Логістичні системи та логістичне планування

Вступ

Наявні на сьогодні системи постачання, виробництва та реалізації продукції не відповідають вимогам ринку. Колишня система розміщення та поділу продуктивних сил зруйнована, а нова ще не створена. Належні господарські зв’язки не налагоджені, тому виробництво продовжує скорочуватися, а ринкова ситуація не дає підстав для оптимізму. Звісно, можна посилатися на об’єктивні та суб’єктивні причини, але як виправдати те, що, наприклад, транспортні витрати у собівартості продукції вже досягли 50%? Отже, резерви для економічного зростання потрібно шукати насамперед у найбільших статтях витрат. Раніше для служби матеріально-технічного постачання такою статтею були виробничі запаси. Сьогодні ситуація змінилася. Значного економічного ефекту можна досягти вже за рахунок оптимізації лише транспортних витрат.

Однак найважливішим для стабілізації економіки та формування нової економічної системи є встановлення та оптимізація господарських зв’язків. Науку, що вивчає оптимізацію господарських зв’язків, називають логістикою. У цій роботі буде розглянуто організаційно-господарські системи логістики: що вони являють собою, які є їхні види, як здійснюється логістичне планування, а також особливості логістичних систем у заготівлях.

1. Поняття про логістичні системи

Логістична система — це організаційно-господарський механізм, який управляє матеріальними та інформаційними потоками. Вона охоплює матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів логістичним ланцюгом (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспорт), виробничі запаси та засоби управління всіма ланками цього ланцюга. Логістична система є адаптивною системою зі зворотним зв’язком, що виконує певні логістичні функції та операції (мал. 1).

Зазвичай вона складається з кількох підсистем і має розвинені зв’язки із зовнішнім середовищем. Як логістичну систему можна розглядати виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс або торговельне підприємство.

Мета логістичної системи — доставка в задане місце необхідної кількості та асортименту товарів, максимально підготовлених для виробничого чи особистого споживання, з мінімальними витратами. Окрім функціональних, логістична система має забезпечувальні підсистеми (інформаційну, правову, кадрову та інші). Своєчасне постачання матеріалів, сировини та готової продукції позитивно впливає на функціонування всієї економічної системи та дозволяє значно скоротити складські запаси підприємств.

Логістика повністю орієнтована на споживача. Тому функції збуту в логістиці реалізуються через дотримання таких шести вимог:

• вантаж;
• якість;
• кількість;
• час;
• витрати;
• пункт призначення.

Для виконання цих вимог ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, впроваджують заходи з раціоналізації тари та пакування, уніфікації вантажних одиниць (включно з пакетизацією та контейнеризацією перевезень), створюють ефективну систему складування, оптимізують розмір замовлень та рівень запасів, планують найвигідніші маршрути переміщення вантажів як на складських об’єктах підприємств, так і за їх межами на магістральному транспорті.

Будова та функціонування логістичної системи ґрунтуються на таких ключових чинниках, як реалізація принципу системного підходу, що виявляється насамперед в інтеграції та чіткій взаємодії всіх елементів системи. Згідно з цим принципом розробляють і впроваджують єдиний технологічний процес виробничо-транспортної системи, здійснюють перехід від створення окремих видів устаткування до організації виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Для сучасної логістики в умовах високої автоматизації характерна індивідуалізація вимог до технологічного та підйомно-транспортного устаткування і промислової продукції, тобто відмова від універсальності на користь більш повної відповідності устаткування конкретним умовам. При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів необхідно передбачати дотримання вимог гуманізації технологічних процесів, враховувати створення сучасних умов праці та запобігання негативному впливу на довкілля. Однією з обов’язкових умов є врахування сукупності витрат по всьому логістичному ланцюгу з орієнтацією на ринок, надання послуг на рівні сучасних вимог, забезпечення гнучкості, надійності та високої якості робіт.

Логістичні системи функціонують в умовах значної невизначеності та турбулентності зовнішнього середовища, для кон’юнктури ринку та роботи транспорту характерні випадкові процеси. Тому неодмінною умовою якісної системи є її здатність до адаптації. Висока надійність та стійкість є фундаментальними принципами її функціонування.

2. Види логістичних систем

Як уже зазначалося, логістика — це комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками. Тому важливим є визначення меж цього управління. З огляду на системний підхід, логістична система може бути сформована на рівні будь-якої економічної системи.

Логістична система — це єдиний план, який підпорядковує інтереси підрозділів підприємства цілям логістики.

Розрізняють логістичні системи «штовхаючі» та «тягнучі».

Залежно від виду логістичних ланцюгів виділяють логістичні системи з прямими зв’язками, гнучкі та ешелоновані. У гнучкій логістичній системі матеріальний потік надходить до споживача як за прямими зв’язками, так і через посередників. Прикладом гнучкої логістичної системи є система постачання запасних частин, коли деталі рідкого попиту відвантажуються з центрального складу безпосередньо одержувачу, а деталі стандартного та підвищеного попиту — зі складу посередника. У логістичній системі з прямими зв’язками матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників, за прямими господарськими зв’язками. Особливістю ешелонованої логістичної системи є те, що її матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

Останнім часом на західному ринку транспортних та складських послуг спостерігається тенденція до зростання вимог щодо комплексності та якості таких послуг. Це, своєю чергою, створює передумови для організації комплексних логістичних систем з багатьма функціональними завданнями.

