджету та виконання кошторису — у фінансових органах є чітко розмежованими.

1. Організація обліку виконання бюджету у фінансових органах

Бюджетний облік являє собою комплекс облікових процедур, що відображають рух і стан фінансових ресурсів у процесі виконання бюджету та кошторисів бюджетних установ. Ця система включає три взаємопов'язані підсистеми: бухгалтерський, фінансовий та управлінський облік. Вони базуються на спільній теоретичній та інформаційній основі, проте відрізняються формою та періодичністю формування даних.

Бухгалтерський облік гарантує своєчасне та вичерпне відображення всіх операцій, надаючи користувачам інформацію про активи, зобов'язання, а також результати виконання бюджетів (кошторисів) та їх зміни.

Фінансовий облік призначений для накопичення даних щодо доходів, видатків, кредитування (за вирахуванням погашення), дефіциту бюджетів та підбиття підсумків виконання бюджетів (кошторисів).

Управлінський облік забезпечує керівництво оперативною фінансовою та нефінансовою інформацією у визначених формах, необхідною для планування, управління, оцінки та контролю за використанням бюджетних коштів.

Предметом бюджетного обліку виступає фактичний стан та рух фінансових ресурсів. Об'єктами обліку є: доходи та видатки бюджету; фінансування та державний борг; кошти на рахунках; кошти в розрахунках; фонди та резерви, що утворюються під час виконання бюджету; матеріальні цінності бюджетних установ.

Метод бюджетного обліку — це сукупність послідовних способів, що дозволяють створити інформаційну модель фактичного стану та руху фінансових ресурсів і підтримувати її відповідність реальній дійсності. Кожен із цих способів є елементом методу. До них належать: документування первинної інформації; проведення інвентаризацій; оцінка вартісної сутності економічних явищ; використання бухгалтерських рахунків для систематизації даних; застосування подвійного запису; складання балансу; формування зовнішньої звітності та внутрішніх зведень.

Основними завданнями обліку виконання бюджету є повне, своєчасне та достовірне відображення процесу виконання державного та місцевих бюджетів.

Бюджетний облік, як і бухгалтерський загалом, ведеться на основі первинних документів, що оформлюють операції з виконання бюджету, схем документообороту та облікових реєстрів.

Кожна операція з виконання бюджету підлягає документальному оформленню. Документи, що містять відомості про операції та підтверджують їх здійснення, називаються первинними, оскільки вони є підставою для обліку. Основним первинним документом при виконанні бюджету є платіжне доручення. Ознаки та показники операції, зафіксовані в документі, називаються реквізитами.

Через різноманітність первинних документів виникає необхідність їх наукової класифікації за наступними критеріями:

1) за ступенем узагальнення: первинні (відображають одну або кілька операцій) та зведені (узагальнюють дані первинних документів);

2) за характером використання: разові (фіксують одну операцію) та накопичувальні (відображають кілька однорідних операцій);

3) за кількістю облікових позицій: однорядкові та багаторядкові;

4) за місцем створення: зовнішні та внутрішні;

5) за способом заповнення: заповнені вручну або з використанням засобів механізації.

Схеми документообороту визначають, хто і на якій підставі створює документ, куди він надсилається та як використовується. Під час виконання однієї операції може створюватися один або кілька документів, що циркулюють між різними організаціями. Документооборот — це рух документів від моменту їх створення до передачі в архів.

На основі первинних документів здійснюються записи в меморіальні ордери та облікові реєстри.

Записи в облікових реєстрах, як правило, здійснюються на підставі меморіальних ордерів. Ці документи призначені для узагальнення записів з первинних документів. Наприклад, якщо протягом дня надійшло кілька документів, що оформлюють надходження доходів, усі вони відображаються в одному меморіальному ордері.

Обліковий реєстр — це носій інформації, що формується на основі первинних документів або інших реєстрів. Вони можуть мати різну форму та матеріальну основу: книги, відомості, картки, табуляграми, машинограми, магнітні носії. Класифікація облікових реєстрів здійснюється за такими ознаками: 1) за матеріальною основою (паперові та безпаперові); 2) за способом заповнення (вручну, механізовано, автоматично); 3) за характером групування (систематичні, хронологічні, комбіновані); 4) за способом графлення (контокорентні, багатографні, шахові тощо); 5) за ступенем узагальнення (синтетичні, аналітичні, комбіновані); 6) за розміщенням записів (односторонні, двосторонні).

Бюджетний облік може вестися за різними системами, формами та способами, що визначає форми облікових реєстрів.

