Машино - тракторні агрегати

Перепрошую, але ви не надали оригінальний текст для переписування — у полі "ОРИГІНАЛЬНИЙ ТЕКСТ" міститься лише порожній тег <p></p> без жодного вмісту.

Будь ласка, надішліть фактичний текст матеріалу, який потрібно переписати, і я одразу виконаю завдання згідно з усіма вашими вимогами:

• збереження мови оригіналу;
• збереження фактів, цифр, назв і посилань;
• зміна формулювань і стилю подачі;
• збереження обсягу та структури;
• вивід лише у форматі HTML без пояснень і заголовка.

Вступ

Однією з ключових складових матеріально-технічної бази аграрного підприємства виступає його машинно-тракторний парк, а отже, його використання потребує постійного вдосконалення. Щоб виготовляти конкурентоспроможну продукцію, слід домагатися відповідності машинно-тракторного парку (МТП) тим обсягам сільськогосподарського виробництва, які має підприємство. З огляду на це кожному господарству необхідно встановити потужність, чисельність власних тракторів, комбайнів та іншої техніки, а також визначити види робіт, для яких доведеться залучати підрядників. На якісно новий рівень мають піднятися не лише якість машин, що надходять у сільське господарство, а й ефективність їх застосування, а також технологія механізованого аграрного виробництва з переведенням ТТ на промислову основу.

Чисельність тракторів різних типів встановлюють, відштовхуючись від річних планів механізованих робіт, які складають на плановий і наступні роки з урахуванням структури виробництва, технологічних карт вирощування всіх сільськогосподарських культур, а також переобліку робіт поза сівозміною. Під час розрахунку потреби в техніці беруть до уваги обсяги робіт, календарні й агротехнічні строки їх виконання, склад МТА, їхню продуктивність, витрати пального на одиницю роботи та наявність механізаторів.

За сучасних умов господарювання доцільним є кооперування у використанні техніки — це дає змогу виконувати більший обсяг робіт меншою кількістю МТА, а відтак зменшує капіталовкладення в МТП.

Ту саму роботу можна виконати різними агрегатами, і їхні економічні показники при цьому можуть істотно відрізнятися. Саме тому економічні розрахунки дають можливість із альтернативних комплексів машин вибрати той, який забезпечить господарству найменші витрати на виконання всього обсягу робіт.

На полях із великою довжиною гонів ефективнішими є агрегати на базі енергонасичених тракторів, тоді як на невеликих полях і ділянках складної конфігурації — високоманеврові короткобазові МТА.

Укомплектований на таких засадах МТП забезпечить механізоване виробництво сільськогосподарської продукції в оптимальні строки з невеликими витратами на його утримання.

Магістерська робота написана в об’ємі ... листів пояснювальної записки (формат А4), та ... листів графічної частини (формат А4). Кількість таблиць складає - ..., додатків - ... .

Метою написання роботи є проведення розрахунків для визначення оптимального МТА при виконанні енергоємних сільськогосподарських робіт.

Результатом роботи є комп’ютерна програма, яка дає змогу визначити оптимальний МТА в залежності від введених в неї вихідних даних ( * - довжина поля, * - ширина поля, нахил поля, * - глибина обробітку, * - коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату, тип та склад грунту ). В даному випадку програма забезпечує вибір оптимального МТА для проведення таких робіт як: лущення, оранка, сівба, боронування, культивації при вирощування озимої пшениці.

Зважаючи на те, що одну і ту же роботу можна виконувати різними агрегатами, а їх економічні показники можуть суттєво відрізнятись цей розрахунок дозволить з альтернативних комплексів машин обрати той, що забезпечить господарству найменші витрати та виконання всього комплексу робіт.

Доцільним також буде розробка більш об’ємної програми, яка б дала змогу поводити вибір оптимального МТА для виробництва більшості сільськогосподарських культур і тим самим підвищити економічні показники господарства.

1. Аналіз сучасного стану використання машинно-тракторних агрегатів.

Паралельно з розвитком сільськогосподарського виробництва розвиваються й наукові напрями та наукові школи з експлуатації машинно-тракторного парку (ЕМТП). Нижче перелічено деякі основні напрями, які розробляє наука з ЕМТП:

• використання МТА і МТП при індустріальній технології вирощування культур у сільському господарстві;
• вдосконалення методів, технологій і засобів технічного обслуговування та зберігання мобільних машин, агрегатів і експлуатаційного обладнання;
• оптимізація складу, структури і використання МТП;
• вивчення, узагальнення і впровадження передового досвіду.

Шляхи підвищення ефективності експлуатації МТП у технічних заходах зводяться до такого:

• підбір машин, що відповідають даним умовам роботи;
• правильне комплектування агрегатів і вибір відповідних режимів роботи (навантажувальних, швидкісних);
• використання раціональних прийомів роботи (найвигідніших для даних умов способів руху, маневрування швидкостями, зниження витрат палива, мастильних матеріалів, повне використання робочого часу тощо);
• механізація допоміжних процесів (завантаження, розвантаження, доставка матеріалів, підготовка агрегатів);
• дійсний контроль обсягу і якості виконуваних робіт переважно за допомогою приладів і автоматичних пристроїв;
• підтримка і відновлення роботоздатного стану (надійності) машин та оперативної готовності до роботи.

Для виконання механізованих операцій застосовують сільськогосподарські машинно-тракторні агрегати (МТА), що являють собою поєднання енергетичного засобу (джерела енергії), робочих машин, допоміжних механізмів для передачі енергії цим машинам і допоміжних засобів, які полегшують керування агрегатом або його обслуговування. Джерелом енергії машинних агрегатів можуть бути трактор, самохідне шасі, двигун внутрішнього згорання або електродвигун. Допоміжними передавальними механізмами виступають зчіпки, навіски та інше. Найбільшого поширення на польових роботах набули МТА, енергетичною частиною яких є трактор і самохідне шасі.

Головна вимога до сільськогосподарських машинних агрегатів — якісне виконання технологічних операцій. Можливість виконання цієї вимоги визначається технологічними характеристиками машинних агрегатів, які відображають їхню здатність виконувати задану операцію (оранка, боронування, сівба та інші). До таких характеристик належать показники технологічних можливостей робочих машин, ширини захвату агрегату, допустима робоча швидкість агрегату, пропускна здатність машин.

Показники технологічної можливості агрегату повинні відповідати технологічним параметрам, які характеризують якісні властивості виконуваних операцій і вказані в агротехнічних вимогах (глибині обробки ґрунту, висоті зрізу рослин, нормі висіву насіння або внесення добрив та інше). Наводяться номінальні значення технологічних параметрів, а також допуски до них (різниці між найбільшими і найменшими допустимими значеннями технологічних параметрів).

1.1. Постановка задачі.

