Методика обліку розрахунків з замовниками

Вступ

Дохід будівельної компанії, отриманий у процесі виконання будівельних робіт, формується з таких складових:

• вартості, визначеної будівельним контрактом;
• величини відхилень від ціни, зафіксованої в контракті;
• суми претензій, які підрядник має право висунути замовнику;
• розміру заохочувальних виплат, що нараховуються підряднику понад контрактну ціну.

Відповідно до договору підряду, підрядник бере на себе зобов'язання виконати певну роботу на замовлення клієнта, використовуючи матеріали замовника або власні, і несе за це ризик. Замовник, своєю чергою, має прийняти результат і здійснити оплату.

У підрядному (будівельному) контракті, згідно з наказом, обов'язково зазначаються: ціна, терміни виконання, умови проведення розрахунків, механізм контролю якості, порядок матеріально-технічного забезпечення, процедура здачі та приймання робіт, гарантійні терміни експлуатації об'єкта, страхування ризиків, а також способи вирішення спорів.

Оплата виконаних робіт може проводитися замовником поетапно, за окремі види робіт, комплекси або конструктивні елементи.

Також можливе здійснення авансових платежів та оплата будівельних матеріалів. Сума таких платежів може сягати 95% від договірної ціни.

Передача завершених будівельних об'єктів оформлюється актом, підписання якого є моментом переходу права власності на об'єкт до замовника.

У цьому акті обов'язково фіксуються всі наявні претензії та строки їх врегулювання.

1. Особливості обліку розрахунків із замовником

Розрахунки за виконані роботи, порядок яких визначається договором, можуть здійснюватися як у повному обсязі після завершення всіх робіт за контрактом, так і частково — через проміжні платежі (за етапи, комплекси, окремі види робіт, послуг чи конструктивні елементи).

Окрім того, замовник має право перерахувати підряднику аванси, передбачені угодою. Це можуть бути грошові кошти або інші активи, що надаються підряднику в рахунок оплати майбутніх робіт за будівельним контрактом. Підрядник, у свою чергу, може виставляти замовнику проміжні рахунки для оплати виконаних робіт.

Оформлення передачі готових об'єктів будівництва замовнику залежить від обраної сторонами форми розрахунків. Це може бути акт приймання виконаних робіт по завершеному об'єкту (форма № КБ-2) або довідка про вартість виконаних робіт і витрат за технологічними етапами (типова форма № 3).

Оплата робіт проводиться на основі підписаних замовником довідок за формою № КБ-3 (зразок 1) або актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в (зразок 2), де вказується вартість завершених технологічних етапів і комплексів. Якщо об'єкти споруджуються «під ключ», розрахунки із замовником здійснюються лише після повного завершення та здачі об'єкта, у розмірі його повної вартості.

Роботи, виконані субпідрядником, приймає генпідрядник у присутності представника замовника на основі довідки за формою № КБ-3, складеної субпідрядником.

Залежно від того, як визнаються суми витрат і прибутку від будівельних робіт, у розрахунках між підрядником і замовником виникає два види заборгованості:

1. Валова заборгованість замовників за роботи за будівельним контрактом — це сума, на яку витрати підрядника та визнаний ним прибуток (після вирахування визнаних збитків) перевищують суму проміжних рахунків (без непрямих податків) на дату балансу з початку виконання контракту. Ця заборгованість відображається у складі незавершеного виробництва.
2. Валова заборгованість замовникам за роботи за будівельним контрактом — це сума, на яку проміжні рахунки (без непрямих податків) перевищують витрати підрядника та визнаний ним прибуток (за вирахуванням збитків) на дату балансу з початку виконання контракту. Вона відображається у складі інших поточних зобов'язань.

Розрахунки підрядника із забудовником (або субпідрядника з генпідрядником) проводяться за рахунками, переданими для оплати за виконані роботи. Для накопичення інформації про виконані роботи, передані рахунки та залишки незавершеного виробництва, а також про валову заборгованість, до рахунку 23 «Виробництво» відкриваються субрахунки 238 «Незавершені будівельні контракти» та 239 «Проміжні рахунки». Сума проміжних рахунків відображається одночасно за дебетом субрахунку 238 та кредитом субрахунку 239. Записи на цих субрахунках здійснюються на суму рахунку до оплати (без непрямих податків) за виконані роботи в тому періоді, коли рахунок було передано для оплати та відображено в обліку: дебет рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і кредит рахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Після завершення будівельного контракту залишки на цих субрахунках списуються зворотною кореспонденцією:

Дебет рахунку 239 Кредит рахунку 238

2. Методика обліку розрахунків із замовником

Для забезпечення оплати покупцем бажаних цінностей постачальник виставляє «Рахунок-фактуру», де зазначаються кількість, ціна та загальна сума (з урахуванням ПДВ). Перерахування коштів на рахунок постачальника здійснюється через документ «Платіжне доручення». Підтвердженням оплати є виписка банку з розрахункового рахунку підприємства.