Система та форма обліку. Існують дві основні системи бухгалтерського обліку: проста та подвійна. Проста система передбачає один запис на операцію, тоді як подвійна — реєстрацію на двох рахунках.

Подвійна система є більш досконалою, оскільки забезпечує внутрішній контроль через складання балансу. Вона є основною в бюджетному обліку. Проста система може застосовуватися в невеликих бюджетних установах, що не охоплені централізованим обліком.

У межах подвійної системи використовуються різні форми обліку. У бюджетному обліку застосовуються три форми: «Журнал-головна», меморіально-ордерна та журнально-ордерна. Відмінності між ними полягають у використанні різних облікових реєстрів.

Фінансові органи ведуть облік виконання бюджету за формою «Журнал-головна». Синтетичний облік при цьому ведеться у книзі «Журнал-головна», де фіксуються обороти за рахунками. Аналітичний облік ведеться в спеціальних книгах, відомостях та на картках. Ця форма є компактною, але прийнятна лише при невеликому плані рахунків та однорідних операціях.

Існує кілька способів ведення бюджетного обліку: ручний, механізований та автоматизований.

Ручний спосіб передбачає заповнення облікових реєстрів бухгалтером вручну. Це традиційний метод, що характеризується високою трудомісткістю та потребою у значній кількості кваліфікованих фахівців.

Механізований спосіб використовував спеціальні облікові реєстри, пристосовані для обробки на бухгалтерських машинах. Такими реєстрами були відомості та картки. Цей спосіб дозволяв поєднувати заповнення реєстрів з простою арифметичною обробкою. Однак через обмежене застосування та розвиток комп'ютерної техніки він не набув широкого поширення.

Автоматизований спосіб базується на використанні комп'ютерів, зокрема персональних. Інформація вноситься бухгалтером та зберігається на машинних носіях. При цьому використовуються стандартні форми облікових реєстрів, що усуває потребу в розробці спеціальних форм. Зникає необхідність у веденні паперових книг та карток. Проте існує ризик втрати або пошкодження інформації, зокрема через комп'ютерні віруси.

Дані з комп'ютера завжди можуть бути роздруковані, що забезпечує перехід від машинних до звичайних носіїв інформації.

Автоматизований спосіб набув поширення з початку 90-х років. На сьогодні облік виконання Державного бюджету України ведеться на персональних комп'ютерах. Облік виконання місцевих бюджетів може вестися як вручну, так і автоматизовано.

План рахунків — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку операцій з виконання Державного та місцевих бюджетів.

У бюджетному обліку окремо виділяються плани рахунків для обліку виконання бюджету у фінансових органах та для обліку кошторисів у бюджетних установах.

Облік виконання бюджету у фінансових органах ведеться за єдиним планом рахунків, що поділяється на три частини: балансові рахунки, фінансові рахунки, меморандні та позабалансові рахунки. Кожна частина складається з класів (однозначні), розділів (двозначні), груп (тризначні) та самих рахунків (чотиризначні).

Бюджетний облік може вестися за різноманітними системами і формами, різними способами, залежно від чого встановлюються форми облікових реєстрів.

2. Звітність розпорядників коштів про використання бюджетних коштів

Звітність розпорядників коштів є методом узагальнення планових та облікових даних про виконання кошторису доходів і видатків, а також показників, що характеризують виконання плану по мережі, штатах і контингентах за звітний період.

Звітність виступає методом контролю за цільовим та економним використанням державних (бюджетних) коштів. Вона формується на основі облікових реєстрів та оперативних даних.

Установи, що фінансуються з Державного та місцевих бюджетів, складають місячні, квартальні та річні звіти (до квартальних і річних додаються бухгалтерські баланси). Звіти підписуються керівником та головним бухгалтером установи. Усі звіти складаються наростаючим підсумком з початку року.

Починаючи з 1995 року (після створення Державного казначейства України в листопаді 1995 р.), право розробки та затвердження нормативно-методичних документів з питань звітності про виконання бюджетів усіх рівнів закріплено за Центральним апаратом Державного казначейства України.

Місячні звіти. Міністерства, відомства, інші центральні органи виконавчої влади, установи та організації, що отримують кошти Державного бюджету, подають такі форми місячної звітності:

№ 2мд «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи»;

№ 2-валюта «Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України»;

№4-1мд «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами»;

№ 4-2мд «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;

№ 4-Змд «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»;

№ 7мд «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

№ 8мд «Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ».

Установи та організації, що отримують кошти місцевих бюджетів, подають місячний звіт за формами:

№ 2мм «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи»;

№4-1мм «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами»;

№ 4-2мм «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;

№ 4-Змм «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»;

№ 7мм «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

№ 8мм «Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ».