Науково обґрунтована система ведення сільського господарства передбачає виконання різних процесів, які складаються з операцій. В землеробстві технологічними операціями і відповідно сільськогосподарськими роботами являються оранка, сівба, культивація, боронування, лущення і інші. Виконання цих операцій передбачає попереднє комплектування МТА. В даній магістерській роботі наведені розрахунки по визначенню оптимального МТА для виконання енергоємних сільськогосподарських робіт (оранка, культивація, сівба, лущення, боронування і інші) при вирощувані озимої пшениці.

Комплектування агрегатів або як це часто називають, агрегатування, передбачає наступне: збирання і узагальнення вихідних даних, підбір тракторі і робочих машин в агрегат і знаходження фронту зчіпки, оцінку правильності тягового розрахунку складу агрегату.

Раціонально вибрати склад машинно-тракторного агрегату можливо лише з врахуванням рішення загальної задачі по визначенню оптимального складу парка тракторів і машин для господарства і його підрозділів. На практиці частіше за все агрегат складають відносно трактора, які призначені для виконання заданої роботи.

Робочі машини вибирають виходячи із агротехнічних вимог до виконання даної операції в заданих умовах. Ці вимоги визначають якісний склад (тип) машин і встановлюють режим роботи агрегату, визначають діапазон швидкостей. На основі опитних даних або довідникових матеріалів для машин даного типу знаходять середній питомий опір К, Кпп та кількісний склад агрегату, який залежить від відношення тягових якостей трактора і опру машини.

В даній магістерській роботі наведені розрахунки по визначенню оптимального МТА для виконання енергоємних сільськогосподарських робіт (оранка, культивація, боронування, сівба, лущення) при вирощувані озимої пшениці.

1.2. Вихідні дані.

У цій магістерській роботі як вихідні дані використано відомості про трактори та сільськогосподарські машини, що можуть залучатися до виконання енергоємних робіт під час вирощування озимої пшениці. Тож для цих робіт застосовуватимемо найбільш поширені марки вітчизняних тракторів: Т-150, Т-150К, МТЗ-80, ДТ-75М, ЮМЗ-6Л. Разом із цими тракторами в агрегатах використовуватимуться такі сільськогосподарські машини:

а) на оранці – плуг напівнавісний шестикорпусний ПЛП-6-35, п’ятикорпусний навісний плуг ПЛН-5-35, навісний чотирьохкорпусний плуг ПЛН-4-35, навісний трьохкорпусний плуг ПЛН-3-36;

б) на культивації – гідрофікований культиватор КПС-4, причіпний штанговий гідрофікований культиватор КШ-3,6А, причіпний важкий протиерозійний гідрофікований культиватор КПЕ-3,8;

в) на сівбі – причіпна комбінована універсальна сівалка СЗ-3,6, зернотукова узкорядна сівалка СЗУ-3,6, причіпна зернотукова пресова сівалка СЗП-3,6, причіпна зернотукова трав’яна сівалка СЗТ-3,6, причіпна зернотукова сівалка СЗА-3,6;

г) на боронуванні – важка зубова зміцнена борона ЗБЗТУ-1, борона зубова середня ЗБЗС-1, борона важка зубова швидкісна БЗТС-1, борона зубова середня швидкісна БЗСС-1, шлейф-борона ШБ-2,5, голчаста гідрофікована борона БИГ-3А;

д) на лущенні – причіпні дискові гідрофіковані лущильники ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, напівнавісний плуг-лущільник ППЛ-10-2,5.

Щоб приєднати до трактора кілька машин, застосовуватимуться такі зчіпки:

• зчіпка універсальна гідрофікована СП-16;
• зчіпка гідрофікована причіпна СГ-21;
• зчіпка гідрофікована причіпна СП-11.

Особливості агрегатування тракторів з плугами.

За призначенням плуги бувають загального призначення, спеціальні та плуги-розпушувачі. У нашому випадку застосовуємо плуги загального призначення, призначені для оранки ґрунтів під зернові й технічні культури, не засмічених камінням, плитняком, з питомим опором до 0,09 МПа на глибину до 30 см.

З тракторами Т-150 і Т-150К застосовують плуги ПЛП-6-35 і ПЛН-5-35, а трактор ДТ-75М найкраще агрегатувати з навісними плугами ПЛН-5-35 і ПЛН-4-35.

Плуги ПЛП-6-35 і ПЛН-5-35 комплектуються швидкісними корпусами, які мають менший питомий опір, ніж плуги Пн-4-35 при роботі на однакових швидкостях. Два останні корпуси у плуга ПЛП-6-35 і один у плуга ПЛН-5-35 зйомні, завдяки чому при різних питомих опорах ґрунту плуги можуть мати 4–5 (ПЛН-5-35) або 4–6 корпусів (ПЛП-6-35).

Трактори МТЗ-80 і ЮМЗ-6Л не належать до орних, але вони цілком успішно можуть використовуватися на оранці, особливо в господарствах з малими розмірами полів, і забезпечувати високу якість обробки. З тракторами МТЗ-80 і ЮМЗ-6Л на оранці рекомендується використовувати трьохкорпусний навісний плуг ПЛН-3-35.

Оранку слід провадити у встановлені строки і на задану в кожному окремому випадку глибину, але не менш як на 20–22 см при достатній глибині орного шару.

Оранка повинна бути рівномірною за глибиною, відхилення від заданої глибини – не перевищувати 1 см. Розміри поперечного перерізу скиби на всьому полі мають бути однаковими, оборот скиби повним, зораний шар розпушений, бур’яни та добрива зароблятися на глибину 12–15 см.

Поверхня поля повинна бути рівною, без глибоких розгінних борозен та високих гребенів (висота гребенів не вище 5 см). Орати слід прямолінійними борознами без огріхів, на схилах – упоперек схилу.

Забороняється колова оранка і колові обороти, оскільки це може призвести до поломки плуга і деталей навісної системи. Переміщення агрегатів на відстань, вищу за 200 м, допускається в транспортному положенні. Після закінчення оранки всього поля поворотні смуги і краї поля повинні бути заорані, а роз’ємні борозни зароблені.

Особливості агрегатування тракторів з культиваторами.

Культиватори призначені для розпушення поверхні ґрунту на глибину до 25 см і більше, знищення бур’янів, внесення в ґрунт мінеральних добрив, підгортання і нарізання поливних борозен.

До культиваторів для суцільної обробки ґрунту належать парові культиватори. Вони мають лапи на жорстких і пружних стійках, призначені для догляду за парами і передпосівної обробки ґрунту на глибину до 12 см, штангові культиватори, культиватори для глибинного розпушення орного шару, а також культиватори, які служать для обробки ґрунту між рядами багаторічних насаджень.

