Класифікація показників, що використовуються в економічному аналізі

1. Класифікація показників, що використовуються в економічному аналізі

Предмет економічного аналізу охоплює господарсько-фінансові процеси, що виникають у діяльності підприємства, а також причинно-наслідкові зв'язки, які впливають на використання ресурсів і підсумкові результати. Тому об'єктами аналізу виступають усі напрями роботи компанії: постачання, виробництво, збут, фінанси та інвестиції.

Будь-які явища чи процеси, що стосуються діяльності підприємства, оцінюються за допомогою економічних показників. Вони дають числову характеристику об'єкта або процесу та відображають його економічну сутність. Від того, наскільки точно й повно ці показники відтворюють суть досліджуваних явищ, залежить достовірність висновків, обґрунтованість рекомендацій та якість управлінських рішень.

Залежно від етапу аналізу показники можуть виконувати різні функції, зокрема:

• характеризувати підсумок роботи;
• виступати фактором формування;
• слугувати ознакою змін;
• визначати кінцеву мету;
• бути проміжним результатом.

Економічні показники є ключовим інструментом для планування, оцінки та управління діяльністю підприємства.

У процесі аналізу використовуються показники, отримані з різних джерел:

• планових завдань, договірних зобов'язань, прогнозів;
• звітних даних;
• облікових регістрів;
• вибіркових обстежень;
• аналітичних розрахунків.

Ці показники доцільно групувати за певними ознаками, що представлено на рис. 1.

Кількісні показники відображають масштаби господарських явищ, обсяги змін та величину задіяних ресурсів. Прикладами є обсяг реалізованої продукції, чисельність працівників, додатково випущена продукція завдяки зростанню продуктивності праці.

Якісні показники розкривають суттєві характеристики та властивості досліджуваних об'єктів, рівень їх розвитку, ефективність використання ресурсів. До них належать продуктивність праці, фондовіддача, рентабельність.

Натуральні показники вимірюють явища у фізичних одиницях (обсяг, вага, довжина). Вартісні показники відображають величину об'єктів у грошовому виразі (ціна, собівартість, прибуток). Трудові показники оцінюють витрати праці та її результативність (трудомісткість, продуктивність).

Абсолютні показники виражаються у грошових, натуральних або трудових одиницях (обсяг продукції у гривнях, виробнича площа у квадратних метрах, витрати праці у людино-годинах). Відносні показники відображають співвідношення абсолютних величин і подаються у відсотках, коефіцієнтах чи індексах (відсоток виконання договірних зобов'язань, коефіцієнт оновлення основних фондів, індекс цін).

Загальні показники застосовуються для оцінки результатів діяльності всіх галузей економіки (вартість продукції, продуктивність праці, рентабельність). Часткові показники є специфічними для окремих галузей (марка сталі, калорійність вугілля, урожайність культур).

Під час дослідження причинно-наслідкових зв'язків показники поділяють на результатні та факторні. Цей поділ не є сталим і залежить від мети аналізу. Наприклад, при аналізі змін прибутку від реалізації собівартість продукції розглядається як факторний показник. Однак при дослідженні витрат на виробництво собівартість виступає як результатний показник, що залежить від різних виробничих факторів.

Отже, якщо показник виступає об'єктом дослідження і є наслідком дії одного чи кількох чинників, його вважають результатним.

Показники, що визначають стан результатного показника та є причинами зміни його величини, називаються факторними.

За способом формування виділяють такі показники:

• нормативні (норми витрат сировини, матеріалів, палива, норми амортизації, ціни);
• планові (дані планів соціально-економічного розвитку, завдання підрозділам);
• договірні (передбачені угодами на поставку сировини, матеріалів, палива);
• облікові (дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку);
• звітні (дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності);
• аналітичні (оціночні), що отримуються під час аналізу для оцінки результатів та ефективності роботи підприємства.

Оскільки всі показники, що використовуються в аналізі, взаємопов'язані та взаємообумовлені, їх вивчають у комплексі, що передбачає відповідну систематизацію.

Система показників — це впорядкована сукупність, у якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості звітності та подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.

Виділяють десять підсистем показників (рис. 2).

Показники організаційно-технічного рівня становлять первинну підсистему, що включає:

• виробничу структуру підприємства;
• якість продукції;
• рівень концентрації та спеціалізації виробництва;
• тривалість виробничого циклу;
• технічну та енергетичну озброєність праці;
• рівень організації виробництва та управління;
• прогресивність технологічних процесів.

