Характеристика зовнішньоекономічних зв’язків України з Казахстаном

Вступ

Україна та Казахстан досягли домовленостей щодо інтенсифікації взаємодії у сферах паливно-енергетичного комплексу, транспорту та агропромислового сектору.

Для України цей регіон є ключовим постачальником нафти й газу на світові ринки, натомість вона пропонує обладнання для нафтогазової галузі та труби великого діаметру. Київ зацікавлений в отриманні нафти як для внутрішнього споживання, так і для транзиту до Європи. Однак для цього необхідно спільно підвищити ефективність перевезень та наростити обсяги поставок. З огляду на будівництво Каспійського трубопровідного консорціуму та вихід Казахстану до чорноморської транспортної інфраструктури, розглядається питання залучення українських портів до транзиту казахстанської нафти, хоча їхні потужності поки що обмежені. Саме тому планується створення міжнародного консорціуму для будівництва нафтотерміналу в Одеському порту, що дозволить збільшити обсяги перевалки нафти через трубопровід Одеса-Броди. Цей маршрут у перспективі може стати одним із найкоротших шляхів доставки каспійської нафти до Європи. Таким чином, українсько-казахстанська співпраця має значний потенціал. Втім, викликає занепокоєння той факт, що перша партія каспійської нафти була спрямована до Італії, а не до України. Чи не свідчить це про прорахунки в нашій зовнішній політиці? Можливо, варто приділити більше уваги саме цьому регіону, адже економіка є основою зовнішньої політики, а Україна має тут потужні економічні інтереси. Важливе значення має також відкриття нафтотерміналу в порту Супса та створення транспортного коридору Поті-Іллічівськ-Варна. Як зазначав Л. Д. Кучма, «зовнішня політика України не є ні прозахідною, ні просхідною, – вона є проукраїнською». Тобто, насамперед необхідно враховувати національні інтереси України в цьому регіоні.

1. Становлення та розвиток українсько-казахстанських відносин

Республіка Казахстан визнала незалежність України 23 грудня 1991 року.

Дипломатичні відносини між країнами було встановлено 23 липня 1992 року.

Посольство України в Алмати функціонує з травня 1994 року, а Посольство Казахстану в Україні розпочало свою роботу в грудні того ж року.

Під час робочого візиту Прем'єр-міністра України Л. Кучми до Казахстану 21-23 лютого 1993 року було підписано низку міжурядових та міжвідомчих угод.

20 січня 1994 року відбувся офіційний візит Президента Казахстану Н. Назарбаєва до України. За результатами переговорів глави держав підписали Договір про дружбу і співробітництво, спільну Декларацію «Сучасний світ: виклики та небезпеки», а уряди — низку угод про співпрацю в різних сферах.

Під час робочого візиту Н. Назарбаєва в Україну 10 серпня 1994 року було підписано Меморандум про подальше зміцнення відносин дружби та співробітництва.

17 вересня 1994 року в ході робочого візиту Прем'єр-міністра України В. Масола до Казахстану було підписано Угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій, а також Угоду про вільну торгівлю.

Офіційний візит Президента Л. Кучми до Казахстану 20-22 вересня 1995 року завершився підписанням угод про співпрацю в науково-технічній сфері, освіті та військовій освіті, пенсійному забезпеченні, а також про подальший розвиток економічного співробітництва. Крім того, було укладено Договір про співпрацю в галузі телебачення та радіомовлення.

Перше засідання Міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва відбулося 7-9 липня 1996 року. У його рамках було підписано Конвенцію про запобігання подвійному оподаткуванню та Угоду про співробітництво в нафтогазовій галузі.

Дні культури України в Казахстані проходили 11-19 вересня 1996 року. Українську делегацію очолював Віце-прем'єр-міністр України І. Курас.

Казахстанська делегація на чолі з Першим заступником Прем'єр-міністра РК І. Тасмагамбетовим взяла участь у Днях культури Казахстану в Україні 12-19 листопада 1996 року.

