Характеристика розподілу балансу бюджетної установи (оборотні активи) та метод його заповнення

Вступ

Облік у бюджетних установах базується на методі подвійного запису, що передбачає відображення кожної операції за дебетом одного та кредитом іншого рахунку в однакових сумах. Специфіка побудови облікових регістрів і технологія внесення даних визначаються обраною формою обліку, яку установа обирає самостійно, керуючись Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., враховуючи особливості своєї діяльності та технічне забезпечення.

Найпоширенішими формами обліку в бюджетній сфері сьогодні є журнал-головна, журнально-ордерна та комп'ютеризовані (машинно-орієнтовані) системи.

Форма «журнал-головна» рекомендована до застосування наказом ДКУ №68 від 27.07.2000 р., яким затверджено «Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання». Цей документ скасував на території України дію попередньої Інструкції з бухгалтерського обліку в установах, що фінансувалися з Держбюджету СРСР (наказ МФ СРСР №67 від 10.03.1987р.), якою вітчизняні бухгалтери користувалися близько п'ятнадцяти років.

1. Бухгалтерський баланс бюджетної установи

Баланс бюджетної установи, як і баланс будь-якого підприємства, побудований на принципі двосторонності: активи показують склад і розміщення засобів, а пасив — джерела їх формування та цільове спрямування.

У 2002 році всі бюджетні установи, незалежно від профілю, формували квартальні баланси за єдиною формою відповідно до «Інструкції про порядок складання в 2002 році квартальної фінансової звітності...», затвердженої наказом ДКУ №59 від 29.03.2002 р. Річний баланс складався згідно з інструкцією, затвердженою наказом ДКУ №240 від 25.12.2002 р. Подібні регламенти Державне казначейство оновлює щороку.

Бухгалтерський баланс є звітом про стан засобів установи, що узагальнено відображає активи, капітал і зобов'язання на конкретну дату. Його структура суттєво відрізняється від балансів госпрозрахункових підприємств, оскільки головна мета — не інформування зовнішніх користувачів про фінансовий стан, а контроль за використанням коштів загального та спеціального фондів.

Склад активу підтверджує належність установ до невиробничої сфери, а пасив вказує на державну чи комунальну форму власності та джерела фінансування (повністю або частково з бюджетів).

Загальна формула балансу:

Активи поділяються на необоротні та оборотні (рис. 1).

Активи — це ресурси, контрольовані установою, що принесуть економічну вигоду в майбутньому через надання послуг, обмін на інші активи або погашення зобов'язань.

Необоротні активи — засоби, придбані для використання понад один рік, не призначені для продажу: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи. Їх відображають за первісною та залишковою вартістю, а в підсумок балансу включають лише залишкову (принцип «балансу-нетто»).

Оборотні активи — засоби для споживання або використання протягом року чи менше: грошові кошти, запаси, дебіторська заборгованість. Їх деталізують за видами, призначенням і місцями зберігання для контролю за цільовим використанням згідно з кошторисом.

Витрати установ включають фактичні витрати ресурсів на утримання та статутну діяльність за рахунок загального і спеціального фондів, причому видатки спецфонду показують за видами коштів.

Активи та витрати не оцінюються щодо ліквідності, тому розділи активу не розміщуються за ознакою зростаючої ліквідності, як у госпрозрахункових підприємствах.

Джерела формування активів — власний капітал (фонд у необоротних активах, фонд у МШП, результати виконання кошторису, результати переоцінок), зобов'язання та доходи.

Зобов'язання виникають внаслідок минулих подій і їх погашення зменшить економічні вигоди. Заміна одного зобов'язання іншим не вважається погашенням. Короткострокові зобов'язання погашаються протягом року, довгострокові — понад рік, але в балансі їх показують в одному розділі. Бюджетні установи не мають власних оборотних коштів, тому покривають витрати за рахунок асигнувань (доходи загального фонду) та позабюджетних надходжень (доходи спецфонду), які відображаються в третьому розділі пасиву.

