Обґрунтування кривої IS

Вступ

Н.Грегорі Менк`ю зазначає, що крива IS демонструє співвідношення між відсотковою ставкою та рівнем доходу, яке формується на ринку товарів і послуг. Цей зв`язок є оберненим: зростання ставки проценту супроводжується зниженням рівня доходу.

Кожна точка на кривій IS відповідає певному рівню доходу за конкретної ставки проценту. Водночас цей рівень визначається бюджетно-податковою політикою, і будь-які її зміни призводять до зсуву кривої.

Збільшення державних видатків зміщує криву IS праворуч, що відображено на графіку.

Інші заходи фіскальної політики також впливають на положення кривої. Скорочення податків стимулює зростання видатків і доходу, тому крива IS рухається вправо. Натомість зменшення державних видатків або підвищення податків призводить до скорочення доходу, що зміщує криву вліво.

Отже, ключовим чинником, який визначає розташування кривої IS, є бюджетно-податкова політика держави.

Справді, зростання державних видатків чи зниження податків скорочує національні заощадження за фіксованого рівня доходу. Це зменшує пропозицію ресурсів на ринку позичкових коштів, що підвищує рівноважну ставку проценту. Оскільки за даного рівня доходу ставка стає вищою, стимулююча фіскальна політика зсуває криву IS угору.

1. Суть та побудова кривої IS

Крива IS ілюструє взаємозв`язок між процентною ставкою та рівнем доходу в економіці за умови рівноваги на ринку товарів і послуг. Щоб зрозуміти, як зміна ставки проценту впливає на рівноважний дохід, звернемося до функції попиту на інвестиції та моделі "кейнсіанський хрест".

Підприємства, реалізуючи інвестиційні проєкти, залучають позикові кошти, за які сплачують процент. Процентна ставка є вартістю позики для фінансування інвестицій, тобто платою за кожні 100 позичених грошових одиниць. За інших рівних умов, чим вища ставка r, тим менший обсяг запланованих інвестицій І. Цю спадну залежність відображає функція інвестицій (рис. 1). Скорочення запланованих інвестицій зменшує сукупні видатки АЕ в економіці, що зміщує криву запланованих видатків униз і знижує рівноважний дохід Y, як показує "кейнсіанський хрест" (рис. 1, б). Аналогічний вплив ставка проценту має на чутливі до неї споживчі видатки. Загалом спостерігається чітка залежність між динамікою ставки r та доходу Y: підвищення ставки веде до зменшення доходу. Крива IS, яка має від`ємний нахил, відображає цю обернену залежність (рис. 1, в).

Таким чином, крива IS є графічним відображенням зв`язку між процентною ставкою та рівнем доходу. Вона поєднує взаємодію між r та І, описану функцією інвестицій, і зв`язок між I та Y, що відображає "кейнсіанський хрест". Для кожного значення ставки проценту крива IS визначає відповідний рівноважний рівень доходу. Оскільки "кейнсіанський хрест" показує рівень доходу, за якого заплановані видатки дорівнюють фактичним, а отже, заплановані інвестиції збігаються із заощадженнями, крива IS є кривою рівноваги на ринку товарів і послуг. Ця рівновага може досягатися через зміну доходу Y, ставки проценту r або обох змінних одночасно. При цьому нижчому рівню доходу відповідає вища процентна ставка.

Крива IS будується для певної фіскальної політики, тобто за незмінних державних видатків G і податків Т. Зміна цих параметрів впливає на попит на товари й послуги, що змінює дохід і призводить до зсуву кривої IS. Наприклад, за фіксованої ставки проценту r та незмінного рівня запланованих інвестицій, збільшення державних видатків зміщує криву сукупних видатків угору (рис. 2, а). Це означає, що за даної ставки встановлюється вищий рівноважний дохід, наприклад, зростання від Y₁ до Y₂. Отже, збільшення державних видатків зсуває криву IS вправо. Подібно, зниження податків стимулює видатки та дохід, що також зміщує криву IS вправо. І навпаки, скорочення державних закупівель або підвищення податків зменшує дохід і зсуває криву IS вліво.

Отже, крива IS відображає комбінації процентної ставки та рівня доходу, що відповідають рівновазі на ринку товарів і послуг. Фіскальні заходи, які стимулюють сукупний попит, зсувають криву IS вправо, а ті, що його скорочують, — вліво.