17-18 лютого 1997 року в Україні з офіційним візитом перебувала делегація Міністерства закордонних справ Казахстану на чолі з Міністром К. Токаєвим. Її було прийнято Президентом України Л. Кучмою, Головою Верховної Ради та Прем'єр-міністром України.

Під час офіційного візиту Президента України Л. Кучми до Казахстану 14-15 жовтня 1997 року було підписано 8 двосторонніх документів. Серед них особливо важливими є Декларація про подальший розвиток співробітництва, угоди про розвиток нафтогазової промисловості, про дослідження і використання космічного простору, про тимчасове використання земельної ділянки в Казахстані як району падіння частин ракети-носія «Зеніт», а також про організацію міжбанківських розрахунків.

9-11 червня 1998 року Л. Кучма здійснив робочий візит до Астани на презентацію нової столиці Казахстану, де відкрив відділення Посольства України.

Друге засідання Міжурядової українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва відбулося в Астані 10-11 листопада 1998 року. Сторони парафували три угоди про співпрацю в митній сфері, боротьбі з порушеннями податкового законодавства та між міністерствами фінансів. Також обговорювалося ще 8 двосторонніх документів.

20-21 грудня 1998 року Міністр закордонних справ України Б. Тарасюк здійснив офіційний візит до Казахстану. За результатами переговорів Б. Тарасюк та К. Токаєв підписали Протокол про співробітництво між зовнішньополітичними відомствами та Спільне комюніке. [3 c.5-6]

Прем'єр-міністр України В. Пустовойтенко відвідав Казахстан 19-20 січня 1999 року для участі в церемонії вступу на посаду Президента Н. Назарбаєва. За підсумками переговорів було підписано Протокол.

Третє спільне засідання Міжурядової комісії відбулося в Києві 21-22 червня 1999 року, за результатами якого сторони підписали Протокол.

16-17 вересня 1999 року Президент Казахстану Н. Назарбаєв здійснив офіційний візит в Україну. Було підписано Договір про поглиблення економічного співробітництва на 1999-2009 роки та 7 інших документів.

30 листопада 1999 року Прем'єр-міністр Казахстану К. Токаєв відвідав церемонію інавгурації Президента України Л. Кучми, під час якої зустрівся з В. Пустовойтенком.

19-11 березня 2000 року відбувся робочий візит Прем'єр-міністра України В. Ющенка до Казахстану. За підсумками переговорів було підписано Протокол з питань торговельно-економічного співробітництва.

19-20 травня 2000 року Міністр закордонних справ Казахстану Є. Ідрісов відвідав Україну з офіційним візитом. Б. Тарасюк та Є. Ідрісов підписали угоду про спрощений порядок зміни громадянства, запобігання безгромадянству та подвійному громадянству, а також угоду про взаємні поїздки громадян.

2-3 червня 2000 року Н. Назарбаєв здійснив робочий візит в Україну, взявши участь у святкуванні 250-річчя Дніпродзержинська.

16 жовтня 2000 року президент національної нафтогазової компанії «КазахОйл» Н. Балгімбаєв зустрівся з Прем'єр-міністром України В. Ющенком для обговорення перспектив участі казахської сторони в проекті нафтопроводу Одеса-Броди.

9 лютого 2001 року в Астані відбулося відкриття будинку Посольства України.

17 квітня 2001 року під час телефонної розмови Президентів Л. Кучми та Н. Назарбаєва було визначено заходи для подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва, зокрема в паливно-енергетичній галузі.

1 червня 2001 року в рамках саміту СНД відбулася неформальна зустріч президентів України та Казахстану.

14 червня 2001 року в Сімферополі відкрито перше в Україні консульство Республіки Казахстан.

1 серпня 2001 року на неформальному саміті глав держав СНД у Сочі Л. Кучма та Н. Назарбаєв обговорили питання підготовки наступного візиту українського президента до Казахстану.