Ці показники впливають на всі інші, зокрема на обсяг виробництва та реалізації, якість продукції, використання виробничих ресурсів, собівартість, рентабельність і фінансовий стан підприємства.

Показники другої підсистеми дозволяють оцінити забезпеченість підприємства основними засобами, матеріальними та трудовими ресурсами. Вони, як і попередні, безпосередньо впливають на випуск продукції, собівартість, фінансові результати та фінансовий стан.

До показників виробництва відносять:

• обсяг промислової продукції у вартісному, натуральному та умовно-натуральному вимірах;
• номенклатуру та асортимент продукції;
• якість продукції та її конкурентоспроможність;
• ритмічність виробництва.

Показники збуту включають дані про обсяг відвантаження та реалізації продукції, залишки готової продукції на складах. Вони тісно пов'язані з показниками виробництва, прибутку та рентабельності. Основними показниками використання засобів виробництва є:

• фондовіддача;
• фондоємність;
• фондоозброєність;
• середньорічна вартість основних засобів;
• середньогодинний виробіток продукції на одиницю устаткування;
• коефіцієнт використання устаткування;
• амортизація.

Показники шостої підсистеми характеризують використання предметів праці. До них належать: матеріалоємність, матеріаловіддача, вартість предметів праці, використаних за аналізований період. Вони тісно взаємопов'язані з показниками підсистем 7, 8, 9, 10, оскільки від раціонального використання матеріалів залежать собівартість, прибуток, рентабельність і фінансовий стан.

До показників використання трудових ресурсів відносять:

• забезпеченість підприємства трудовими ресурсами;
• рух робочої сили;
• використання робочого часу;
• продуктивність праці;
• трудомісткість продукції;
• оплату праці.

Показниками собівартості продукції є:

• загальна сума затрат на виробництво продукції;
• затрати на 1 гривню промислової продукції;
• собівартість найважливіших виробів;
• прямі матеріальні та трудові затрати.

Вони безпосередньо впливають на результатні показники діяльності підприємства — прибуток і рентабельність.

Підсистема 9 включає показники, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, зокрема:

• валовий прибуток;
• фінансові результати від операційної діяльності;
• фінансові результати від звичайної діяльності;
• надзвичайні доходи (витрати);
• чистий прибуток;
• рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат);
• рентабельність реалізації продукції;
• рентабельність капіталу (всього або окремих його складових).

Очевидно, що величина прибутку та рівень рентабельності залежать від показників усіх попередніх підсистем. У свою чергу, прибуток і рентабельність впливають на показники фінансового стану підприємства, до яких належать:

• наявність та структура капіталу за складом і джерелами формування;
• ефективність та інтенсивність використання капіталу;
• фінансова незалежність;
• ділова активність;
• платоспроможність;
• кредитоспроможність;
• взаємовідносини з бюджетом та ін.

Показники фінансового стану залежать від показників усіх попередніх підсистем і, своєю чергою, впливають на них.

Таким чином, усі показники діяльності підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозалежності, що необхідно враховувати під час проведення комплексного системного аналізу. Сукупність показників для досягнення мети аналізу досліджуваного об'єкта чи явища визначається характером причинно-наслідкових зв'язків.

Список використаної літератури

1. Багров В. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник / В. П. Багров, І. В. Багрова; Дніпропетровська державна фінансова академія. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 156 с.

2. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник / Т. Д. Костенко, Є. О. Підгора, В. С. Рижиков та ін.; М-во освіти і науки України, ДДМА. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 398 с.

3. Кіндрацька Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник / Галина Кіндрацька, Микола Білик, Анатолій Загородній; Ред. А. Г. Загородній. — Львів: Магнолія плюс, 2006. — 426 с.

4. Кислиця О. Економічний аналіз: Курс лекцій / Олена Кислиця, Ірина Мягких; Європейський університет. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. — 170 с.

5. Ковальчук М. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник / Михайло Ковальчук; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2005. — 390 с.

6. Кожанова Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Євгенія Кожанова, Ірина Отенко; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. — 2-е вид., допрац. і доп. — Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005. — 340 с.

7. Нестеренко Ж. К. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник / Ж. К. Нестеренко, А. В. Череп; ЗНТУ. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 122 с.

8. Савицька Г. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник / Глафіра Савицька. — К.: Знання, 2004. — 653 с.

9. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Ніна Тарасенко. — 4-те вид. стереотип. — Львів: Новий Світ-2000, 2006. — 341 с.

10. Череп А. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Алла Череп; М-во освіти і науки України, ЗНТУ. — К.: Кондор, 2005. — 159 с.