Існує й інше тлумачення кривої IS. В економіці виконується тотожність І = S, де S — національні заощадження, а І — інвестиції. Заощадження формують пропозицію позичкових коштів, а інвестиції — попит на них. Тотожність національних рахунків можна записати так:

Y - С - G = І, S = І.

Підставивши функцію споживання замість С та функцію інвестицій замість I, отримаємо:

Y - C(Y - Т) - G = I(r).

Ліва частина рівняння показує, що пропозиція позичкових коштів залежить від доходу та фіскальної політики (податків і державних видатків). Права частина вказує на залежність попиту на позичкові кошти від процентної ставки. Ставка проценту змінюється для досягнення рівноваги між попитом і пропозицією на цьому ринку.

Крива IS також демонструє, що вищий рівень доходу означає більший обсяг заощаджень, що, своєю чергою, веде до нижчої рівноважної процентної ставки. Наприклад, якщо дохід зростає з Y₁ до Y₂ (рис. 3), національні заощадження (Y—C—G) збільшуються, оскільки споживання зростає меншою мірою, ніж дохід (гранична схильність до споживання менша за 1). Збільшення пропозиції позичкових коштів знижує ставку проценту з r₁ до r₂.

Таким чином, крива IS має від`ємний нахил. Її можна інтерпретувати як криву, що показує ставку проценту, яка зрівноважує ринок позичкових коштів за будь-якого рівня доходу. У кожній точці кривої зберігається рівність інвестицій І та заощаджень S. [8, c. 211-215]

Модель IS—LM описує взаємозв`язки на товарному та грошовому ринках в економіці в короткостроковому періоді. Вона ґрунтується на припущенні про незмінний рівень цін, тому всі змінні вимірюються в реальних величинах. Також передбачається, що економіка є закритою.

Отже, модель IS—LM відображає спільну рівновагу на товарному та грошовому ринках і дозволяє визначити чинники, що впливають на рівень доходу в економіці за фіксованого рівня цін. [5, c. 400-402]

Висновки

Крива IS — це графік, що показує взаємозв`язок між ставкою відсотка та реальним національним продуктом за умови, що заплановані інвестиції (І) дорівнюють запланованим заощадженням (S). Крива має негативний нахил, що вказує на зростання запланованих інвестицій і реального національного продукту при зниженні ставки відсотка.

Модель IS—LM дозволяє аналізувати вплив макроекономічної політики на рівноважний рівень доходу в короткостроковому періоді. Вона показує, як зміни екзогенних змінних (державних видатків, пропозиції грошей, податків) визначають ендогенні змінні, насамперед процентну ставку та дохід (обсяг національного виробництва). Крім того, модель дає змогу досліджувати вплив шоків на товарному та грошовому ринках на економіку. Ці питання розглядаються в курсі макроекономіки вищого рівня.

Список використаної літератури

1. Бункина М. К., Семенов В. А. Макроэкономика (основы экономической политики). — М.: АТ «ДИС», 1996. — 320 с.
2. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Європ. контекст/ Пер. з англ. — К.: Основи, 1998, —682 с.
3. Гайгер, Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с анг. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 560 с.
4. Гальперин В. М., Гребенников П. И., Леусскип А. И., Тарасевич Л. С. Макроэкономика: Учебник / Общая редакция Л.С. Тарасевича. Изд. 2-е, перераб и доп. — СПб.: Изд-во СПбГУЕФ, 1997. — 719 с.
5. Долан Э. Док., ЛиндсейД. Макроэкономика / Пер. с англ. — СПб.: Литера плюс, 1994. — 405 с.
6. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3-х. т.: Пер. с. англ. — М.: Прогресс, 1993.
7. Мельник О. М. Інфляція: теорія і практика регулювання. — К.: Знання, 1999.—291 с.
8. Менкью Н. Г. Макроэкономика. Пер. с англ. — М.: Изд-во МГУ, 1994. —736 с.
9. Микро-, макроэкономика. Практикум / Под общ. ред. Ю. А. Огибина. — СПб: Литера плюс, Санкт-Петербург оркестр, 1994. —432 с.
10. Радіонова І. Ф. Макроекономіка і економічна політика. Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Таксон, 1996.— 256с.
11. Савченко А. Г., Пухтаєвич Г. О,, Тітьонко О. М. Макроекономіка: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 288 с.
12. Самуелсон Н. А., Нордгауз В. Д. Макроекономіка: Пер. з.англ. — К.: Основи, 1995.