Основні завдання логістичних систем:

• Розвиток замовлень
• Транспортування
• Спеціальні послуги
• Вантажопереробка
• Склади
• Збільшення вантажних одиниць
• Пакування вантажів
• Управління
• Інформаційні функції
• Розташування

У виконанні зазначених функцій важливу роль відіграють показники процесів, що вивчаються. Деякі з цих показників підходять і для вітчизняної практики, а деякі є новими для нас і заслуговують особливої уваги. Проте всі вони є досить загальними. Існують також конкретні показники, які використовуються в логістичній службі для розв’язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що в сукупності дають якісну оцінку всієї системи.

За деякими з цих критеріїв здійснюють вибір типу логістичної системи, визначають її міцність і технічне оснащення. Найголовнішим з критеріїв є ступінь надійності поставок. Підсумовуючи викладене, зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, з мінімальними витратами доставки потрібного товару до пункту призначення без втрат. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу виконуваних нею функцій та критеріїв, які її характеризують.

Критерії оцінок при виборі логістичної системи:

1. ступінь надійності поставок;
2. мінімальна тривалість транспортування;
3. мінімальні транспортні витрати;
4. гнучкість систем;
5. забезпечення зберігання вантажів та запобігання можливим пошкодженням;
6. швидкість обробки рекламацій;
7. мінімальні витрати на пакування вантажів;
8. низькі витрати на страхування.

3. Логістичне планування

Для стійкості функціонування системи першочергове значення має достовірне планування виробництва, збуту й розподілу. Пріоритетним є стратегічне планування перед оперативним. Для забезпечення високої надійності складеного стратегічного плану необхідно вивчати поведінку зовнішнього середовища і насамперед ринку, ідентифікуючи можливі ситуації та отримуючи стратегічні відповіді на питання, що виникають у зв’язку з цим. Стратегічне планування, на думку західних спеціалістів, є потужним інструментом боротьби фірм зі своїми конкурентами, в якій використовується практика військової стратегії, оскільки кон’юнктура ринку розглядається як поле битви.

У науковому прогнозі, що є основою стратегічного планування, використовують історичні підходи та методи екстраполяції. Однак такі моделі застосовують настільки, наскільки вони вписуються в контекст логіки технічного прогресу та перспективних перетворень у сфері економіки. У галузі логістики також розглядається принцип, згідно з яким стратегічне планування орієнтується більше на цілі, ніж на процеси, і на те, що творчість неможлива без інновацій. Підкреслимо, що логістика є унікальною сферою творчості для стратегічної орієнтації. Однак розробкою стратегії поведінки фірм в умовах логістики процес планування не завершується. Стратегічне планування генерує ланцюг технічних планів, коли ідентифіковані цілі й дії в оперативних щоденних ситуаціях для реалізації принципу «just in time». В оперативних планах зусилля менеджменту акцентуються на діях, наприклад, на процесах збуту та розподілу, а в логістиці перевага віддається не галузі економіки, а регіону. Територіальні спеціалізація та раціоналізація мають особливе значення для малих та середніх підприємств з невеликими циклічними на інтервалах часу потоками товарів широкої номенклатури. За таких умов для обслуговування матеріальних потоків доцільно створювати регіональні розподільчі складські центри. Логістичні системи можуть бути високоефективними і стійкими лише при застосуванні сучасних технічних засобів. Технічною базою оптимального управління інформаційними потоками логістичних систем є багаторівнева АСУ. Тому органічний симбіоз ідеї логістики з кібернетикою є умовою високої ефективності логістичних систем.

4. Логістичні системи в заготівлях

Впровадження організаційних механізмів координації, що інтегрують зусилля функціональних ланок, які раніше виконували свої функції ізольовано, вимагає паралельного вдосконалення управлінських координуючих процедур.

Система МРП (англ. materials requirements planning) — планування потреби в матеріалах — належить до систем «штовхаючого» типу. У них складають перелік матеріалів, необхідних для виробництва визначеної кількості готової продукції, відповідно до прогнозу ринкової кон’юнктури, після чого формують замовлення постачальникам. Теоретично в системі «штовхаючого» типу обов’язковим є формування поточних та страхових запасів, кількість яких значно перевищує кількість відповідних запасів при роботі за «тягнучою» системою. Однак в умовах багатономенклатурного виробництва формування таких запасів виправдане. Система МРП досить поширена в США. В середині 80-х років її використовували або намагались використовувати більшість фірм з обсягом реалізації понад 15 млн дол. на рік. Ця система має широкий набір машинних програм, що забезпечують узгодження та оперативне регулювання постачальницьких, виробничих, збутових функцій фірми. Для здійснення цих функцій у МРП використовують дані плану виробництва (у спеціалізованій номенклатурі на визначений момент часу), файл матеріалів (формується на основі плану виробництва і включає специфіковані найменування необхідних матеріалів, їх кількість на одиницю готової продукції, класифікацію за рівнем), файл запасів (дані про матеріальні ресурси, необхідні для реалізації графіка виробництва, як про ті, що є, так і про замовлені, що не надійшли, про страхові запаси та ін.).