3 вересня 2001 року В. Цибенка було призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Казахстан. Вірчі грамоти він вручив Н. Назарбаєву 21 вересня 2001 року. [9 c.2-3]

26-28 вересня 2001 року Л. Кучма здійснив триденний офіційний візит до Казахстану. Під час переговорів у форматі «віч-на-віч» та в розширеному складі основну увагу було приділено економічному партнерству: взаємній торгівлі, нафтогазовому сектору, транспорту, сільському господарству, космосу та атомній енергетиці. Президенти підписали Спільну заяву та Міжурядову угоду про взаємне визнання еквівалентності документів про освіту та вчені звання.

30 листопада 2001 року на Московському саміті СНД міністри закордонних справ України та Казахстану А. Зленко та Є. Ідрісов обговорили стан виконання домовленостей, досягнутих під час візиту Президента України.

28 лютого 2002 року в рамках неформального саміту СНД в Алмати відбулася робоча зустріч Л. Кучми та Н. Назарбаєва.

8 квітня 2002 року на другому Євразійському економічному саміті в Алмати Прем'єр-міністр України А. Кінах зустрівся з Н. Назарбаєвим.

20 травня 2002 року Прем'єр-міністр Казахстану І. Тасмагамбетов прийняв делегацію ділових кіл України, підтвердивши незмінність курсу на динамізацію співробітництва з Україною.

30 травня 2002 року в Москві відбулася тристороння зустріч глав урядів України, Росії та Казахстану. Сторони домовилися узгоджувати дії у сфері виробництва та експорту гірничо-металургійної продукції для мінімізації негативних наслідків від запровадженого США 30-відсоткового ввізного мита на окремі види металургійної продукції для України та Росії. [4 c.7-8]

2. Торговельно-економічне співробітництво

Упродовж останніх двох років спостерігається стійка тенденція до зростання обсягів українського експорту на казахстанський ринок. За 9 місяців поточного року цей показник перевищив 100 млн доларів США, що становить 148% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, істотне збільшення поставок зафіксовано у 32 з 54 товарних груп, що постачаються Україною. Стабільним попитом користуються українські машини для металургійної промисловості та сільського господарства, обладнання для транспортної, енергетичної та нафтогазової галузей, а також продукти харчування. Цьому сприяло виконання домовленостей між президентами Л. Кучмою та Н. Назарбаєвим, а також реалізація довгострокової Угоди про економічне співробітництво на 1999-2009 роки.

Останнім часом значно зросла ділова активність українських підприємців. Протягом 2002 року Казахстан відвідали понад 60 представницьких делегацій з різних регіонів України. Вони брали участь у промислових виставках, ярмарках та інших заходах. Зокрема, на виставці «АгроПродЕкспо-2002», що завершилася 12 жовтня, Україну представляли вісім відомих підприємств. Значний інтерес викликала продукція акціонерних товариств «Червона зірка» (Кіровоград) і «Точмаш» (Донецьк). Досягнуті результати мають обнадійливі перспективи, оскільки економіки двох країн взаємодоповнюють одна одну.

Інтереси України у Казахстані:

Схожість процесів становлення державності. За 9 років незалежності Казахстан та Україна пройшли складний шлях економічних реформ і створення правової основи демократичного суспільства. Складність державного будівництва визначалася не лише соціально-економічними труднощами, а й пошуком свого місця у світі. Важливо відзначити, що для розвитку двосторонніх відносин створено міцну політичну основу, сформовано вагому договірно-правову базу, діє міжурядова комісія з економічного співробітництва. Обмін візитами лідерів у 1994 та 1997 роках дозволив визначити конкретні напрями співпраці та підняв відносини на якісно новий рівень. Результативність політичного діалогу відобразилася у підписанні Договору про дружбу та співробітництво, Консульської конвенції, Протоколу про консультації між МЗС та низки інших угод.