До балансу додаються довідки про рух асигнувань, що дозволяє контролювати використання бюджетних і позабюджетних коштів.

Установи складають єдиний баланс за всіма коштами на підставі вивірених залишків на кінець звітного періоду, заповнюючи лише релевантні рядки.

Організації Пенсійного фонду, фондів соціального страхування складають баланси за власними зразками. Госпрозрахункові підприємства, що отримують бюджетні кошти на виконання програм, звітують за ф. №2, але баланс складають за П(С)БО 2.

Квартальні баланси складаються наростаючим підсумком. При складанні річного балансу (з 2000 р.) визначається фінансовий результат виконання кошторису, і всі доходи та витрати списуються на рахунок 43 «Результати виконання кошторисів». Тому на кінець року в активі можуть залишатися лише незавершене будівництво, незавершене виробництво, витрати під урожай та незавершені НДР, а в пасиві — доходи за витратами майбутніх періодів (ряд. 478).

2. Баланс бюджетної установи: особливості складання та розподілу

Перед складанням річного звіту проводиться інвентаризація та річне закриття рахунків, оскільки кошториси складаються на бюджетний рік, а фінансування наступного року здійснюється з нового бюджету.

При закритті рахунків фактичні витрати (крім заробітної плати за другу половину грудня, що переходить на наступний рік, витрат на завершене будівництво та капремонт, невикористаних асигнувань) списуються на рахунки фінансування. Операції оформляються записами, де рахунки фінансування дебетуються, а рахунки списання кредитуються. Витрати за спецкоштами списуються за рахунок доходів. Спочатку складається баланс на 31 грудня з урахуванням грудневих операцій та інвентаризаційних проводок.

При списанні невикористаних асигнувань робляться записи: дебет субрахунку 140 «Розрахунки по фінансуванню з бюджету...» — кредит субрахунку 200 «Видатки по бюджету...»; дебет субрахунку 400 «Доходи по спеціальних коштах» — кредит субрахунку 211 «Видатки по спеціальних коштах».

Бухгалтерський баланс бюджетної організації — метод групування та відображення засобів за видами, розміщенням, використанням і джерелами утворення в грошовій оцінці на певну дату.

В економічній літературі існують різні визначення балансу:

«Баланс — форма відображення рівноваги взаємопов'язаних величин, що постійно змінюються. Складається на визначену дату у вигляді матриці, поділеної на дві частини» (Тлумачний словник бухгалтера).

«Бухгалтерський баланс — спосіб групування та відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на визначену дату» (А. М. Кузьмінський).

«Бухгалтерський баланс — спосіб відображення господарських засобів та джерел, що дозволяє отримати інформацію про їх стан на певний момент» (В. Ф. Палій).

«Звітний баланс — звіт про фінансовий стан на заданий день, де детально описуються активи та пасиви» (Рей Вандер Віл, В. Ф. Палій).

«Бухгалтерський баланс — спосіб економічного групування і узагальненого відображення стану засобів за їх функціональною роллю та цільовим призначенням на певну дату в грошовій оцінці. Актив і пасив мають економічний та юридичний зміст. Пасив — сума вартостей з різних джерел, актив — конкретні форми існування цих вартостей» (О. П. Скирпан, В. М. Олійник, М. С. Палюх).

«Бухгалтерський баланс — прийнятий у системі обліку спосіб відображення стану засобів і джерел їх утворення у грошовому вимірнику» (В. В. Сопко).

«Бухгалтерський баланс — метод групування і відображення засобів у двох розрізах: за речовим складом та джерелами утворення в грошовій оцінці на визначену дату» (П. П. Немчінов).

«Бухгалтерський баланс — спосіб групування та узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та їх джерел на визначену дату» (М. І. Вейсман).

«Бухгалтерський баланс — спосіб відображення господарських засобів та джерел, що дозволяє отримати інформацію про їх стан на визначений момент» (Я. В. Соколов).