Формалізація процесів прийняття рішень у системі МРП здійснюється за допомогою різних методів дослідження операцій. На основі математичних моделей, інформаційного та програмного забезпечення розраховують потреби в сировині та матеріалах; складають графік виробництва та видають на друк чи на дисплей з різною періодичністю вихідні форми.

Отже, система МРП — це комп’ютеризований метод виявлення потреби в матеріалах на різних стадіях виробничого процесу. Рух матеріальних ресурсів розраховують у просторі й часі відповідно до потреб наступної виробничої стадії. Тому матеріал фактично постачається в момент, коли, за розрахунками, в ньому є потреба.

Недолік системи в тому, що необхідні матеріали ніби «виштовхуються» працівниками попередніх етапів виробничого процесу до наступних стадій виробництва у необхідній кількості, в потрібний час, в потрібне місце незалежно від того, чи потрібні вони там у такій кількості в конкретний час. Проте, незважаючи на цей недолік, як показує досвід, використання МРП дає змогу зменшити запаси, прискорити їх обертання, скоротити кількість випадків порушення строків поставок.

У 80-ті роки в США та інших країнах великого поширення набула система МРП-2, яку деякі американські фахівці вважають другим поколінням системи МРП. Покоління цієї системи різняться не за рівнем розвитку технології, як, наприклад, покоління обчислювальної техніки, а за гнучкістю управління та номенклатурою функцій. Так, система МРП-2 виконує функції МРП (визначення потреби в матеріалах), а також функції управління технологічними процесами. Визначення потреби в матеріалах пов’язане з прогнозуванням, управлінням запасами, закупівлями.

Метою прогнозування, зокрема, є розробка прогнозу потреб у сировині та матеріалах окремо по пріоритетних замовленнях та непріоритетних; аналіз можливих термінів виконання замовлень та рівнів страхових запасів з урахуванням витрат на їх утримання і якості обслуговування замовників; ретроспективний аналіз господарських ситуацій для вибору стратегії прогнозування стосовно кожного виду сировини та матеріалів (експоненціальне вимірювання, аналіз трендів та ін.).

Функція управління запасами передбачає: обробку та коригування всієї інформації про надходження, рух та витрати сировини, матеріалів до місць зберігання, вибір індивідуальних стратегій поповнення та контроль запасів по кожній позиції номенклатури сировини та матеріалів, контроль швидкості обертання запасів, аналіз запасів методом АВС, видачу інформації про наближення розміру запасу до критичного рівня, про наявність нормативних запасів.

Для вирішення завдань управління закупівлями використовують файл замовлень, в який вводиться інформація про замовлення та їх виконання (номер і дата замовлення, код сировини та матеріалів, код постачальника, очікувана дата постачання, кількість, ціна). Результативна інформація може надаватись з різною періодичністю (наприклад, щотижня) у розрізі постачальника, замовника, виду сировини та матеріалів із зазначенням додаткових даних (дата поставки за договором і фактична; замовлена кількість, фактично поставлена кількість).

Висновки

Сьогодні в умовах зростання масштабів світової економіки та ускладнення господарських зв’язків особливого значення набувають організаційно-господарські системи логістики. Вони є механізмом безперервного гнучкого виробничого потоку. Традиційна концепція організації виробництва спрямована на запобігання простоям та організацію безперервного потоку з обов’язковим створенням страхового запасу. У роботі було дано визначення поняття «логістична система», визначено її цілі та функції. Також розглянуто види логістичних систем, основні завдання систем та логістичне планування. Розповіли про систему МРП (планування потреби в матеріалах).

Використана література

1. Логистика. Учебное пособие / Под ред. Б.А. Аникина. — М.: Инфра-М, 1999.
2. Родников А.И. Логистика: Терминологический словарь. — М.: Инфра-М, 2000.
3. Кальченко А.Г. Основи логістики: Навчальний посібник. — К.: Знання, 1999.
4. Семенов В. Эффективность логистических систем // Маркетинг. — 2000. — № 2. — с. 107-114.
5. Крикавський Є. Логістика виробничого підприємства // Податкове планування. — 2002. — № 6. — с. 20-25.
6. Яницький В. Логістика та інформаційні технології у господарсько-виробничій діяльності // Харчова і переробна промисловість. — 2002. — № 4-5. — с. 19-20.
7. Дяченко Т. Логістика як чинник підвищення конкурентноспроможності АТП // Економіка України. — 2002. — № 4. — с. 89-92.
8. Глогусь О. Логістика: Навчальний посібник. — Тернопіль: Економічна думка, 1998.