Близькість позицій двох країн простежується і на міжнародній арені. Лідери України та Казахстану прагнуть забезпечити розвиток своїх держав в умовах миру та стабільності. Відмовившись від ядерної зброї, вони підтвердили наміри зміцнювати процес роззброєння та загальної безпеки. Зовнішньополітичні ініціативи обох країн користуються взаємною підтримкою. Україна підтримала ініціативу Н. Назарбаєва про скликання Наради зі взаємодії та ступенів довіри в Азії та бере участь у її роботі як спостерігач. Активно розвивається співробітництво в рамках ООН, ОБСЄ та програми НАТО «Партнерство заради миру». [8 c.90-98]

В умовах незалежного розвитку Казахстан та Україна прагнуть максимально ефективно використовувати своє стратегічне становище для входження у світові структури та участі у міжнародних фінансово-економічних інститутах. Зрозуміло, що перші кроки пов'язані з труднощами. Маючи значні території, великий природно-економічний, науково-технічний та кадровий потенціал, обидві країни опинилися у складному становищі після розпаду СРСР через розрив традиційних господарських зв'язків. Сьогодні об'єктивно визріває необхідність активізації спільних зусиль для зміцнення та розширення політичного, економічного та гуманітарного співробітництва, обміну досвідом реформування суспільства та економіки.

Торгово-економічні відносини між країнами, що послабилися після розпаду СРСР, останнім часом знову набирають обертів. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі Казахстану з Україною за минулий рік склав 396,8 млн доларів, що на 30% більше порівняно з 1997 роком. Збільшення відбулося переважно за рахунок постачання енергоносіїв з Казахстану (нафта, нафтопродукти). [10 c.2]

2. Показники економічного співробітництва України з Казахстаном

Ключовим показником економічної співпраці є обсяг товарообігу. У 1999 році він становив 174 млн доларів, у 2000-му — 348 млн, у 2001-му — 645 млн, у 2003-му — 739 млн, а в 2004 році вперше перевищив мільярд доларів. Частка України в загальному обсязі зовнішньої торгівлі Казахстану за минулий рік становить 3%, зокрема експорт в Україну — 1,4%, імпорт з України — 5,7%. Україна посідає друге місце після Росії серед країн СНД — торгових партнерів Казахстану та сьоме — у загальному списку 170 торгових партнерів.

У структурі українського експорту переважають машини, обладнання, запчастини та харчові продукти. Українські підприємства-експортери співпрацюють з Казахстаном у 157 напрямах, значна частка припадає на продукцію машинобудування. В казахстанському імпорті Україна займає четверте місце після КНР, Росії та Німеччини.

В українському імпорті з Казахстану домінують нафта, газ, окремі марки прокату, феросплави, азбест. З огляду на темпи розвитку казахстанської нафтогазової промисловості та залежність України від зовнішніх джерел енергоносіїв, пріоритетним напрямом є співпраця саме в цій сфері. Йдеться про пряму участь України в розвитку нафтогазової промисловості Казахстану та участь Казахстану в розвитку нафтопереробки в Україні.

Видобуток нафти в Казахстані в 2003 році вперше перевищив 50 млн тонн, а в найближчі 10 років може досягти 150 млн тонн. Щорічно понад 10 млн тонн казахстанської нафти експортується через транспортні системи України, близько 2 млн тонн постачається на українські нафтопереробні заводи. Ці обсяги можуть бути значно збільшені за умови доброї волі обох країн та стимулювання українського експорту, що забезпечить фінансову основу для збільшення імпорту енергоносіїв.

Маючи великі запаси вуглеводневої сировини (до 10 млрд тонн нафти та родовища газу, що вимірюються трильйонами кубометрів), Казахстан зацікавлений у розвитку українських нафто- та газопроводів, морських портів для транспортування каспійської нафти на світовий ринок.

У двосторонньому економічному співробітництві простежується тенденція до поступового переходу від торгових операцій до кооперації виробництв, інтеграції капіталу, створення спільних підприємств. Це обговорювалося на шостому засіданні казахстансько-української міждержавної комісії з економічного співробітництва, що відбулося в травні 2005 року в Астані під час візиту В. Ющенка. Сторони обмінялися інформацією про реалізацію програми довгострокового економічного співробітництва на 1999-2009 роки та вирішили розглянути перспективи проекту нафтопровідної системи Одеса—Броди—Плоцьк. Українська сторона висловила готовність сприяти приєднанню Казахстану до угоди про співробітництво в реалізації проекту з інтеграції нафтопроводів «Дружба» та «Адрія». [2 c.13-15]

Переговори про спільні проекти отримали новий імпульс після зустрічі Н. Назарбаєва та В. Ющенка в Казані в серпні 2005 року. Президент України запросив казахську сторону приєднатися до будівництва міжнародного порту в районі озера Донузлав.

