Облік бюджетних установ

Облік асигнувань бюджетних установ. Порядок та облік розрахунків з підзвітними особами за витратами на господарські потреби. Облік спеціальних коштів. Список використаної літератури.

1. Облік асигнувань бюджетних установ

Органи Державного казначейства здійснюють перерахування коштів та оплату видатків лише за умови наявності двох обов'язкових документів: даних про територіальне розміщення мережі установ, підприємств та організацій, а також затверджених кошторисів доходів і видатків. Без цих підстав жодні фінансові операції не проводяться.

Головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані не пізніше ніж за 15 днів до старту бюджетного року надати до Державного казначейства інформацію про територіальне розташування мережі підвідомчих установ, підприємств та організацій. Ці дані подаються як на паперових, так і на електронних носіях, за встановленою формою.

Отримана інформація узагальнюється Державним казначейством і передається на електронних носіях до управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Важливо зазначити, що Державне казначейство України виступає користувачем мережі головного розпорядника коштів, який несе повну відповідальність за достовірність наданих даних.

Розпорядники коштів ІІ ступеня передають управлінням дані про мережу розпорядників ІІІ ступеня та одержувачів у територіальному розрізі. Управління, своєю чергою, узагальнюють ці дані, групують їх за територіями (місто, район) та доводять до відповідних відділень Державного казначейства.

Територіальні управління Державного казначейства здійснюють звірку отриманих від Державного казначейства України даних із базою даних фактично зареєстрованих установ та організацій.

У разі змін у територіальному розташуванні мережі підвідомчих установ, що виникають під час виконання бюджету, головні розпорядники коштів інформують про це Державне казначейство України. Державне казначейство України передає ці зміни до відповідних управлінь, які аналогічно доводять їх до відповідних відділень.

Підставою для перерахування коштів та оплати витрат органами Державного казначейства на відповідній території є затверджені кошториси доходів і видатків бюджетної установи.

Міністерство фінансів України доводить до Державного казначейства України річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду. Протягом трьох календарних днів Державне казначейство України передає головним розпорядникам коштів витяги з цих документів, що слугує підставою для затвердження кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань.

Установи та організації вищого рівня затверджують кошториси доходів та видатків і плани асигнувань для своїх підвідомчих установ та організацій, діяльність яких координується через них.

Головні розпорядники коштів (за винятком місцевих державних адміністрацій) протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету подають Державному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету. Цей розподіл здійснюється в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів за територіями відповідно до мережі.

На всіх етапах проводиться звірка доведених витягів з річних розписів призначень державного бюджету та помісячних розписів асигнувань загального фонду з розподілами показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань (на рівні районів та міст — з кошторисами та помісячними планами асигнувань).

Державне казначейство України контролює відповідність загальних сум, зазначених у цих документах у розрізі територій, сумам, передбаченим у розписі видатків бюджету. Інформація відображається на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в автоматизованому режимі.

Протягом п'яти робочих днів Державне казначейство України узагальнює отримані дані, формує річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду за територіями, у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління, та відображає цю інформацію на відповідних бухгалтерських рахунках.

Управління реєструє отримані документи та відображає інформацію на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Протягом трьох календарних днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводяться до розпорядників коштів та одержувачів, які обслуговуються в управлінні.

Розпорядники коштів ІІ ступеня протягом трьох робочих днів подають відповідному управлінню розподіл показників зведених кошторисів та планів асигнувань у розрізі розпорядників коштів бюджету нижчого рівня та одержувачів. Ці документи звіряються з даними бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Подальші дії управління аналогічні порядку доведення цих документів головними розпорядниками коштів.

Розпорядники коштів усіх рівнів наступного робочого дня після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів та видатків і плани асигнувань відповідним органам Державного казначейства, де вони звіряються з даними отриманого розпису та відображаються на відповідних бухгалтерських рахунках.

Якщо кошториси та плани асигнувань не відповідають витягу, отриманому від органів Державного казначейства, розпорядники зобов'язані привести ці документи у відповідність до витягу.