Звіти за формами № 2мд і № 2мм складаються щомісячно наростаючим підсумком з початку року відповідно до кодів економічної класифікації видатків.

У графі 3 «Затверджено кошторисом на рік» відображаються річні асигнування, затверджені в кошторисі, з урахуванням змін протягом року.

У графі 4 «План асигнувань на звітний період» показуються місячні планові асигнування наростаючим підсумком.

У графі 5 «Ліміти асигнувань звітного періоду» зазначаються скорочення (обмеження) видатків загального фонду, якщо такі будуть прийняті.

У графі 6 «Залишок коштів на початок звітного року» залишку, як правило, не повинно бути. У виняткових випадках відображається сума коштів на реєстраційному (поточному) рахунку на початок року.

У графі 7 «Надійшло коштів за звітний період» показується сума коштів загального фонду, що фактично надійшли, за мінусом невикористаних залишків, повернутих до бюджету.

У графі 8 «Касові видатки за звітний період» відображаються касові видатки загального фонду.

У графі 9 «Залишок коштів на кінець звітного періоду» показується залишок коштів на кінець періоду.

Установи, що отримують асигнування в іноземній валюті, щомісяця складають звіт за формою № 2-валюта.

Установи, що мають кошти спеціального фонду, щомісяця складають звіт за формою № 4. Форми складаються відповідно до кодів програмної класифікації видатків.

Звіти форми №4-1мд і №4-1мм складаються установами, що отримують плату за послуги, які надаються бюджетними установами. Ці форми включають плату за послуги, пов'язані з виконанням основних функцій; кошти від господарської та/або виробничої діяльності; плату за оренду майна; кошти від реалізації майна.

Звіти форми № 4-2мд і № 4-2мм складаються установами, що отримують гранти, дарунки (благодійні внески), кошти на виконання окремих доручень та інвестиції, зокрема на будівництво житла. Ці кошти не мають постійного характеру та плануються лише у випадках, попередньо обумовлених рішеннями Уряду або укладеними угодами.

Звіти форми № 4-Змд і № 4-Змм складаються установами, які отримують кошти, що належать до інших надходжень спеціального фонду бюджету.

Звіти форми № 7мд і № 7мм складаються на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість. Простроченою вважається заборгованість, що залишилася після строку оплати. Якщо строк не встановлено, заборгованість вважається простроченою після 30 днів з дня виписки рахунка.

Звіти форми № 8мд і № 8мм складаються установами, що отримують кошти загального фонду Державного і місцевих бюджетів.

Місячні звіти складаються в гривнях наростаючим підсумком. За казначейської форми виконання кошторисів звіти перевіряються та візуються органом Державного казначейства, в якому відкрито реєстраційний рахунок установи.

Термін подання місячних звітів встановлюється органами, до яких вони подаються, за умови своєчасного подання до органів казначейства та фінансових органів.

Квартальна звітність розпорядників коштів включає:

— № 1 «Баланс»;

— № 2кд(км) «Звіт про використання коштів загального фонду кошторису установи»;

— № 2-валюта «Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України»;

— № 4-1кд(км) «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами»;

— № 4-2кд(км) «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;

— № 4-Зкд(км) «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»;

— № 7кд(км) «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

— № 8кд(км) «Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ».

Форма № 1 «Баланс» складається на основі даних аналітичного та синтетичного обліку на кінець кварталу. Кожна установа заповнює лише ті рядки, що стосуються її діяльності.

Звіт форми № 2кд складається за кожною програмою в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

У графі 4 «Затверджено кошторисом на рік» вказуються річні асигнування з урахуванням змін.

У графі 5 «План асигнувань на звітний період» відображаються планові асигнування наростаючим підсумком.

У графі 6 «Ліміти асигнувань на звітний період» проставляється сума лімітованих асигнувань у разі введення лімітів.

У графі 7 «Залишок коштів на початок звітного року» показується залишок на реєстраційному (поточному) рахунку в розрізі кодів економічної класифікації.

У графі 8 «Надійшло коштів за звітний період» відображається сума коштів, що фактично надійшли, за вирахуванням невикористаних залишків, повернутих до бюджету.

У графі 9 «Касові видатки» відображаються касові видатки загального фонду за всіма видами операцій.

У графі 10 «Фактичні видатки» показуються фактичні видатки, оформлені та підтверджені відповідними документами.

Установи, що отримують асигнування в іноземній валюті, складають квартальну форму № 2-валюта.

Звіти форми № 4 складаються установами, що отримують кошти Державного і місцевого бюджетів, у розрізі кодів програмної класифікації видатків.