Під час візиту Прем'єр-міністра України до Астани в жовтні 2005 року було розглянуто 93 проекти в рамках формування Єдиного економічного простору з Білоруссю, Казахстаном і Росією. За заявою Ю. Єханурова, Україна готова підписати 16 проектів, робота над іншими триває. Концепція України в ЄЕП полягає в тому, що її участь у спільних проектах не має суперечити Конституції, законодавству, стратегічному курсу на євроатлантичну інтеграцію та вступу до СОТ. Україна виступає проти створення наднаціональних органів у рамках ЄЕП та передачі їм повноважень у зовнішньоекономічній політиці.

Посідаючи восьме місце у світі за територією, Казахстан зацікавлений у розвитку транспортних зв'язків як усередині країни, так і з іншими державами. Країна є мостом між Заходом і Сходом, проте не має виходу до океану, тому не може використовувати морські комунікації — найдешевші та найефективніші. Транспортні проекти Казахстану включають:

— створення Азіатсько-Європейського автомобільного шляху;

— реконструкцію та формування системи транснаціональних залізниць Пекін—Стамбул (10,5 тис. км, у тому числі 1,8 тис. км територією Казахстану) і Гонконг—Лондон;

— реконструкцію, будівництво та експлуатацію портів на Каспійському морі.

У реалізації цих масштабних проектів Україна може відіграти значну роль. Своєю чергою, казахстанські компанії можуть бути залучені до робіт з розширення можливостей українських морських портів для переробки експортно-імпортних вантажів Казахстану.

Після розпаду СРСР авіасполучення між країнами припинилося більш ніж на 10 років, і до Казахстану можна було долетіти лише через Москву. З 2004 року Київ та Сімферополь знову з'єднані прямим повітряним сполученням з Астаною, Алмати, Карагандою та Усть-Каменогорськом.

У Казахстані діють майже 20 українських культурних центрів, при яких функціонують недільні школи, фольклорні ансамблі, хорові колективи та бібліотеки. В Астані з 1994 року працює Український навчальний комплекс (дитячий садок, недільна школа, гімназія). З 1994 року за фінансової підтримки уряду видається газета «Українські новини».

У рамках святкування 190-ї річниці з дня народження Т. Шевченка в Астані відкрито інформаційно-культурний центр України імені поета. Між музеєм Форт-Шевченко та Канівським державним музеєм імені Т. Шевченка підписано угоду про співробітництво. При Посольстві України в Астані діють громадська рада та Асоціація українців Казахстану.

Біографія національного поета України є сполучною ланкою у відносинах між українцями та казахами. Це відзначив Президент України Віктор Ющенко в листі Нурсултану Назарбаєву: «Особливе місце в нашій загальній історії посідає особистість генія українського народу Тараса Шевченка — поета, письменника і художника, який волею долі пов'язав народи України і Казахстану міцними узами дружби».

Подолавши труднощі трансформаційного періоду, Україна та Казахстан вийшли на магістральний шлях розвитку. Сьогодні виникають об'єктивні передумови для інтенсифікації всіх форм співробітництва. Подальше зміцнення україно-казахстанських зв'язків — і веління часу, і важлива складова історичної перспективи.

Зовнішньоторговельний обіг між країнами за 2007 рік порівняно з 2006 роком збільшився на 64,4%, склавши 2,641 мільярда доларів (експорт — 1,113 мільярда, імпорт — 1,528 мільярда доларів). Наприкінці 2007 року в Україні налічувалося 153 спільних підприємства за участю казахстанського капіталу та 47 представництв казахстанських компаній.