«Бухгалтерський баланс — спосіб економічного групування та узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та джерелами утворення на певну дату» (Н. М. Грабова).

«Бухгалтерський баланс бюджетної організації — метод групування та відображення коштів за видами, розміщенням, використанням та джерелами утворення в грошовій оцінці на визначену дату» (Є. П. Дідков).

Баланс виконання кошторису видатків має дві частини: актив (кошти за видами, розміщенням, використанням) та пасив (джерела утворення). В активі показують розміщення коштів: основні засоби, матеріали, грошові кошти, розрахунки, видатки на утримання, витрати на капбудівництво, а також витрати підсобних господарств і збитки.

Кошти та джерела показуються по статтях — складових активу й пасиву, що характеризують групи економічно однорідних засобів. Статті об'єднуються в розділи.

Актив завжди дорівнює пасиву, оскільки відображаються одні й ті самі кошти: в активі — за видами, у пасиві — за джерелами. Ця рівність є критерієм правильності складання балансу.

Актив балансу бюджетної установи складається з 9 розділів. Розділи І, III та VIII мають по одній статті: І — основні засоби, III — МШП, VIII — збитки. Інші шість розділів містять від 5 до 13 статей: II — матеріали і запаси; IV — витрати на виробництво; V — грошові кошти; VI — розрахунки; VII — видатки; IX — витрати на капітальне виробництво.

Пасив відображає джерела утворення коштів. Основне джерело — бюджетне фінансування, додаткові — доходи за спецкоштами та позабюджетні надходження. Пасив складається з 5 розділів: І — фінансування; II — фонди і кошти цільового призначення; III — розрахунки; IV — реалізація продукції і доходи; V — фінансування капітального будівництва.

У пасиві також показуються фонди в основних засобах, МШП, розрахунки по фінансуванню, прибуток. Позабалансові рахунки: 5 — «Списана заборгованість неплатоспроможних дебіторів»; 13 — «Позички, видані робітникам і службовцям — членам садівницьких товариств»; 14 — «Фонд валютних відрахувань».

Структура балансу бюджетної установи суттєво відрізняється від балансу госпрозрахункового підприємства. Бюджетні організації не наділяються власними оборотними коштами. Відсутній рахунок «Статутний фонд», рахунку «Основні засоби» відповідають «Фонди в основних засобах» та «Знос основних засобів», рахунку «МШП» — «Фонд у МШП». Інші цінності покриваються фінансуванням, доходами спецкоштів та кредиторською заборгованістю.

Амортизаційний фонд не утворюється, оскільки кошти на поповнення та ремонт основних засобів надходять з бюджету.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, основні фонди — матеріальні цінності, що використовуються понад 365 календарних днів, вартість яких зменшується через знос.

Основні засоби — матеріальні цінності, що використовуються понад один рік, вартість яких поступово зменшується.

Розділ «Основні засоби» включає: будинки, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, вимірювальні прилади, обчислювальну техніку, транспортні засоби, інструмент, інвентар, робочу худобу, багаторічні насадження, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім експонатів), документацію з типового проектування. Також показуються капітальні вкладення в покращення земель та орендовані об'єкти.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження вводяться до складу основних засобів щорічно в сумі витрат на прийняті площі.

Не належать до основних засобів (згідно з Положенням, затвердженим постановою КМУ від 03.04.93 № 250):

1. предмети зі строком служби менше одного року;
2. предмети вартістю до 500 гривень (наказ Мінфіну від 17.12.98 № 258);
3. знаряддя лову;
4. бензомоторні пилки, сезонні дороги, тимчасові будівлі в лісі (до двох років);
5. спеціальні інструменти та пристосування;
6. спеціальний одяг, взуття, постільні речі;
7. формений одяг, одяг і взуття в закладах охорони здоров'я, освіти, соцзахисту;
8. тимчасові (нетитульні) споруди;
9. тара вартістю до 500 гривень;
10. предмети для видачі напрокат;
11. молодняк тварин, тварини на відгодівлі, птиця, кролі, бджоли, піддослідні тварини;
12. багаторічні насадження в розсадниках.

