Комерційний кредит

Вступ

Комерційний кредит є формою кредитування у товарному вигляді, яку продавці надають покупцям через відтермінування оплати за реалізовані товари чи надані послуги.

Предметом такого кредиту виступає товарний капітал, а сторонами — учасники товарної угоди: продавець виступає кредитором, а покупець — позичальником. Варто зазначити, що комерційний кредит може застосовуватися не лише у взаєминах між продавцем і покупцем, а й, наприклад, між підприємствами-суміжниками.

Основне призначення комерційного кредиту полягає в пришвидшенні реалізації товарів і послуг та отриманні додаткового зиску у формі позичкового процента, закладеного в ціну продукції. Саме це робить такий кредит привабливим для фірми-продавця. Для фірми-покупця комерційний кредит дає змогу тимчасово заощадити кошти та зменшити потребу в банківському кредитуванні.

В основі комерційного кредиту лежать договірні зобов’язання та господарські зв’язки між контрагентами, що визначають умови кредитування. Якщо покупець тимчасово не може оплатити покупку власними коштами, а продавець прагне будь-що збути товар, зобов’язання за договором можуть виконуватися через продаж під боргові розписки, тобто з відстроченням платежу. Кредитні відносини між сторонами оформлюються комерційними векселями — борговими зобов’язаннями сплатити кредитору визначену суму в установлений термін. Комерційний вексель зазвичай виступає гарантією оплати товарів і підтвердженням надання комерційного кредиту. Таким чином, вексель є документом, що формалізує фінансово-господарські відносини між кредитором і боржником щодо конкретної товарної операції.

Кредитні відносини передусім базуються на особистій довірі між сторонами та їхній ринковій репутації. Ключовим чинником здійснення кредитної операції є фінансовий стан контрагентів: розмір комерційного кредиту залежить, з одного боку, від фінансових можливостей кредитора та здатності рефінансувати тимчасово вилучені з обороту кошти, а з іншого — від кредитоспроможності позичальника, тобто його спроможності погасити борг за векселем. Через це комерційний кредит є особливо ризикованим для кредитора.

1. Сутність та поняття комерційного кредиту

Комерційний кредит обслуговує лише завершальну стадію обороту товарів, тому сфера його застосування обмежена. Водночас він стимулює та прискорює збут продукції, скорочуючи час перебування капіталу в товарній формі.

Такий кредит має короткостроковий характер (до одного року), оскільки є атрибутом товарообміну. Конкретні строки та обсяги кредитування визначаються видом і вартістю товару, фінансовим станом сторін та ринковою кон’юнктурою.

Погашення комерційного кредиту може відбуватися:

· через сплату боржником суми за векселем (інкасація векселів);

· через передачу векселя іншій особі за допомогою індосаменту;

· через переоформлення комерційного кредиту на банківський (дисконтування векселів), що означає перехід товарної форми кредиту в грошову.

Якщо платіж за векселем не здійснено вчасно або боржник відмовляється платити, кредитор (власник векселя) може опротестувати вексель.

Відновлення та легалізація комерційного кредиту в Україні пов’язані з активним розвитком ринкових відносин і демонополізацією банківської сфери, оскільки такий кредит найкраще відповідає ринковій кон’юнктурі. Він дозволяє учасникам ринку самостійно розпоряджатися тимчасово вільними матеріальними та фінансовими ресурсами й оперативно обирати необхідні платіжні засоби.

Запровадження комерційного кредиту на основі вексельного обігу розширює платоспроможні можливості покупця: відстрочення платежу одним або кількома продавцями дозволяє платнику маневрувати фінансовими активами, а обіг векселів вводить в господарський оборот додаткові платіжні інструменти. Комерційний кредит сприяє прискоренню розрахунків і зменшенню обсягів неплатежів між підприємцями.

Розширення комерційного кредитування сприяє стабілізації грошового обігу через відновлення товарного забезпечення грошової маси. Цей висновок базується на класичному законі товарного та грошового обігу.

2. Різновиди комерційного кредиту, його позитивні та негативні наслідки

У процесі кругообігу коштів підприємства під час виробництва продукції, надання послуг та іншої комерційної діяльності часто виникає тимчасова нестача фінансових ресурсів — покупець із різних причин не може вчасно розрахуватися з постачальником. У такій ситуації виникає потреба у відстрочці платежу, тобто в комерційному кредиті.

Головна мета комерційного кредиту — прискорення реалізації товарів та отримання закладеного в них прибутку.

Комерційний кредит — це кредитна угода між двома підприємствами: продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником). Інструментом такого кредиту традиційно виступає вексель, який фіксує фінансові зобов’язання позичальника перед кредитором.

Відсоток за комерційний кредит включається в ціну товару та суму векселя і зазвичай є нижчим, ніж за банківський кредит. Погашення кредиту може здійснюватися:

- оплатою векселя;

- передачею векселя іншій юридичній особі відповідно до законодавства;

- переоформленням комерційного кредиту на банківський.