Культиватори КПС-4 і КШ-3,6 агрегатують: один культиватор – з тракторами класу 0,9 і 1,4; два культиватори зі зчіпкою СП-11 або центральною секцією зчіпки СГ-21 – з тракторами класу 3; чотири культиватори зі зчіпкою СП-16 – з тракторами класу 5. Культиватор КПЕ-3,8 комплектують штанговим пристроєм і агрегатують з тракторами класу 2 і 3, а за допомогою зчіпки СП-16 – з тракторами класу 5.

До культиваторів висувають такі основні вимоги. При суцільній обробці ґрунту поверхня поля повинна бути рівна, без гребенів і борозен. Розпушення ґрунту повинно проходити без виносу вологих шарів на поверхню, без розпилу частинок чи їх спустіння. Відхилення від заданої глибини обробки ґрунту допускаються не більше 1 см. Робочі органи культиваторів повинні знищувати не менш 98–99 % бур’янів і не пошкоджувати рослини.

Особливості агрегатування тракторів з боронами.

Зубові борони призначені для розроблення і розпушення глиб і шарів ґрунту після оранки плугом, вирівнювання поверхні поля, розпушення верхнього шару ґрунту і знищення ґрунтової кірки, яка виникає після дощів, знищення бур’янів, зароблення насіння і мінеральних добрив.

При виконанні робіт по закриттю вологи, боронуванні озимих, поверхневому боронуванні технічних культур, до- та післясходовому боронуванні технічних і зернових культур трактори Т-150, Т-150К і ДТ-75М агрегатують із швидкісними, середніми або важкими боронами на гідрофікованій зчіпці СГ-21. Борони приєднують до зчіпки за допомогою повідців і розтяжок для приведення в робоче й транспортне положення гідравлічним механізмом. При цьому борони між собою з’єднують спеціальними планками, які утворюють 3 секції. До крайніх секцій приєднують по 7 борін, а до середніх – 5. Трактори МТЗ-80 і ЮМЗ-6Л агрегатують з боронами за допомогою зчіпки СП-11, кількість борін в агрегаті – 12.

Шлейф-борона призначена для поверхневого вирівнювання ґрунту і розпушення зябу навесні.

Голчаста борона призначена для весняного і осіннього розпушення полів, які покриті стернею, на глибину 4–6 см, з метою збереження вологи в ґрунті, а також для боронування озимих культур.

З тракторами марок Т-150 і Т-150К борона БИГ-3П агрегатується в шеренгові агрегати по 3–5 знарядь за допомогою зчіпок СП-16.

Зубові борони мають розпушувати ґрунт на глибину не менше ніж 4 см. Верхній шар ґрунту після боронування зубовими боронами повинен мати грудочки розміром не більше 4 см, а поверхня ґрунту – бути рівною. Пошкодження сходів при поверхневому обробітку зубовими боронами допускається не більше 3 %.

Особливості агрегатування тракторів з сівалками.

Рядкова комбінована сівалка призначена для рівномірного розподілу зерна на полі з одночасним внесенням гранульованих мінеральних добрив у рядки на задану глибину.

Для одночасного висіву в рядках зерна і добрив промисловість випускає причіпну комбіновану сівалку СЗ-3,6, а вже на її базі розроблено сімейство зернових сівалок, складальні одиниці яких аналогічні складальним одиницям сівалок СЗ-3,6.

На сівбі зернових культур трактори Т-150 і Т-150К доцільно агрегатувати з 4 гідрофікованими сівалками на зчіпках СП-16, на важких ґрунтах необхідно застосовувати агрегати з трьох гідрофікованих сівалок на зчіпках СП-11.

ДТ-75 агрегатується з трьома сівалками, а трактори МТЗ-80 і ЮМЗ-6Л – двома та одною сівалкою на вищих передачах.

Сівалка повинна висівати насіння різних зернових і бобових культур, проса, а також інших культур із заданими нормами висіву (наприклад, норма висіву пшениці повинна бути в межах 90–250 ***).

Сівалка повинна рівномірно розподіляти насіння по площі, що засівають. Висівні апарати сівалки повинні висівати насіння рівномірно і постійно. Відхилення від заданої глибини зароблення насіння – не більш 1 см.

Сівалка повинна забезпечувати посів із заданою шириною міжряддя, відхилення ширини міжряддя – в межах 1 см.

Поверхня поля після проходу сівалки повинна бути вирівняною. Борозни і гребені не повинні перевищувати 2–3 см, наявність незаробленого насіння не допускається, також не допускаються огріхи і пересіви.

Особливості агрегатування тракторів з лущильниками.

Лущильники призначені для лущення стерні при зяблевому обробітку ґрунту, а також для поверхневої обробки ґрунту після збирання високостебельних культур.

Лущильники бувають дискові і лемехові. Дискові лущильники обробляють ґрунт на глибину 4–10 см, а лемехові – на глибину до 12 см. Промисловість випускає причіпні дискові лущильники з шириною захвату від 5 до 20 м. Ширина захвату лемехових лущильників не перевищує 2,5.

Лущильник ЛДГ-5 агрегатується з тракторами класу 1,4, ЛДГ-10 – з тракторами класу 3,0, а плуг-лущільник ППЛ-10-2,5 та лущильник ЛДГ-15 – з тракторами типу Т-150.

На лущильниках ЛДГ глибину обробітку регулюють переключенням механізму гідрокерування і зміною стискання пружин на штангах секцій. При поворотах на ділянках і при переїзді з однієї ділянки на іншу дискові секції піднімаються механізмом гідрокерування.

Лущення необхідно проводити не пізніше як через 2–3 після збирання врожаю і не пізніше як за 15 днів до початку зяблевої оранки. Середня глибина лущення ґрунту не повинна відрізнятись від заданої більш як на 2 см.

На залущеному полі не повинно бути огріхів і пропусків; бур’яни мають бути повністю підрізані, а їх насінню створені сприятливі умови для проростання. Верхній шар ґрунту після лущення повинен бути дрібногрудочковатим, поверхня ґрунту рівною, глибина розгінних борозен у стиках середніх батарей дискових лущильників – не перевищувати глибину лущення, а висота валанів, що утворюються при суміжних проходах лущильника, – 8–10 см.

Для причіпки або навісних агрегатованих з тракторами робочих машин використовують зчіпки. Розрізняють універсальні і спеціальні зчіпки, а також причіпні, навісні і напівнавісні. Універсальні зчіпки використовуються для приєднання до трактора симетричних машин різного призначення (більшою частиною ґрунтообробних і посівних), а спеціальні – для несиметричних машин або для складання комбінованих агрегатів. До спеціальних зчіпок машини частіше приєднують послідовно одну за другою, а до універсальних – в шаховому порядку (шеренгове розположення) або в один ряд (шеренгове розположення).

При виборі зчіпки необхідно знати фронт зчіпки – відстань по основному тяговому брусу між крайніми можливими точками приєднання подовжувачів, сниць або навісок машин. Залежно від кількості машин, які потрібно з’єднати з трактором, і визначають необхідний фронт зчіпки.