До основних засобів належать незалежно від вартості та строку служби:

• сільськогосподарські машини та знаряддя;
• будівельний механізований інструмент;
• робоча та продуктивна худоба;
• всі засоби пересування;
• музейні цінності (крім експонатів);
• експонати тваринного світу в зоопарках;
• сценічно-постановчі засоби вартістю понад 30% неоподатковуваного мінімуму;
• документація з типового проектування;
• бібліотечні фонди.

Висновки

Для ефективного управління бюджетною установою необхідна достовірна інформація про обсяг і використання коштів, джерела їх утворення та розміщення. Ці дані надає бухгалтерський баланс (від французького balanes — терези).

Технологія отримання балансу виконання кошторису видатків полягає в узагальненні інформації про засоби за видами та джерелами в грошовій оцінці на конкретну дату.

Баланс — це таблиця, де ліворуч (в активі) відображаються засоби за видами, а праворуч (у пасиві) — джерела їх отримання.

Після закінчення місяця в облікових регістрах підраховуються обороти та виводяться залишки. Складаються оборотні відомості за аналітичними рахунками, звіряються з синтетичним обліком книги «Журнал-головна», після чого виконується узагальнення коштів у балансі.

Список використаної літератури

1. Атамас П. Основи обліку в бюджетних організаціях: учбовий посібник / Петро Атамас; М-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т економіки і права. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 283 с.

2. Атамас П. Управлінський облік: Навчальний посібник / Петро Атамас; Дніпропетровський ун-т економіки та права. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 439 с.

3. Белов А. Бухгалтерский учет в бюджетных учреждениях: монографія / Анатолий Белов. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 174 с.

4. Голов С. Управлінський облік: Підручник / Сергій Голов. — 3-тє вид. — К.: Лібра, 2006. — 703 с.

5. Гуцайлюк Л. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: первинні документи та облікові реєстри: Навчальний посібник / Лідія Гуцайлюк, Валерія Сопко, Юрій Іванечко; М-во освіти і науки України, Ун-т економіки та права «Крок». — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 157 с.

6. Джога Р. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник / Роман Джога, Світлана Свірко, Людмила Сінельник; Ред. Роман Джога; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2003. — 483 с.

7. Корецький М. Х. Управлінський облік: Навчальний посібник / М. Х. Корецький, Н. В. Дацій, Л. В. Пельтек; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський держ. аграрний ун-т, Гуманітарний ун-т «Запорізький інститут державного та муніципального управління». — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 294 с.

8. Матвеева В. Бюджетные организации: бухгалтерский учет и налогообложение: монографія / В. Матвеева. — 2-е изд., перераб. и доп. — Х.: Фактор, 2002. — 666 с.

9. Назарова К. Аналіз діяльності бюджетних установ: навчальний посібник / Каріна Назарова, Тетяна Кумченко; Ред. Г. О. Кравченко; Київський нац. торговельно-економічний ун-т. — К.: Б. в., 2006. — 208 с.

9. Облік у бюджетних установах: Навчальний посібник / Валентина Крива, Тетяна Корнієнко, Тетяна Сторожук; За ред. О. А. Заїнчковського, Т. М. Сторожук; Держ. податкова адміністрація України, Академія ДПС України. — К.: Ірпінь, 2002. — 535 с.

10. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі: Інтегрований комплекс / Вадим Александров, Олександр Ворона, Петро Германчук, Олександр Назарчук та ін. — К.: АВТ, 2004. — 592 с.

11. Свірко С. Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях: Навчально-методичний посібник / Світлана Володимирівна Свірко; М-во освіти України; Київський нац. економічний ун-т. — К., 2000. — 185 с.

12. Ткаченко І. Звітність бюджетних організацій: Навчальний посібник / Іван Терентійович Ткаченко; М-во освіти України, Київ. нац. економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2000. — 216 с.