До кошторису додається зведення показників спеціального фонду кошторису на відповідний рік, яке також відображається на відповідних рахунках позабалансового обліку.

Доведені обсяги бюджетних призначень є підставою для прийняття розпорядниками та одержувачами коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків Державного бюджету України.

У період до затвердження кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів видатки бюджетних установ, організацій та одержувачів здійснюються відповідно до чинної законодавчо-нормативної бази. Зведений тимчасовий кошторис не складається.

Ці видатки в обов'язковому порядку мають бути враховані при затвердженні кошторису, плану асигнувань бюджетної установи та плану використання бюджетних коштів одержувачів. У разі невідповідності показників зазначених документів здійсненим видаткам вони повертаються на доопрацювання. До отримання довідок про зміни плану асигнувань загального фонду державного бюджету здійснення видатків органами Державного казначейства тимчасово призупиняється.

Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року і Державне казначейство України отримує від Міністерства фінансів України тимчасовий розпис на певний період, то витяги з нього доводяться до головних розпорядників коштів протягом 3-х календарних днів. Головні розпорядники коштів та розпорядники коштів ІІ ступеня не подають розподіл показників тимчасових кошторисів органам Державного казначейства України. Розпис за територіями Державним казначейством не складається.

Видатки, здійснені в зазначений період, в обов'язковому порядку повинні бути враховані в затвердженому кошторисі доходів і видатків установи, в показниках зведених кошторисів, плану асигнувань бюджетної установи та плану використання бюджетних коштів одержувачів. У разі невідповідності показників зазначених документів здійсненим видаткам вони повертаються на доопрацювання. Після 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету органи Державного казначейства здійснюють операції з виконання видатків розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету тільки відповідно до затверджених кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів, узятих на облік в органах Державного казначейства.

2. Порядок та облік розрахунків з підзвітними особами за витратами на господарські потреби

Більшість розрахунків бюджетні організації проводять у безготівковій формі. Однак існують витрати, які з різних причин неможливо здійснити безготівково. У таких випадках їх оплачують готівкою безпосередньо з каси установи або через підзвітних осіб.

Підзвітними особами можуть бути лише працівники установи, яким видаються аванси на господарські витрати, відрядження та наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися заробітна плата, якщо в установі за штатним розкладом не передбачена посада касира або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна (розрахунково-платіжна) відомість не може бути повернута довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії протягом трьох робочих днів, відведених на виплату зарплати готівкою.

Готівка видається під звіт з каси установи з дозволу керівника установи та головного бухгалтера. Видача здійснюється лише на цілі, передбачені кошторисом, у межах сум, отриманих на вказані цілі з рахунка у банку (казначействі), та лише за відсутності заборгованості підзвітної особи за раніше отримані аванси. Порядок видачі готівки під звіт на господарські потреби, її використання та подальшого оформлення виправдними документами регулюється п. 2.15 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого НБУ 19.02.2001 р. № 72.

Розмір авансу на господарські потреби не лімітується, але підзвітна особа зобов'язана відзвітувати за отримані кошти не пізніше наступного робочого дня після їх отримання. У противному разі видана під звіт готівка, але не витрачена та не підтверджена авансовим звітом і не повернена до каси установи, наступного дня після закінчення зазначеного терміну включається розрахунково до суми фактичного залишку грошей у касі на кінець дня, який порівнюється з встановленим лімітом.