Для отримання придбаних цінностей самовивозом представнику підприємства-покупця видається «Довіреність на одержання цінностей».

Відпуск товарно-матеріальних цінностей зі складу постачальника покупцю здійснюється на основі «Товарно-транспортної накладної».

Вантажі, що надходять на підприємство, реєструються в «Журналі обліку вантажів, що надійшли».

Записи в картки складського обліку здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних або «Прибуткового ордера», який оформлює комірник після фактичного надходження цінностей.

Узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками та підрядниками при журнально-ордерній формі обліку відображається в журналі-ордері №3, а при спрощеній — у відомості В-7.

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» узагальнюється інформація про розрахунки за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та послуги, крім заборгованості, забезпеченої векселем.

Рахунок 36 має такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

За дебетом рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг (включно з бартерними контрактами), що включає ПДВ, акцизи та інші податки і збори, які підлягають сплаті до бюджетів. За кредитом — сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банках, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку показує заборгованість покупців і замовників за отримані цінності (роботи, послуги).

На субрахунку 362 аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, визначеній договором.

Аналітичний облік розрахунків із покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем, замовником та кожним пред'явленим рахунком.

Типову кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків із покупцями та замовниками наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку розрахунків із покупцями та замовниками

Розрахунки наукових установ із замовниками за виконані НДР здійснюються відповідно до інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» від 2.08.96 № 204.

Після підписання договору замовник перераховує науковій установі аванс у межах 25% вартості роботи. Цей аванс ураховується при оплаті виконаних робіт за ступенем їх готовності та при кінцевих розрахунках. Для робіт, що тривають більше року, аванс перераховується щорічно, виходячи з обсягу робіт кожного року.

Перерахування авансу виконавцю здійснюється платіжними дорученнями замовника.

Перше утримання авансу проводиться при першій оплаті рахунку виконавця після того, як НДР буде виконано на 50%.

Здача виконаних НДР замовнику проводиться в міру готовності етапів, передбачених календарним планом, і оформлюється актом прийняття-здачі, який складається та затверджується представниками обох сторін.

На підставі акта прийняття-здачі та рахунку виконавця замовник перераховує вартість робіт.

Розрахунки із замовниками за НДР, що виконуються за господарськими договорами, обліковуються на активному субрахунку № 634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті» та пасивному субрахунку № 351 «Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи».

Аналітичний облік розрахунків із замовниками ведеться на картках за кожним договором окремо.

Надходження авансів і проміжних платежів на спеціальний реєстраційний рахунок наукової установи відображається записом:

Дебет рахунку № 323 «Спеціальний реєстраційний рахунок для обліку спеціальних коштів»;

Кредит рахунку № 351 «Розрахунки із замовником з авансів на науково-дослідні роботи».

На суму пред'явленого замовнику рахунку за повністю закінчену роботу (тему) в журналі-ордері № 8 складається запис:

Дебет рахунку № 634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті»;

Кредит рахунку № 723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами».

Оплата замовником закінчених НДР проводиться за договірною вартістю за вирахуванням раніше перерахованих авансів і проміжних платежів.

Надходження платежів у кінцевий розрахунок на спеціальний реєстраційний рахунок виконавця відображається за дебетом рахунку № 323 і кредитом рахунку № 634, а на суму утриманих авансів і платежів проводиться запис:

Дебет рахунку № 351 «Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи»;

Кредит рахунку № 634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті».

Наприкінці року витрати за закінченими та зданими роботами списуються з кредиту рахунку № 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами» в дебет рахунку № 723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами».

Після списання фактичних витрат і здійснення розрахунків із замовниками за даними рахунку № 723 визначається фінансовий результат від реалізації виконаних робіт шляхом зіставлення сум, виручених від реалізації НДР (кредит рахунку № 723), і фактичних витрат на її виконання (дебет рахунку № 723). Прибуток від реалізації НДР відображається за дебетом рахунку № 723 і кредитом рахунку № 432 «Результат виконання кошторису за спеціальним фондом».

Якщо в процесі виконання робіт виявлено перевищення фактичних витрат над договірною вартістю, проводиться аналіз причин відхилення. Якщо перевищення сталося з причин, що не залежать від виконавця, договірна вартість може бути переглянута разом із представниками замовника за їх згодою при кінцевому прийнятті роботи.

Збитки, допущені з вини наукової установи, покриваються за рахунок результатів виконання кошторису за спеціальним фондом і відображаються так:

Дебет рахунку № 432 «Результат виконання кошторису за спеціальним фондом»;

Кредит рахунку № 723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами».