Характеристика використовуваних зчіпок.

Для складання широкозахватних агрегатів з ґрунтообробних, посівних та інших машин будемо використовувати універсальні причіпні зчіпки (СП-16, СГ-21).

Зчіпка універсальна гідрофікована СП-16 розрахована для роботи з тракторами К-700, Т-4А, Т-150, Т-150К. До зчіпки можливо приєднувати чотири сівалки з шириною захвату 3,6 м, чотири культиватори з шириною захвату 4 м та інші знаряддя.

Зчіпка гідрофікована причіпна СГ-21 призначена для складання широкозахватних агрегатів із зубових борін і кільчато-шпорових котків шириною захвату до 21 м. До центральної секції зчіпки можна кріпити два культиватори для суцільної обробки ґрунту; зчіпку агрегатують з тракторами Т-150, Т-150К та іншими. Робоча швидкість – до 12 км/год.

Зчіпка гідрофікована причіпна СП-11 призначена для складання агрегатів із гідрофікованих або негідравлічних трьох сівалок чи двох культиваторів для суцільної обробки ґрунту. Робоча швидкість агрегату – до 12 км на годину. Зчіпку агрегатують з тракторами Т-150, Т-150К, ДТ-75М, МТЗ-80, ЮМЗ-6Л. Експлуатаційні показники зчіпок наведено в таблиці 1.1.

Показники	СП-11	СП-16	СГ-21
Максимальна ширина захвату, м. Робоча швидкість, км/год. Загальна маса, кг. Опір зчіпки, кН. Ваза зчіпки, кН.	10,8 до 15 840 05,08 8,2	16 10-13 1800 1,2-1,8 17,6	22 до 12 1900 1,4-1,7 18

Технічна характеристика сільськогосподарських машин

У таблиці 1.2 наведено експлуатаційні показники сільськогосподарських машин, які застосовуються для комплектування МТА.

Марка машини	Питомий опір кн./м для плугів кн./м2	Ширина захвату, м.	Глибина обробітку, см	Робоча швидкість км/год	Конят-руктив-на маса, кг	Вага кН..
1	2	3	4	5	6	7
СЗ-3,6 СЗУ-3,6 СЗТ-3,6 СЗП-3,6 СЗА-3,6	1,5 1,5 1,5 1,5 1,5	3,6 3,6 3,6 3,6 3,6	4-8 4-8 4-8 4-8 4-8	8-12 8-12 8-12 8-12 8-12	1350 1480 1700 1835 1280	13,2 14,5 16,67 18 12,56
РЛП-6-35 ПЛИ-5-35 ПЛИ-4-35 ПЛН-3-35	90 90 90 90	2,1 1,75 1,4 1,05	30 30 30 30	7-12 7-12 7-12 7-12	1230 800 660 445	12,07 7,85 6,48 4,365
КСП-4 КПЭ-3,8 КШ-3,6	2,2 2,2 2,2	4 3,8 3,6	До 12 16 10	9-12 7-8 7-9	790 1160 448	7,75 11,38 11,39
ЛДГ-5 ЛДГ-10 ЛДГ-15

ППЛ-10-25

2 2 2 2,5	5 10 15 2,5	4-10 4-10 4-10 10	8-10 8-10 8-10 8-12	1080 2400 3400 1214	10,6 23,54 33,35 11,91
БЗСС-1 ЗБЗС-1 БЗТС-1 ЗБЗТУ-1 ШБ-2,5 БИГ-3,А	0,5 0,5 0,5 0,5 0.5 0,5	0,931 2,89 0,931 2,89 2,5 3	4-8 5-10 4-8 5-10 4-6 4-6	7-12 4-7 7-12 4-7 7 7-10	37 103 44 140 110 1100	0,36 1,01 0,43 1,37 1,08 10,8

Машинно-тракторні агрегати.

Таким чином, після того як було виконано збирання, узагальнення й аналіз вихідних даних, а також підібрано трактор і машину, ми формуємо машинно-тракторні агрегати. Саме серед них і здійснюватиметься вибір оптимального МТА з урахуванням робочих передач, на яких виконується та чи інша робота (аркуш 1,2 графічної частини роботи).

Сформовані машинно-тракторні агрегати заносимо до таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Машинно-тракторні агрегати

Показники агрегатування тракторів Т-150 та Т-150К

У таблиці наведено дані щодо роботи тракторів Т-150 і Т-150К з різними сільськогосподарськими машинами. Для кожного агрегату вказано номер передачі, гакове зусилля, швидкість руху, кількість машин, число працюючих корпусів, ширину захвату, вагу машини та зчіпки, а також витрати палива при тяговому навантаженні й на холостому ході.