Звіти форми № 7 відображають фактичні дебіторську та кредиторську заборгованості за кодами економічної і програмної класифікацій.

Звіти форми № 8 складають усі установи, що отримують кошти загального фонду бюджету за кожною програмою.

Зведені звіти складають вищестоящі органи на підставі завізованих звітів підвідомчих установ. Зведена звітність головних розпорядників коштів повинна збігатися з даними, надісланими територіальними органами казначейства Державному казначейству України.

Квартальні звіти подаються органам Державного казначейства (або відповідному фінансовому органу) з 10-го числа першого місяця, наступного за звітним кварталом, до 1-го числа другого місяця. Термін подання повідомляється індивідуальним листом.

Річна звітність розпорядників коштів включає такі форми:

— № 1 «Баланс»;

— № 2д(м) «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи»;

— № 2-валюта «Звіт про використання коштів загального фонду з міжнародної діяльності України»;

— № 3 д(м) «Звіт про виконання плану по штатах та контингентах»;

— № 4д(м) «Звіт про надходження і використання коштів спеціального фонду»;

— № 5д(м) «Звіт про рух необоротних активів»;

— № 6 «Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування»;

— № 7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

— № 8 «Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ»;

— № 9 «Звіт про результати фінансової діяльності»;

— № 15 «Звіт про нестачі і крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах».

Річні звіти подаються з 10-го лютого до 1-го березня року, наступного за звітним. Термін подання повідомляється індивідуальним листом.

«Баланс» (ф. № 1) складається на основі даних синтетичного й аналітичного обліку на кінець року. Залишки на початок року повинні відповідати даним на кінець року в балансі за попередній рік. Установи складають єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів. У формі передбачені «Довідки про рух асигнувань», що призначені для відображення:

— залишків асигнувань на початок року;

— асигнувань, виділених вищестоящим органом;

— коштів, що перераховуються на збільшення або зменшення асигнувань.

Форми № 2, 3 і 4 річної звітності є одночасно і формами квартальної звітності.

«Звіт про рух необоротних активів» (ф. № 5) містить інформацію про:

— вартість основних засобів на початок року;

— вартість основних засобів на кінець року;

— рух основних засобів протягом року.

«Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування» (ф. № 6) відображає:

• залишок матеріальних цінностей на початок року;
• залишок матеріальних цінностей на кінець року;

— вартість витрачених протягом року матеріальних цінностей.

«Звіт про заборгованість бюджетних установ» (ф. № 7) надає інформацію про фактичні дебіторську та кредиторську заборгованості.

«Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ» (ф. № 8) надає інформацію про фінансові зобов'язання установ, що отримують кошти загального фонду.

«Звіт про нестачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей у бюджетних установах» (ф. № 15) відображає заборгованість, пов'язану з нестачами та крадіжками, на початок і кінець року, а також заходи, вжиті для їх усунення.

Висновки

Бюджетний облік має забезпечувати виконання основних функцій:

— фіксацію інформації про операції з виконання бюджетів та можливість її агрегованого відображення у звітності для аналізу й управління;

— відображення детальної інформації про контрагентів та параметри операцій для складання внутрішніх звітів з метою аналізу та контролю.

На основі даних поточного обліку на початок кожного місяця складається баланс про виконання бюджету (ф. № 1-м). Актив відображає фінансові ресурси бюджету, їх склад та розміщення, пасив — джерела утворення ресурсів.

В активі балансу відображаються дебетові залишки за активними рахунками 1-го класу «Активи» та 7-го класу «Видатки бюджету», а також за активно-пасивними рахунками 4-го класу «Розрахунки». В активі також відображається залишок за дебетом 5-го класу «Результати виконання бюджету».

У пасиві балансу відображаються кредитові залишки за пасивними рахунками 2-го класу «Зобов'язання», 3-го класу «Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів» і 6-го класу «Доходи бюджету», за активно-пасивними рахунками 4-го класу «Розрахунки» та 5-го класу «Результат виконання бюджету».

Баланс виконання бюджету, що складається фінансовими органами, надає узагальнену інформацію про стан активів і пасивів бюджету за звітний період.

Список використаної літератури

Бюджетний менеджмент : Підручник/ Ред. В. Федосов; М-во освіти і науки України, КНЕУ. -К.: КНЕУ, 2004. -864 с.

Опарін В. Сутність і складові бюджетного менеджменту // Фінанси України. -1998. -№ 2. - С. 60-67

Сафронова Л. Бюджетний менеджмент: Навчально-методичн. посібник для самост. вивчення дисципліни/ Людмила Сафронова,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. -К., 2001. -186 с.