3. Облік спеціальних коштів

Спеціальні кошти бюджетних установ — це доходи від позабюджетної діяльності, надходження яких передбачено відповідними нормативно-правовими актами. Детальний перелік спеціальних коштів бюджетних установ і організацій затверджений наказом МФУ від 29.06.2000 р. № 146 «Про затвердження Переліку власних надходжень бюджетних установ і організацій». Згідно з цим переліком до спеціальних коштів бюджетних установ належать:

• кошти від надання платних послуг бюджетними установами та інших надходжень згідно з чинним законодавством (крім послуг з утримання дітей у дошкільних закладах та плати за проживання у гуртожитках навчальних закладів);
• кошти від надання транспортних послуг, ремонту транспортних засобів, користування стоянками, що належать установі або знаходяться на її території;
• кошти від надання послуг з організації і проведення свят, зустрічей, концертів, екскурсій, спортивних та показових виступів, атракціонів, змагань, за розробку сценаріїв, за послуги зв'язку, за кіно-, фото-, теле-, відео-, аудіопослуги, експлуатацію спортивного і культурного обладнання, спорядження, тренажерів тощо;
• вхідна плата за відвідання музеїв, виставок, картинних галерей, планетаріїв, надходження від продажу репродукцій художніх творів, копій музейних документів;
• надходження від користувачів бібліотек за пошкоджені та втрачені книги;
• плата за інформаційні та рекламні послуги, за переклади іноземної літератури, складання рефератів та бібліографічних довідок, за виготовлення фоторепродукцій книг, статей, випуск і розповсюдження буклетів, програм, малотиражних газет, плакатів, медалей тощо;
• надходження від виробничо-господарської діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи і передбачені положенням про таку установу та обліковуються на її балансі;
• кошти від реалізації путівок до туристичних і спортивних баз, пансіонатів, баз і таборів відпочинку, санаторіїв, будинків відпочинку, що знаходяться в управлінні бюджетних установ;
• надходження за видачу ліцензій, дозволів, які згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи, видачу сертифікатів якості, документів, квитків, паспортів, посвідчень, довідок, контрольних карток обліку;
• кошти від організації та проведення лекцій, лекторіїв, курсів, семінарів, гуртків, секцій, за послуги консультаційних центрів, спеціалізованих груп, за надання консультацій, проведення тестування;
• кошти, які отримують науково-дослідні інститути від господарських організацій та осіб на утримання науково-консультаційних пунктів і груп підготовки до кандидатських екзаменів, а також вступних іспитів до аспірантури;
• кошти на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і послуг та спеціальних робіт (експерименти, аналізи, прогнози, експертизи, випробування, дослідження, спостереження тощо), робіт і послуг з навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства;
• кошти, що надходять до фонду загальної обов'язкової освіти: а) від реалізації продукції пришкільних ділянок, садів, виноградників, городів; б) від заготівельних організацій за здане шкільними колективами насіння тощо; в) за роботи, виконані шкільними колективами;
• плата за суміші для годування і лікувальні суміші, виготовлені молочними кухнями;
• суми, які згідно з діючим законодавством отримують станції переливання крові за відпуск донорської крові та її компонентів і виготовлених з них препаратів;
• плата за протези (зубні, вушні, очні) і контактні лінзи, включаючи вартість робіт і матеріалів;
• кошти, що отримують медичні установи від окремих категорій громадян за проведення медичних оглядів, а також від організацій і установ за обов'язкові медичні огляди осіб, що в них працюють;
• плата одиноких громадян за їх обслуговування вдома у розмірах, визначених законодавством;
• плата за утримання підопічних у геріатричних пансіонатах, будинках-інтернатах для людей похилого віку та інвалідів, що мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
• кошти, одержані установами ветеринарної медицини за проведення терапевтичних, хірургічних, акушерсько-гінекологічних, протиепізоотичних, санітарно-гігієнічних заходів згідно зі спеціальним переліком, затвердженим КМУ 15.08.1992р. № 478, за дезінфекцію, дератизацію, дегельмінтизацію, а також ветеринарно-санітарну експертизу продуктів тваринного і рослинного походження, що продаються на ринках, ярмарках;
• кошти, одержані установами за вибракуваних і проданих тварин, та багато іншого згідно з вищеназваним переліком, затвердженим наказом МФУ від 29.06.2000 р. № 146.