МТА	Номер передачі трактора	Гакове зусилля, кН	Швидкість, км/год	Кількість машин	Кількість працюючих корпусів, шт.	Ширина захвату, м	Вага машини, кН	Вага зчіпки, кН	Витрати палива при тяговому навантаженні	Витрата палива при холостому ході, кг/год
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Т-150 + ПЛП-6-35	I II III IV V	42,5 37 32,3 29,1 26,6	7,65 8,62 9,72 10,62 11,44	1 1 1 1 1	6 5	2,1 1,75	12,07 10,06		26,5	11
Т-150 + ПЛН-5-35	I II III IV V	42,5 37 32,2 29,1 26,6	7,65 8,62 9,72 10,62 11,44	1 1 1 1 1	5 4	1,75 1,4	7,85 6,28		26,5	11
Т-150 + КПС-4	II III IV	37 32,2 29,1	8,62 9,72 10,62	3 2 2		4	7,75	17,6 8,2 8,2	26,5	11
Т-150 + КШ-3,6А	II III IV	37 32,2 29,1	8,62 9,72 10,62	3 2 2		3,6	4,39	17,6 8,2 8,2	26,5	11
Т-150 + КПЕ-3,8	IV	29,1	10,62	2		3,8	11,38	8,2	26,5	11
Т-150 + БЗСС-1	V VI	26,6 23,1	11,44 12,9	21 21		1	0,36	18 18	26,5	11
Т-150 + ЗБЗС-1	IV V	29,1 26,6	10,62 11,44	7 7		3	1,01	18 18	26,5	11
Т-150 + ЗБЗТУ-1	IV V	29,1 26,6	10,62 11,44	7 7		3	1,37	18 18	26,5	11
Т-150 + ЗБТС-1	V VI	26,6 23,1	11,44 12,9	21 21		1	0,43	18 18	26,5	11
Т-150+БИГ-3А	IV	29,1	10,62	4		3	10,8	17,6	26,5	11
Т-150 + ЛДГ-15	I II III IV	42,5 37 32,2 29,1	7,65 8,62 9,72 10,62	1 1 1 1		15	33,35		26,5	11
Т-150 + ППЛ-10-2,5	I II III IV	42,5 37 32,2 29,1	7,65 8,62 9,72 10,62	1 1 1 1		2,5	11,91		26,5	11
Т-150 + СЗ-3,6	III IV V VI	32,2 29,1 26,6 23,1	9,72 10,62 11,44 12,9	4 4 3 3		3,6	13,2	17,6 17,6 8,2 8,2	26,5	11
Т-150 + СЗУ-3,6	III IV V VI	32,2 29,1 26,6 23,1	9,72 10,62 11,44 12,9	4 4 3 3		3,6	14,5	17,6 17,6 8,2 8,2	26,5	11
Т-150 + СЗТ-3,6	III IV V VI	32,2 29,1 26,6 23,1	9,72 10,62 11,44 12,9	4 4 3 3		3,6	16,67	17,6 17,6 8,2 8,2	26,5	11
Т-150 + СЗП-3,6	III IV V VI	32,2 29,1 26,6 23,1	9,72 10,62 11,44 12,9	4 4 3 3		3,6	18	17,6 17,6 8,2 8,2	26,5	11
Т-150 + СЗА-3,6	III IV V VI	32,2 29,1 26,6 23,1	9,72 10,62 11,44 12,9	4 4 3 3		3,6	17,8	17,6 17,6 8,2 8,2	26,5	11
Т-150К + ППП – 6 – 35	I II III	35 33,25 28,45	8,53 10,08 11,44	1 1 1	6 5	2,1 1,75	12,07 10,06		30	11,5
Т 150К + ППН –5-35	I II III	35 33,25 28,45	8,53 10,08 11,44	1 1 1	5 4	1,75 1,4	7,85 6,28		30	11,5
Т150 К + КПС-4	II III	33,25 28,45	10,08 11,44	3 2		4	7,75	17,6 8,2	30	11,5
Т150К + КШ 3,6 А	II III	33,25 28,45	10,08 11,44	3 2		3,6	4,39	17,6 8,2	30	11,5
Т150К + КПЭ – 3,8	II	33,25	10,08	2		3,8	11,31	8,2	30	11,5
Т150К + ЛДГ –15	I II III	35 33,25 28,45	8,53 10,08 11,44	1 1 1		15	33,35		30	11,5
Т150К + ППЛ–10 –2,5	I II III	35 33,25 28,45	8,53 10,08 11,44	1 1 1		2,5	11,91		30	11,5
Т150К + БЗСС – 1	IV	23,6	13,38	21		1	0,36	18	30	11,5
Т150К + ЗБЗС –1	II III	33,25 28,45	10,08 11,44	7 7		3	1,01	18	30	11,5
Т150К + ЗБЗТУ – 1	II

III	33,25 28,45	10,08 11,44	7 7		3	1,37	18	30	11,5
Т150К + БЗТС	IV	23,6	13,38	21		1	0,43	18	30	11,5
Т150К + БИГ – 3А	II	33,25	10,08	4		3	10,8	17,6	30	11,5
Т150К + СЗ – 3,6	II III IV	33,25 28,45 23,6	10,08 11,44 13,38	4 4 3		3,6	13,2	17,6 17,6 8,2	30	11,5
Т150К + СЗУ – 3,6	I II IV	33,25 28,45 23,6	8,53 10,08 13,38	4 4 3		3,6	14,5	17,6 17,6 8,2	30	11,5
Т150К + СЗТ – 3,6	II III IV	33,25 28,45 23,6	8,53 10,08 13,38	4 4 3		3,6	16,67	17,6 17,6 8,2	30	11,5
Т150К + СЗП – 3,6	II III IV	33,25 28,45 23,6	8,53 10,08 13,38	4 4 3		3,6	18	17,6 17,6 8,2	30	11,5
Т150К + СЗА – 3,6	II III IV	33,25 28,45 23,6	8,53 10,08 13,38	4 4 3		3,6	17,56	17,6 17,6 8,2	30	11,5
Т150К + ПЛН –5-35	III IV V VI VII	27,5 24,3 20,7 18,2 13,8	6,58 7,31 8,16 9,05 11,1	1 1 1 1 1	5	1,75	7,85		16,5	7,5
ДТ-75М + ПЛН-4-35	III IV V VI VII	27,5 24,3 20,7 18,2 13,8	6,58 7,31 8,16 9,05 11,1	1 1 1 1 1	4	1,4	6,48		16,5	7,5
ДТ-75М + КПС-4	V	20,7	8,16	2		4	7,75	8,2	16,5	7,5
ДТ-75М + КПЭ-38	IV	24,3	7,31	2		3,8	11,38	8,2	16,5	7,5
ДТ-75М + КШ-3,6А	V	20,7	8,16	2		3,6	4,39	8,2	16,5	7,5
ДТ –75М + ЛДГ-10	IV V VI	24,3 20,7 18,2	7,31 8,16 9,05	1 1 1		10	11,91		16,5	7,5
ДТ –75М + ППЛ-10-2,5	IV V VI VII	24,3 20,7 18,2 13,8	7,31 8,16 9,05 11,1	1 1 1 1		2,5	11,91		16,5	7,5
ДТ –75М + СЗ-3,6	V VI VII	20,7 18,2 13,8	8,16 9,05 11,1	3 3 2		3,6	13,2	8,2 8,2 8,2	16,5	7,5
ДТ –75М + СЗУ-3,6	V VI VII	20,7 18,2 13,8	8,16 9,05 11,1	3 3 2		3,6	14,5	8,2 8,2 8,2	16,5	7,5
ДТ –75М + СЗТ-3,6	V VI VII	20,7 18,2 13,8	8,16 9,05 11,1	3 3 2		3,6	16,63	8,2 8,2 8,2	16,5	7,5
ДТ –75М + СЗП-3,6	V VI VII	20,7 18,2 13,8	8,16 9,05 11,1	3 3 2		3,6	18	8,2 8,2 8,2	16,5	7,5
ДТ –75М + СЗА-3,6	V VI VII	20,7 18,2 13,8	8,16 9,05 11,1	3 3 2		3,6	17,56	8,2 8,2 8,2	16,5	7,5
ДТ –75М + БЗСС-1	VII	13,8	11,1	21		1	0,31	18	16,5	7,5
ДТ –75М + ЗБЗС-1	VI VII	18,2 13,8	9,05 11,1	7 7		3	1,01	18	16,5	7,5
ДТ –75М + ЗБЗТУ-1	VI VII	18,2 13,8	9,05 11,1	7 7		3	1,37	18	16,5	7,5
ДТ –75М + БЗТС-1	VII	13,8	11,1	21		1	0,43	18	16,5	7,5
МТЗ-80+ ПЛН-3-35	III IV V VP	14 14 11,5 11,5	7,2 8,9 10,54 7,9	1 1 1 1	3	1,05	4,365		15	6
МТЗ-80+ КПС-4	V	11,5	10,54	1		4	7,75		15	6
МТЗ-80+ КПЕ-3,8	IV	14	8,9	1		3,8	11,38		15	6
МТЗ-80+ КШ-3,6А	V	11,5	10,54	1		3,6	4,39		15	6
МТЗ-80+ ЛДГ-5	IV V VP	14 11,5 9,5	8,9 10,54 9,34	1 1 1		5	10,6		15	6
МТЗ-80+ СЗ-3,6	IV V VP	14 11,5 9,5	8,9 10,54 9,34	2 2 1		3,6	13,2		15	6
МТЗ-80+ СЗУ-3,6	IV V VP	14 11,5 9,5	8,9 10,53 9,34	2 2 1		3,6	14,5