На роботи, що виконуються для наукової установи сторонніми організаціями-виконавцями (контрагентами) окремих тем, поширюється порядок розрахунків (включно з видачею авансу), визначений основним договором із замовником. Якщо питома вага робіт, виконуваних сторонніми організаціями, значна, і кінцевий розрахунок не може бути здійснений за рахунок авансу основного замовника, в умовах договору необхідно передбачити порядок розрахунків за етапами готовності. Вартість робіт, виконаних співвиконавцями, включається у витрати того етапу, за яким проводиться розрахунок з основним замовником.

Контроль за дотриманням термінів виконання робіт за договором із співвиконавцями здійснює науковий підрозділ, який веде тему, а видача та погашення авансів, а також розрахунки контролюються планово-економічним відділом.

Облік розрахунків наукової установи з організаціями-співвиконавцями ведеться на рахунку № 635 «Розрахунки із залученими співвиконавцями для виконання робіт за господарськими договорами».

За дебетом цього рахунку відображаються суми перерахованих авансів і проміжних платежів за роботи, виконані співвиконавцями. У кредит рахунку № 635 відноситься вартість робіт, виконаних і зданих співвиконавцями науковій установі відповідно до укладеного договору. Синтетичний та аналітичний облік за рахунком № 635 ведеться в журналі-ордері № 15.

Висновки

Аналітичний облік за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» ведеться за кожним пред'явленим рахунком, а при розрахунках плановими платежами — за кожним покупцем і замовником. Побудова аналітичного обліку має забезпечувати можливість отримання даних щодо: покупців і замовників за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; покупців і замовників за неоплаченими в термін документами; отриманих авансів; векселів, термін надходження коштів за якими не настав; векселів, дисконтованих у банках; векселів, за якими кошти не надійшли в термін.

Загалом, рахунок 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» дзеркально відображає в продавця факти господарського життя, які покупець реєструє на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Як тільки цей рахунок дебетується (тобто право власності на відвантажені товари переходить до покупця), у підприємства виникає дебіторська заборгованість. Тому рахунок кореспондує з рахунками 90.1 «Виторг» та/або 91.1 «Інші доходи». Якщо роботи виконувалися за довгостроковим договором, може кредитуватися рахунок 46 «Виконані етапи по незавершених роботах».

За усталеною практикою покупець міг внести гроші наперед, тобто мали місце отримання авансу або зарахування передоплати. У такому разі за рахунком 62 виникає кредиторська заборгованість.

Усе викладене потребує відповідей на кілька питань:

• для чого потрібен рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»;
• як відображається оплата векселями;
• як відображаються отримані аванси.

Для чого потрібен рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Насамперед, рахунок 36 необхідний для відображення заборгованості покупців за реалізовані цінності (роботи, послуги).

Сучасні П(С)БО вимагають відображати всі операції, пов'язані з реалізацією, у момент їх здійснення, що випливає з принципу тимчасової визначеності фактів господарської діяльності, тобто «незалежно від фактичного часу надходження або виплати коштів».

Основний варіант передбачає одразу після відвантаження цінностей або надання послуг складання запису:

Дебет 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Кредит 701 «Доход від реалізації готової продукції».

У випадках, коли моментом реалізації, згідно з умовами договору або обліковою політикою, визнається оплата цінностей, таких парадоксів не виникає. Зобов'язання покупців і замовників мають бути відображені в обліку в момент їх виникнення. Оскільки зобов'язання покупця виникають у момент виконання продавцем зобов'язань щодо передачі товару, можливі два варіанти відображення дебіторської заборгованості, що визначаються умовами договору про перехід права власності.

Список використаної літератури

1. Бутинець Ф. Бухгалтерський облік: Облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: Навчальний посібник/ Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга; М-во освіти і науки України; Житомир. інж.-технол. ін-т. - 3-тє вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 510 с.

2. Загородній А. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Навч. посіб./ Анатолій Загородній, Ганна Партин. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2003. - 327 с.

3. Косміна Р. Бухгалтерський облік: Навч. посіб./ Римма Косміна. - К.: Вища шк., 2003. - 173 с.

4. Кундря-Висоцька О. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник/ Оксана Кундря-Висоцька; М-во освіти і науки України, НБУ, ЛБУ. - К.: Алерта, 2004. - 303 с.

5. Лишиленко О. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник/ О.В. Лишиленко. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 631 с.

6. Стельмащук А. М. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів/ А. М. Стельмащук, П. С. Смоленюк; Мін-во освіти і науки України, Хмельницький економічний ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 527 с.

7. Чебанова Н. Бухгалтерський облік: Посібник/ Наталія Чебанова, Юрій Василенко. - К.: Академія, 2002. - 671 с.