Для зберігання спеціальних коштів бюджетній установі відкривається окремий поточний рахунок в уповноваженій установі банку або спеціальний реєстраційний рахунок для обліку спеціальних коштів в органі ДКУ. Спеціальні кошти, що надійшли готівкою до каси установи, не дозволяється використовувати без попереднього зарахування на поточний (спеціальний реєстраційний) рахунок. Витрачанню спеціальних коштів передує контроль органів ДКУ на підставі платіжних документів, до яких додаються виправдні документи, у межах наявності коштів за певним кодом економічної класифікації видатків.

Для обліку операцій зі спеціальними коштами планом рахунків передбачено такі субрахунки:

313 «Поточні рахунки для обліку спеціальних коштів»; 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів»; 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів»; 711 «Доходи за спеціальними коштами»; 715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду»; 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів»; 811 «Видатки за спеціальними коштами». У бухгалтерському обліку операції зі спеціальними коштами відображаються такими проведеннями (табл. 3.1).

Згідно з листом ДКУ від 02.08.2000 р. «Про направлення коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки та їх відшкодування» розпорядникам бюджетних коштів надано право використовувати тимчасово вільні кошти спеціального фонду на видатки, що повинні фінансуватися за рахунок загального фонду бюджету, з подальшим їх відшкодуванням, якщо інше не передбачене нормативно-правовими актами МФУ та ДКУ. Таке рішення розпорядник бюджетних коштів приймає самостійно і оформляє наказом по установі, про що письмово повідомляє відповідний орган ДКУ за місцем знаходження. Найчастіше спеціальні кошти можуть залучатися для погашення заборгованості із зарплати з нарахуваннями, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат, а також на покриття видатків на утримання установи (комунальні платежі, енергоносії тощо).

Порядок відображення в обліку операцій з покриття дефіциту бюджетних асигнувань за рахунок коштів спеціального фонду та їх подальшого відшкодування подано у табл. 3.2.

Операції з руху коштів спеціального фонду на поточних (спеціальних реєстраційних) рахунках відображають у «Меморіальному ордері № 3 — Накопичувальній відомості руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» т. ф. № 382 (бюджет), які відкривають окремо для кожного виду коштів спеціального фонду.

Список використаної літератури

1. Атамас П. Основи обліку в бюджетних організаціях: учбовий посібник / Петро Атамас; М-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т економіки і права. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 283 с.

2. Атамас П. Управлінський облік: Навчальний посібник / Петро Атамас; Дніпропетровський ун-т економіки та права. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 439 с.

3. Белов А. Бухгалтерский учет в бюджетных учреждениях: монографія / Анатолий Белов. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 174 с.

4. Голов С. Управлінський облік: Підручник / Сергій Голов. — 3-тє вид. — К.: Лібра, 2006. — 703 с.

5. Гуцайлюк Л. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: первинні документи та облікові реєстри: Навчальний посібник / Лідія Гуцайлюк, Валерія Сопко, Юрій Іванечко; М-во освіти і науки України, Ун-т економіки та права «Крок». — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 157 с.

6. Джога Р. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник / Роман Джога, Світлана Свірко, Людмила Сінельник; Ред. Роман Джога; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2003. — 483 с.

7. Корецький М. Х. Управлінський облік: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів / М. Х. Корецький, Н. В. Дацій, Л. В. Пельтек; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський держ. аграрний ун-т, Гуманітарний ун-т «Запорізький інститут державного та муніципального управління». — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 294 с.

8. Матвеева В. Бюджетные организации: бухгалтерский учет и налогообложение: монографія / В. Матвеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — Х.: Фактор, 2002. — 666 с.

9. Назарова К. Аналіз діяльності бюджетних установ: навчальний посібник / Каріна Назарова, Тетяна Кумченко; Ред. Г. О. Кравченко; Київський нац. торговельно-економічний ун-т. — К.: Б. в., 2006. — 208 с.

10. Облік у бюджетних установах: Навчальний посібник / Валентина Крива, Тетяна Корнієнко, Тетяна Сторожук; За ред. О. А. Заїнчковського, Т. М. Сторожук; Держ. податкова адміністрація України, Академія ДПС України. — К.: Ірпінь, 2002. — 535 с.