МТЗ-80+ СЗТ-3,6	IV V VP	14 11,5 9,5	8,9 10,54 9,34	2 2 1		3,6	16,67		15	6
МТЗ-80+ СЗП-3,6	IV V VP	14 11,5 9,5	8,9 10,54 9,34	2 2 1		3,6	18		15	6
МТЗ-80+ СЗА-3,6	IV V VP	14 11,5 9,5	8,9 10,54 9,34	2 2 1		3,6	17,56		15	6
МТЗ-80+ БЗСС-1	V	11,5	10,54	12		1	0,36	8,2	15	6
МТЗ-80+ ЗБЗС-1	III IV	14 14	7,2 8,9	4 4		3	1,01	8,2 8,2	15	6
МТЗ-80+ ЗБЗТУ-1	III IV	14 14	7,2 8,9	4 4		3	1,37	8,2 8,2	15	6
МТЗ-80+ БЗТС-1	V	11,5	10,54	12		1	0,43	8,2	15	6
МТЗ-80+ ШБ-2,5	IV	14	8,9	4		2,5	1,08	8,2	15	6
ЮМЗ-6Л+ ПЛН-3-35	VI VII VIII	14 12,5 9,6	7,6 9 11,1	1 1 1	3	1,05	4,365		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ КПС-4	VII	12,5	9	1		4	7,75		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ КПЕ-3,8	VII	12,5	9	1		3,8	11,38		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ КШ-3,6А	VII	12,5	9	1		3,6	4,39		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ ЛДГ-5	VI VII	14 12,5	7,6 9	1 1		5	10,6		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ СЗ-3,6	VII VIII	12,5 9,6	9 11,1	2 1		3,6	13,2		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ СЗУ-3,6	VII VIII	12,5 9,6	9 11,1	2 1		3,6	14,5		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ СЗТ-3,6	VII VIII	12,5 9,6	9 11,1	2 1		3,6	16,67		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ СЗП-3,6	VII VIII	12,5 9,6	9 11,1	2 1		3,6	18		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ СЗА-3,6	VII VIII	12,5 9,6	9 11,1	2 1		3,6	17,56		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ БЗСС-1	VIII	9,6	11,1	12		1	0,36		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ ЗБЗС-1	VI VII	14 12,5	7,6 9	4 4		3 3	1,01		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ БЗТС-1	VIII	9,6	11,1	12		1	0,43		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ ЗБЗТУ-1	VI VII	14 12,5	7,6 9	4 4		3 3	1,37		11,6	4
ЮМЗ-6Л+ ШБ-2,5	VI	14	7,6	4		2,5	1,08		11,6	4

2.1. Визначення опору машини

Опір машини належить до головних характеристик так само, як і питомий опір машини Х (для більшості сільськогосподарських машин Х визначають в Х, а для плугів в Х; позначають Х). Тож розрахунок опору машини виконують за формулою:

R_m=k×B_k×n+C_n×n×p+C_т34(f+p)

Де: k – питомий опір машини з урахуванням швидкості руху МТА, кН./м.;

В_к – ширина захвату одної машини (знаряддя), м.;

n – кількість машин, що входять до складу МТА, шт.;

C_тм – загальна вага однієї машини, kH;

p – величина нахилу поля;

C_т34 – вага зчіпки, кН;

f – коефіціент опору переміщенню коліс зчіпки f=0,6-1,2.

Для одного агрегату ця формула матиме такий вигляд:

R_m = k×a×b×n_k+С_тм×с×з/100

Де: k – коефіціент опору плуга на робочій швидкості, kH/m²;

b – ширина захвату одного корпуса, b=0,35m;

a – глибина оранки, м.;

n_k – кількість корпусів, шт.;

c – поправочний коефіціент, який враховує вагу грунту на корпусах плуга в залежності від глибини оранки, c=1,1-1,4.

Питомий опір грунту залежить від багатьох факторів, основні з яких тип, фізикомеханічні властивості грунту та вид попередньої обробки. Іншими словами від стану оброблюємого сільськогосподарського матеріалу, від технологічних параметрів обробки і від робочій швидкості руху агрегату. Знаючи темп Dc(%) нарощування питомого тягового опору в залежності від швидкості агрегату і значення Ko, яке відповідне швидкості Vo (звичайно приймають рівною 5 км/год.), підраховують К для заданого значення швидкості Vp.

Питомий опір грунту визначається для кожного поля окремо, але в разрахунках приймаємо середнє значення питомого опору машин (знаряддя).

Сучасні машинно-тракторні агрегати працюють на швидкостях вищих від Vo, яку ми прийняли за середню. Для агрегату, що працює на підвищених швидкостях питомий опір розраховуємо за формулою:

Де: Km – питомий опір машини при швидкості Vo=5км/год.;

Vp – робоча швидкість МТА, км/год;

Vo – дорівнює 5 км/год;

DC – темп нарощування питомогго опору сівалки, DC=1,5-3,0%, борони DC=1,5-2,5%, культиватора DC=4-6%, лущильник DC=2-3%.

Для плугів формула питомого опору, розроблена академіком В.Г. Гарячніним, така:

Де: Кпп – питомий опір плуга при Vo=5км/год.

2. Вибір агрегатів по коефіцієнту використання номінальної сили тяги.

Щоб оцінити, наскільки правильно обрано робочу передачу трактора та виконано розрахунок складу агрегату, застосовують коефіцієнт використання номінальної сили тяги трактора на відповідній передачі. Зважаючи на ймовірнісний характер опору та можливість короткочасного суттєвого його зростання, середня розрахункова ступінь використання сили тяги повинна завжди залишатися меншою за 1.

Найрівномірніший тяговий опір демонструють сівалки, культиватори та катки, що працюють на підготовленому ґрунті — для них допустима розрахункова ступінь використання сили тяги становить 90–96%. Коли ж агрегатують плуги, пеміжні лущильники чи дискові борони, розрахункова ступінь завантаження має бути в межах 80–92%.

