Метод і методика економічного аналізу

Метод і методика економічного аналізу

Опрацювання цієї теми є ключовим у курсі теорії економічного аналізу, оскільки саме тут формуються знання про інструментарій дослідження господарської діяльності. Це вимагає особливої уваги та відповідального підходу до засвоєння матеріалу, адже без розуміння суті технічних прийомів, їхнього призначення та сфери використання неможливо провести якісний аналіз роботи підприємства.

Якщо виходити з філософського трактування методу як способу теоретичного пізнання предмета дисципліни, то метод економічного аналізу можна визначити як комплекс способів і прийомів, що застосовуються для вивчення системи показників діяльності підприємства з метою виявлення резервів виробництва, підвищення його результативності та обґрунтування управлінських рішень.

Фундаментом методу економічного аналізу є діалектичний метод, який вивчається філософією і вважається універсальним способом наукового пізнання, що забезпечує отримання достовірних економічних знань. Він реалізується через такі форми та інструменти наукового пізнання, як статистичне спостереження; обробка інформації за допомогою аналізу та синтезу; індукція та дедукція; системний підхід; висування та перевірка гіпотез; проведення експериментів; побудова моделей у логічній та математичній формах.

Метод економічного аналізу має низку характерних рис:

• застосування комплексу взаємопов'язаних показників під час дослідження господарських явищ та процесів; виявлення причинно-наслідкових зв'язків і залежностей, що показують вплив основних факторів на досліджувані показники;
• визначення та кількісна оцінка взаємозв'язку і взаємозалежності показників, які зумовлені об'єктивними умовами виробництва та обігу товарів.

Ці особливості методу знаходять своє відображення в сукупності технічних прийомів, що використовуються для аналітичних розрахунків за різними напрямами діяльності підприємств, економічних явищ і процесів. В економічній літературі відсутня єдина думка щодо їхньої назви. Можна зустріти такі позначення: робочі, допоміжні, основні, методичні, найважливіші способи обробки, спеціальні. Кожен із цих варіантів має право на існування. Однак найбільш доцільним видається узагальнююче поняття — технічні прийоми економічного аналізу.

Аналітичне дослідження кожного показника умовно поділяється на три етапи: підготовчий, основний та заключний.

На показники діяльності підприємств впливає безліч факторів, і для визначення їхнього впливу найчастіше застосовується метод елімінування.

Елімінування — це термін латинського походження (eliminare — виключати, усувати). Суть цього прийому полягає в послідовному виключенні впливу одних факторів для того, щоб виміряти дію одного з них на узагальнюючі показники. До цього прийому належать такі способи: ланцюгових підстановок; абсолютних різниць; відносних різниць; перерахунок показників.

Спосіб ланцюгових підстановок передбачає послідовну заміну планових (критеріальних) значень показників на фактичні. Після кожної заміни визначається добуток показників-факторів, а потім від отриманого результату віднімається: у першому розрахунку — планове значення результативного показника, у наступних — попереднє значення добутку факторів.

Під час використання способу абсолютних різниць усі фактори поділяються на кількісні (наприклад, чисельність працівників, кількість чи вартість обладнання, відпрацьовані людино- або машино-дні, години, норми витрат ресурсів) та якісні (продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, ціни, розцінки тощо).

Щоб розрахувати вплив кількісного фактора на результативний показник, потрібно зміну цього кількісного фактора помножити на планове значення якісного фактора.

Для визначення впливу якісного фактора на результативні показники необхідно зміну якісного фактора помножити на фактичне значення кількісного фактора.

Спосіб відносних різниць передбачає множення зміни показника-фактора, вираженої у відносних величинах (відсотках або коефіцієнтах), на планове значення результативного показника. У першому розрахунку рівень фактора порівнюється зі 100% або одиницею, у наступних — з рівнем попереднього фактора, а в останньому — рівень результативного показника зіставляється з попереднім фактором.

Спосіб перерахунку показників використовують для визначення впливу зміни обсягу виробництва чи реалізації продукції на показники, що перебувають із ними у функціональній залежності, щоб відокремити цей вплив від інших факторів. Суть способу полягає в коригуванні планових значень досліджуваних показників на відсоток виконання плану з обсягу виробництва або реалізації, після чого від отриманого результату віднімається планове значення результативного показника.

Розглядаючи ці способи, варто звернути увагу на їхні переваги та недоліки, вимоги до застосування, а також на таке важливе положення, як збалансованість результатів розрахунку впливу окремих факторів із загальною зміною досліджуваного показника.

Останнім часом дедалі більшого поширення набувають соціологічні методи економічного аналізу, які передбачають вивчення окремих аспектів діяльності підприємства через опитування за допомогою спеціально розроблених тестів для різних категорій учасників виробничого процесу та споживачів. Особливої уваги заслуговує анкетний метод, його сфера та мета застосування як один із способів уточнення та підтвердження достовірності інформації, логічного дослідження.

Проведення експерименту, його мета та значення для аналізу як одного з головних способів підтвердження об'єктивності результатів економічного аналізу господарської діяльності, висновків, а також перевірки доцільності та економічної ефективності заходів, що впроваджуються для вдосконалення, оновлення техніки, технології та організації виробництва.