Комерційний кредит принципово відрізняється від банківського:

- кредитором виступають не спеціалізовані фінансово-кредитні установи, а юридичні особи, пов’язані з виробництвом або реалізацією товарів і послуг;

- він надається виключно в товарній формі;

- позиковий капітал поєднується з промисловим або торговим, що проявляється у створенні фінансових компаній, холдингів та інших структур, які об’єднують підприємства різної спеціалізації.

Операції з комерційним кредитом супроводжуються певними ризиками:

- ризик зміни цін на товари;

- ризик порушення покупцем строків оплати;

- ризик банкрутства покупця;

- ризик подорожчання кредиту. Конкретний строк комерційного кредиту залежить від:

- виду товарів і послуг;

- вартості угоди;

- фінансового стану покупця та постачальника;

- вартості кредиту;

- наявності довготривалих відносин між сторонами;

- якості товару[5, c. 54-55].

Комерційний кредит має як переваги, так і недоліки. До переваг належать:

- оперативність надання коштів у товарній формі;

- простота технічного оформлення угоди;

- ширші можливості для маневрування оборотними коштами;

- сприяння розвитку кредитного ринку.

Недоліками комерційного кредиту є: обмеженість у часі та обсягах; значний ризик для кредитора; можливість небажаного впливу банків, які дисконтують векселі.

На сьогодні на практиці використовуються переважно три різновиди комерційного кредиту:

- кредит із фіксованим строком погашення;

- кредит із погашенням після фактичної реалізації позичальником отриманих товарів;

- кредитування за відкритим рахунком, коли наступна партія товарів постачається на умовах комерційного кредиту до погашення попередньої заборгованості.

Сьогодні традиційний вексельний кредит поступово поступається місцем кредиту, який продавці надають покупцям через простий запис вартості проданих у кредит товарів.

Маючи відкритий рахунок, підприємство-покупець може періодично закуповувати товари без оформлення кредитних угод у кожному окремому випадку. На замовлення покупця товар негайно відвантажується, а оплата здійснюється у визначені терміни після отримання рахунку-фактури.

У розвинених країнах відкритий рахунок сьогодні є основним фінансовим інструментом збуту продукції в оптовій торгівлі. Така форма розрахунково-кредитних відносин між продавцем і покупцем широко застосовується у Великобританії, Німеччині, Франції та інших країнах.

Кредит за відкритим рахунком має кілька переваг порівняно з вексельною формою комерційного кредиту. По-перше, вексельний кредит дещо обмежений, оскільки може надаватися підприємствами-виробниками лише підприємствам-споживачам або товаровиробниками — торговим фірмам. Кредит за відкритим рахунком таких обмежень не має. Механізм кредитування та розрахунків за відкритим рахунком найчастіше використовується при взаємних зустрічних поставках підприємств. На відкритому рахунку відображаються взаємні фінансові вимоги та зобов’язання, здійснюється їх залік, що дещо знижує платіжні ризики. По-друге, така система кредитування та розрахунків технічно простіша порівняно з вексельною формою[3, c. 195-197].

Отже, суб’єктами комерційного кредиту є:

· підприємство-постачальник (кредитор), яке надає відстрочку платежу за товар;

· підприємство-покупець (позичальник), яке передає кредитору вексель як боргове свідоцтво та зобов’язання платежу.

Комерційний кредит може також оформлюватися договором між кредитором і позичальником[2, c. 59-60].

Комерційний кредит має певні переваги та недоліки.

Об’єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, послуги, виконані роботи, щодо яких постачальник (кредитор) надає відстрочку платежу.

Мета комерційного кредиту — прискорення реалізації товарів, послуг, виконання робіт, коли покупець тимчасово не має коштів.

Комерційний кредит має економічні межі, які визначаються фінансовим станом його суб’єктів.

Погашення комерційного кредиту здійснюється:

- шляхом сплати позичальником за векселем;

- передачею векселя іншій юридичній особі (згідно з чинним законодавством);

- переоформленням комерційного (споживчого) на банківський.

У процесі комерційного кредитування виникає дебіторська та кредиторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість — сума боргів підприємству (організації) юридичних або фізичних осіб (дебіторів) на певну дату [5, с 159].

Кредиторська заборгованість — тимчасово залучені підприємством (організацією) кошти, які підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам (кредиторам) [5, с 160].

З комерційним кредитом пов’язані специфічні відносини, які можуть виникати (згідно з чинним законодавством) між податковими органами та підприємствами-платниками податків. Такий кредит називається податковим кредитом.

Він розглядається як одна з податкових пільг (термінова відстрочка сплати податку) і дозволяє суб’єктам господарювання спрямовувати тимчасово вільні кошти на розвиток виробництва[3, c. 49].

3. Механізм комерційного кредиту

Механізм комерційного кредиту зазнав значних змін. Його межі суттєво розширилися. Якщо на початку минулого століття комерційний кредит використовувався переважно в торгівлі, то тепер його застосовують практично всі промислові компанії та торгові фірми. Завдяки йому фінансується збут як великих, так і дрібних партій товарів.