Якщо на обраній передачі трактора ступінь завантаження тягового зусилля суттєво відрізняється від оптимальної, слід перевірити доцільність комплектування агрегату на другій передачі, швидкість руху на якій не перевищує допустимих агротехнічних та інших вимог. Остаточне рішення щодо вибору тієї чи іншої передачі ухвалюють з урахуванням маневрових та інших характеристик агрегату.

У графічній частині (лист 3) магістерської роботи подано графіки залежності коефіцієнта використання номінальної сили тяги від питомого опору машини для різних видів робіт; ці ж графіки разом із розрахунками до них наведено в додатку А. З них видно, за якого опору ступінь завантаження трактора перебуває в допустимих межах.

2.1. Відбір агрегатів по коефіцієнту робочих ходів.

Вибір конкретного способу руху для виконання заданої роботи зумовлюється, по-перше, вимогами агротехніки; по-друге, конструктивними особливостями використання машини (так, конструкція звичайного сівального плуга не дозволяє вести оранку при русі перекриттям); по-третє, меншими затратами часу на холостий рух агрегату (порівняння ведуть за допомогою коефіцієнта робочих ходів Х); по-четверте, додатковими затратами часу і засобів на підготовку ділянки, пов'язаними з розбивкою її на загони, виділенням і обробкою поворотних смуг, виробленням прокосів, обносів і розвантажувальних магістралей.

Затрати часу на холостий рух агрегату характеризуються коефіцієнтом робочих ходів, який розраховується за формулою:

Де: Sp – шлях робочого ходу на загінці, м.;

Sx – шлях холостого ходу на загінці, м.

Значення коефіцієнта робочих ходів повинно бути в межах 0,95£j<1, інакше працювати таким МТА на даному полі не рекомендується

S_x= L_x×n_x

Де: L_x – середня довжина холостого ходу агрегату на повороті, м.;

n_x – кількість холостих поворотів агрегату на загінці, м.

Середня питома довжина холостого руху, залежить від способу руху агрегату Х розраховуємо за формулою:

• Для безпетлевих поворотів

Lx= 4×Ro+2×L

• Для петлевих

Lx= 6Ro+2×L

Де: Ro – мінімальний радіус повороту вибираємо за таких умов

1. навісні машини
2. для пахотного агрегату

Ro= 3×Bm

• для культиваторного агрегату

• для посівного агрегату

Po= 0,9×Bm

1. причіпні машини
2. для пахотного агрегату

• для культиваторного агрегату

Ro= 1,2×Bm– 2 машини

Ro = Bm– 3-4машини

• для борону вального агрегату

Ro = Bm

• для посівного агрегату

Ro= 1,6×Bm– 1-2 машини

Ro= 1,3×Bm– 3-4 машини

L – довжина виїзду агрегату, залежить від розміщення машин від його центру, вибираємо за таких умов:

• для навісних машин

L= 0,2 ×Lk

• для причіпних машин

Де: Lk – кінематична довжина виїзду агрегату

Lk= Lт + Lзч + Lм

Де: Lт – кінематична довжина трактор , м.;

Lзч – кінематична довжина зчіпки, м.;

Lм – кінематична довжина машини, м.

Значення кінематичних машин надані в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Значення кінематичної довжини, зчіпки, сільськогосподарської машини.

№п/п	Марка трактора, зачіпки, с/г машини	Кінцева довжина ,м.
1	Т-150	1,485
2	Т-150К	1,83
3	АТ-75М	1,45
4	МТЗ-80	0,82
5	ЮМЗ-6К	0,82
6	ПЛП-6-35	5,83
7	ПЛП-5-35	4,28
8	ПЛП-4-35	3,6
9	ПЛП-3-35	2,6
10	СЗ-3,6	3,49
11	СЗУ-3,6	3,49
12	СЗГ-3,6	3,7
13	СЗП-3,6	3,985
14	СЗА-3,6	3,49
15	ЛДГ-5	4,8
16	ЛДГ-10	7,5
17	ЛДГ-15	10,7
18	ППЛ-10-2,5	6,6
19	БЗСС-1	1,352
20	БЗС-1	1,352
21	БЗТС-1	1,352
22	БЗТУ-1	1,352
23	ШБ-2,5	2,1
24	БИГ-3А	3,535
25	КПС-4	3,57
26	КПЭ-3,8	2,65
27	КШ-3,6	2,74
28	СГ-21	5,62
29	СП-11	3,39
30	СП-16	4,5

Вм – ширина захвату агрегату, м.

Вм = Вк ×n

Кількість холостих поворотів агрегату визначатиметься з такого розрахунку, що існує при способі руху сільськогосподарських агрегатів: гоновий, діагональний та круговий. Своєю чергою гоновим способом руху рекомендують виконувати оранку, культивацію та сівбу; діагональним – лущення, боронування та перекріський сів; круговий спосіб руху використовується в основному при збирання врожаю.

Формули для знаходження кількості холостих поворотів для відповідного виду робіт надані в таблиці 7

Найбільший вплив на величину коефіцієнта робочих ходів має довжина гона оброблюваної дільниці Lz. Чим більше Lz, тим більше j, значення збільшується по гіперболі, наближаючись до 1. Залежність коефіцієнта робочих ходів від довжини гону добре видно, якщо показати її графічно (лист 4). Графіки залежності з розрахунками надані в Додатку В.

Коефіцієнт j особливо зменшується при роботі агрегатів на дільницях з довжиною гона менше 600-800м. Значення j тим менше, чим більше радіус повороту агрегату, так як збільшення радіуса веде до збільшення довжини холостого повороту. Для ряду способів руху таких як челночний й перекриття, на робочих дільницях прямокутної форми довжина гонів і поворотів не змінюється, тому j підраховують для одного руху агрегату на загоні.

Lz= L- 2×E

L – довжина робочої ділянки, м;

E – ширина поворотної смуги, м.

Ширина поворотної смуги вибирається такою, щоб вона була не менше і кратна робочій ширині захвату агрегату :

Тут Emin — це найменша ширина смуги для повороту, яку обчислюють так:

• для петльових поворотів:

Emin = 3×Ro + L

• для безпетльових поворотів:

Emin = 1,3×Ro + L

Коли агрегат працює на загоні за способом вевал, враз вал або комбінованим, на значення коефіцієнта * помітно впливає й ширина загону *: із її зростанням коефіцієнт робочих ходів стає меншим, адже довжина холостого руху поступово збільшується.

Найдоцільнішу ширину загінок визначають за такими формулами:

• при петльових поворотах

• при безпетльових поворотах і при русі з перекриттям

Со = 10 ×Ro

За цього фактична ширина загіна дорівнюватиме: Cф = 2 ×n×Bm³Сопт

тут n — парне число

У цій формулі n_p позначає число робочих проходів, які виконує агрегат.

Його визначають за співвідношенням:

n_p = n_k + 1

2.2. Визначення оптимального МТА.