Основною сферою співробітництва є паливно-енергетичний комплекс і транспорт. Обговорюються питання тридцятилітніх поставок нафти й газу з Казахстану до Європи. Актуальним залишається питання участі казахстанських компаній у використанні чорноморських портів. Україна також зацікавлена у спільному використанні транзитних можливостей для виходу на ринки АТР, насамперед Китаю.

У Казахстані проживають близько 500 тисяч представників української діаспори (близько 3,2% населення), що є другою за чисельністю етнічною групою серед 130 національностей. Випускається національна українська газета, що фінансується з державного бюджету, українська мова вивчається як самостійний предмет в окремих навчальних закладах.

У рамках урочистого закриття Року Казахстану в Україні провідні майстри Академічного фольклорно-етнографічного оркестру «Отырар-Сази» імені Тлендиева проводять у Києві 7-10 лютого гала-концерт, а в кінотеатрі «Жовтень» відбудеться показ фільму «Молитва Лейли».

Рік Казахстану в Україні продовжиться Роком України в Казахстані, відкриття якого відбудеться в березні 2008 року під час офіційного візиту Президента України Віктора Ющенка. Для ефективної взаємодії створено оргкомітет, відповідальним відомством є міністерство енергетики й мінеральних ресурсів Казахстану. [7 c.6]

Висновки

Для подальшого розвитку казахстансько-українських відносин, створення умов для громадян з консульських питань, активізації економічних та культурних зв'язків, розвитку туризму 22 листопада 2002 року відбулося відкриття Почесного консульства Республіки Казахстан у західному регіоні України з центром у Львові.

До консульського округу входять Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області.

Казахстан залишається державою, тісно пов'язаною з іншими країнами СНД, насамперед з Росією. Основними статтями експорту є вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, крупа. Казахстан займає 16% експортно-імпортних операцій Росії. 70% імпорту країни — продукти харчування, машини, обладнання, транспортні засоби, прилади. 52% експорту — кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, мідь, нікель, алюміній. Експортні ресурси дозволяють Казахстану підтримувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо.

Казахстан співпрацює не лише з країнами СНД: 67% експорту здійснюється до Великобританії, Німеччини, Нідерландів, Китаю, США, Швейцарії, понад 50% імпорту надходить з Німеччини, Італії, Китаю. Країна має експортні ресурси, що дозволяють підтримувати взаємовигідні відносини з державами СНД, середньоазіатського регіону та розвинутими країнами Європи й Америки.

Список використаної літератури

1. «Аналіз і прогноз», № 15(143), квітень, 1998 р. «Зовнішньоторгівельна політика Казахстану в умовах перехідної економіки».

2. «Час по грінвічу», № 58, 1997 р. «Інвестиційна привабливість Казахстану та Узбекистану крізь призму російської преси».

3. «Дипломатичний кур'єр», № 3, 1998 р. Н. І. Іскалієв «Казахстансько-українські відносини: реалії часу».

4. «Казахстанська правда», 10.11.1998 р. У. Караманов «Необхідний пошук ефективних рішень».

6. Матеріали до Всесвітнього Економічного Форуму в Давосі. «Економіка Казахстану в 2007 році і перспективи її росту».

7. Карпенко В. Українці в Казахстані/ В.Карпенко //Вечірній Київ. - 2000. - 22 січня. - C. 6; Вечірній Київ. - 2000. - 26 січня; Вечірній Київ. - 2000. - 29 січня; Вечірній Київ. - 2000. - 5 лютого; Вечірній Київ. - 2000. - 10 лютого; Вечірній Київ. - 2000. - 30 березня

8. Лаврів П. Українці в Центральному Казахстані: Історичний огляд//Сучасність. - 1998. - № 4. - C. 90-98

9. Литвин В. Україно-казахстанські відносини : історичні корені та сучасність //Голос України. - 2005. - 11 листопада. - C. 2-3

10. Формула спільних інтересів: Україна - Казахстан //Урядовий кур'єр. - 2005. - 1 червня. - C. 2