Для прискорення реалізації товарів і перетворення товарного капіталу в грошовий застосовується такий спосіб надання комерційного кредиту покупцям, як торгові знижки з покупної вартості товару (сконто).

Цей спосіб полягає в тому, що підприємствам-покупцям надається знижка за умови оплати товару у визначений термін. Якщо покупець здійснює оплату своєчасно, ціна товару зменшується на суму торгової знижки. Розмір знижки підприємство-кредитор визначає самостійно. У зарубіжній практиці вона зазвичай становить 1-3% вартості товару.

Величина сконто визначається у відсотках, диференціюється залежно від строку оплати кредиту та орієнтується на чинний рівень відсоткових ставок.

Підприємства охоче надають покупцям сконто, оскільки вартість товару здебільшого калькулюється так, що сума відстрочених платежів (тобто відсотки за наданий кредит) входить у ціну товару. Якщо ж оплата відбувається раніше, замовнику надається знижка у формі сконто.

Сезонний кредит застосовується підприємствами для створення необхідних запасів у період сезонного розпродажу та дозволяє виробникові відстрочити платежі до кінця розпродажу. Перевага такого кредиту полягає в тому, що підприємства можуть випускати продукцію без додаткових витрат на складування та зберігання[6, c. 271-272].

В операціях з комерційним кредитом виникають певні ризики:

- ризик можливої зміни ціни товарів;

- ризик недотримання покупцем строків оплати;

- ризик банкрутства покупця;

- ризик можливого подорожчання кредиту. Конкретний строк комерційного кредиту залежить від:

- виду товарів і послуг;

- вартості угоди;

- фінансового стану покупця і постачальника;

- вартості кредиту;

- наявності довготривалих зв’язків між постачальниками і покупцями;

- якості товару.

Такі відносини перерозподілу матеріальних ресурсів між двома суб’єктами господарської діяльності можуть оформлюватися борговим зобов’язанням — векселем. Для прискорення реалізації товарів, які є в достатній кількості в торговельній мережі, здійснюється продаж товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу). Такий кредит називається споживчим.

Висновки

Висновок 1. Комерційний кредит — це товарна форма кредиту, відносини між продавцями (постачальниками) і покупцями, коли останні отримують товари чи послуги з відстрочкою платежу.

Висновок 2. Комерційний кредит — це кредит, який передбачає відстрочку платежу за отримані товари (послуги) та оформлюється документом, що називається векселем (простим або переказним). Комерційний кредит надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відтермінування платежів за продані товари. Призначення комерційного кредиту — прискорення реалізації товарів. Процент за комерційними кредитами, що входить у ціну товару, зазвичай нижчий, ніж за банківський кредит.

Висновок 3. Комерційний кредит існує у двох основних формах:

· відкритий кредит;

· вексель.

Відкритий кредит — це неформальна угода, за якою покупцеві дозволено придбати товар із відтермінуванням оплати. Однак такий неформальний характер угоди влаштовує не всіх. Деякі підприємства віддають перевагу надійнішому письмовому борговому зобов’язанню, одним із видів якого є вексель.

Вексель — цінний папір, який підтверджує грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання терміну певну суму грошей власникові векселя (векселеотримувачу).

Висновок 4. Комерційний кредит принципово відрізняється від банківського:

- кредитором виступають не спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юридичні особи, пов’язані з виробництвом або реалізацією товарів та послуг;

- він надається тільки в товарній формі;

- позиковий капітал інтегрований із промисловим або торговим, що знайшло практичне втілення у створенні фінансових компаній, холдингів та інших аналогічних структур, які об’єднують підприємства різної спеціалізації та напрямків діяльності.

Висновок 5. До переваг комерційного кредиту можна також віднести його оперативність, технічну простоту оформлення. Він активізує механізм мобілізації фінансових активів, зменшує обсяги прямого банківського кредитування та, відповідно, масу безготівкових грошей. Підвищується взаємоконтроль і взаємозалежність між суб’єктами комерційного кредиту. Доцільність використання комерційного кредиту підтверджується також тим, що кредиторська та дебіторська заборгованості суб’єктів ставляться в рамки договірних відносин і оформлюються офіційним юридичним документом — векселем.

Список використаної літератури

1. Єпіфанов А. Операції комерційних банків: Навчальний посібник/ Анатолій Єпіфанов, Наталія Маслак, Іван Сало. - Суми: Університетська книга, 2007. - 522 с.

2. Коваленко М. Операції сучасного комерційного банку: Навч. посіб./ Микола Коваленко, Владлен Білінкіс, Лідія Сухомлин. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2006. - 467 с.

3. Михайловська І. М. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ І. М. Михайловська, К. Л. Ларіонова. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 431 с.

4. Романова М. І. Основи банківської справи/ М. І. Романова, Ж. В. Устюгова; М-во освіти і науки України, Академія муніципального управління. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 164 с.

5. Фінанси: Навчальний посібник/ Володимир Загорський, Ольга Вовчак, Ігор Благун, та ін. - К.: Знання, 2006. - 247 с.