Щоб обрати оптимальний МТА, насамперед необхідно встановити його змінну продуктивність, а також витрату палива.

Під продуктивністю агрегату розуміють обсяг виконаної ним роботи (га, м², л., ц., т., км.) за визначений відрізок часу (годину, зміну, день). Залежно від того, які саме значення основних складових елементів (ширина зіхвату, швидкість руху і час) підставляються у розрахункові рівняння, розрізняють продуктивність теоретичну, технічну та дійсну.

У нашому випадку оптимальний МТА визначатимемо саме через технічну продуктивність, яку обчислюють за технічно обґрунтованими значеннями її основних складових елементів за формулою:

W = 0,1 × Bm × V × b × t

де Bm — ширина захвату агрегату, м;

V — робоча швидкість МТА, км/год;

b — коефіцієнт використання робочої ширини захвату (для сівалок і культиваторів b = 1; для лущильників b = 0,96);

t — коефіцієнт використання часу зміни (див. таблицю 2.2).

Таблиця 2.2. Середні значення коефіцієнтів використання часу зміни t на польових роботах.

Вид сільськогосподарських робіт	Тип тракторів	Коефіцієнт t при довжині гонів
		200	300	400	500	1000	1500	2000
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Оранка	Колісний Гусеничний	0,64 0,61	0,7 0,68	0,76 0,75	0,8 0,78	0,86 0,81	0,88 0,84	0,9 0,9
Лущення, боронування, культивація	Колісний Гусеничний	0,67 0,71	0,72 0,73	0,77 0,76	0,81 0,80	0,84 0,82	0,87 0,84	0,9 0,9
Сівба зернових	Колісний Гусеничний	0,64 0,6	0,68 0,63	0,73 0,67	0,78 0,70	0,82 0,73	0,85 0,76	0,9 0,9

Далі для кожного з відібраних агрегатів обчислюємо другий чинник, потрібний для визначення оптимального МТА — погектарну витрату палива Qга.

Щоб знайти погектарну витрату палива, спершу розраховуємо погодинну витрату палива за даного завантаження трактора:

Q = Q_p^н – (Q_р^н – Q_хх) × (1 – x_р)

де Q_р^н — витрата палива при максимальній гановій потужності трактора, км/год;

Q_хх — витрата палива при холостому ході трактора, км/год.

Маючи погодинну витрату палива та продуктивність агрегату, можна визначити погектарну витрату палива:

Qга = Q/W, кг/га

Оптимальним вважається той машинно-тракторний агрегат, який за найвищої продуктивності споживає найменше палива. Якщо висловити це математично, оптимальний МТА — це агрегат, для якого відношення W/Qга є найбільшим порівняно з іншими.

Висновок.

Сьогодні, на тлі досягнень науки, техніки та передового досвіду, ключовим завданням є масштабний перехід сільського господарства на промислові рейки. Однією з найважливіших складових такого переходу виступає машинне виробництво продукції. Окрім цього, слід наголосити й на потребі підвищувати ефективність використання МТП, а невід'ємною частиною цього процесу є зростання продуктивності агрегатів.

Продуктивність агрегатів під час експлуатації, своєю чергою, можна підвищувати за допомогою таких заходів:

1. зменшувати питомий опір машин і агрегатів; вчасно та якісно виконувати технічне обслуговування; застосовувати комплексні агрегати (у яких загальний опір є меншим за сумарний опір машин при їхній роздільній роботі), найбільш раціональні зчіпки; правильно (по лінії тяги), без перекосів причіпляти або навішувати машини на трактори; здійснювати агротехнічні заходи щодо покращення ґрунтів; працювати впоперек схилу (там, де це можливо) і в найбільш оптимальні строки та інше.
2. правильно комплектувати агрегат і добирати найбільш раціональний швидкісний режим його роботи; використовувати контрольні прилади, всережимний регулятор, машини, найбільш придатні для даних умов, маркери і слідопокажчики, які забезпечують повне використання ширини захвату машини; маневрувати передачами та інше.
3. Підтримувати високий рівень ефективної потужності трактора: вчасно і в повному обсязі проводити технічне обслуговування трактора, використовувати безрозбірну діагностику показників потужності та своєчасно усувати виявлені несправності; якісно ремонтувати машини та інше.

З наведеного вище випливає, що серед складових, які впливають на покращення використання машинно-тракторного парку, чільне місце посідає правильне комплектування машинно-тракторного агрегату (МТА). З огляду на те, що ті самі сільськогосподарські роботи можуть виконувати різні агрегати, доцільно обирати саме той агрегат, який найкраще підходить для виконання цієї роботи.

Беручи до уваги, що економічні показники виконання однієї й тієї ж роботи в різних агрегатів відрізняються, можна стверджувати: комп'ютерна програма, яка дасть змогу миттєво вибрати МТА з найвищими показниками ефективності, дозволить господарству зменшити витрати на виконання всього обсягу робіт. До того ж програма визначає не лише склад МТА, а й передачу, на якій МТА працюватиме найбільш ефективно, а це, своєю чергою, сприятиме якіснішому виконанню роботи. Отже, можна дійти висновку, що визначення оптимального складу МТА є однією з основних складових, які забезпечують підвищення продуктивності виробництва сільськогосподарської продукції, покращення її якості, а отже, і зростання конкурентоспроможності продукції

Використана література

1. Біпоколь Я.Ю. Трактори. — К.: Урожай, 91.
2. Гапоненко В.С. Сільськогосподарські машини і основи експлуатації МТП. — Вища школа, 75.
3. Гельман Б.М. Колісні трактори. — М.: Колос, 74.
4. Губко В.Р. Ефективне використання тракторів Т-150, Т-150К. — К: Вища школа, 86.
5. Віденко М.К. Експлуатація МТП. — К: Вища школа, 83.
6. Іофінов С.А. Експлуатація МТП. — М: Колос, 74.
7. Карпенко А.Н. Сільськогосподарські машини. — М: Агропроміздат, 84.
8. Комарістов В.Е. Сільськогосподарські машини. — М: Колос, 76.
9. Пильщиков А.М. Практикум по експлуатації МТП. — М: Колос, 76.
10. Родічев В.А. Трактор ДТ-75-М. — М: Вища школа, 74.
11. Семенов В.М. Трактор. — М: Агропроміздат, 89.
12. Фере С.К. Посібник по експлуатації МТП. — М.: Колос, 76.
13. Хробостов С.Н. Експлуатація МТП. — М: Колос, 73.
14. Ціпуйко А.С. Раціональне комплектування і використання агрегатів. — К: Вища школа, 86.
15. Четирнін Б.Н. Сільськогосподарські машини і основи експлуатації МТП. — М: Агропроміздат, 89.
16. Шаров М.А. Трактор ДТ-75. — М: Колос, 70.